Рішення

від 03.11.2022 по справі 904/2765/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2765/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/2765/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортунак"

до Державного підприємства "Східний гірничо збагачувальний комбінат"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортунак" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.08.2022 за вих. № 25-08-22-01 до Державного підприємства "Східний гірничо збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 679.824,93 грн, з яких 632.369,76 грн заборгованості за отриманий товар, 5.561,39 грн три проценти річних та 41.893,78 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір від 16.05.2022 за №683/033/002/0003.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2765/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022.

Ухвалою від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалу від 05.09.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 27.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 30.09.2022.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 05.09.2022 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 12.10.2022.

Станом на 03.11.2022 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї проценти річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; оплати товару; наявності / відсутності заборгованості; правомірності нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 16.05.2022 між позивачем (далі позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір № 683/033/002/0003 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов`язався поставити калій, магній, натрій і літій, код ДК 021:2015 1478 (натр їдкий технічний) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 595.400,00 грн, крім того податок на додану вартість 20 % - 119.080,00 грн. Загальна сума становить 714.480,00 грн з урахуванням ПДВ 20% (п. 3.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 договору).

На виконання взятих на себе зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на суму 632.369,76 грн, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 19.05.2022 (а. с. 13, том 1).

Вказана видаткова накладна підписана представником відповідача без заперечень та зауважень, а підпис представника відповідача засвідчений печаткою підприємства останнього.

Відповідно до п. 4.1 договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, оплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату отриманої партії товару за фактом його поставки протягом 15-ти календарних днів (п. 4.2 договору).

Отже, строк оплати товару є таким, що настав 03.06.2022.

Доказів оплати товару в сумі 632.369,76 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідач не надав.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річні за період прострочення з 04.05.2022 до 18.08.2022 на суму 5.561,39 грн та інфляційні втрати за період прострочення з 04.05.2022 до 18.08.2022 у розмірі 41.893,78 грн.

Порушення строку оплати отриманого від позивача товару і стало причиною для звернення до суду з позовом у даній справі.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 632.369,76 грн заборгованості за отриманий товар, 5.561,39 грн трьох процентів річних та 41.893,78 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

На виконання взятих на себе зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на суму 632.369,76 грн, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 19.05.2022 (а. с. 13, том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на положення п. 4.1 договору строк оплати товару є таким, що настав 03.06.2022.

Доказів оплати товару в сумі 632.369,76 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 632.369,76 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річні за період прострочення з 04.05.2022 до 18.08.2022 на суму 5.561,39 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить помилки у визначенні періоду розрахунку, а саме 04.05.2022 не було посталено навіть товару. Більш того, строк оплати товару, за умовами п. 4.2 договору, визначено з відстроченням платежу. Так, позивач помилково визначив дату початку розрахунку з 04.05.2022, оскільки правильно починати розрахунок процентів річних з 04.06.2022.

Здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних господарський суд визнав, що стягненню з відповідача підлягають проценти річні у розмірі 3.950,15 грн. В частині стягнення 1.611,24 грн процентів річних слід відмовити.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з 04.05.2022 до 18.08.2022 у розмірі 41.893,78 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд у розрахунку позивача встановив наявність помилок, які аналогічні тим, що виявлені судом при перевірці розрахунку трьох процентів річних.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, суд визнав обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача розмір інфляційних втрат у сумі 24.167,28 грн. В частині стягнення 17.726,50 грн слід відмовити.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 9.907,77 грн, з урахуванням того, що 97,16 % позовних вимог позивача суд задовольнив.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНАК" (03110, місто Київ, вулиця О. Пироговського, будинок 19, корпус 6; ідентифікаційний код 40126492) 632.369,76 грн (шістсот тридцять дві тисячі триста шістдесят дев`ять грн 76 коп) основної заборгованості, 3.950,15 грн (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят грн 15 коп) трьох процентів річних, 24.167,28 грн (двадцять чотири тисячі сто шістдесят сім грн 28 коп) інфляційних втрат, 9.907,77 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот сім грн 77 коп) судового збору.

В решті вимог (про стягнення 1.611,24 грн трьох процентів річних та 17.726,50 грн інфляційних втрат) відмовити.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк