Ухвала

від 02.11.2022 по справі 903/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

02 листопада 2022 року Справа № 903/69/22 за заявою Головного управління ДПС у Волинській області, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкомпани" , м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від кредиторів: н/з

ліквідатор: н/з

встановив: ухвалою суду від 27.04.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкомпани". Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкомпани" в сумі 662 457 грн. 26 коп., з яких 637 418 грн. 75 коп. - третя черга, 25 038 грн. 51 коп. шоста черга та 24 810 грн. 00 коп. перша черга (судові витрати). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів по 14.10.2022. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Андрощук Олену Павлівну. Попереднє судове засідання призначено на 08.06.2022 о 10 год. 00 хв.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Старкомпани" оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.04.2022.

У визначений КУзПБ строк заяви кредиторів з грошовими вимогами до ТОВ "Старкомпани" на адресу суду не надходили.

13.07.2022 судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури на 4 місяців по 13.11.2022, призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Андрущак О.П.

19.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника, звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

Ухвалою суду від 20.10.2022 розгляд справи призначено у судовому засіданні 02.11.2022 о 14 год. 30 хв.

Ліквідатор у клопотанні від 31.10.2022 розгляд справи просить проводити без її участі, подані клопотання підтримує. У клопотанні № 01-34/б/н просить стягнути з кредитора затверджену суму витрат за виконання повноважень ліквідатора боржника за період з 13.07.2022 по 14.10.2022.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в :

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У клопотанні від 14.10.2022 ліквідатор Андрощук О.П. просить затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 13.07.2022 по 13.10.2022 в сумі 59 380 грн. 64 коп.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 року за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові та практичні умови для втілення їх у життя.

Згідно частин першої та другої статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Волинської області від 13.07.2022 відкрито ліквідаційну процедуру стосовно боржника, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Андрощук О.П. Встановлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю Старкомпани основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків.

Арбітражним керуючим Андрощук О.П. нарахована грошова винагороди в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Старкомпани за період з 13.07.2022 по 13.10.2022 в сумі 59 380 грн. 64 коп. та понесені витрати в сумі 1 948 грн. 00 коп.

На засіданні комітету кредиторів боржника 14.10.2022 звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат погоджено (а.с. 213).

Суд, здійснивши свій розрахунок нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Андрощук О.П. за період виконання обов`язків ліквідатора боржника, дійшов висновку про її затвердження в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора боржника за період з 13.07.2022 по 13.10.2022 в сумі 59 380 грн. 64 коп. та понесені витрати в сумі 1 948 грн. 00 коп.

При визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №922/132/13-г від 04.10.2018.

Покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність чого виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.

При цьому суд виходить зі змісту покладених на ліквідатора з моменту призначення повноважень та обов`язків та, відповідно, виняткової ролі ліквідатора у справі про банкрутство, від дій та ефективності роботи якого на стадії ліквідаційної процедури залежать результати здійсненої у справі ліквідаційної процедури, зокрема у вигляді повноти формування та наповнення ліквідаційної маси, ефективності розпорядження (реалізації) майном боржника, так як наслідок у вигляді розміру задоволених вимог кредиторів, тривалості процедури ліквідації (банкрутства) боржника, а відповідно і наслідків цієї процедури - можливості банкрута максимально розрахуватись по зобов`язаннях перед кредиторами та відновити свою платоспроможність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №б24/63/00 від 29.10.2019.

Звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ТОВ «Старкомпани» затверджений ухвалою суду від 02.11.2022.

З врахуванням викладеного, того, що норми Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають право ліквідатора на оплату послуг, надання яких в рамках даної справи не заперечувалось, є правовою підставою для отримання ліквідатором винагороди за виконану роботу, суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди.

Затверджуючи звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, судом враховується належне виконання арбітражним керуючим Андрощук О.П. обов`язків, покладених Кодексом з процедур банкрутства.

У клопотанні від 02.11.2022 ліквідатор просить грошову винагороду в сумі 9 351 грн. 62 коп. компенсувати за рахунок коштів, які перебувають на депозитному рахунку суду, 51 977 грн. 02 коп. стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області.

Судом встановлено, що заявником внесено на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області кошти в сумі 58 500 грн., як авансування винагороди розпорядника майна у справі.

Ухвалою суду від 13.07.2022 здійснено виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Андрощук Олені Павлівні (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1834 від 05.02.2018, адреса: вул. Миру, 104В, с. Городище, Луцький р-н., Волинська обл., ІПН НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , банк одержувача АТ Укргазбанк, код банку 320478) за виконання обов`язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Старкомпани за період з 27.04.2022 по 12.07.2022 в сумі 49 148 грн. 38 коп. з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС у Волинській області згідно платіжного доручення №5090 від 28.12.2021 на суму 58 500 грн. 00 коп.

Таким чином на депозитному рахунку суду обліковується залишок коштів сумі 9 351 грн. 62 коп., які підлягають виплаті ліквідатору в якості грошової винагороди.

Відповідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Слід зазначити, що підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у профільному законі питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

При цьому, відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956р., Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст.43 Конституції України.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Вказаної правової позиції дотримується також Верховний Суд у постановах №912/1783/16 від 01.08.2018, №05/5026/1809/2012 від 16.01.2018.

Враховуючи вищевикладене, відсутність діяльності боржника, майна банкрута, відшкодування грошової винагороди в сумі 51 977 грн. 02 коп. має бути покладено на єдиного кредитора у справі ГУ ДПС у Волинській області.

Судом взято до уваги, що законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організації тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 у справі № 11/Б-921/1448/2013, 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 30.01.2019 №910/32824/15.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Андрощук Олени Павлівни про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди задовольнити.

3. Затвердити оплату послуг арбітражного керуючого Андрощук Олени Павлівни в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкомпани» за період з 13.07.2022 по 13.10.2022 в сумі 59 380 грн. 64 коп. та понесені витрати в сумі 1 948 грн. 00 коп.

4. Здійснити виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Андрощук Олені Павлівні (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1834 від 05.02.2018, адреса: вул. Миру, 104В, с. Городище, Луцький р-н., Волинська обл., ІПН НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , банк одержувача АТ Укргазбанк, код банку 320478) за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Старкомпани за період з 13.07.2022 по 13.10.2022 в сумі 9 351 грн. 62 коп. з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС у Волинській області згідно платіжного доручення №5090 від 28.12.2021 на суму 58 500 грн. 00 коп.

5. Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 44106679) на користь арбітражного керуючого Андрощук Олени Павлівни (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1834 від 05.02.2018, адреса: вул. Миру, 104В, с. Городище, Луцький р-н., Волинська обл., ІПН НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в сумі 51 977 грн. 02 коп. (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім грн. 02 коп.)

6. Видати накази.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 03.11.2022.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук