Рішення

від 03.11.2022 по справі 640/10902/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м. Київ № 640/10902/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Янко М.І., представника відповідача Скляра К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Групп» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Групп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2018 №0050261404, №0050251404 та №0050271404.

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням відповіді на відзив, зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача, викладених в акті перевірки акт від 14.09.2018 №897/26-15-14-04-05/40816487 щодо встановлених в ході перевірки порушень ТОВ «Буд Сервіс Групп» вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) під час формування податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій із контрагентом-постачальником ТОВ «Укрбуд Констракшн».

Позивач зазначив, що господарські відносини із ТОВ «Укрбуд Констракшн» є реальними, підтверджені належними й достатніми первинними документами та пов`язані із господарською діяльністю позивача.

Позивач вказує на помилковість та необґрунтованість доводів відповідача про неможливість здійснення таких операцій у зв`язку із відсутністю у постачальників ресурсів для здійснення задокументованої діяльності, відповідних послуг у ланцюгу постачання та відсутність законного джерела введення в обіг послуг.

Щодо посилань відповідача на протокол допиту директора ТОВ «Укрбуд Констракшн», позивач зазначив, що інформація з такого протоколу сама собі не може розглядатись як підстава недійсності правочинів, адже відсутні вироки у кримінальних провадженнях які б підтверджували фіктивність діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн» чи нереальність господарських операцій.

Крім того, позивач звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання у податкових правовідносинах принципу індивідуальної відповідальності платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Буд Сервіс Групп» посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки акт від 14.09.2018 №897/26-15-14-04-05/40816487, згідно яких не підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн», з огляду на:

- неподання позивачем жодних первинних документів до перевірки, не подання до суду первинних документів щодо здійснення перевезень (транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля);

- задокументовані відносини між ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» існували на підставі договору від 10.10.2017 №10/10 у якому зазначено реквізити банківського рахунку ТОВ «Укрбуд Констракшн», який відкрито 17.11.2017, тобто після підписання вказаного договору;

- ТОВ «Укрбуд Констракшн» не має ресурсів для здійснення задокументованої діяльності, у ланцюгу постачання не відсутнє придбання послуг, наданих позивачу;

- директор, головний бухгалтер та засновник ТОВ «Укрбуд Констракшн» ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження №32017100050000037 від 11.07.2017 надав пояснення щодо непричетності до діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн» та зазначив, що не підписував жодних первинних документів від імені ТОВ «Укрбуд Констракшн».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 витребувано у ТОВ «Буд Сервіс Групп» належним чином засвідчені всі первинні документи на підтвердження господарських відносин із ТОВ «Укрбуд Констракшн».

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано договір перевезення вантажів автомобільним транспортом і акт надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 клопотання представника відповідача задоволено. Призначено у даній справі засідання та викликано свідка - директора за перевіряємий період ТОВ «Укрбуд Констракшн» (ЄДРПОУ 41449123) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 до свідка вирішено застосувати привід.

На виконання рішення суду Олександрійським районним відділом поліції ГУПП в Кіровоградській області надіслано матеріали, в яких повідомлено про неможливість доставлення свідка, оскільки його місцезнаходження наразі невідоме. Зав місцем проживання відібрано пояснення у сусідки, яка повідомила, що протягом останніх шести років він за вказаною адресою не з`являвся. Про контактні номери чи наявність родини їй також не відомо.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухав пояснення учасників справи, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Буд Сервіс Групп» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.09.2018 №897/26-15-14-04-05/40816487, у якому зафіксовано порушення ТОВ «Буд Сервіс Групп» вимог:

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України, не надано документи до перевірки;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість листопад 2017 року на суму 75 166 грн та завищено суму від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2017 року на суму 24 864 грн.

Не погодившись з такими висновками, ТОВ «Буд Сервіс Групп», подало заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких Головне управління ДФС у м. Києві рішенням від 27.09.2018 №70604/10/26-15-14-04-05-12 залишило без змін вказані висновки акту перевірки.

0.10.2018 на підставі вказаних висновків акту перевірки від 14.09.2018 №897/26-15-14-04-05/40816487 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0050261404, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Буд Сервіс Групп» з податку на додану вартість на 75 166 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 18 792 грн;

- №0050251404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ ТОВ «Буд Сервіс Групп» за грудень 2017 року на 24 864 грн;

- №0050271404, яким до ТОВ «Буд Сервіс Групп» застосовано штраф у сумі 510 грн на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України за порушення вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 02.10.2018 №0050261404, №0050251404 та №0050271404, вважає такі рішення протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до

Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

За змістом акту перевірки, між ТОВ «Укрбуд Констракшн» (Перевізник) та ТОВ «Буд Сервіс Групп» (Замовник) укладено договір від 10.10.2017 №10/10 на умовах якого Перевізник зобов`язується власними силами та засобами приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених Сторонами заявок, вантаж, який Замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає Перевізнику до перевезення, а Замовник зобов`язується сплачувати Перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним Договором.

30.11.2017 ТОВ «Укрбуд Констракшн» та ТОВ «Буд Сервіс Групп» підписали акт надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у якому зафіксували надання ТОВ «Укрбуд Констракшн» на умовах договору від 10.10.2017 №10/10 послуг перевезення асфальтобетону у кількості 240 000 т/км, загальною вартістю 600 000 грн, у тому числі ПДВ - 100 000 грн.

Суму ПДВ за вказаним актом ТОВ «Буд Сервіс Групп» частково віднесено до складу податкового кредиту листопада 2017 року у сумі 75 166 грн, а в решті (24 864 грн) зараховано до від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2017 року.

Стверджуючи про нереальність вказаних господарських операцій між ТОВ «Укрбуд Констракшн» та ТОВ «Буд Сервіс Групп» відповідач зазначає наступне:

- неподання позивачем жодних первинних документів до перевірки, не подання до суду первинних документів щодо здійснення перевезень (транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля);

- задокументовані відносини між ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» існували на підставі договору від 10.10.2017 №10/10 у якому зазначено реквізити банківського рахунку ТОВ «Укрбуд Констракшн», який відкрито 17.11.2017, тобто після підписання вказаного договору;

- ТОВ «Укрбуд Констракшн» не має ресурсів для здійснення задокументованої діяльності, у ланцюгу постачання не відсутнє придбання послуг, наданих позивачу;

- директор, головний бухгалтер та засновник ТОВ «Укрбуд Констракшн» ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження №32017100050000037 від 11.07.2017 надав пояснення щодо непричетності до діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн» та зазначив, що не підписував жодних первинних документів від імені ТОВ «Укрбуд Констракшн».

Надаючи правову оцінку вказаним висновкам відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом уставленої практики Верховного Суду, зокрема постанови від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Встановлено, що на адресу ТОВ «Буд Сервіс Групп» контролюючим органом направлено запит від 31.08.2018 №55686/10/26-15-14-04-05-12 про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року. Запит отримано ТОВ «Буд Сервіс Групп» 05.03.2018, однак відповіді на вказаний запит не надано, що зафіксовано в акті ненадання документів до перевірки від 07.09.2018 №1371/26-15-14-04-05.

Позивач не заперечує, що до перевірки та після її проведення не надав контролюючому органу первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року, не зазначає причин не надання таких документів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ТОВ «Буд Сервіс Групп» не дотримано вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України в частині подання до перевірки документальних підтверджень по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року, що свідчить про правомірність застосування до ТОВ «Буд Сервіс Групп» штрафу у сумі 510 грн на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України згідно якого незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Крім того, з огляду на неподання позивачем документів по взаємовідносинах з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року, суд зазначає про настання наслідків, передбачених пункту 44.6 статті 44 ПК України, а саме вважається, що такі документи були відсутні у позивача на час складення звітності за відносинами з ТОВ «Укрбуд Констракшн».

До того ж, суд зазначає, що на підтвердження вказаних відносин між ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» у листопаді 2017 року позивачем до суду подано лише договір від 10.10.2017 №10/10 та акт надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 30.11.2017. При цьому, позивачем не подано до суду обов`язкові згідно умов договору від 10.10.2017 №10/10 заявки на перевезення чи обґрунтування щодо погодження таких заявок, докази оплати вказаних послуг, докази фактично руху товарів-здійснення перевезень (транспортні накладні, дорожні листи вантажного автомобіля).

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі та витребування доказів додатково пропонувалося стороні позивача надати такі докази. Однак інших документів ними не подано.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року.

Судом в ході розгляду даної справи вжито додаткових заходів для отримання доказів, зокрема, допиту свідка. Однак, виконати привід правоохоронному органу не вдалося. Окрім того, з`ясовано і про відсутність наразі вироку у кримінальній справі.

Щодо інших доводів відповідача щодо нереальності вказаних відносин ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» у листопаді 2017 року (зазначення у реквізитах в договорі від 10.10.2017 №10/10 номеру банківського рахунку ТОВ «Укрбуд Констракшн», відкритого 17.11.2017; відсутність у ТОВ «Укрбуд Констракшн» ресурсів для здійснення задокументованої діяльності та відсутність відповідних послуг у ланцюгу постачання ТОВ «Укрбуд Констракшн»; наявність протоколу допиту директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «Укрбуд Констракшн» ОСОБА_1 про непричетність до діяльності ТОВ «Укрбуд Констракшн») суд зазначає, що існує стала практика Верховного Суду згідно якої такі доводи не можуть слугувати самостійною підставою для визнання нереальними операцій.

Разом з цим, враховуючи у сукупності наведені вище обставини та відсутність достатнього та належного документального підтвердження відносин ТОВ «Буд Сервіс Групп» та ТОВ «Укрбуд Констракшн» у листопаді 2017 року, суд погоджується із висновком відповідача про нереальність зазначених операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 02.10.2018 №0050261404, та №0050251404.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає, що контролюючим органом доведено обґрунтованість висновків перевірки щодо нереальності взаємовідносин ТОВ «Буд Сервіс Групп» з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року та неподання позивачем документів до перевірки, водночас, позивачем в спростування таких висновків відповідача не надано документального підтвердження взаємовідносин ТОВ «Буд Сервіс Групп» з ТОВ «Укрбуд Констракшн» за листопад 2017 року та доказів надання таких документів контролюючому органу, тому податкові повідомлення-рішення від 02.10.2018 №0050261404, №0050251404 та №0050271404 правомірні та не підлягають скасуванню, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Групп» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс Групп» (місцезнаходження юридичної особи: 01034, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 9, приміщення 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40816487).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 03.11.2022.

Суддя О.М. Чудак