Ухвала

від 03.11.2022 по справі 160/13048/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 листопада 2022 р.Справа №160/13048/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія Маїс» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 317925 від 28.07.2022 року, якою встановлено стягнути з Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» (код ЄДРПОУ 21905337) адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

02.11.2022 року позивачем надано до суду через систему «Електронний суд» заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 70192728 на підставі виконавчого документа постанови № 317925, виданої 28.07.2022 року Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/13048/22.

Доводи заяви про забезпечення позову обґрунтовані тим, що 01.11.2022 року позивачем було отримано від Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2022 року ВП № 70192728 про примусове виконання постанови № 317925 від 28.07.2022 року та розпочато примусове стягнення з позивача штрафу у сумі 17000,00 грн. та виконавчого збору у сумі 1700,00 грн.

Постанова № 317925 від 28.07.2022 року є предметом розгляду цієї справи.

На думку позивача, продовження виконавчих дій, направлених на примусове виконання оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 317925 від 28.07.2022 року матиме наслідком незаконне на даний час утримання з позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. та виконавчого збору у сумі 1700 грн., що в свою черг завдасть матеріальних збитків позивачу та може призвести до накладення арешту на майно та банківські рахунки позивача.

Крім того, позивач має наміри та необхідність здійснити постановку на облік новопридбаного транспортного засобу у територіальному сервісному центрі МВС, але наявність виконавчого провадження унеможливить такі дії.

Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, матиме місце небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дає підстави для висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, це, зокрема, надання позивачеві тимчасової правової охорони його правам та інтересам до певного часу, а саме - до вирішення спору. Забезпечення позову може вживатися, коли невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення та вплинути на ефективний судовий захист. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації прав позивача (позовних вимог) у разі задоволення позову.

Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС ).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд, також, враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) КурбатовоюМ.С. 01.11.2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70192728 з примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № 317925 від 28.07.2022 року про адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. та стягнення виконавчого збору у розмірі 1700 грн.

Суд зазначає, що в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем здійснюватимуться виконавчі дії.

Суд звертає увагу, що наразі не вбачається ознак очевидної протиправності оскаржуваної постанови або очевидного порушення прав, свобод або інтересів позивача. Оцінку оскаржуваному рішенню буде надано під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, суд зазначає, що подання позову не є перешкодою для примусового виконання оскаржуваної постанови.

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Однак, невжиття в даному випаду заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та вплинути на ефективний захист або поновлення порушених прав/інтересів позивача.

Також може виникнути ситуація, що зумовить необхідність вжиття інших заходів позивачем для повернення стягнутих коштів, тому для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову, оскільки стягнення адміністративно-господарського штрафу може завдати матеріальних збитків позивачу та може призвести до накладення арешту на майно та банківські рахунки позивача.

Подальше здійснення відповідачем виконавчого провадження завдасть суттєвої шкоди охоронюваним законом інтересам та правам позивача. У разі, якщо позов не буде забезпечено, постане необхідність вжиття додаткових заходів, направлених на повернення належних позивачу грошових коштів та поновлення порушених прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин, належним способом забезпечення позову єзупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 70192728 на підставі виконавчого документа постанови № 317925, виданої 28.07.2022 року Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/13048/22.

Окрім того, суд виходить з того, що тимчасове збереження прав позивача до розгляду справи по суті (забезпечення позову), не вплине на порушення прав та інтересів відповідача, при цьому, стане ефективним судовим захистом в разі прийняття судом рішення на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.150, 151, 153, 154, 156, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

ЗаявуНауково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 70192728 на підставі виконавчого документа - постанови № 317925, виданої 28.07.2022 року Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 160/13048/22.

Ухвала набирає чинності з 03.11.2022 року і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька