Постанова

від 03.11.2022 по справі 420/11587/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11587/21

Суддя першої інстанції: Глуханчук О.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 02.06.2022р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аннель Україна» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Аннель Україна» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000051/2 від 29.03.2021р.; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00200 від 29.03.2021р.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено вимогу про стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Аннель Україна» судових витрат у розмірі 30806грн., у тому числі: судовий збір у розмірі 9700грн., витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 18000грн., витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 3106грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. позов задоволений.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2022р. стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Аннель Україна» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9000грн.; стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Аннель Україна» судові витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 3106, 20грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст.252 цього Кодексу.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договір про надання правової допомоги від 09.04.2021р. №8 та додаткову угоду до нього від 09.04.2021р. №1, згідно яких за представництво інтересів замовника у суді першої інстанції замовник сплачує 18000грн. /а.с.78-82/

Сплата гонорару за вищезазначеним договором підтверджується рахунком фактурою та платіжним дорученням. /т.1 а.с.83-85/

Відповідно до чч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до виконаних робіт складено акт про прийом-передачу наданих послуг від 09.04.2021р. з детальним описом виконаних робіт, з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу адвоката у формі гонорару у справі №420/11571/20, загальний розмір яких складає 13000грн.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби витрат на правничу допомогу у розмірі 9000грн.

Дана правова позиція узгоджується з висновком постанови Верховного Суду від 12.08.2020 р. (справа № 826/17201/16).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 137 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч.8 ст.137 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 організовано здійснення перекладу документів з англійської та китайської мов, а саме: 1)пакувальний лист №PLHTWH-2001 від 01.08.2020р.; 2)рахунок - фактура HTWH -2001 від 01.08.2020р.; 3)коносамент №ZIMUSHH30391926 від 28.01.2021 р.; 4)сертифікат про походження товару G217541517290002 від 25.02.2021р.; 5)пакувальний лист PLHTWH-2002 від 10.08.2020р.; 6)рахунок - фактура HTWH -2002 BG від 10.08.2020р.; 7)митна декларація країни відправлення 530420210040101148 від 18.01.2021р.; 8)сертифікат страхування від 28.01.2021р. /т.1 а.с. 24-51/

Так, відповідно до виконаних робіт з перекладу вищезазначених документів складено акт прийому-передачі робіт №66 від 20.05.2021р., загальний розмір яких складає 3106,20грн. /т.1 а.с.88/

Сплата за вищезазначеним актом прийому-передачі робіт підтверджується рахунком та платіжним дорученням. /т.1 а.с.86-87/

Отже, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на залучення перекладача в суді першої інстанції, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби витрат на залучення перекладача у розмірі 3106,20грн.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.