Рішення

від 02.11.2022 по справі 160/13013/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року Справа № 160/13013/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом Відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства Управління пенсійного забезпечення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №19086-13605/А-01/8-0400/22 від 01.07.2022р. «Про розгляд звернення» щодо відмови виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій у зв`язку з не зарахуванням до спеціального (педагогічного) стажу, періодів роботи: з 26.08.1977р. по 18.06.2003р. на посаді викладача з класу фортепіано в Синельниковській дитячій музичній школі, з 19.06.2003р. по 19.03.2014р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу фортепіано в Школі культури та мистецтв (і.к. 33378865);

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, а саме: з 26.08.1977р. по 18.06.2003р. на посаді викладача з класу фортепіано в Синельниковській дитячій музичній школі, з 19.06.2003р. по 19.03.2014р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу фортепіано в Школі культури та мистецтв (і.к. 33378865) та призначити і виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв`язку з тим. що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Позов обґрунтований тим, що позивач працювала на педагогічних посадах в комунальному навчальному закладі понад 30 років, тому має право на десять місячних пенсій станом на день її призначення, у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача з заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівник освіти, що має стаж понад 30 років та вийшов на пенсію за віком. Проте, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні грошової допомоги через не врахування до спеціального стажу всього періоду роботи позивача. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

20.10.2022 року відповідачем подано до суду відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 немає законних підстав, оскільки на день досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 20.09.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На момент оформлення пенсії за віком педагогічний стаж роботи позивача складав понад 36 років (станом на 19.03.2014 року). Раніше на будь-яку іншу пенсію не виходила.

31.05.2022 року позивач звернулась з заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівник освіти, що має стаж понад 30 років та вийшов на пенсію за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у своєму листі №19086-13605/А-01/8-0400/22 від 01.07.2022 повідомило позивача про те, що згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , вона працювала з 26.08.1977 по 19.03.2003 на посаді викладача фортепіано в Синельниківській дитячій музичній школі. Рішенням сесії Синельниківської ради від 19.06.2003 № 157-70/ХХІУ Дитячу музичну школу реорганізовано у школу культури та мистецтв, де позивач працювала по час призначення пенсії. Переліком №909 передбачені загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні заклади, музичні і художні школи. В зазначених закладах передбачена посада викладача. Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, передбачено початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, мистецтв та інші), в яких викладачі не користуються правом на зарахування стажу за вислугу років. Отже для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 немає законних підстав, оскільки на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" етапі 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Вважаючи протиправною відмову у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

За приписамистатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, страховий стаж це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з положеннями п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Як передбачено ст. 4 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 року за №1841-III, з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року за № 433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за № 909 було затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача цим переліком не була передбачена, однак, за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 № 397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Таким чином, суд зазначає, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Так, судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 26.08.1977 р. по 18.06.2003 р. перебувала на посаді викладача з класу фортепіано в Синельниковській дитячій музичній школі; з 19.06.2003 по 16.11.2020 перебувала на посаді викладача з класу фортепіано в Школі культури та мистецтв (і.к. 33378865) (Рішенням сесії Синельниківської міської ради від 19.06.2003 року № 157-10/ХХ1V Синельниковську дитячу музичну школу реорганізовано в Школу культури та мистецтв); з 17.11.2020 по 25.08.2021 перебувала на посаді викладача з класу фортепіано у комунальному закладі культури «Синельниківська школа мистецтв» (Наказом № 45 від 17.11.2020 року Школа культури та мистецтв перейменована на Комунальний заклад культури «Синельниківська школа мистецтв».

Відтак, позивач вийшла на пенсію з посади педагогічного працівника (працівника освіти).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що педагогічний стаж позивача на день призначення пенсії по віку 19.03.2022 року становив 36 років 6 місяців 22 днів.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає, що позивач має право на зарахування до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, спірні періоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно п. 2 вказаного Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з п.5 цього Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Положеннями п. 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення.

Згідно з п.7 вказаного Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, її посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191.

Позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №876/5312/17 та від 13.02.2019 року у справі №233/4308/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності вчинення своїх дій стосовно відмови позивачу у наданні грошової допомоги при наявності у останньої відповідного стажу роботи, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №19086-13605/А-01/8-0400/22 від 01.07.2022.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, наступні періоди: з 26.08.1977 по 18.06.2003 - викладач з класу фортепіано в Синельниковській дитячій музичній школі, з 19.06.2003 по 19.03.2014 (дата досягнення пенсійного віку) - викладач з класу фортепіано в Школі культури та мистецтв (і.к. 33378865).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник