Постанова

від 31.10.2022 по справі 904/5634/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/5634/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 (суддя Золотарьова Я.С.)

у справі № 904/5634/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. Металургів,8" та просить суд визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів членів ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" оформлених протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Стверджує, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів ОСББ було покладено на позивача обов`язок сплати витрат щодо капітального ремонту покрівлі, утримання прибудинкової території та становлення сонячної батареї, але дані рішення не містять будь-якої інформації щодо доцільності таких витрат, як того вимагає Статут ОСББ, що було залишено судом поза увагою.

Зазначає, що відповідач не дотримався порядку повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, чим порушив приписи ст.ст. 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ та вимог Статуту ОСББ, безпосередньо права позивача на участь в управлінні ОСББ, добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу діяльності ОСББ, на формування порядку денного для обговорення, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Наголошує, що неповідомлення позивача про загальні збори, із зазначенням порядку денного, позбавило позивача права не лише на участь у загальних зборах, а й права запропонувати загальним зборам додаткові питання для обговорення.

Апелянт вважає, помилковими висновки суду першої інстанції що обраний ним спосіб захисту порушеного права є неефективним, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить судовій практиці та висновку Верховного Суду, а оскаржувані рішення спричиняють значну майнову шкоду позивачу та членам її родини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/5634/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Мороза В.Ф., суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., для вирішення питання щодо витребування справи тощо у справі №904/5634/21, визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Мороза В.Ф., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, у зв`язку з усуненням обставин, які обумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/5634/21 передано колегії у складі: головуючого судді Мороза В.Ф. суддів: Чередка А.Є., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі № 904/5634/21 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 10 215,00 грн., докази надіслання учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №904/5634/21 апелянтом до матеріалів справи надано докази сплати судового збору у сумі 10 215,00 грн. та докази надіслання учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2022 судове засідання у справі призначено на 05.09.2022 о 15 год. 30 хв.

Від представника ОСОБА_1 до суду подано клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2022 ухвалено судові засідання у справі, у тому числі призначене 05.09.2022 о 15 год. 30 хв., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

У судове засідання 05.09.2022 сторони явку представників не забезпечили.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 26.09.2022 о 16:00 год., яке ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги у справі №904/5634/21 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 вказаним складом суду прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21.

У судовому засіданні 26.09.2022 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила про перерву в судовому засіданні до 31.10.2022 на 15:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 31.10.2022 на 15:30 год.

В судове засідання 31.10.2022 року сторони, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Апеляційний суд зауважує, що участь в судовому засіданні для апелянта (позивача) мало відбуватися за його клопотанням в режимі відеоконференції, однак, 31.10.2022 о 15:30 год. при здійсненні Центральним апеляційним господарським судом спроби зв`язатись із представником ОСОБА_1 адвокатом Ващенко О.М. та запросити його до відеоконференції, останній на зв`язок не вийшов, на підставі чого, комісією у складі: керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. (голова), членів: головного спеціаліста відділу забезпечення судового процесу, інформаційних технологій та технічного захисту Гусєва С.В., секретаря судового засідання Михайлової К.С. складено Акт «Щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції».

У вказаному Акті від 31.10.2022 зафіксовано, що: «при розгляді 31.10.2022 р. колегією суддів у складі головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є. апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 (суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/5634/21 за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. Металургів,8", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ, секретарем судового засідання ОСОБА_2 було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником ОСОБА_1 ОСОБА_3 за допомогою програми EasyCon.

В призначений час представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 був відсутній в мережі програми EasyCon. В телефонній розмові ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 повідомили про неможливість з`єднання за допомогою програми EasyCon з Центральним апеляційним господарським судом. За таких обставин проведення судового засідання в режимі відеоконференції було неможливим.

Щодо повідомлення відповідача, то з матеріалів справи вбачається, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022, якою призначався розгляд справи № 904/5634/21 на 31.10.2022 о 15:30 год., була надіслана засобами поштового зв`язку на адресу ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8", яка була зазначена ним в поданих до суду процесуальних документах та відомості про яку, містять в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: пр. Металургів, буд. 8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50006, проте повернулася на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Слід заважити, що ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" не повідомляло суд про зміну свого місцезнаходження.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 01.10.2021 у справі № 910/8794/17 надіслання судом першої інстанції копії ухвали від 08.07.2020 у справі №910/8794/17 на адресу ТОВ "Інтер-ГТВ", що відповідає адресі його місцезнаходження за даними ЄДРЮОФОПГФ та була повідомлена суду під час розгляду справи №910/8794/17, є належним виконанням судом вимог частини другої статті 120 ГПК України щодо повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 20.07.2020.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18); постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правові позиції у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, апеляційний суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу від 27.09.2022 за належною адресою, яка збігається з зазначеною самим Відповідачем у поданих до суду процесуальних документах (відзиві на позовну заяву), а саме: пр. Металургів, буд. 8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50006, та яка повернулася до суду з причини: «за закінченням терміну зберігання», є наслідком не об`єктивних обставин, а спричинене суб`єктивним фактором, а отже наявні достатні правові підстави стверджувати, що ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" було належним чином повідомлене про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, слід зазначити, що сторони та їх представники були сповіщені про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21. Зокрема, представника ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" адвоката Прохорова О.О. було повідомлено телефонограмою № 207 від 14.06.2022 о 11:45 год.; про призначення ухвалою від 22.07.2022 судового засідання на 05.09.2022 на 15:30 год, зал засідань 415а, - телефонограмою № 257 від 22.07.2022 о 10:50 год.; про відкладення ухвалою від 05.09.2022 судового засідання на 26.09.2022 о 16:00 год. телефонограмою № 331 від 07.09.2022 о 14:00 год.; про розгляд апеляційної скарги у справі №904/5634/21 в судовому засіданні на 26.09.2022 о 16:00 год. телефонограмою № 374 від 23.09.2022 о 11:40 год.; ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 про призначення судового засідання у справі на 31.10.2022 на 15:30 год. була розміщена на офіційному веб-сайті суду та направлена 06.10.2022 сторонам на їх адреси рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Напередодні судового засідання, яке мало відбутися 31.10.2022 о 15:30 год., а саме о 10:05 год., голову ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" ОСОБА_4 було додатково повідомлено телефонограмою № 433 від 25.10.2022 про розгляд справи в Центральному апеляційному господарському суді на вказані дату та час.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на те, що судове засідання у справі вже відкладалося з 05.09.2022 на 26.09.2022, а в судовому засіданні 26.09.2022 оголошувалася перерва до 31.10.2022, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Ця квартира також належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на праві спільної часткової власності, по 1/3 частині кожному.

Відповідно до протоколу установчих зборів мешканців-власників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 1 від 20.06.2014 власниками квартир та приміщень було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . 17.07.2014 було затверджено статут ОСББ ПР. Металургів, 8.

Згідно пункту 5.2 статуту ОСББ Пр. Металургів, 8 повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилається не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.

Згідно до пункту 5.3 статуту ОСББ Пр. Металургів, 8 загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 % членів об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах.

Відповідно до протоколу № 2/2017 від 26.01.2017 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 30-31).

У протоколі № 2/2017 від 26.01.2017 зазначено таке:

Загальна чисельність співвласників багатоквартирного будинку Пр. Металургів, 8: 8.

Були присутні: 5 осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що становить 88,39% учасників об`єднання.

Порядок денний:

1. Організація питання проведення зборів, обрання головуючого та секретаря зборів, голови та членів лічильної комісії.

2. Про участь у конкурсі міні проектів Мій дім - ОСББ з метою отримання коштів на здійснення ремонту покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_3 .

По першому питанню вирішили: Обрати головуючим зборів голову правління ОСББ, власника кв. АДРЕСА_4 , 7, 8 ОСОБА_4 , секретарем члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_7 головою лічильної комісії члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_6 , членами лічильної комісії членів ОСББ, власника кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_10 та власника кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_9 (проголосували за - 5).

По другому питанню вирішили: Звернутися до виконавчого комітету Криворізької міської ради із клопотанням про виділення коштів на виконання ремонтних робіт покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_3 (проголосували за - 5).

Відповідно до протоколу № 9 від 06.03.2018 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 33-34).

У протоколі № 9 від 06.03.2018 зазначено таке:

Загальна чисельність співвласників багатоквартирного будинку Пр. Металургів, 8: 8.

Були присутні: 5 осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що становить 88,39% учасників об`єднання.

Порядок денний:

1. Організація питання проведення зборів, обрання головуючого та секретаря зборів, голови та членів лічильної комісії.

2. Про встановлення сонячної системи опалення та визначення вартості робіт.

3. Про обрання виконавця послуг з робіт зі встановлення сонячної системи опалення та укладення договору з виконавцем.

4. Про визначення особи, відповідальної за виконання рішень за цим протоколом.

По першому питанню вирішили: Обрати головуючим зборів голову правління ОСББ, власника кв. АДРЕСА_4 , 7, 8 ОСОБА_4 , секретарем члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_7 головою лічильної комісії члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_6 , членами лічильної комісії членів ОСББ, власника кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_10 та власника кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_9 (проголосували за - 5).

По другому питанню вирішили: Встановити сонячну систему опалення на житловому комплексі будинку за адресою: АДРЕСА_3 та визначити вартість робіт у розмірі 170 000,40 грн (проголосували за - 5).

По третьому питання вирішили: Обрати виконавцем робіт щодо встановлення сонячної системи опалення підприємство ТОВ Б.М.У (код ЄДРПОУ 39562681) та укласти договір з цим виконавцем (проголосували за - 5).

По четвертому питання вирішили: Визначити особою відповідальною з виконання рішень за цим протоколом Голову правління ОСББ ОСОБА_4 (проголосували за - 5).

Відповідно до протоколу № 10 від 12.03.2018 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 33-34).

У протоколі № 10 від 12.03.2018 зазначено таке:

Загальна чисельність співвласників багатоквартирного будинку Пр. Металургів, 8: 8.

Були присутні: 5 осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що становить 88,39% учасників об`єднання.

Порядок денний:

1. Організація питання проведення зборів, обрання головуючого та секретаря зборів, голови та членів лічильної комісії.

2. Про виконання робіт благоустрою прибудинкової території ОСББ.

3. Про обрання виконавця робіт з благоустрою прибудинкової території ОСББ та укладення договору з виконавцем.

4. Про визначення особи, відповідальної за виконання рішень за цим протоколом.

По першому питанню вирішили: Обрати головуючим зборів голову правління ОСББ, власника кв. АДРЕСА_4 , 7, 8 ОСОБА_4 , секретарем члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_7 головою лічильної комісії члена ОСББ, власника кв. АДРЕСА_6 , членами лічильної комісії членів ОСББ, власника кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_10 та власника кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_9 (проголосували за - 5).

По другому питанню вирішили: Здійснити роботи з благоустрою прибудинкової території на житловому комплексі будинку за адресою: АДРЕСА_3 та визначити вартість робіт у розмірі 120 643,20 грн (проголосували за - 5).

По третьому питання вирішили: Обрати виконавцем робіт з благоустрою прибудинкової території ОСББ підприємство ТОВ Б.М.У (код ЄДРПОУ 39562681) та укласти договір з цим виконавцем (проголосували за - 5).

По четвертому питання вирішили: Визначити особою відповідальною з виконання рішень за цим протоколом Голову правління ОСББ ОСОБА_4 (проголосували за - 5).

Доказів повідомлення позивача про загальні збори, які відбулись 26.01.2017, 06.03.2018, 12.03.2018 відповідно до пункту 5.2 статуту ОСББ Пр. Металургів, 8 матеріали справи не містять.

В подальшому ОСББ ПР. Металургів, 8 звернулося до суду (цивільна справа №210/5063/18) із позовною заявою про стягнення понесених витрат при виконанні вищезазначених рішень, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за період з квітня 2015 року по липень 2018 року у розмірі 70 690,98 грн.

Ухвалою Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2021 зупинено провадження у справі № 210/5063/18 до набрання законної сили рішення суду у справі №904/5634/21.

Позивач вважає, що оспорюванні рішення були прийняті з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого Законом України Про ОСББ та Статутом ОСББ ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8, що свідчить про порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, що проявляється в покладенні на нього необґрунтованих витрат по утриманню будинку, порушує права позивача на отримання в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ, добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу прийнятих рішень під час зборів та майбутніх витрат на утримання будинку, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування.

Наведене і стало причиною виникнення спору та звернення до господарського суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав доказів та обґрунтованих пояснень щодо невідповідності змісту рішень загальних зборів законам або Статуту, або законним правам та інтересам позивача.

Водночас спосіб захисту порушеного права, який обрав позивач не є ефективним. Якщо, позивач не згодний з розміром витрат, які було покладено на нього у зв`язку з виконанням спірних рішень, він має право доводити свою позицію під час розгляду цивільної справи №210/5063/18 за позовом ОСББ до позивача про стягнення понесених витрат.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду є вимоги позивачки про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. Металургів, 8", оформлених протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1-2 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно із ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 4, ч.1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Оскільки позивачкою оспорюється рішення загальних зборів ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8", тобто рішення зборів вже створеного ОСББ, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню умови Статуту вказаного ОСББ та норми спеціального закону - Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-ІІІ.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 та від 13.10.2021 у справі № 908/2709/20.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

У спорах про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі №916/3074/20 від 06.09.2021.

Позивачка, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати порушення її прав і законних інтересів (в чому вони проявились) яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право з урахуванням встановлених судом обставин справи.

В свою чергу, для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів та зборів правління), чи мало місце порушення будь-яких прав позивачки (порядок скликання та проведення загальних зборів та підрахунку голосів), які саме права та інтереси позивачки порушені відповідачем, яке право чи інтерес позивачки порушено і які наслідки порушення прав позивачки відповідачем.

Так, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Ця квартира також належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на праві спільної часткової власності, по 1/3 частині кожному.

Позивачка, як власниця квартири у багатоквартирному житловому будинку, який входить до складу ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8", є співвласником цього ОСББ згідно приписів ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Як співвласник ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8", позивачка має право брати участь в управлінні ОСББ у порядку, визначеному Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Згідно статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Позивач зазначає, що оспорюванні рішення були прийняті з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого законом та Статутом ОСББ ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8, що свідчить про порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, що проявляється в покладенні на нього (а також й третіх осіб) необґрунтованих витрат по утриманню будинку, порушує права позивача на отримання в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ, добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу прийнятих рішень під час зборів та майбутніх витрат на утримання будинку, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування.

Позивач вважає, що як співвласник будинку позбавляється можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результати голосування.

В свою чергу, відповідач зазначає, що оголошення про проведення загальних зборів здійснювалось шляхом вивішування друкованої об`яви на під`їзді. Такий спосіб було обрано, оскільки позивач відмовляється отримувати поштові повідомлення та листи від ОСББ.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частинами 3 і 4 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III передбачено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: по-перше, форма повідомлення обов`язково повинна бути письмовою; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі №916/782/17.

Натомість, згідно п. 4.3. Статуту ОСББ ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8 загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього Статуту та чинного законодавства.

У розділі 5 Статуту визначено, що чергові загальні збори членів об`єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік, як правило, по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Позачергові загальні збори членів об`єднання можуть бути скликані за вимогою членів об`єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) об`єднання (п. 5.1.)

Повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмові формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення (п. 5.2.).

Отже, положеннями Закону передбачено, що для повідомлення співвласника про проведення загальних зборів їх ініціатори можуть обрати на вибір будь-який з доступних варіантів інформування, а саме: вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.

Статут ОСББ також вказує на те, що для повідомлення про проведення загальних зборів можна обрати один з запропонованих варіантів або вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.

Проте, належних доказів повідомлення у будь-який із зазначених способів ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів та порядок денний відповідно до пункту 5.2 статуту ОСББ Пр. Металургів, 8, тобто має місце порушення її прав як співвласника будинку на участь в його управлінні та в діяльності ОСББ.

Повідомлення співвласників про проведення загальних зборів шляхом розміщення оголошень біля входу в під`їзди будинку тощо не передбачено чинним на момент скликання зборів законодавством та Статутом, а отже не можу бути визнане судом як належний спосіб сповіщення співвласника про проведення загальних зборів, що відповідає правовим висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2020 у справі №925/1052/19.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.

При вирішення даної справи, апеляційний суд звертається до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Необізнаність учасника товариства про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Неповідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком.

Недотримання ініціативною групою встановленого законом порядку повідомлення співвласників будинку, зокрема позивача, про скликання загальних зборів порушує права позивача на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу діяльності відповідача, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування, а позивач як співвласник будинку позбавляється можливості реалізувати свої права та здійснити вплив на результати голосування. (правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19)

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог Закону та Статуту щодо повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, шляхом надсилання рекомендованим листом або вручення під розписку повідомлення, яке містило інформацію щодо питань порядку денного.

Колегія суддів наголошує, що не будучи повідомленою про загальні збори, позивачка була обмежена у можливості ознайомлення з порядком денним, висловлення своєї думки з розглядуваних питань, надання пропозицій щодо внесення змін до нього та голосуванню по порядку денному загальних зборів ОСББ.

При цьому зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги слідує, що позивач хотіла реалізувати своє право запропонувати загальним зборам додаткові питання для обговорення, в тому числі:

- щодо залучення спеціалістів для дослідження доцільності таких значних витрат (більш ніж 600 000 гривень) на встановлення системи сонячних панелей для опалення чи освітлення (яке, навіть якщо б і працювало, то окупилося щонайменше за 150-200 років), ремонт покрівлі даху (який не потребував ремонту та знаходився в справному стані), а також облаштування дорогими декоративними деревами та кущами прибудинкової території (фактично для користувачів перших поверхів, які ведуть господарську діяльність);

- обрати варіанти підрядних організацій, які могли би якісно та економічно вигідно виконати зазначені послуги та роботи;

- контролювати законність проведення загальних зборів, прийняття рішень, виконання робіт;

- обговорити питання про формування за власні кошти резервних фондів для накопичення грошових коштів для подібних цілей, при необхідності понесення таких значних витрат на утримання будинку тощо.

Поряд з цим, з урахуванням норм частини п`ятої статті 13, статті 15 Цивільного кодексу України, суд також має дати оцінку, чи доведено матеріалами справи те, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття оспорених рішень загальними зборами ОСББ настали будь-які обмеження, а іншим членам об`єднання надані несправедливі переваги за рахунок позивача.

Отже, з`ясування судом апеляційної інстанції питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору у справі.

До подібних за змістом висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.09.2021 у справі № 912/2294/20.

Колегія суддів зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч., ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з спірних рішень на загальних зборах вирішувались питання участі об`єднання у конкурсі «Мій дім ОСББ» з метою отримання коштів на здійснення ремонту покрівлі житлового будинку (збори, які відбулись 26.01.2017), питання встановлення сонячної системи опалення (збори, що відбулись 06.03.2018), питання виконання робіт по благоустрою прибудинкової території (збори, що відбулись 12.03.2018).

Так, у своїй позовній заяві підставами для оскарження рішень загальних зборів ОСОБА_1 зазначала наступне.

Щодо рішення від 26.01.2017, що оформлене протоколом №2/17, яким вирішено провести капітальний ремонт покрівлі житлового будинку, на умовах часткового фінансування з бюджетом, вартістю 108 088 грн 52 коп., то відповідачем не доведено необхідність такого ремонту та розумність суми витрат, оскільки будь-яких висновків компетентних органів щодо доцільності проведення капітального ремонту, ОСББ не має.

Не були надані такі і суду під час розгляду даної справи.

Щодо рішення від 06.03.2018, що оформлене протоколом № 9, яким було прийнято рішення про придбання та встановлення системи сонячних панелей з метою освітлення прибудинкової території та освітлення внутрішніх приміщень, вартістю 170 000 грн 00 коп., то позивач зазначає про недоцільність цих витрат та відсутність розумної потреби у встановленні сонячних панелей, оскільки система сонячних панелей освітлює лише під`їзд. За твердженням позивача, ОСББ витратило 170 000 грн 00 коп., що б забезпечити економну роботу двох ламп освітлення, які потребують приблизно 80 Ватт електричної енергії на годину, а для рентабельності дана система сонячних панелей має пропрацювати приблизно 200 років, в той час, коли вже через 2 роки, її продуктивність знижується на 30% й гарантійний термін не перевищує 10 років. Тобто встановлення системи сонячних панелей для освітлення не відповідає принципам економічної доцільності. Крім того, позивач послалася на пояснення відповідача, надані у справі № 201/5063/18, що вказані кошти стягуються за лише придбання, а не за роботу сонячних панелей.

Відповідачем заперечень щодо даних обставин, зокрема, у відзиві на позовну заяву, не висувалося й матеріали справи не містять жодних доказів, що спростовували б дані тези.

Щодо рішення від 12.03.2018, що оформлене протоколом № 10, яким було вирішено провести роботи з благоустрою прибудинкової території, що коштувало ОСББ 120 640 грн 20 коп., то на думку позивача, дані витрати необґрунтовано покладені на неї, оскільки прибудинковою територією користуються суб`єкти господарювання (магазин та школа англійської мови), які забезпечують благоустрій, облаштовуючи прибудинкову територію, за кошти ОСББ.

Судом враховується, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , проте нею не доведено належними доказами знаходження на нижніх поверхах будинку суб`єктів господарювання, а відтак і необхідності покладення тягаря витрат на проведення роботи з благоустрою прибудинкової території на останніх спільно із ОСББ, хоч і відповідачем ці обставини у відзиві не заперечувалися.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивач вказувала на те, що продавцем системи сонячних панелей, виконавцем робіт по встановленню системи сонячних панелей, а також послуги з благоустрою прибудинкової території, надавалися ТОВ «Б.М.У.» (КОД ЄДРПОУ 39562681), учасником якого є ОСОБА_9 , яка також членом ОСББ (т. 1 а.с. 40).

Наведене може свідчити про намір прийнятими рішеннями надати несправедливі переваги за рахунок позивача іншим членам об`єднання, адже відповідачем не обґрунтовано необхідність звернення для виконання даних робіт та послуг саме до вказаного підприємства, як і не підтверджено необхідність та розумність витрат на вказані роботи та послуги належними доказами.

Слід зауважити, що позиція відповідача у справі зводиться лише до: пропуску позивачем строку позовної давності на пред`явлення вимог щодо визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, відсутності порушень порядку скликання загальних зборів та відсутності порушень прав, свобод та законних інтересів позивача прийнятими на них рішеннями.

Тобто відповідачем, всупереч вимогам ст. 13, 74 ГПК України, не спростовано належними доказами обставин, з якими позивач пов`язувала свої вимоги щодо скасування оскаржуваних рішень загальних зборів.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання ОСББ Пр. Металургів, 8 на неспроможність впливу позиції ОСОБА_1 на підсумки проведеного голосування 26.01.2017, 06.03.2018 та 12.03.2018, з огляду на обставину прийняття рішень більшістю голосів співвласників (88,39 %), оскільки це не спростовує їх незаконність, з огляду на те, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення засідання установчих зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на установчих зборах.

Відповідно до протоколів загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Пр. Металургів, 8 № 2/17 від 26.01.2017, № 9 від 06.03.2018, № 10 від 12.03.2018" були присутні: 5 осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що становить 88,39% учасників об`єднання.

Згідно п. 4.4. Статуту ОСББ Пр. Металургів, 8 загальні збори правомочні. Якщо на них присутні більше половини членів об`єднання.

Відтак, загальні збори є правомочними, оскільки на них були присутні більше 50 % членів об`єднання. За прийняття відповідних рішень голосували одностайно усі присутні на загальних зборах співвласники, тобто 88,39 відсотків учасників об`єднання.

