Постанова

від 25.10.2022 по справі 336/4565/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.10.2022 Справа № 336/4565/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/4565/20 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/807/1887/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

Провадження № 22-ц/807/1887/22-2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Крилової О.В.

при секретарі: Ільїній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2020 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що у період з 27 грудня 2018 року до 15 травня 2019 року він працював у Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Станом на дату звільнення відповідач нарахував, але не виплатив, суму заробітної плати у розмірі 9 257,41 грн. Позивача звільнено за ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. Однак, в день звільнення ОСОБА_1 , відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України.

З огляду на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 9257,41 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 травня 2019 року до часу звернення до суду у розмірі 67185,30 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн та понесені судові витрати у розмірі 7 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 9257,41 грн.

Стягнуто з Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 травня 2019 року по дату звернення до суду у розмірі 67185, 30 грн.

Стягнуто з Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02 листопада 2020 року стягнуто з Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями УДП «Укрінтеравтосервіс»подалоапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2020 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02 листопада 2020 року, та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги УДП «Укрінтеравтосервіс» зазначає, що розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивач пред`явив позов до філії підприємства, яке в силу положень статі 95 ЦК України не є юридичною особою, а отже, не наділене цивільно-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі. Оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути цю невідповідність та залучити до участі у справі належного відповідача, на думку скаржника, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

14 жовтня 2022 року до апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 адвоката Вишнякової І.О. на апеляційну скаргу УДП «Укрінтеравтосервіс», у якому позивач просить залишити її без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2020 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02 листопада 2020 року залишити без змін, а також стягнути зі скаржника на його користь понесені судові витрати.

24 жовтня 2022 року до апеляційного суду надійшло клопотання УДП «Укрінтеравтосервіс» про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання учасники справи не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 180, 181), клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Зазначеним вимогам оскаржувані рішення суду першої інстанції не відповідають.

Статтею 13ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

За приписами 48ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем, як порушник його права.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ст. 50 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч.ч. 1,2 ст. 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Отже, за змістом вказаних норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Так, суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували сторони, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі до Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс».

Разом з тим, згідно зі статутом (а.с.116-130) УДП «Укрінтеравтосервіс» є державним унітарним підприємством, діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі і відповідно до законодавства України, актів Уповноваженого органу управління та Статуту, Підприємство має у своєму складі територіально відокремлені підрозділи (філії).

Однією з філій Підприємства є Філія «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс».

Відповідно до п. 2.1. Положення про Філію «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» (а.с.131-136), Положення про Філію є документом, на підставі якого Філія діє, та який встановлює порядок створення і керівництво нею, регламентує її діяльність, як відокремленого підрозділу УДП «Укрінтеравтосервіс», без права юридичної особи, внутрішню структуру Філії, визначає її права, обов`язки та відповідальність.

Згідно з п. 3.3 цього Положення, Філія не є юридичною особою, виступає у взаємовідносинах із іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі державними органами, від імені Підприємства, відповідно до наданих доручень та довіреностей, в межах, визначених Підприємством та дозволених чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заявив вимоги до філії, яка не є юридичною особою, а отже, не має цивільної процесуальної правоздатності, і не може бути самостійним відповідачем у справі. Натомість юридична особа УДП «Укрінтеравтосервіс» до участі у справі не залучалась.

Визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін (постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №203/2/19).

Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для їх задоволення. Без залучення усіх належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть (постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №233/3366/19).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2020 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02 листопада 2020 року підлягають скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 25вересня 2020року тана додатковерішення Шевченківського районногосуду м.Запоріжжявід 02листопада 2020рокуу цій справі скасувати, прийняти нову постанову, якою:

«У задоволенні позову ОСОБА_1 до Філії «Запорізький державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.»

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 03 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: