Рішення

від 21.09.2022 по справі 510/1876/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1876/21

Провадження № 2/510/685/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Арабаджи Л.В., Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності, про що надали письмову заяву.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача про що надав письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія державного акту на право приватної власності на землю від 20.03.1995р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 10.09.2015р.; копія свідоцтва смерть ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 18.02.2021р.; копія державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 071671; копія витягу з ДЗК про земельну ділянку від 20.08.2021р.; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.04.2021р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.09.2021р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копії спадкових справ відкриті після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_7 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_4 . За життя йому належало: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 2,73 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 071626; земельна ділянка площею 0,40 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20.03.1995 року. Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 10.09.2015р., (справа № 510/572/15-ц) було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 2,73 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 071626, що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ; земельну ділянку площею 2,73 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ГУ-ОД № 071627 від 19.06.2003 року, що належала ОСОБА_8 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 21.09.2015 року.

При цьому, до спадкової маси, яку прийняв у спадок відповідач ОСОБА_2 (який є рідним дядьком позивача), на підставі вищевказаного рішення суду від 10.09.2015р., не увійшло спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 0,40 га., розташованої на території с. Долинське Ренійського р- ну, Одеської обл., виділеної для ведення особистого підсобного господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20.03.1995 року, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вищевказане спадкове майно у виді земельної ділянки, площею 0,40 га., фактично прийняв у спадок онук спадкодавця ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_1 , на підставі ст. 1268 ч. 4 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Так як, на момент смерті спадкодавця позивачу виповнилось 14 років (тобто був неповнолітнім), у встановленому законом порядку від спадщини він не відмовлявся (у порядку ст. 1273 чч. 2-4 ЦК України), по теперішній час утримує у себе правовстановлюючі документи на земельну ділянку, постійно, безперервно та відкрито володіє та користується нею, отримує оренду плату на земельну ділянку на своє ім`я, таким чином він прийняв спадщину фактично, вступом в управління та володіння спадковим майном, на підставі ст. 1268 ч. 4 ЦК України, як спадкоємець за правом представлення (ст. 1266 ч. 1 ЦК України), після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ). Інший спадкоємець першої черги за законом, відповідач ОСОБА_2 , спадщину у виді земельної ділянки, площею 0,40 га. не прийняв, не заперечує щоб позивач оформив право власності на вказане спадкове майно на своє ім`я.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача - ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 3,32 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 071671 від 19.06.2003 року. Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 18.02.2021 р., (справа № 510/572/15-ц) було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 19.03.2021 року.

При цьому, до спадкової маси, яку прийняв у спадок та оформив позивач ОСОБА_1 , на підставі вищевказаного рішення суду від 18.02.2021 р., не увійшло спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,32 га., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ГУ-ОД № 071671 від 19.06.2003 року.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду від 18.02.2021 року (цивільна справа № 510/2242/20), яке набрало законної сили 19.03.2021р., не підлягають доказуванню при розгляді справи за вказаною позовною заявою, позивачем по якій є особа, щодо якої встановлено ці обставини, в частині, що стосується прийняття спадщини після смерті бабусі позивача - ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищенаведене, позивач оформив на своє ім`я частину спадщини ( у вигляді житлового будинку), що залишилася після смерті бабусі ОСОБА_7 , що підтверджується рішенням суду від 18.02.21 (справа №510/2242/20), при цьому інша частина спадщини (у вигляді земельної ділянки, площею 3,32 га.), після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем не була оформлена у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду із позовом про визнання права власності. Інший спадкоємець першої черги за законом, після смерті ОСОБА_7 , її донька ОСОБА_3 , відповідачка у справі (мати позивача), на частину спадщини, у вигляді вищевказаної земельної ділянки не претендує, не заперечує щоб позивач оформив право власності на спадкове майно на своє ім`я.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті спадкодавців це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за правом представленні. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті спадкодавців позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на момент відкриття спадщини, як спадкоємець за право представлення. Відповідачі не заперечують проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім`я.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті дідуся ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0,40 га, розташовану на території с. Долинське Ренійського району Одеської області, виділену для ведення особистого підсобного господарства, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20.03.1995р., акт зареєстрований в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 439;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої, ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельну ділянку площею 3,32 га. (кадастровий номер: 5124180500:01:005:0028), розташована на території Долинської сільської ради, масив № НОМЕР_2 ділянка № НОМЕР_3 , виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 071671 від 19.06.2003 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков