Постанова

від 03.11.2022 по справі 640/22431/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/22431/19

адміністративне провадження № К/9901/5019/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22431/19

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Патратій О. В.) від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Бабенко К. А., Степанюк А. Г., Чаку Є. В.) від 21 січня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2019 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги на податкові повідомлення рішення від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101, винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20 червня 2019 року № 1845/28-10-41-01/37243279 в повному обсязі.

2. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що проведене за результатами перевірки зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, позивач посилається на те, що 13 серпня 2019 року він направив повідомлення до Офісу Офісу великих платників податків № 130-2-17/5064 про оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101, яке було отримано 23 серпня 2019 року. Проте в порушення пункту 56.9 статті 56. ПК України рішення щодо розгляду скарги від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 від ДПС України надійшло до позивача лише 15 жовтня 2019 року, отже, на переконання позивача, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22 липня 2019 року № 0004714101 та № 0004724101.

Стягнуто на користь ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 19 210 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 15 лютого 2021 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у задоволенні позовних вимог.

5. 15 лютого 2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 18 травня 2021 року до Верховного Суду від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1776/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. 09 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 640/22431/19.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у задоволенні вказаного клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено.

12. 09 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшло повторно клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 640/22431/19.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у задоволенні вказаного клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено.

14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС відповідно до наказу від 19 квітня 2019 року № 912, направлень на перевірку від 24 травня 2019 року № 447 та № 446, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279) по декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

16. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20 червня 2019 року № 1845/28-10-41-01/37243279 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

- абзацу 7 пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 469,23 грн, яка підлягає зменшенню;

- пункту 192.3 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 ПК України що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 9 786,71 грн, яка підлягає зменшенню;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 755 986 грн, яка підлягає зменшенню;

- пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на суму 5 743 904 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту при отриманні товару, послуг від підприємств-постачальників по операціям, які не мають реального матеріального характеру, в сумі 12 371 842,00 грн. від наступних підприємств: TOB «Агро-Холдинг 2014» (код ЄДРПОУ 39225178); TOB «ТЕРА-ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 42680325); TOB «ОЛІВІН ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42661522); TOB «Ленд Фарм» (код ЄДРПОУ 39529403); TOB «Po-Лі Агро» (код ЄДРПОУ 42057063); TOB «Агроче Плюс» (код ЄДРПОУ 41063120); TOB «Ідеал Ресурс» (код ЄДРПОУ40052494); TOB «АФ Харвест» (код ЄДРПОУ 36487041); TOB «Форест Санрайз» (код ЄДРПОУ 40949294); TOB «СТЕН АРС»(код ЄДРПОУ 40248881);

17. 22 липня 2019 року, на підставі вищевказаного Акту перевірки, Офісом великих платників податків ДФС були винесені податкові повідомлення-рішення:

1) № 0004714101 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 743 904 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 871 952 грн;

2) № 0004724101 за формою В4, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3 755 986 грн.

18. На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем 13 серпня 2019 року було подано скаргу № 130-2-17/5065 до ДПС України, яка рішенням від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 залишена без задоволення.

19. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення та рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що ПАТ «Державна продовольча-зернова Корпорація України» правомірно віднесено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах з TOB «Агро-Холдинг 2014», TOB «ТЕРА-ПРОФІ», TOB «ОЛІВІН ГРУПП», TOB «Ленд Фарм», TOB «Po-Лі Агро», TOB «Агроче Плюс», TOB «Ідеал Ресурс», TOB «АФ Харвест», TOB «Форест Санрайз», TOB «СТЕН АРС» у розмірі 12 371 842 грн.

21. Такі висновки обґрунтовано тим, що ПАТ «Державна продовольча-зернова Корпорація України» має всі документи, які підтверджують фактичні поставки йому товару переліченими вище контрагентами, а також документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманого товару. На момент cкладання податкових накладних в період, що перевірявся вказані контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому порядку в якості платників ПДВ, а тому мали відповідні правові підстави для складання податкових накладних.

22. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили доводи контролюючого органу про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

При цьому, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками.

23. Також судами визнано необґрунтованими посилання відповідача на відомості щодо контрагентів, отримані в межах кримінальних проваджень, як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки сам факт наявності таких проваджень, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

26. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14, від 26 березня 2019 року у справі № 826/5263/14, від 02 грудня 2019 року у справі № 804/729/17.

27. Також вказує, що за даними Єдиного реєстру судових рішень окремі контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

28. При цьому, скаржник в обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення останніми господарських операцій.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

30. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

32. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі, зокрема, здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт «а»).

33. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

34. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт «а»).

35. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

36. За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

37. За змістом статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

38. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

39. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

40. Згідно зі статтею 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

41. Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

42. Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

43. Документи та інші дані, що підтверджують/спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

44. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у перевіреному періоді основним видом економічної діяльності ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» за КВЕД є: 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

46. Між ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» та ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» укладено договір поставки від 28 вересня 2018 року № ЧРК0086-С (далі - договір № ЧРК0086-С) щодо постачання зерна українського походження, врожаю 2018 року (надалі іменується «Товар») з наступними основними умовами договору.

47. На виконання умов Договору №ЧРК0086-С сторони уклали наступні документи:

-додаткову угоду від 28 вересня 2018 року №001КЗ щодо поставки кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 300 тон, за ціною 3 983,33 грн за тону без ПДВ, на загальну суму 1 433 998,80 грн в тому числі ПДВ 238 999,80 грн;

- рахунок на оплату від 03 жовтня 2018 року № 27;

-- видаткову накладну від 03 жовтня 2018 року № 27;

- складську квитанцію від 03 жовтня 2018 року № 8020;

- акт приймання - передачі зерна від 03 жовтня 2018 року № 106;

- картку аналізу зерна від 03 жовтня 2018 року № 83;

- додаткову угоду від 03 жовтня 2018 року № 002КЗ щодо поставки кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 100 тон, за ціною 3 966,67 грн за тону без ПДВ, на загальну суму 476 000,40 грн в тому числі ПДВ 79 333,40 грн.;

- рахунок на оплату від 03 жовтня 2018року № 28;

- видаткову накладну від 03 жовтня 2018 року № 28;

- складську квитанцію від 03 жовтня 2018 року № 8021;

- акт приймання-передачі зерна від 03 жовтня 2018 року № 107;

- картку аналізу від 03 жовтня 2018 року № 84.

48. За придбане зерно ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» в повному обсязі розрахувалося з ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» по контракту № ЧРК0086-С, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

49. Також, на виконання Договору № ЧРК0086-С постачальник надав наступні копії документів: лист від 03 жовтня 2018 року № 28 щодо придбання зерна, договір поставки від 01 жовтня 2018 року № 01/10/18-К, видаткову накладну від 01 жовтня 2018 року № 27.

50. Стосовно подальшої реалізації придбаного товару судами встановлено, що ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» реалізувало придбаний у ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» товар до Китаю та Об`єднаних Арабських Еміратів, що підтверджується зовнішньоекономічними договорами від 25 липня 2018 року № EXP250718-FC, від 08 січня 2019 року № EXP080119-FC та ВМД від 06 лютого 2019 року № UA500040/2019/001559, від 12 лютого 2019 року № UA500040/2019/001845.

51. Також між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ТЕРА-ПРОФІ» укладено договір поставки від 19 лютого 2019 року № 15 (далі - договір № 15) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товару).

52. На виконання умов договору № 15 сторони уклали додаткові угоди щодо поставки насіння соняшника, рахунки на оплату, видаткові накладні, квитанції.

53. Крім того, між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ТЕРА-ПРОФІ» укладено договір поставки від 25 лютого 2019 року № 16 (далі - договір № 16) щодо поставки олії соняшникової нерафінованої, не вимороженої, не нижче 1-го сорту.

54. На виконання вищезазначеного договору № 16 сторонами складено специфікацію щодо поставки олії соняшникової нерафінованої не вимороженої, рахунок на оплату, видаткові накладні.

55. За придбаний товар ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» розрахувалося в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

56. Також судами встановлено, що між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ОЛІВІН ГРУПП» укладено договір поставки незернової сировини від 19 березня 2019 року № 18/19 (далі - договір № 18/19) щодо поставки незернової сировини для виготовлення комбікормів(далі за текстом - Товару).

57. На виконання Договору № 18/19 сторони склали наступні документи: специфікацію від 19 березня 2019 року № 1 щодо поставки шроту соняшникового; видаткову накладну від 25 березня 2019 року № 162; ТТН від 25 березня 2019 року № 61; видаткову накладну від 25 березня 2019 року № 163; ТТН від 25 березня 2019 року № 62; видаткову накладну від 26 березня 2019 року № 168; ТТН від 26 березня 2019 року № 66; видаткову накладну від 26 березня 2019 року № 167; ТТН від 26 березня 2019 року № 65; видаткову накладну від 27 березня 2019 року № 175; ТТН від 27 березня 2019 року № 67; видаткову накладну від 27 березня 2019 року № 176; ТТН від 27 березня 2019 року № 68.

58. Також між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ОЛІВІН ГРУПП» укладено договір поставки незернової сировини від №19/19, на виконання якого сторони склали наступні документи: специфікацію від 25 березня 2019 року № 1; видаткову накладну від 29 березня 2019 року № 183; ТТН від 29 березня 2019 року № 72.

59. За придбаний товар ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» розрахувалося з ТОВ «ОЛІВІН ГРУПП» в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

60. Стосовно реалізації вищезазначеної продукції, судами встановлено, що ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» виготовило та реалізувало комбікорми наступним контрагентам: ТОВ «Слов`янська хохлушка», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «СК ВОСТОК», ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС», ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ПРОФСПІЛКИ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОКОРМ» ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ. На виконання вищеозначених взаємовідносин сторони склали договори поставки та видаткові накладні.

61. Також між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ЛЕНД ФАРМ» укладено договора поставки від 29 жовтня 2018 року № ПОЛ0215-С та від 06 лютого 2019 року № ПОЛ0235-С щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - товар).

62. На виконання вказаних договорів сторони уклали додаткові угоди щодо поставки кукурудзи 3-го класу; рахунки на оплату; видаткові накладні; складські квитанції; акти приймання-передачі зерна при переоформленні; карти аналізу зерна.

63. Також між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ЛЕНД ФАРМ» укладено договір поставки від 04 лютого 2019 року № ПОЛ0227-С (далі - договір № ПОЛ0227-С) щодо постачання зерна українського походження врожаю 2018 року.

64. На виконання договору поставки № ПОЛ0227-С сторони склали додаткові угоди щодо поставки кукурудзи 3-го класу. Поставка товару підтверджується: рахунками на оплату, видатковими накладними, ТТН.

65. За придбаний товар ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» розрахувалося з ТОВ «ЛЕНД ФАРМ» в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

66. Щодо реалізації придбаного товару, судами встановлено, що то ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» реалізувало придбаний у ТОВ «ЛЕНД ФАРМ» товар до Китаю та Ірану, що підтверджується зовнішньоекономічними договорами.

67. Крім того, між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «РО-ЛІ АГРО» укладено договір поставки від 01 лютого 2019 року № МИК088-С (далі - договір № МИК088-С) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товару).

68. На виконання вищезазначеного договору сторони склали додаткові угоди щодо поставки кукурудзи 3-го класу, рахунки фактури, видаткові накладні, ТТН.

69. Оплата придбаного товару по договору № МИК0088-С підтверджується платіжними дорученнями.

70. Щодо реалізації придбаного товару то судами встановлено, що ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» реалізувало придбаний у ТОВ «РО-ЛІ АГРО» до Китаю, що підтверджується зовнішньоекономічним договором та ВМД.

71. Крім того, між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «АГРОЧЕ ПЛЮС» укладено договір поставки від 06 лютого 2019 року № МИК0106-С (далі - договір №МИК0106-С) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товару).

72. Судами встановлено, що на виконання вищезазначеного договору сторони склали додаткові угоди щодо поставки кукурудзи 3-го класу, рахунки фактури, видаткові накладні, ТТН.

73. За придбаний товар ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» розрахувалося з ТОВ «АГРОЧЕ ПЛЮС», що підтверджується платіжним дорученням.

74. При цьому встановлено, що ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» реалізувало придбаний у ТОВ «АГРОЧЕ ПЛЮС» товар до Китаю, що підтверджується зовнішньоекономічним договором та ВМД.

75. Між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «ІДЕАЛ РЕСУРС» укладено договір поставки від 05 лютого 2019 року № МИК0096-С (далі - договір № МИК0096-С) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товару).

76. На виконання умов Договору (на умовах СРТ («Перевезення оплачено до…») (пунктом призначення за умовами договору є філія АТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор»), Постачальником було здійснено поставку Товару, що підтверджується: додатковою угодою № 001КЗ від 05 лютого 2019 року та додатковою угодою № 1 від 19 лютого 2019 року до договору № МИК0096-С від 05 лютого 2019 року (кукурудза 3 класу, 1 500, 000 тон, загальна вартість з ПДВ 8 474 994 грн).

77. На виконання даних умов Договору належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких вантажовідправником значиться ТОВ «Ідеал Ресурс», а вантажоодержувачем філія ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» та вказані дані щодо марки автомобіля, автомобільного перевізника, найменування вантажу (кукурудза 3 класу) кількість вантажу, місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження. Також на виконання умов Договору оформлено видаткові накладні.

78. Розрахунки проведено в безготівковій формі відповідно до рахунків на оплату, що підтверджується платіжними дорученнями.

79. Матеріали справи також містять копії документів (договори та видаткові накладні), які підтверджують придбання Постачальником ТОВ «Ідеал Ресурс» у ТОВ «Барви» Товару, який в подальшому був реалізований ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України».

80. Крім того, вказаний товар експортовано за зовнішньоекономічним контрактом до Китаю.

81. Між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «АФ «Харвест» укладено договір поставки від 05 лютого 2019 року № МИК0105-С (далі - договір № МИК0105-С) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товару). Зокрема, за умовами зазначеного договору ТОВ «АФ «Харвест» поставило, а ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» отримало та оплатило кукурудзу 3 класу.

82. На виконання умов Договору (на умовах СРТ («Перевезення оплачено до…») (пунктом призначення за умовами договору є філія ПАТ «ДПЗКУ» «Одеський зерновий термінал»), Постачальником було здійснено поставку Товару, що підтверджується: додатковою угодою № 001КЗ від 06 лютого 2019 року (кукурудза 3 класу, 1 000,000 тон, загальна вартість з ПДВ 5 700 000, грн).

83. На виконання даних умов Договору належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких вантажовідправником значиться ТОВ «АФ «Харвест», а вантажоодержувачем філія ПАТ «ДПЗКУ» «Одеський зерновий термінал» та вказані дані щодо марки автомобіля, автомобільного перевізника, найменування вантажу (кукурудза 3 класу) кількість вантажу, місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження. Також на виконання умов Договору оформлено видаткові накладні.

84. Розрахунки проведено в безготівковій формі відповідно до рахунків на оплату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

85. Також, матеріали справи містять копії документів (договори та видаткові накладні), які підтверджують придбання Постачальником «АФ «Харвест» у ТОВ Агрофірми «Копенкувате», ТОВ «Вітчизна-Агро», ФГ «Івка» Товару, який в подальшому був реалізований ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України».

86. Вказаний товар експортовано за зовнішньоекономічними контрактами до Китаю.

87. Між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «Форест Санрайз» укладено договір поставки від 05 лютого 2019 року № ПОЛ0237-С (далі - договір № ПОЛ0237-С) щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товар). Предметом вказаних договорів є зерно українського походження врожаю 2018 року, культура, клас, кількість та ціна Товару, умови поставки яких зазначаються в додаткових угодах до Договорів, які є його невід`ємними частинами. Зокрема, за умовами зазначеного договору ТОВ «Форест Санрайз» поставило, а ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» отримало та оплатило кукурудзу 3 класу.

88. На виконання умов Договору № ПОЛ0237-С (на умовах СРТ («Доставка оплачена до…») (пунктом призначення за умовами договору є філія ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор»), Постачальником було здійснено поставку Товару, що підтверджується: додатковою угодою № 001КЗ від 01 лютого 2019 року та додатковою угодою № 1 від 15 лютого 2019 року (кукурудза 3 класу, 300 тон, загальна вартість з ПДВ 1 694 998, 80 грн).

89. На виконання даних умов Договору належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких вантажовідправником значиться ТОВ «Форест Санрайз», а вантажоодержувачем філія ПАТ «ДПЗКУ» «Миколаївський портовий елеватор» та вказані дані щодо марки автомобіля, автомобільного перевізника, найменування вантажу (кукурудза 3 класу) кількість вантажу, місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження. На виконання умов Договору оформлено видаткові накладні.

90. Розрахунки проведено в безготівковій формі відповідно до рахунків на оплату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

91. Також матеріали справи містять копії документів (договори та видаткові накладні), які підтверджують придбання Постачальником ТОВ «Форест Санрайз» у СГ ТОВ «Агроіндустрія» Товару, який в подальшому був реалізований ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України».

92. Крім того, вказаний товар експортовано за зовнішньоекономічними контрактами до Китаю.

93. Також між ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» та ТОВ «Стен АРС» укладено договори поставки від 05 лютого 2019 року № ЧРН 0116-С, від 04 лютого 2019 року № ЧРН0105-С, від 05 лютого 2019 року № ЧРН 0119-С щодо поставки зерна українського походження врожаю 2018 року (далі - Товар).

94. Зокрема, за умовами зазначених договорів ТОВ «Стен АРС» поставило, а АТ «ДПЗКУ» отримало та оплатило кукурудзу 3 класу. Відповідно до п. 4.1. Договорів, поставка Товару здійснюється на умовах СРТ («Доставка оплачена до…») або EXW («Франко-завод») (тобто поставка товару (переоформлення зерна) відбувалась на зернових складах).

95. На виконання умов Договору від 05 лютого 2019 року № ЧРН0116-С, (на умовах СРТ («Доставка оплачена до…») (пунктом призначення за умовами договору є філія ПАТ «ДПЗКУ» «Одеський зерновий термінал»), Постачальником було здійснено поставку Товару, що підтверджується: додатковими угодами до договору поставки.

96. Судами встановлено, що на виконання даних умов Договору належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких вантажовідправником значиться ТОВ «Стен АРС», а вантажоодержувачем філія ПАТ «ДПЗКУ» «Одеський зерновий термінал» та вказані дані щодо марки автомобіля, автомобільного перевізника, найменування вантажу (кукурудза 3 класу) кількість вантажу, місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження. На виконання умов Договору оформлено видаткові накладні.

97. Розрахунки проведено в безготівковій формі відповідно до рахунків на оплату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

98. На виконання умов Договору від 05 лютого 2019 року № ЧРН0119-С поставка Товару на умовах EXW («Франко-завод»), Постачальником було здійснено поставку Товару, що підтверджується: додатковою угодою від 05 лютого 2019 року № 001КЗ (кукурудза 3 класу, 1000,00 тон, загальна вартість з ПДВ 4 700 004,00 грн).

99. Згідно даних додаткових угод Товар поставляється на умовах EXW (франко-склад) - ТОВ «СП «Агродім», що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, с. Городище, вул. Перемоги, 79.

100. Отримання Товару на зберігання оформлено актом приймання-передачі: від 12 лютого 2019 року; карткою аналізу зерна: від 12 лютого 2019 року № 40; та складською квитанцією на зерно: від 12 лютого 2019 року № 282.

На виконання умов Договору оформлено видаткову накладну від 12 лютого 2019 року № 14.

101. Розрахунки проведено в безготівковій формі відповідно до рахунку на оплату та підтверджується платіжними дорученнями.

102. Вказаний товар експортовано за зовнішньоекономічними контрактами до Китаю та Туреччини.

103. Разом з тим, на думку контролюючого органу, господарські операції з переліченими вище контрагентами не підтверджуються у зв`язку наступним: неможливо встановити легальне походження товару, відсутня необхідна кількість трудових ресурсів та транспортних засобів; обрив ланцюга реалізованого позивачеві товару по окремих контрагентах; деякі з постачальників, які здійснили поставку позивачеві кукурудзи, не є виробниками товару та мають ознаки фіктивності; встановлено відсутність окремих юридичних осіб за зареєстрованою податковою адресою; фігурування деяких контрагентів та їх попередніх постачальників у кримінальних провадженнях; недостатність у постачальників контрагентів посівних площ для вирощування обумовленої правочинами кількості продукції.

104. Надаючи оцінку означеним доводам податкового органу суди першої та апеляційної інстанцій виходили, перш за все, з того, що на підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів та додаткових угод до них; специфікацій; актів приймання-передачі; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; рахунків на оплату; податкових накладних; платіжних доручень, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентами виконувалось у повному обсязі.

105. Обсяг та зміст наданих позивачем доказів зумовив висновок апеляційного суду про те, що у ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз таких документів (як первинних, так і інших) свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами-постачальниками.

106. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

107. Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 813/4931/13-а).

108. Верховний Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.

109. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (провадження № К/9901/873/18).

110. Разом із цим, Верховний Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

111. Суди обґрунтовано зауважили, що відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами. Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

112. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар, отриманий від контрагента, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується документами, які стали предметом перевірки та були надані позивачем, що, в свою чергу, не спростовано скаржником.

113. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача також об`єктивно не прийнято до уваги судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

114. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

115. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

116. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

117. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

118. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією судів попередніх інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких судомами надано оцінку. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

119. Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14, від 26 березня 2019 року у справі № 826/5263/14, від 02 грудня 2019 року у справі № 804/729/17.

120. Суд зазначає, що подібність правовідносин визначається їх змістом (правами і обов`язками суб`єктів правовідносин). У свою чергу, зміст правовідносин визначається юридичним фактом (юридичним складом) або подією, які в силу закону, породжують права та обов`язки особи (суб`єкта правовідношення).

121. Посилання скаржника в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14, від 26 березня 2019 року у справі № 826/5263/14, від 02 грудня 2019 року у справі № 804/729/17, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки обставини у цих справах є відмінними зі спірними. Суд зазначає, що позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

122. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

123. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 640/22431/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов