Рішення

від 03.11.2022 по справі 910/7226/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2022Справа № 910/7226/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7226/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів і конструкцій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паверсток»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

09 серпня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів і конструкцій» (позивач) надійшла позовна заява № 19 від 05.08.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паверсток» (відповідач) про стягнення переплати за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 32042 від 13.07.2020 року у розмірі 271 519,05 грн. (двісті сімдесят одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 05 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю переплати у позивача за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 32042 від 13.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7226/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492709006 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року у справі № 910/7226/22 вручено уповноваженому представнику відповідача - 26.08.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 12.09.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів і конструкцій» (надалі - позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паверсток» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 32042 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Відповідно до п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Пунктом 5.5. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами п. 5.6. договору розрахунки за електричну енергію здійснюються споживачем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 10 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

Згідно з п. 11.2. Комерційної пропозиції договір на умовах комерційної пропозиції укладається на строк один рік та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п. 5.1. цієї Комерційної пропозиції.

Обсяги прогнозованого споживання електричної енергії на 2020-2022 роки визначались сторонами у додатку 3 до договору № 32042 від 13.07.2020 року.

На виконання умов договору № 32042 від 13.07.2020 року у період з 01.08.2020 року по 30.06.2022 року відповідач передав, а позивач прийняв електричну енергію у обсязі 1113,617 МВт год на загальну суму 4 263 092,68 грн., що підтверджується актами надання послуг та актами приймання- передавання товарної продукції: № 002820081 від 31.08.2020 року на суму 102 872,46 грн., № 002820091 від 30.09.2020 року на суму 116 899,56 грн., № 002820101 від 31.10.2020 року на суму 127 485,88 грн., № 002820111 від 30.11.2020 року на суму 195 037,07 грн., № 002820121 від 31.12.2020 року на суму 225 324,37 грн., № 002821011 від 31.01.2021 року на суму 192 352,13 грн., № 002821021 від 28.02.2021 року на суму 268 502,80 грн., № 002821031 від 31.03.2021 року на суму 207 719,38 грн., № 002821041 від 30.04.2021 року на суму 193 453,39 грн., № 002821051 від 31.05.2021 року на суму 117 814,69 грн., № 002821061 від 30.06.2021 року на суму 121 406,35 грн., № 002821071 від 31.07.2021 року на суму 105 312,91 грн., № 002821081 від 31.08.2021 року на суму 141 349,14 грн., № 002821091 від 30.09.2021 року на суму 179 307,17 грн., № 002821101 від 31.10.2021 року на суму 211 523,03 грн., № 002821111 від 30.11.2021 року на суму 272 464,22 грн., № 002821121 від 31.12.2021 року на суму 345 890,74 грн., № 002822011 від 31.01.2022 року на суму 385 528,21 грн., № 002822021 від 28.02.2022 року на суму 355 770,18 грн., № 002822031 від 31.03.2022 року на суму 114 819,40 грн., № 002822041 від 30.04.2022 року на суму 115 604,04 грн., № 002822051 від 31.05.2022 року на суму 75 644,06 грн., № 002822061 від 30.06.2022 року на суму 91 011,50 грн.

У період з 01.08.2020 року по 22.06.2022 року позивачем в рахунок оплати за електричну енергію було сплачено грошові кошти у загальній сумі 4 534 611,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Постачання електричної енергії здійснювалось відповідачем до 22.06.2022 року включно, з 23.06.2022 року відповідач припинив постачання електричної енергії позивачу.

За розрахунками позивача, станом на 23.06.2022 року позивачем було зайво перераховано відповідачу кошти розмірі 271 519,05 грн., з розрахунку: 4 534 611,73 грн. - 4 263 092,68 грн. = 271 519,05 грн.

Пунктом 13.6. договору визначено, що у разі розірвання цього договору за ініціативою постачальника або споживача та після здійснення остаточного розрахунку між сторонами на особовому рахунку споживача залишились кошти, сплачені у якості попередньої оплати або забезпечення виконання зобов`язань, ці кошти за заявою споживача перераховуються на його банківський рахунок.

Позивач зазначає, що 28.07.2022 року ним було направлено на адресу відповідача вимогу № 17 від 27.07.2022 року про повернення переплати за спожиту електричну енергію у розмірі 271 519,05 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 28.07.2022 року, описом вкладення від 28.07.2022 року та накладною № 0730201227184 (копії містяться в матеріалах справи).

Вимога позивача про повернення переплати за спожиту електричну енергію у розмірі 271 519,05 грн. залишена відповідачем без задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За висновками суду, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу № 32042 від 13.07.2020 року за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (надалі - Правила) і безпосередньо договором.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Положеннями частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України унормовано, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно пункту 6.1.22. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, Якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника. Якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

Матеріалами справи підтверджено здійснення господарських операцій між сторонами за договором № 32042 від 13.07.2020 року згідно з представленими позивачем платіжними дорученнями та актами надання послуг та актами приймання- передавання товарної продукції.

Як встановлено судом, за наслідками здійснення розрахунків позивачем за електроенергію відповідно до прогнозованих обсягів у вигляді 100% передплати, а також підписання між сторонами актів надання послуг та актів приймання-передавання фактично спожитої електроенергії, залишок коштів, не покритих поставкою електричної енергії становить 271 519,05 грн., які позивачу не повернуті.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за електричну енергію в сумі 271 519,05 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 271 519,05 грн. попередньої оплати за договором № 32042 від 13.07.2020 року є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4072,79 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паверсток» (ідентифікаційний код 43016569, адреса: 03038, м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів і конструкцій» (ідентифікаційний код 32837994, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1) грошові кошти: переплати за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 32042 від 13.07.2020 року - 271 519,05 грн. (двісті сімдесят одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 05 копійок) та судовий збір - 4072,79 грн. (чотири тисячі сімдесят дві гривні 79 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.11.2022р.

Суддя О.В. Котков