Постанова

від 24.10.2022 по справі 926/1876/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. Справа № 926/1876/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) не з`явився

від відповідача Гінгуляк О.М.. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси, б/н від 11 серпня 2022 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 липня 2022 року (підписане 03.08.2022 року), суддя Ніколаєв М.І.

у справі №926/1876/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси, с. Дністрівка, Дністрівський район, Чернівецька область

до відповідача Лівинецької сільської ради, с. Лівинці, Дністровський район, Чернівецька область

про визнання поновленим договору оренди землі

в с т а н о в и в :

19 травня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Лівинецької сільської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 26 грудня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27 липня 2022 року у справі №926/1876/22 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач, усупереч вимогам частини другої статті 33 Закону №161-XIV і пункту 3.3 Договору, не повідомив відповідача за 30 днів до спливу строку дії Договору про намір його поновити. Судом першої інстанції встановлено, що строк дії Договору закінчився 26.12.2021, у той час як позивач звернувся до сільської ради з листом-повідомленням про поновлення договору 23.02.2022, тобто після закінчення строку, на який його укладено. Поряд з тим, суд відхилив доводи позивача про те, що він продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, оскільки таке не спростовує висновки суду щодо порушення позивачем строку повідомлення про намір поновити договірні відносини на новий строк, а продовження користування земельною ділянкою після спливу строку договору оренди землі не є підставою для поновлення його дії, у разі недотримання орендарем строку повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 липня 2022 року у справі №926/1876/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: визнати поновленим договір оренди землі від 26 грудня 2014 року, укладений між Лівинецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції, викладеній позивачем. Зокрема, посилається на положення ст.ст.764, 777 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України і зазначає, що після закінчення дії договору орендар продовжував користуватися об`єктом оренди, сплачував орендну плату та звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди землі, додавши до такого листа проект додаткової угоди до договору оренди землі, при цьому, орендодавець не заперечував користування орендарем об`єктом оренди після закінчення дії договору, що в сукупності, на думку скаржника, слугує підставами для поновлення договору оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що нормами ч.ч.6-10 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» не передбачено автоматичного продовження договору оренди землі, на що посилається позивач, а вказані положення підлягають застосуванню лише у випадку, якщо орендар у визначений термін (за місяць до закінчення дії договору оренди) повідомив орендодавця про намір поновити договір оренди землі.

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon, на підставі клопотання представника відповідача та відповідних ухвал суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).

Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 37,5547 га, кадастровий номер 7322085600:02:003:1234 зареєстрована в земельному кадастрі 21 листопада 2013 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 17 лютого 2022 року.

26 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси (в тексті договору орендар) та Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області (в тексті договору орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 26 грудня 2014 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лівинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області.

В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 37,5547 га (п.2.1 Договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 7322085600:02:003:1234 (п.2.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору останній укладено на 7 років.

Право оренди виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до вимог цього договору та вимог чинного законодавства, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

Згідно з п.9.3.4 Договору орендар за згодою орендодавця має право передавати орендовану земельну ділянку іншій особі у суборенду за умови забезпечення використання її за цільовим призначенням та умовам договору.

Орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України (п.9.3.5 Договору).

Об`єкт оренди передано орендарю за актом прийому-передачі від 20 лютого 2015 року.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2015 року.

Дата державної реєстрації договору 26 грудня 2014 року.

Поряд з тим, судом встановлено, що 22 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дністрові Роси» та Фермерським господарством «Лідер» укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 37,5547 га, кадастровий номер 7322085600:02:003:1234. Строк дії договору до 01 листопада 2015 року.

01 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дністрові Роси» та Фермерським господарством «Лідер» укладено додаткову угоду до договору про суборенду землі, в якій погодили строк дії договору до 26 грудня 2021 року.

Право суборенди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 червня 2015 року.

24 травня 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на вказану вище земельну ділянку, власник Лівинецька сільська рада.

08 жовтня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, якою, серед іншого, внесено зміни до договору в частині «Орендодавця», яким стала Лівинецька сільська рада.

Листом (вих.№02-01-13/169 від 21.02.2022) Лівинецька сільська рада повідомила орендаря про закінчення дії договору оренди та необхідності повернення земельної ділянки орендодавцю за актом прийому-передачі. До вказаного листа сільська рада долучила два примірники акту. Вказаний лист позивач отримав 22 лютого 2022 року.

Поряд з тим, 21 лютого 2022 року ТОВ «Дністрові Роси» звернулося до Лівинецької сільської ради з листом-повідомленням (вих.№6 від 21.02.2022) про поновлення договору оренди землі від 26 грудня 2014 року строком на 7 років. До вказаного листа орендар долучив проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у двох екземплярах.

У відповіді (вих.№02-01-13/230 від 01.04.2022) на лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди, Лівинецька сільська рада повідомила орендаря, що строк дії договору оренди землі від 26 грудня 2014 року закінчився 26 грудня 2021 року, відтак, надіслання орендарем листа про поновлення договору після закінчення його дії 21 лютого 2022 року, є порушенням умов договору та чинного ЗУ «Про оренду землі».

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністрові Роси» звернулося до суду з цим позовом до Лівинецької сільської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 26 грудня 2014 року.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч.1, 9 ст.93 ЗК України).

Поряд з тим, судом враховано, що правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №922/856/21).

Так, відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно з ч.3 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

В силу ч.4 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»).

Поряд з тим, частиною 6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19, стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Частини п`ята та шоста статті 33 ЗУ «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

-за загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону №161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

-спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону №161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону №161-XIV додаткової угоди, підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19).

У п.3.3 Договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до вимог цього договору та вимог чинного законодавства, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

Виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Якщо орендар у строки, встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону (вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №926/2720/21).

Судом встановлено та сторонами не заперечується факт звернення орендаря до орендодавця із заявою про поновлення строку дії договору оренди землі лише 21 лютого 2022 року, тобто майже через два місяці після закінчення строку дії договору (26 грудня 2021 року).

З огляду на наведене, враховуючи недотримання орендарем строку повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди на новий термін (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору), колегія суддів не вбачає підстав для поновлення договору оренди землі на новий термін, а відмова орендодавця у поновленні договору в цьому випадку є правомірною.

При цьому, судом відхиляються твердження скаржника про продовження орендарем користування земельною ділянкою та відсутність заперечень з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення дії договору, оскільки, орендарем не виконано одну з обов`язкових умов, за яких є можливим поновлення договору, в тому числі і на підставі ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» (а саме: повідомлення орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Дністрові Роси» про поновлення договору оренди землі.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та спростовані судом вище.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 липня 2022 року у справі №926/1876/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністрові Роси» без задоволення.

Матеріали справи №926/1876/22 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 31 жовтня 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.