Водночас, необхідно наголосити, що процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певного особи на сам результат голосування. Таким чином, свідченням незаконності прийняття установчими зборами рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення засідання, без дослідження обставини впливу голосу певного особи на сам результат голосування.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Апеляційний суд звертає увагу сторін, що за правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

За частинами першою - четвертою статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

Відповідно до п. 1.3. Статуту ОСББ Пр. Металургів, 8 власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об`єднання…

Завданнями та предметом діяльності об`єднання, згідно п. 2.2. Статуту є, серед іншого, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, забезпечення сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно п. 2.6. Статуту об`єднання зобов`язане, зокрема, забезпечувати виконання вимог Статуту об`єднання, забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об`єднання, асоціації при встановленні умов порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об`єднання, асоціації витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна.

Відповідачем визначені Статутом завдання та обов`язки не виконуються в повній мірі, внаслідок чого були порушені права ОСОБА_1 , визначені ст. 14 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III та п. 11.1 розділу 11 Статуту, а саме: брати участь в управління об`єднання у порядку, визначеному Законом «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, знайомитися з протоколами загальних зборів, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання тощо.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що спосіб захисту порушеного права, який обрав позивач не є ефективним і якщо, позивач не згодний з розміром витрат, які було покладено на нього у зв`язку з виконанням спірних рішень, він має право доводити свою позицію під час розгляду цивільної справи №210/5063/18 за позовом ОСББ до позивача про стягнення понесених витрат, оскільки ОСОБА_1 не погоджується не тільки з розміром покладених на неї витрат, а взагалі оспорює необхідність проведення відповідних робіт із здійснення ремонту покрівлі житлового будинку, встановлення сонячної системи опалення та благоустрою прибудинкової території, розумність понесення цих витрат в цілому. Оскарження спірних рішень та їх скасування є ефективним способом захисту порушених прав позивача та гарантуватиме їх відновлення, адже забезпечить можливість прийняття рішень з тих самих питань, враховуючи думку всіх співвласників ОСББ, які бажали та мають намір приймати участь в управлінні багатоквартирним будинком, вислухати їх пропозиції, зокрема, щодо альтернативних шляхів вирішення існуючих проблем та дослідити доцільність тих чи інших робіт та витрат, обравши найбільш економічно вигідну модель управління, в тому числі шляхом компромісу, задля отримання послуг з утримання будинку та прибудинкової території належної якості та за обґрунтованими цінами.

Щодо строку позовної давності.

Так, відповідачем у поданому ним до Господарського суду Дніпропетровської області відзиві на позовну заяву, було про сплив строку позовної давності та необхідність застосування наслідків її спливу.

В обґрунтування своєї позиції, ОСББ Пр. Металургів, 8 зазначає, що:

- позивачем подано позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" оформлених протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018". до суду 02.06.2021;

- позивач зазначає, що дізнався про існування оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, які було подано відповідачем до місцевого суду з вимогами про стягнення заборгованості за отримані послуги. Однак позивачем не зазначено точну дату, коли вона дізналася про існування оскаржуваних рішень. Провадження у згаданій справі (прим. Суду №210/5063/18) було відкрито 06.09.2018. Починаючи з цієї дати, позивач мала право та можливість звернутися до суду із позовом про скасування оскаржуваних рішень, більше того, у позивача була можливість звернутися з таким позовом чітко в межах строків позовної давності, якщо рахувати від дати прийняття рішень. Так, рішення загальних зборів відповідача № 2/17 від 26.01.2017 мало бути оскаржено до суду в строк до 26.01.2020. Тобто у позивача з вересня 2018 року було більше року для подання позовної заяви про оскарження цього рішення ОСББ. Аналогічним чином рішення відповідача № 9 від 06.03.2018, № 10 від 12.03.2018 могли бути оскаржені, відповідно в строк до 06.03.2021 та 12.03.2021. Однак, позивач, розуміючи та усвідомлюючи можливість пропуску строку позовної давності, із вказаними позовами у дані строки не звернувся, хоча з вересня 2018 року мав для цього більше 2 років.

Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як передбачено ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:

1) забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та

2) запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Високий суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме:

1) забезпеченню юридичної визначеності та остаточності;

2) захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 року за заявою № 21722/11 у справі «Волков проти України»).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові ВСУ від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Між тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило ч. 1 ст. 261 ЦКУ містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року (справа № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18), від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18).

Більше того, 22.03.2017 р. розглядаючи справу № 6-3063цс16 ВСУ підтвердив правовий висновок викладений у постановах від 4 лютого, 18 березня, 24 червня 2015 року, 17 лютого 2016 року про те, що без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, адже можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони.

Враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності… заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 у справі № 912/1104/18 та підтримана в постанові від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18).

За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Наведена правова позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (12-97гс19) (пункти 45-47), в п.п. 6.24.-6.26 постанови від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17 (12-119гс19), в п.п. 5.24.-6.27 постанови від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 (12-104гс19), в п.п. 7.10.-7.12 постанови від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 (12-128гс19).

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Колегія суддів заважує, що як вбачається з встановлених матеріалів справи, ОСОБА_1 не повідомлялась про проведення загальних зборів ОСББ "ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8", які відбулись 26.01.2017, 06.03.2018 та 12.03.2018, та не приймала в них участь, а отже не була обізнана щодо порядку денного та розглядуваними питаннями. Доказів ознайомлення її з прийнятими на цих зборах рішеннями, які оформлені протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018, в тому числі надання під розписку чи направлення рекомендованими листом їх копій, матеріали справи не містять.

Разом з тим, позивач у позові зазначав, що дізнався про існування оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, які було подано відповідачем до місцевого суду з вимогами про стягнення заборгованості за отримані послуги. Однак позивачем не зазначено точну дату, коли вона дізналася про існування оскаржуваних рішень. Провадження у цивільній справі №210/5063/18 за позовом ОСББ "ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8" до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку було відкрито Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу 06.09.2018. А отже, видаються найбільш вірогідними обставини того, що, починаючи з цієї дати, позивач довідалася про порушення своїх прав та отримала можливість звернутися до суду із позовом про скасування оскаржуваних рішень. Доказів обізнаності позивача чи його можливості дізнатися про спірні рішення та їх зміст раніше, відповідач суду не надав.

За таких умов, доводи відповідача про те, що позивач не міг не бути обізнаним про прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ, оскільки спостерігав здійснення робіт, які згадуються в оскаржуваних рішеннях, в житловому будинку, в якому вона проживає. Відтак позивач мав можливість та право на отримання інформації щодо підстав та обставин виконання таких робіт, в тому числі, шляхом направлення відповідних запитів до відповідача, є безпідставними та такими, що не знайшли свого документального підтвердження та спростовуються встановленими обставинами справи, а тому відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, рішення загальних зборів відповідача № 2/17 від 26.01.2017, № 9 від 06.03.2018 та № 10 від 12.03.2018 могли бути оскаржені до суду в строк до 06.09.2021.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 22.05.2020 року, та в подальшому неодноразово продовжено, зокрема, до 31.12.2021 року.

Позивачем подано позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів членів ОСББ "ПР. МЕТАЛІРГІВ, 8" оформлених протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018". до суду 02.06.2021 (т. 1 а.с. 41), тобто в межах строку позовної давності, а тому клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про застосування наслідків спливу строку позовної давності, слід залишити без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 4 статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Необхідно акцентувати увагу на п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, в якому зазначено: за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet V. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним, з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21 цим вимогам в повній мірі не відповідає.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на все вищевикладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі № 904/5634/21 прийняте за неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а отже, з урахуванням встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, останнє належить скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд зазначає, що з огляду на фактичний результат вирішення спору, а саме суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог як наслідок задоволення апеляційної скарги, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно змінити розподіл судових витрат наступним чином: витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6 810,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 10 215,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача (скаржника).

Керуючись ст. ст. 123, 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі № 904/5634/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 у справі №904/5634/21 - скасувати.

Постановити нове рішення, про задоволення позову.

Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8", оформлені протоколом № 2/17 від 26.01.2017, протоколом № 9 від 06.03.2018, протоколом № 10 від 12.03.2018".

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПР. МЕТАЛУРГІВ, 8" (код ЄДРПОУ 39306691, пр. Металургів, буд. 8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50006) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6 810,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 10 215,00 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 03.11.2022

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко