Ухвала

від 25.10.2022 по справі 757/22977/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та передачу його в управління у кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01 вересня 2020 року, а саме: транспортний засіб «Porsche Cayenne», 2019 р.в., VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.

Щодо строку апеляційного оскарження, то прокурор зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за її відсутності, а копію постановленого рішення отримала 13 вересня 2022 року.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.

Зокрема, зазначає, що досудовим розслідуванням установлено, що ряд громадян України та інших держав зорганізувавшись у стійке об`єднання для вчинення злочинів з розподілом функцій учасників групи, тобто створивши організовану групу, в період 2013 - 2020 років у її складі систематично вчиняли заволодіння чужим майном через спеціально створені Інтернет-сайти під виглядом придбання криптовалют, акцій компаній, дорогоцінних металів та каміння, а також інших активів з імітацією зростання їх номінальної вартості, проведення удаваних біржових торгів (у т.ч. з використанням так званих «трейдінг-ботів»), нарахування відсотків.

У ході розслідування отримано відомості, які вказують на ознаки легалізації (відмивання) доходів від шахрайської діяльності в діях ОСОБА_7 та пов`язаних з ним осіб, у тому числі ОСОБА_6 , які полягають у придбанні нерухомості, транспортних засобів та інвестування у власний бізнес. Право власності на таке майно зареєстровано на ОСОБА_7 та довірених йому осіб, у томі числі сестру дружини ОСОБА_6 .

У досудового слідства є підстави вважати, що автомобілі, земельні ділянки та квартири фактично належать саме ОСОБА_7 та придбані на кошти, здобуті злочинним шляхом внаслідок вчинення заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), в особливо великих розмірах та оформлені безоплатно на інших осіб з метою укриття власного майна та доходів.Зокрема, серед придбаних ОСОБА_7 транспортних засобів автомобіль «Porsche Cayenne», 2019 р.в., VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 . який з метою маскування походження вказаного автомобіля було зареєстровано за довіреною особою ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .

Вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вказаний факт був зазначений прокурором у клопотанні, а також в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року, якою було накладено арешт на згаданий автомобіль в частині заборони відчуження та розпоряджання. Щодо необхідності заборони користування майном, то прокурор зазначає, що згаданий транспортний засіб є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому може підлягати спеціальній конфіскації.

Також, зауважує, що всупереч висновкам слідчого судді клопотання про арешт, відповідно до ст. 171 КПК України містить підстави і мету необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Зазначає прокурор і про те, що зареєстрований за ОСОБА_6 елітний транспортний засіб «Porsche Cayenne» був випущений у 2019 році та зареєстрований за останньою на підставі договору, укладеного у СГ № 7627/19/002909 від 29 червня 2019 року. Вартість вказаного у даному клопотанні майна - автомобіля «Porsche Cayenne» 2019 року випуску, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з цим зазначене арештоване майно може бути передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним для забезпечення його збереження та збереження економічної вартості.

Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності учасників провадження, у тому числі прокурора. Згідно розписки прокурор отримала копію постановлено рішення, однак не зазначено дату його отримання, у зв`язку з чим, у даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк апеляційного оскарження.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань01 вересня 2020 року під № 12020000000000834, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в 2015 році громадяни України та інших держав організувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів з розподілом функцій учасників групи, тобто створили організовану групу та в період 2015-2020 років у її складі систематично вчиняли заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме через спеціально створені Інтернет-сайти під виглядом придбання крипто валют, акцій компаній, дорогоцінних металів та каміння, а також інші активів з імітацією зростання їх номінальної вартості, проведення удаваних біржових торгів. Діяльність вказаних схем ґрунтується на принципі так званої фінансової піраміди (MLM, мережевий маркетинг), тобто часткове здійснення виплат прибутку (бонусів) учасникам на початковому етапі діяльності здійснюється за рахунок розподілу залучених коштів нових учасників.

Крім того, вказаними особами протягом 2018-2020 років проведено на території України ряд фінансових операцій, пов`язаних з придбанням активів, зарахуванням на банківські рахунки грошових коштів, зарахуванням на банківські рахунки грошових коштів, формуванням статутних фондів підконтрольних суб`єктів господарювання на значні суми коштів, офіційне походження яких документально не підтверджується.

02 вересня 2022 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб «Porsche Cayenne», 2019 р.в., VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором не доведено відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України, у тому числі не долучено до клопотання постанову про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно доч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На переконання колегії суддів прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутність згаданого процесуального документу позбавила його можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

Доводи прокурора про те, що факт визнання транспортного засобу речовим доказом у кримінальному провадженні був зазначений прокурором у клопотанні та відображений в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду від 12 липня 2021 року, не спростовують висновки слідчого судді.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, навівши належне обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

При цьому колегія суддів враховує і те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року накладено арешт на згаданий раніше автомобіль в частині заборони відчуження та розпоряджання ним.

На думку колегії суддів, прокурором не доведено, що на даному етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як встановлення обмежень у вигляді заборони користування майном.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, - без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити прокурору відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та передачу його в управління у кримінальному провадженні № 12020000000000834 від 01 вересня 2020 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/22977/22-к Справа №11-сс/824/3839/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1