Ухвала

від 02.11.2022 по справі 946/7339/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/7339/22

Провадження № 1-кп/946/603/22

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

про звільнення особи від кримінальної відповідальності

та про закриття кримінального провадження

02 листопада 2022 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

провів у місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000673, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України (далі КК),

сторона обвинувачення:прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_3 .

Суть питання, що вирішується

1.Обвинувальний актз додаткамиу цьомукримінальному провадженнінадійшов доІзмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті 26.10.2022,ухвалою від того ж числа було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст.ст. 314 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

2.Обвинувачена ОСОБА_3 під час підготовчого судового засідання звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за її обвинуваченням за ч. 2 ст. 205-1 КК на підставі ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строку давності та про закриття кримінального провадження.

Встановлені судом обставини

3. ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що у жовтні 2018 року, точного часу не встановлено, вона, знаходячись по вул. Пушкіна в м. Ізмаїл Одеської області, спілкуючись з невстановленою особою надала згоду на пропозицію останньої стати засновником і директором ПП «Федром Плюс» (код ЄДРПОУ 42570776), достовірно усвідомлюючи при цьому, що здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутами товариств, виконувати функції (обов`язки) засновника та директора товариств і займатися підприємницькою (господарською) діяльністю, пов`язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт та/або наданням послуг, постачання товарів вона не буде, вносити грошові кошти у статутний капітал, орендувати офісні приміщення та знаходитись за юридичними адресами підприємств вона також не буде. У свою чергу невстановлена особа пообіцяла ОСОБА_3 грошову винагороду у сумі 2 000 грн.

Згідно домовленості між ОСОБА_3 та невстановленою особою, остання повинна була виготовити проекти документів, які необхідні для державної реєстрації новоутворених, шляхом заснування юридичних осіб, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які будуть мати завідомо неправдиві відомості.

У свою чергу, ОСОБА_3 , виконуючи свою роль у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, повинна була підписати вищевказані виготовлені невстановленою особою документи, які будуть містити завідомо неправдиві відомості та надати їх державному реєстратору (приватному нотаріусу) з метою проведення державної реєстрації юридичних осіб, а саме: внесення відомостей про юридичні особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З цією метою ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього засновника, директора ПП «Федром Плюс» (код ЄДРПОУ 42570776), знаходячись у м. Ізмаїл, точну адресу, дату та час не встановлено, надала невстановленій особі такі особисті документи для фотографування: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 06 травня 2016 року, запис №1502-16-03575 та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

На час надання своїх документів, що містять її персональні дані необхідні для складання реєстраційних документів, ОСОБА_3 розуміла, що вона надає їх для внесення неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, а саме ПП «Федром Плюс», оскільки фактично директором та засновником вказаної юридичної особи вона не буде, а фінансово-господарською діяльністю будуть займатися інші особи.

У подальшому, невстановлена особа на виконання попередньої змови з ОСОБА_3 , у жовтні 2018 року, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, виготовила проекти документів, які необхідні для державної реєстрації юридичних осіб, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, для реєстрації новоутворених шляхом заснування юридичної особи ПП «Федром Плюс», а саме:

- заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ПП «Федром Плюс» від 23.10.2018;

- рішення № 1 власника ПП «Федром Плюс» від 23.10.2018, відповідно до якого ОСОБА_3 вирішила: створити приватне підприємство та визначити його місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ; затвердити статутний капітал товариства у розмірі 1200 грн, що вноситься ОСОБА_3 у грошовій формі та належить останньому на 100%; призначити на посаду директора ОСОБА_3 ; доручити ОСОБА_3 проведення необхідних заходів пов`язаних з державною реєстрацією товариства;

- статут ПП «Федром Плюс», відповідно до якого єдиним засновником (учасником) є ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_3 підписуючи вказані документи розуміла, що вона не формувала статутний капітал вищевказаної юридичної особи у сумі 1200 грн ПП «Федром Плюс», що становить 100 % статутного капіталу, що юридична особа не знаходиться та не буде знаходитись за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що вона не буде виконувати функції (обов`язки) засновника, директора, здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом ПП «Федром Плюс», та займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт та/або наданням послуг, придбанням та постачанням товарів.

Державний реєстратор ОСОБА_5 , не будучи обізнаною про кримінально протиправні наміри ОСОБА_3 , на підставі отриманих документів від останньої із завідомо неправдивими відомостями 24.10.2018 провела державну реєстрацію новоутвореного шляхом заснування юридичної осіб ПП «Федром Плюс» (код ЄДРПОУ 42570776) за реєстраційним номером № 1 553 102 0000 003445, та внесено дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визначивши ОСОБА_3 засновником, директором вказаної юридичної особи.

У той самий час, ОСОБА_3 з метою втілення свого єдиного злочинного наміру, за вказівкою невстановленої особи, здійснила відкриття банківських розрахункових рахунків ПП «Федром Плюс», шляхом підписання ряду необхідних документів.

Відкриття банківських рахунків надало змогу невстановленим особам використовувати їх у незаконній діяльності.

В свою чергу ОСОБА_3 , будучи засновником та директором ПП «Федром Плюс», не здійснювала будь-якої господарської діяльності, не укладала та не виконувала господарських договорів із контрагентами, не керувала розрахунковими рахунками, не вела, не підписувала та не подавала податкову звітність, не укладала зовнішньоекономічних контрактів, не здійснювала митне оформлення товарів та не здійснювала будь-яких інших дій щодо господарської діяльності зазначеним підприємством.

4.Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК, а саме у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

5.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 та висловив думку про можливість її звільнення від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження відносно неї, зазначивши, що з моменту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення вже пройшли строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, обвинувачена ОСОБА_3 не ухилялася від досудового розслідування та інших кримінальних правопорушень не вчиняла.

6.Відповідно до довідки про судимість від 05.09.2022, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася, та починаючи з жовтня 2018 року інших кримінальних правопорушень не вчиняла, до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

7.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження з таких підстав.

8.У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, у тому числі, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.

9.Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

10.Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

11.Частиною 8 ст. 284 КПК встановлено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує, в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

12.При вирішенні питання про те, в якій редакції слід застосувати норми КК, суд враховує те, що Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IХ (далі Закон №361-IХ), що набрав чинності 28.04.2020, до абз. 2 ч. 2 ст. 205-1 КК були внесені зміни, та кримінальна відповідальність за цією нормою посилена, оскільки значно підвищений розмір штрафу, а саме з розміру від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до розміру від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років замінене на покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

13.Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ж ч. 2 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

14.Отже, з урахуванням того, що Закон №361-IХ посилює кримінальну відповідальність за ч. 2 ст.205-1 КК, а також того, що кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_3 до набрання вказаним законом чинності, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 керуватися положеннями КК в редакції, чинної на час вчинення нею кримінального правопорушення.

15.Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК, яке, незважаючи на те, що санкцією ч. 2 ст. 205-1 КК вже передбачене покарання у виді штрафу у розмірі від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, але в силу ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК на теперішній час згідно ст. 12 КК є кримінальним проступком, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, а на час вчинення відповідно до ст. 12 КК було злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

16.Відповідно ж до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у редакції чинної на час вчинення ОСОБА_3 діяння, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

17.Відповідно ж до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК чинної редакції особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

18.Таким чином, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК встановлений однаковий строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення до 28.04.2020 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК, а саме три роки.

19.Будь-яких даних, які би свідчили про ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від досудового розслідування чи суду, не встановлено. Також встановлено, що ОСОБА_3 після жовтня 2018 року, принаймні до 05.09.2022, іншого кримінального правопорушення не вчиняла, у зв`язку з чим перебіг давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК не переривався.

20.Отже, саме формулювання вказаних положень ст. 49 КК, п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК, свідчить про те, що вони є імперативними та не залежить як від думок учасників судового провадження, так і від розсуду суду. Тому у випадку встановлення усіх обставин, які є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з цих підстав, та при наявності його згоди на це, незалежно від визнання ним своєї вини, то суд зобов`язаний прийняти рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження, незалежно від думок учасників судового провадження.

21.Крім того, чинним законодавством не заборонено звільняти особу від кримінальної відповідальності та закривати кримінальне провадження у зв`язку з тим, що особа не визнає свою винуватість або у зв`язку із запереченнями потерпілого. З наведеної ч. 8 ст. 284 КПК випливає, що єдиною умовою для закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є лише згода обвинуваченого на це. У даному ж випадку обвинувачена ОСОБА_3 надала суду свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, згідно ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строку давності, та на закриття кримінального провадження відносно неї у зв`язку з цим.

22.При цьому суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.07.2021 № 552/5595/18, згідно якій за змістом статей 284 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

23.Таким чином, враховуючи, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні у жовтні 2018 року кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі (на час його вчинення злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі), у зв`язку з чим на день вирішення питання про її звільнення від кримінальної відповідальності минув строк більш ніж три роки, тому, а також з урахуванням згоди обвинуваченої ОСОБА_3 , на підставі імперативних положень п. 2 ч.1 ст. 49 КК вона має бути звільнена від кримінальної відповідальності.

24.Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, то кримінальне провадження відносно неї має бути закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 49 КК, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 284, 370 372, ч. 2 ст. 376 КПК, суд

постановив:

1. ОСОБА_3 , обвинувачувану за ч. 2 ст. 205-1 КК, звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності на підставі ст. 49 КК.

2.Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2022 року за № 12022160000000673 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 205-1 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності.

3.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

4.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

5.Повний текст ухвали оголошений 03 листопада 2022 року.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1