Постанова

від 26.10.2022 по справі 925/913/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/913/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Багай Н.О., Краснова Є.В.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 (колегія суддів: Попікова О.В. - головуючий, Владимиренко С.В., Євсіков О.О.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» до: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди Плюс»; 2) Черповодівської сільської ради Черкаської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Перша Черкаська державна нотаріальна контора; 2) Уманська районна державна адміністрація Черкаської області; 3) ОСОБА_1 ; 4) ОСОБА_2 ; 5) ОСОБА_3 ; 6) ОСОБА_4 ; 7) ОСОБА_5 ; 8) Фермерське господарство «Хорста» про встановлення нікчемності протоколу загальних зборів, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння

за участю: позивача: 1) Золотова А.В. (адвокат), 2) Симоненко Д.Є. (адвокат); відповідача-1: Стамбула В.М. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди» (далі - СВК «Черповоди»), звернувшись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди Плюс» (далі - відповідач-1, ТОВ «Черповоди Плюс»); Черповодівської сільської ради Черкаської області (далі - відповідач-2), просив (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

- встановити нікчемність протоколу від 04.07.2017 № 2 загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Черповоди» за підписом головуючого Кольби Сергія Олександровича, ОСОБА_6 (далі - Протокол № 2);

- витребувати від ТОВ «Черповоди Плюс» на користь позивача: зерносклад, літ. В-1 з прибудовою, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (далі - реєстраційний номер) 1351067871243; зерносклад, літ. Д-1, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1351071671243; критий тік, літ. Г-1, адреса: Черкаська область, Уманський район, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 1351063071243; матеріальний склад, літ. Б-1, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1351074371243; вагову, літ. А-1, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1351076571243; ЗАВ-40 - стаціонарний зерноочисний комплекс з прибудовою 1981 року побудови, призначений для первинної очистки зерна з поля та підготовки посівного матеріалу.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що під Протоколом № 2 фактично приховано договір дарування нерухомого майна, який підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, а тому згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є нікчемним. Крім того, позивач стверджує, що Протокол № 2 є нікчемним правочином в силу статті 228 ЦК України, адже порушує публічний порядок.

1.3 В частині вимоги про витребування майна позов обґрунтований тим, що відчужене відповідно до Протоколу № 2 нерухоме майно вибуло із законного володіння позивача, як власника, поза його волею, а тому підлягає витребуванню на підставі статей 387, 388 ЦК України.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, у задоволенні позову відмовлено; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2019, скасовано.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що вимога про встановлення нікчемності Протоколу № 2 (визнання недійсним рішення загальних зборів) позивачем звернена до ТОВ «Черповоди плюс» і Черповодівської сільської ради, а після зміни предмету позову - до ТОВ «Черповоди плюс», які учасниками спірних правовідносин не були, порушення спірного права позивача не вчиняли, правом на заміну відповідача або залучення належного співвідповідача позивач не скористався, у зв`язку з чим, за висновком судів, у задоволенні такої вимоги, яка є основною, необхідно відмовити. Також у прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки відмовлено в частині основної вимоги про встановлення нікчемності Протоколу № 2, то відсутні підстави і для задоволення похідних вимог позивача до ТОВ «Черповоди плюс» про витребування нерухомого майна.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3.2 В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, який послідовно відображений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 12-14гс21, від 07.11.2028 у справі № 14-256цс18, від 14.11.2018 у справі № 14-208цс18, від 30.06.2020 у справі № 12-158гс19. Крім того, позивач вказує на неврахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

3.3 ТОВ «Черповоди плюс» засобами поштового зв`язку 11.10.2022 надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на її необґрунтованість, просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та поновити строк для подання відзиву. Клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач-1 обґрунтовує тим, що ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у даній справі встановлено учасникам справи строк подання відзиву до 10.10.2022, однак цього дня відбувся масовий ракетний обстріл всієї території України росією, у зв`язку з чим відділення Укрпошти в той день не працювали.

3.4 Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений (а не поновлений) судом, зокрема, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (частина друга статті 119 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).

3.5 Водночас, зважаючи на викладені відповідачем-1 обставини пропуску строку, які є підтвердженими, Суд вважає за можливе зазначений відзив на касаційну скаргу прийняти до розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що на території колгоспу імені М.В. Фрунзе, розташованого за адресою: с. Черповоди, Уманського району, у 1939 році було побудовано зерносклад, площею 498,1 м2, та критий тік площею, 1148,6 м2. У 1970 році був збудований зерносклад з прибудовою.

4.2 08.02.1993 протоколом № 1 колгоспу ім. М.В. Фрунзе колгосп реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Черповоди» (далі - КСП «Черповоди»), а всі власники паїв передали свої права у новостворене КСП «Черповоди».

4.3 У 1993 році на території КСП «Черповоди» побудований матеріальний склад, а в 1995 році - вагову.

4.4 15.03.2000 КСП «Черповоди» реорганізовано в СВК «Черповоди» без зміни коду ЄДРПОУ зі збереженням всього майна. До складу новоствореного СВК «Черповоди» увійшли всі попередні власники паїв, що були учасниками КСП «Черповоди», що підтверджується матеріалами реєстраційної справи СВК «Черповоди».

4.5 Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 5.1 статуту СВК «Черповоди» кооператив заснований на добровільному об`єднанні громадян і їх пайових внесків. Право власності здійснюють збори членів та інші органи кооперативу в межах делегованих їм прав. Склад засновників (членів) кооперативу обумовлений в додатку до протоколу установчих зборів по створенню кооперативу і складав 294 особи. СВК «Черповоди» 04.04.2000 включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код 05533310.

4.6 Вказані обставини встановлені судами на підставі наданих архівним сектором Уманської районної державної адміністрації документів реєстраційної справи СВК «Черповоди».

4.7 В подальшому Черповодівською сільською радою Уманського району Черкаської області видано свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, якими посвідчено права ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) на пайовий фонд КСП «Черповоди», реорганізованого в СВК «Черповоди», на підставі цивільно-правових угод (договорів дарування) з визначенням розміру їх часток в майні пайового фонду підприємства. На зворотній стороні свідоцтв головою комісії співвласників майна КСП «Черповоди» Черничуком Л.Д. вчинено запис про виділення майна в натурі згідно актів приймання-передачі майна. Вказані свідоцтва обліковані Черповодівською сільською радою в Журналі обліку свідоцтв про право на майновий пай реорганізованого КСП «Черповоди».

4.8 30.06.2017 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , як власники майнових сертифікатів про право власності на майно колишнього КСП «Черповоди», звернулись до Комісії співвласників майнових паїв колишнього КСП «Черповоди» з письмовим проханням, в якому у зв`язку з їх бажанням виділити в натурі майно колишнього КСП просили провести збори співвласників майна колишнього КСП «Черповоди», виділити в натурі та передати у спільну часткову власність таке майно: зерносклад 1970 року будівництва, зерносклад 1939 року будівництва, критий тік 1939 року будівництва, вагову 1995 року будівництва, матеріальний склад 1993 року будівництва, ЗАВ-40 у розмірах набутих ними часток.

4.9 Згідно з актами приймання-передачі майна від 04.07.2017 комісія співвласників майнових паїв колишнього КСП «Черповоди» в особі голови комісії Черничука Л.Д. , який діяв на підставі рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Черповоди», оформленого Протоколом № 2, передала, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийняли у власність майно: зерносклад 1970 року будівництва, зерносклад 1939 року будівництва, критий тік 1939 року будівництва, вагову 1995 року будівництва, матеріальний склад 1993 року будівництва (оспорюваний Протокол № 2).

4.10 Рішенням виконавчого комітету Черповодівської сільської ради від 31.08.2017 № 39 за заявами ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 присвоєно поштові адреси будівлям: зерносклад з прибудовую - АДРЕСА_1 ; зерносклад - АДРЕСА_1 ; критий тік - АДРЕСА_1 ; матеріальний склад - АДРЕСА_1 ; вагова - АДРЕСА_1 .

4.11 Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 12.09.2017 на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай і актів приймання-передачі майна проведено державну реєстрацію прав спільної часткової власності на спірне майно за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а 27.12.2017 їх права припинені у зв`язку з відчуженням майна на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) і державною реєстрацією права приватної власності на це майно за ним.

4.12 Згідно з протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Черповоди плюс» від 29.03.2018 № 1 громадянами ОСОБА_4 і Бондарчуком А.О. вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Черповоди плюс», затвердити Статут та створити статутний фонд товариства, внеском засновника ОСОБА_4 до якого є зерносклад з прибудовою, зерносклад, критий тік, матеріальний склад, вагова, (нерухоме майно, яке позивач вимагає витребувати), директором обрано Бондарчука А.О.

4.13 30.03.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Черповоди плюс», присвоєно ідентифікаційний код 42031303.

4.14 Учасник (засновник) ТОВ «Черповоди плюс» ОСОБА_4 вніс до статутного капіталу зазначеного товариства нерухоме майно: зерносклад з прибудовою, зерносклад, критий тік, матеріальний склад, вагову, що підтверджується актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 30.03.2018.

4.15 Державна реєстрація права приватної власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Черповоди Плюс» проведена державним реєстратором Іванківської сільської ради Уманського району Черкаської області 30.03.2018 на підставі акта прийому-передачі та грошової оцінки майна, що передається до статутного капіталу ТОВ «Черповоди Плюс», протоколу загальних зборів товариства від 29.03.2018, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

4.16 Отже, як встановлено судами, наслідком прийнятих рішень загальних зборів, оформлених спірним Протоколом № 2, стало виділення вказаним фізичним особам в натурі часток спірного майна і передача їм у спільну часткову власність цього майна, проведення державної реєстрації права спільної часткової власності за цими особами спірного нерухомого майна, а також відчуження цього майна ОСОБА_4 на підставі оплатних, нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, подальше внесення цього майна ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ «Черповоди плюс».

4.17 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.18 Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.19 У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами статей 387, 388 ЦК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду України та постановах Великої Палати Верховного Суду.

4.20 Так, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, на яку в касаційній скарзі посилався позивач, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

4.21 У постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду погодилась із вказаним висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

4.22 У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що право власника на витребування свого майна із чужого незаконного володіння не є похідним від вимог, заявлених щодо попередніх дій, за результатами яких майно незаконно вибуло із володіння власника

4.23 Отже, оскільки у справі, що переглядається в касаційному порядку, як і в справі, на яку у касаційній скарзі посилався скаржник, правовідносини є подібними, правові підстави для перегляду судових рішень, наведених скаржником, є підтвердженими.

4.24 Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

4.25 Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

4.26 Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

4.27 Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

4.28 Таким чином, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

4.29 Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

4.30 Передумовами та матеріальними підставами захисту права власності на нерухоме майно у спосіб, визначений в статтях 387, 388 ЦК України, є наявність підтвердженого належними доказами права власності. Тобто особа, яка звертається до суду, або в інтересах якої звертається інша особа, з вимогою про витребування майна з незаконного володіння як у добросовісного, так і недобросовісного набувача, повинна довести право власності позивача на майно, що перебуває у чужому володінні.

4.31 На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази, які необхідно дослідити та оцінити. Саме встановлення факту звернення з позовом власника, в якого наявне право на майно, надає змогу правильно розглянути такий спір, як і в подальшому визначити можливі підстави незаконного вибуття з власності його майна.

4.32 Суди обох інстанцій, ухвалюючи судові рішення в частині позовних вимог про витребування майна, безпідставно обмежились посиланням на те, що такі вимоги є похідними, фактично не розглянувши спір в цій частині по суті заявлених вимог.

4.33 Отже, з`ясування вказаних обставин пов`язане із дослідженням доказів, що в силу положень частини 2 статті 300 ГПК України в суді касаційної інстанції неможливо, а тому, виходячи із доводів скаржника, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо витребування спірного майна від ТОВ «Черповоди плюс» на користь позивача належить скасувати, а справу в цій частині належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.34 Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, вирішити питання щодо наданих сторонами доказів, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

4.35 Щодо вирішення спору в частині встановлення нікчемності Протоколу № 2 колегія суддів виходить з наступного.

4.36 Так, суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, вказали, що така вимога позивачем звернена до ТОВ «Черповоди плюс» і Черповодівської сільської ради, а після зміни предмету позову - до ТОВ «Черповоди плюс», які учасниками спірних правовідносин не були і порушення спірного права позивача не вчиняли. При цьому суди відхилили, як такі, що нічим не підтверджені, доводи позивача про проведення вказаних загальних зборів невідомими особами.

4.37 Як встановлено судами відповідно до Статуту СВК «Черповоди» він заснований на добровільному об`єднані громадян і їх пайових внесків та є власником будівель, споруд, коштів, майнових внесків його членів тощо. 04.04.2000 СВК «Черповоди» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичній особі кооперативу присвоєно ідентифікаційний код 05533310.

4.38 За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 317 ЦК України, саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що власником майна є саме СВК «Черповоди», тому не вбачається, що правомочностями щодо спірно майна були наділені особи, які вказані у Протоколі № 2.

4.39 За встановлених судами обставин справи особи, які вказані у Протоколі № 2, не мали повноважень розпоряджатися спірним майном.

4.40 Виходячи із викладеного, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що Протокол № 2 не може створювати правових наслідків щодо спірного майна, тому висновки судів про те, що у позові у цій частині належить відмовити через пред`явлення його до неналежних відповідачів, є неправильними, а розгляд спору щодо такого Протоколу № 2, не призводить до поновлення прав позивача.

4.41 Таким чином у позові належало відмовити за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

4.42 Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29.07.2009, Esertas v. Lithuania від 31.05.2012 зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто, не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

4.43 Подібні за змістом положення містяться і у частині 2 статті 309 ГПК України, згідно якої не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.44 За вказаних обставин суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування судових рішень в частині відмови у позові про встановлення нікчемності Протоколу № 2 та прийняття нового рішення - також про відмову у позові у цій частині.

4.45 Таким чином постанову суду апеляційної інстанції в цій частині належить залишити без змін з урахуванням мотивів, наведених у даній постанові суду касаційної інстанції.

4.46 Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі № 925/913/19 в частині відмови у задоволенні позову щодо витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди Плюс» на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» нерухомого майна, скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Н.О. Багай

Є.В. Краснов