Рішення

від 03.11.2022 по справі 904/1945/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1945/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА РІТЕЙЛ", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАПАЗОН", м. Дніпро

про стягнення суми боргу у розмірі 219 671,77 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМА РІТЕЙЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАПАЗОН" заборгованість за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit від 19.08.2020 у загальному розмірі 219 671,77 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 163 402,31 грн., пеня у розмірі 12 057,63 грн., 3% річних у розмірі 1 409,82 грн., інфляційні витрати у розмірі 16 948,01 грн., штраф 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день просрочення у розмірі 25 081,22 грн., штраф відповідно до п. 4.5 Договору у розмірі 772,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930020650666 (4902401728323), яке повернулось до суду 05.08.2022 з відміткою вручено 04.08.2022.

Отже, відповідач був обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/1945/22.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.09.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі Закон № 2396-VIII).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit від 19.08.2020, а саме в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 19 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛМА РІТЕЙЛ (надалі - Постачальник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІАПАЗОН (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit (надалі - Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору, Постачальник/Позивач зобов`язується забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) Покупця нафтопродуктів - дизельне паливо (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформлюються двічі на місяць у відповідності до п. 231.3 Податкового кодексу України.

Одиниця виміру: літри/тони (згідно з заявкою Покупця/Відповідача на постачання Товару). Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної Партії Товару, що поставляється за Договором, визначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на підставі Заявок Покупця/Відповідача (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору, передбачено, що зобов`язання Постачальника по поставці партії Товару визначеної вартості з моменту отримання заявки (письмової/усної) від Покупця/Відповідача.

Кількість товару у кожній партії зазначається Сторонами у відповідній відомості (акт приймання - передачі), які складаються представником Постачальника та затверджуються Покупцем шляхом підписання відомості (акту приймання - передачі), а в даному випадку видаткової накладної (п. 2.3. Договору).

В свою чергу п. 2.5. Договору встановлено, що факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору підтверджується підписанням відомості. Кожна відомість є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.7. Договору після підписання відомості (акта приймання - передачі) або видаткової накладної. Претензії щодо кількості Товару в межах природних втрат маси граничного розходження визначеної маси нетто між сторонами не розглядається.

Згідно п. 2.8. Договору Сторони домовились, що наявність підписів уповноважених представників Сторін на відомостях (актах приймання - передачі) та/або видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими Сторонами та є підтвердженням обов`язку Покупця по сплаті товару, вказаного у видатковій накладній.

Ціна Товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується Постачальником на момент отримання заявки для кожної партії товару окремо, зазначається з урахуванням ЦДВ в рахунку на оплату; фіксується в видатковій накладній та відомості. Оплата (часткова/повна) такого рахунку також є підтвердженням її узгодження Сторонами для кожної партії товару (п.3.1. Договору).

Пунктом 3.3. Договору, передбачено, що зобов`язання Постачальника по поставці партії Товару визначеної вартості з моменту отримання заявки (письмової/усної) від Покупця.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу Покупця.

Згідно п. 6.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання прийнятих на себе зобов`язань за даним Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс мажору).

Положеннями п. 6.3. Договору передбачено, що сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за цим Договором у зв`язку з форс - мажорними обставинами, зобов`язана сповістити про це іншу Сторону шляхом надсилання повідомлення електронною поштою. Якщо про такі події непереборної сили не буде повідомлено протягом 10 календарних днів з дня настання події, що унеможливлює часткове або повне невиконання умов Договору, Сторона для якої настала подія непереборної сили, не може на неї посилатися.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що положення розділу 6 Договору не застосовуються, якщо обставини непереборної сили (форс - мажору) настали в період прострочення виконання зобов`язань Стороною, яка на них посилається.

Відповідно до п. 7.10. Договору, документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними як під час так і після проведення поставки. Договір, додаткові угоди до нього, а також інші документи, створені при його виконанні, які відправлені електронною поштою мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами продовжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватися сторонами.

Всі документи, відправлені електронною поштою, повинні бути відправлені в оригіналі рекомендованим листом протягом 15 календарних днів від дати відправки електронною поштою, якщо інший строк не обумовлений умовами договору.

Сторони домовилися, що у випадку не отримання оригіналів належним доказом факту поставки та отримання товару покупцем є відповідні копії таких документів у тому числі, цього договору, додатків до цього договору, а також провізних документів та документів про зберігання товару.

У п. 7.10 договору у графі електронна пошта покупця відсутня інформація про електронну адресу відповідача.

