Рішення

від 02.11.2022 по справі 520/28576/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року № 520/28576/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» (вул. Дрінова, буд. 17, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44162644) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2021 № 36537 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» п. 8 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, позивач вважає оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач, зазначив, що визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Харківській області було прийнято рішення внести Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» до Реєстру ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яке закріплено відповідним рішенням від 14.12.2021 № 36537. Відповідач зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є невідповідність поданих позивачем документів вичерпному переліку (п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, затвердженого Постановою КМУ №1165), а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

Позивач надав відповідь на відзив, яким позовні вимоги підтримує, вважає доводи відзиву неспроможними, такими, що не містять конкретних підстав для прийняття рішення від 14.12.2021 № 36537.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення від 14.12.2021 № 36537 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвузначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

У той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без належної перевірки комісією контролюючого органу наданих позивачем документів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.12.2021 № 36537, суд зазначає наступне.

Процедура віднесення платника податків на додану вартість до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості врегульована Податковим кодексом України та Порядком № 1165.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 14.12.2021 № 36539, то воно за формою та змістом відповідає формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

У оскаржуваному рішенні від 14.12.2021 № 36537 зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, відповідачем в рішенні не викладене розшифрування податкової інформації, не наведено ризикових операцій та назв підприємства, що були задіяні в таких операціях , як це зазначено у п. 8 Порядку 1165, чим позбавлено позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» права на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, але зазначене свідчить про недотримання комісією ГУ ДПС в Харківської області як суб`єкта владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень , на підставі та у спосіб встановлений законодавством . Відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах, а тому оскаржуване рішення є протиправним, а також , належним способом захисту порушеного права позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» у спірних відносинах є забов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень та у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому суд звертає увагу, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваного рішення від 14.12.2021 № 36537 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління ДПС у Харківсбкій області.

Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» (вул. Дрінова, буд. 17, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44162644) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.12.2021 № 36537 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» (вул. Дрінова, буд. 17, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44162644) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» (вул. Дрінова, буд. 17, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44162644) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника подітків, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніт Трейд» (вул. Дрінова, буд. 17, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 44162644) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір у розмірі 1 816,0 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.