Позивач зазначає, що у відповідача відсутня електронна адреса, за усною домовленістю Сторони погодили, що рахунки на оплату можуть бути направлені, через багатоплатформовий клауд-месенджер, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів - ТЕЛЕГРАМ.

Оскільки, у Відповідача відсутня електронна адреса, за усною домовленістю Сторони погодили, що рахунки на оплату можуть бути направлені, через багатоплатформовий клауд-месенджер, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів - телеграм (далі - по тексту Телеграм)

Також, відповідно до п. 3.11 Договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.2021р.), сторони погодили, що Документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними як під час так і після проведення поставки.

Сторони домовилися використовувати при виконанні умов цього Договору електронні документи, для підтвердження описаних в них господарських операцій.

Електронний документ повинен бути створений (оформлений), підписаний за допомогою електронного цифрового підпису (надалі-ЄЦП) і переданий однією Стороною Договору іншій Стороні за допомогою системи М,ЕЛ)ос або інших програм для електронного документообігу у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 р №851 -IV та ЗУ Про електронні довірчі послуги від 05.10.2017 р. №2155-УШ.

Сторони домовилися, що електронний документ має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, може бути представлений в суд в якості належних доказів (в роздрукованому вигляді з системи) І визнається рівнозначним оригінальному документу. У свою чергу. ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису уповноваженої особи Постачальника/Позивача або Покупця/Відповідача. Підтвердження передачі електронного документа (відправка, отримання і т.д.) вважається належним підтвердженням фактичного прийому-передачі такого документа уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Видаткова накладна (накладні) та відомість про заправку направляються Постачальником Покупцю у вигляді електронного документа за допомогою системи M.E.Doc або інших програм для електронного документообігу, після завершення надання послуг Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів підписати електронний документ. Видаткова накладна (накладні) та відомість про заправку вважаються підписаним і вступає в силу з моменту його оформлення Покупцем з використанням СЦП та направленням Постачальнику. Видаткова накладна (накладні) та відомість про заправку вважаються підписаним і вступає в силу також у випадках, коли він був підписаний Постачальником і спрямований Покупцю, але протягом 5 (п`яти) робочих днів не був підписаний Покупцем і не було надано письмової мотивованої відмови від його підписання.

Виставлення рахунків та додатків до рахунків здійснюється Постачальником у вигляді електронного документа за допомогою системи M.E.Doc або інших програм для електроного документообігу по електронній пошті у терміни та в порядку, передбаченому Договором. Рахунки підлягають сплаті Покупцем відповідно до п.3.1. цього Договору. Реєстрація податкової накладної здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

На виконання умов Договору безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit від 19.08.2020 Позивач здійснив поставку нафтопродуктів (дизельного пального) Відповідачу, відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 234 від 15.02.2022 року на зальну суму 96 020,67 грн., у тому числі ПДВ;

- № 301 від 28.02.2022 року на загальну суму 67 381,64 грн., у тому числі ПДВ.

Позивачем було направлено Відповідачу за допомогою системи М.Е.Dос, видаткові накладні, що підтверджується цифровим підписом та відміткою направлення документу контрагенту.

17.02.2022 та 21.02.2022 року Позивачем було виставлено та направлено Відповідачу, через мережу Телеграм, рахунки на оплату № 175 від 15.02.2022 та № 245 від 21.02.2022.

Позивачем також було виконано вимоги податкового законодавства та здійснено реєстрацію податкових накладних, які були направлені та прийняті Покупцем, зокрема:

- податкова накладна № 50 від 15.02.2022;

- податкова накладна № 141 від 28.02.2022.

В той час, зі сторони Відповідача зобов`язання, взяті на себе за Договором в частині оплати вартості за поставлений товар виконані частково, чим грубо порушені вимоги Договору.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій сторони використовували при виконанні умов цього Договору електронні документи, для підтвердження описаних в них господарських операцій. Електронний документ були створенні (оформлені), підписані за допомогою електронного цифрового підпису і переданий однією Стороною Договору іншій Стороні за допомогою системи M.E.Doc або інших програм для електронного документообігу у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 р №851-IV та Закону України Про електронні довірчі послуги від 05.10.2017 р. №2155-VІІІ.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit від 19.08.2020 Позивач здійснив поставку нафтопродуктів (дизельного пального) Відповідачу, відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 234 від 15.02.2022 року на зальну суму 96 020,67 грн., у тому числі ПДВ;

- № 301 від 28.02.2022 року на загальну суму 67 381,64 грн., у тому числі ПДВ.

Вказані видаткові накладні були створені (оформлені), підписані та передані відповідачу за допомогою системи M.E.Doc, що підтверджується відповідними цифровими підписами.

На підставі усної заявки відповідача, передбаченої п. 3.3 Договору, позивачем було виставлено рахунки на оплату: № 175 від 15.02.2022 та № 245 від 21.02.2022 (арк.с. 24, 34), які були направлені та одночасно отримано відповідачем, через мережу Телеграм (арк.с. 27, 35).

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, а саме: 26.04.2022 у розмірі 9 354,43 грн (арк.с. 28).

На виконання вимог податкового законодавства та п. 2.4. Договору на підтвердження вищевказаних господарських операцій Позивачем здійснено реєстрації податкової накладних, які були направлені та прийняті покупцем, зокрема:

- податкова накладна № 50 від 15.02.2022;

- податкова накладна № 141 від 28.02.2022.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару за договором безперервного постачання нафтопродуктів № 1908-4/20AlRit від 19.08.2020 на загальну суму 163 402,31 грн.

При цьому враховуючи часткову оплату Відповідачем заборгованості, отриману позивачем до звернення до суду, а саме: 26.04.2022 у розмірі 9 354,43 грн, господарський суд зазначає, що основна сума заборгованості за договором становить 154 047,88 грн.

Доказів погашення вартості товару на суму 154 047,88 грн. матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 154 047,88 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за загальний період з 06.03.2022 по 23.06.2022 у загальному розмірі 12 057,63 грн (по видаткових накладних № 234 від 15.02.2022 у сумі 6 980,98 грн. та № 301 від 28.02.2022 у сумі 5 076,65 грн).

Заявлена вимога обґрунтована тим, що п. 4.4 укладеного між сторонами Договору №1908-4/20AlRit від 19.08.2020 у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору (п.п.4.4.1. Договору).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України , неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів даної справи, підставою для нарахування відповідачеві пені є невиконання зобов`язання із своєчасної оплати товару за видатковими накладними № 234 від 15.02.2022 та № 301 від 28.02.2022.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню.

Щодо суми штрафу в розмірі 0,15%

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за загальний період з 03.03.2022 по 23.06.2022 у загальному розмірі 25 081,22 грн (по видаткових накладних № 234 від 15.02.2022 у сумі 14 298,90 грн та № 301 від 28.02.2022 у сумі 10 782,32 грн).

Заявлена вимога обґрунтована тим, що п. 4.4. укладеного між сторонами Договору №1908-4/20AlRit від 19.08.2020 у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення (п.п.4.4.2. Договору).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Однак, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України штрафна санкція, визначена сторонами у п.п.4.4.2. Договору, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб його обчислення за кожен день прострочення, підпадає під визначення пені, а не штрафу.

В такому випадку подвійне нарахування пені суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахування пені за неналежне виконання зобов`язань вже передбачено п.п.4.4.1. Договору.

З урахуванням вказаного, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 15% у сумі 25 081,22 грн.

Щодо суми штрафу

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 772,78 грн (по видаткових накладних № 234 від 15.02.2022 у сумі 458,24 грн та № 301 від 28.02.2022 у сумі 314,54 грн).

Заявлена вимога обґрунтована тим, що п. 4.5. Договору передбачено, що у випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в п. 3.4. покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Зазначена сума не відповідає визначенню штрафу, проте в даному випадку сторони визначили порядок збільшення вартості отриманого товару в разі прострочення його оплати, що не заборонено діючим законодавством та відповідає принципу свободи договору.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за користування грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне його виконання.

За порушення прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України дає право позивачу стягнути із відповідача інфляційні втрати в загальному розмірі 16 948,01 грн. за березень 2022 по травень 2022 (по видаткових накладних № 234 від 15.02.2022 у сумі 9 771,93 грн та № 301 від 28.02.2022 у сумі 7 176,08 грн) та 3% річних в загальному розмірі 1 409,82 грн за загальний період з 06.03.2022 по 23.06.2022 (по видаткових накладних № 234 від 15.02.2022 у сумі 822,77 грн та № 301 від 28.02.2022 у сумі 587,05 грн)

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 778,54 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 123, 126, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАПАЗОН" (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2; код ЄДРПОУ 43652168) на користь Фізичної особи-підприємця Сахно Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) основну заборгованість у розмірі 154 047,88 грн, пеня у розмірі 12 057,63 грн, 3% річних у розмірі 1 409,82 грн, інфляційні витрати у розмірі 16 948,01 грн, збільшення вартості товару відповідно до п. 4.5 Договору у розмірі 772,78 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 778,54 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 03.11.2022

Суддя В.Г. Бєлік