Постанова

від 24.10.2022 по справі 910/19499/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. Справа№ 910/19499/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022, повний текст складено 27.06.2022

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу

за скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії (бездіяльність) Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі №910/19499/20 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехвест"

про стягнення 3 275,79 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/19499/20:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, подану до суду 08.11.2021, задоволено частково. Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 876 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 270 грн 00 коп.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця, подану до суду 09.12.2021, задоволено частково. Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 797 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця в суді апеляційної інстанції, подану до суду 31.01.2022, задоволено частково. Стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 900 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірах 8 760,00 грн, 7 970,00 грн та 9 000,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, дійшов висновку про зменшення цих сум на 90 %, а саме 876,00 грн, 797,00 грн та 900,00 грн відповідно, що загалом складає 2 573,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «Компанії «Ніко-Тайс» про покладення на Печерський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 23 157,00 грн та прийняти нове рішення, яким заяви ТОВ «Компанії «Ніко-Тайс» Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю. В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема положення статтей 126, 129 ГПК України.

Зокрема, вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/21516/17, від 24.07.2018 у справі № 918/560/16, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 20.11.2020 у справі № 910/4783/19, від 25.06.2019 у справі № 904/66/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Скаржник наголосив, що суд залишив без належного правового обґрунтування та оцінки подані позивачем докази у справі, порушив процесуальний порядок процедури зменшення заявлених до відшкодування витрат, зокрема в то аспекті, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою. Скаржник звертає увагу, що матеріали справи не містять клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Судом, здійснено зменшення заявлених до відшкодування судових витрат, понесених скаржником з формальних міркувань і за безпідставного твердження щодо повторюваності та періодичності оскарження бездіяльності державного виконавця. Суд не взяв до уваги обсяг виконаної роботи, кількість наданих послуг, фактично здійсненні роботи тощо. Тобто судом не враховано та не здійснено оцінку та дослідження всіх матеріалів даної справи, які визначають та підтверджують зміст та сутність понесення заявником судових витрат на правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19499/20. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/19499/20. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 05.09.2022 о 16.20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 31.08.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 31.08.2022. Явка учасників справи визнана не обов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19499/20.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі №910/19499/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Євсіков О.О.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 розгляд справи було відкладено до 03.10.2022 о 15 год. 20 хв.

03.10.2022 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 повідомлено учасників справи про призначення справи №910/19499/20 до розгляду на 24.10.2022 о 15:40 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не скористався правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Явка представників сторін.

В судове засідання 24.10.2022 представники учасників справи не з`явилися про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема на електронні адреси учасників справи були надіслані ухвали суду, в тому числі від 12.10.2022.

Суд зауважує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 24.10.2022 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання від 24.10.2022 не визнавалася обов`язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд ухвали без участі представників позивача, відповідача та ДВС.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржену ухвалу суду слід змінити, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач, стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехвест" (далі - відповідач, боржник) про стягнення 3 275,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі № 910/19499/20 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 598 грн 72 коп. заборгованості, 450 грн 48 коп. інфляційних втрат, 226 грн 59 коп. 3 % річних та 2 102 грн 00 коп. судового збору.

09.04.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2021 у справі №910/19499/20 було частково задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 800 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2021 у справі № 910/19499/20 було залишено без змін.

30.08.2021 на виконання вказаного додаткового рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

21.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла скарга стягувача на бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 було задоволено скаргу стягувача на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 65315880 щодо примусового виконання наказу суду від 09.04.2021 у справі № 910/19499/20.

08.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/19499/20 заяву стягувача про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, було залишено без розгляду.

22.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла скарга стягувача на дії Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 було задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 65315880 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 та у виконавчому провадженні № 67224792 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 910/19499/20.

01.12.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, якою було зобов`язано суд направити до суду апеляційної інстанції матеріали справи №910/19499/20 для розгляду апеляційної скарги стягувача на ухвалу суду від 11.11.2021.

09.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 було відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, в суді апеляційної інстанції до повернення матеріалів справи №910/19499/20 з Північного апеляційного господарського суду.

20.12.2021 матеріали справи № 910/19499/20 були скеровані до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/19499/20 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" вих. № 07-3/11 від 07.11.2021 про покладення на Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.

31.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 було відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, в суді апеляційної інстанції до повернення матеріалів справи №910/19499/20 з Північного апеляційного господарського суду.

Після повернення матеріалів справи (26.05.2022), ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарг на дії та бездіяльність державного виконавця призначено на 20.06.2022. Суд, керуючись принципом процесуальної економії, дійшов висновку здійснити їх розгляд в межах одного судового провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 зави Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірах 8 760,00 грн, 7 970,00 грн та 9 000,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, дійшов висновку про зменшення цих сум на 90 %, а саме 876,00 грн, 797,00 грн та 900,00 грн відповідно, що загалом складає 2 573,00 грн. При цьому судом враховано правову позицію Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши розгляд апеляційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, вказані вище заяви подані на підставі статті 344 ГПК України та стосуються покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у суді першої та апеляційної інстанцій.

В обґрунтування вказаних заяв стягувач зазначив, що бездіяльність державного виконавця встановлена ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 та від 08.12.2021, тому він має право на відшкодування понесених судових витрат у зв`язку із розглядом його скарг. Заявлений розмір витрат на правову допомогу не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає принципам матеріального (договірного) права, актуальній судовій практиці з цього питання, обсягу часу, затраченого адвокатом, а також враховує терміновий характер виконуваної роботи, з огляду на стислі терміни розгляду відповідних скарг.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як слідує з матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали, господарський суд першої інстанції частково задовольняючи заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" дійшов висновку про невідповідність заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірах 8 760,00 грн, 7 970,00 грн та 9 000,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги вирішив зменшити ці суми на 90 %, а тому заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат задоволена частково у розмірі: 876,00 грн, 797,00 грн та 900,00 грн відповідно, що загалом складає 2 573,00 грн.

У цій справі суд першої інстанції також зазначив, що будучи обізнаним про розгляд заяв про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, виконавець у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав.

Крім того, в контексті викладеного суд акцентував, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 25 730,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, здійснюючи розгляд заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вирішив зменшити розмір таких витрат.

Досліджуючи викдладене, колегія суддів звертає увагу, що згідно з наведеними вище висновками Верховного Суду, існує відмінність між порядком застосування критеріїв, передбачених статтями 126 та 129 ГПК України.

У першому випадку (стаття 126), передбачена можливість зменшити відповідні витрати за наявності клопотання іншої сторони. Таким чином, у цьому випадку, встановивши наявність заперечень сторони, суд може саме відмовити у розподілі певних витрат, вказавши які саме не підлягають відшкодуванню повністю або частково, із наведенням мотивації такого рішення та правових підстав.

Водночас стаття 129 ГПК України надає суду можливість за власною ініціативою чи за наявності заперечення сторони відмовити у відшкодуванні витрат, з урахуванням відповідних критеріїв, визначених у вказаній статті.

Із оскарженої ухвали слідує, що хоча суд посилався на розмежування вказаних особливостей застосування приписів статей 126 та 129 ГПК України, але дійшов висновку про зменшення заявлених витрат на 90 %.

Тобто фактично, суд керувався способом зменшення витрат, визначеним статтею 126 ГПК України.

Водночас, як слідує із матеріалів справи, іншою стороною не подавалося клопотання про зменшення витрат.

Здійснюючи висновок про те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає вимогам співмірності та обґрунтованості та зменшуючи заявлені витрати, суд не врахував, що згідно з частиною шостою статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З наведеного слідує, що здійснюючи розгляд заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення витрат, фактично керуючись приписами статті 126 ГПК України, не врахувавши, що наведені у ній критерії можливо застосовувати у разі подання іншою стороною клопотання про зменшення відповідних витрат. Враховуючи викладене, під час розгляду справи допущено порушення норм процесуального права і такі порушення впливають на можливість повного та всебічного розгляду справи.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Так, у разі відсутності клопотання про зменшення витрат, поданого відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд не позбавлений можливості у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України відмовити у розподілі певних витрат, вказавши які саме не підлягають відшкодуванню повністю або частково, із наведенням мотивації такого рішення та правових підстав.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

Вирішуючи названу заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно із частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

З поданих матеріалів вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка надійшла до суду 21.09.2021, стягувачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 22-07-2021/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.07.2021, Акту прийому-передачі документів від 22.07.2021, Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.11.2021 на суму 8 670,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка надійшла до суду 22.11.2021, стягувачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 08-11-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.11.2021, Акту прийому-передачі документів від 08.11.2021, Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.12.2021 на суму 7 970,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із апеляційним переглядом ухвали Господарського суду міста Києва від 11.11.2021, якою було залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, що надійшла до суду 21.09.2021, стягувачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 15-11-2021/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.11.2021, Акту прийому-передачі документів від 15.11.2021, Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2022 на суму 9 000,00 грн.

Указані договори за своїм змістом є однотипними та містять наступні умови.

У пункті 3.1 договорів сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг. При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону.

За змістом пунктів 3.2, 3.8 договорів замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення судового рішення за результатами завершення розгляду справи. Розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.11.2021 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 8 670,00 грн, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 650,00 грн, вартості участі у судовому засіданні у розмірі 1 850,00 грн та «гонорару успіху» у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.12.2021 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 7 970,00 грн, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 700,00 грн, вартості участі у судовому засіданні у розмірі 1 500,00 грн та «гонорару успіху» у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2022 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 9 000,00 грн, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 800,00 грн, вартості участі у судовому засіданні у розмірі 1 500,00 грн та «гонорару успіху» у розмірі 2 000,00 грн.

Колегія суддів у ході дослідження поданих заявником доказів враховує, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд звертає увагу на те, що надані заявником документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17.

Між тим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Таким чином, колегія суддів дослідивши подані позивачем докази, зокрема акти, зазначає наступне.

Щодо акту від 06.11.2021 на суму 8670,00 грн. (період 22.07.2021 по 27.10.2021)

До акту включено такий вид послуг, як «зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №910/19499/20 в призмі існування та допущення Печерським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі від 09 квітня 20121 року (1 година)» (п. 1 акту).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат є надмірним, виходячи із того, що самі по собі послуги, визначенні у пункті 2 Акту «організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги …» (6 годин) також охоплює вчинення відповідних дій, тому суд не вбачає підстав для здійснення оплати цих послуг за рахунок виконавчої служби.

У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, ваведені у Додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі №916/1914/20.

Між тим, щодо послуг, що визначені у п. 2 Акту, тривалість яких визначена 6 годин, заявник серед іншого вказав «здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та /або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними інстанціями, що стосуються дій або бездіяльності державного виконавця…», «господарського процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу спірних правовідносин…» необхідно зазначити, що як встановлено судом, враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.

Суд також також враховує, що з матеріалів справи вбачається, що адвокат -заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні, і з судовою практикою та відповідним діючим законодавством.

Крім того, в контексті цього суд також вважає необхідним зазначити, що вказані заявником у п. 2 Акту окремі послуги «…організація, технічне підготування (ксерокопіювання), та направлення на адреси учасників справи скарги на бездіяльність виконавця…» є технічними, шаблонними та не потребують значного часу для їх виконання.

Подані адвокатом заява про покладення на виконавчу службу судових витрат на професійну правничу допомогу та Акт здачі-приймання робіт містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим, в зазначеному документі не визначено ціну кожної з послуг, проте у п. 3.1 договору сторони погодили, що одна година роботи адвоката в цьому випадку коштує 650,00 грн.

Отже, зважаючи на наведені вище обставини, суд детально оцінивши перелік послуг зазначених у пунктах 1-2 Акту, тривалість яких визначена в сукупності 6 годин, доходить висновку, що критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності, розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є співмірними зі складністю справи, надання означених послуг тривалістю 2 години, сукупною вартістю 1300,00 грн (650,00 грн * 2). Саме такий розмір судових витрат в цій частині є доведеним, документально обґрунтованим.

Крім того, Акт містить послугу таку, як «участь у судовому засіданні…» від 13.10.2021 «надання пояснення, підтримання правової позиції, тощо із врахуванням часу прибуття (1 год.) до суду та очікування початку судового засідання…» - 1850,00 грн, де 1 год. 650,00 грн та участь 1200,00 грн.

Що стоcується даного виду послуг, колегія суддів враховує наступне.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Таким чином, прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Означене узгоджується із правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7589/19.

Колегія суддів апеляційної інстнції враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послугу участі у судовому засіданні.

Як вбачається з протоколу судового засідання, а саме від 13 жовтня 2021 року, представник позивача адвокат Грищенко О.М. був присутній.

Однак, що стосується послуги «витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання», котре відбулось 13.10.2021 (1 год), колегія суддів визначає ці витрати необґрунтованими та вважає, що відсутні підстави їх відшкодування за рахунок позивача.

При цьому суд зауважує, що п. 3.1 договору визначено, що вартість судового засідання складає 1 200,00 грн, а у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок судового засідання, внаслідок витрати часу більше ніж 1 година від дати призначення початку слухання, відповідна участь становитиме 1 500,00 грн.

У даному випадку ухвалою від 24.09.2021 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №910/19499/20 призначено на 13.10.21 на 14:15 год. Відповідно до протоколу судового засідання від 13.10.2021 судове засідання розпочалось о 14:34. Тобто тривалість очікування про яке мова йде у акті «більше ніж година» не відбулось.

Сам позивач визначив послугу участі судового засідання вартістю 1 200,00 грн. В цьому контексті слід зауважити, що як зазначив Верховний Суд участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Водночас, визначаючи час на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання 1 год, вартістю окремо ще 650,00 грн не довів зазначений ним витрачений час.

Також, у Акті визначена додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2 270,00 грн.

Отже, дослідивши акт від 06.11.2021 та відповідну заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу на загальну суму 8 670,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у заявленому розмірі.

Обґрунтованими та доведеними у даному випадку відповідно до акту від 06.11.2021 можна вважати такі витрати: відповідно до п.1 акту - 1 300,00 грн (650,00 грн * 2 год.), участь у судовому засіданні - 1200,00 грн та гонорар успіху 2270,00 грн. Всього 4770,00 грн. В іншій частині заяви слід відмовити з підстав недоведеності та необгрунтованості відповідних витрат.

Щодо акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.12.2021 на суму 7 970,00 грн (період 08.11.2021 по 08.11.2021)

До акту включено такий вид послуг, як «зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №910/19499/20 в призмі існування та допущення Печерським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва по справі від 09.04.2021 та від 30 серпня 2021 року (1 година)» (п. 1 акту).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат є надмірним, виходячи із того, що самі по собі послуги, визначенні у пункті 2 Акту «організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги …» (5 годин) також охоплює вчинення відповідних дій, тому суд не вбачає підстав для здійснення оплати цих послуг за рахунок виконавчої служби.

У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, ваведені у Додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі №916/1914/20.

Між тим, щодо послуг, що визначені у п. 2 Акту, тривалість яких визначена 5 годин, заявник серед іншого вказав «здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та /або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними інстанціями, що стосуються дій або бездіяльності державного виконавця…», «господарського процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу спірних правовідносин…» необхідно зазначити, що як встановлено судом, враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався й представник товариства адвокат Грищенко О.М.

Суд також також враховує, що з матеріалів справи вбачається, що адвокат -заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні, і з судовою практикою та відповідним діючим законодавством.

Крім того, в контексті цього суд також вважає необхідним зазначити, що вказані заявником у п. 2 Акту окремі послуги «…організація, технічне підготування (ксерокопіювання), та направлення на адреси учасників справи скарги на бездіяльність виконавця…» є технічними, шаблонними та не потребують значного часу для їх виконання.

Подані адвокатом заява про покладення на виконавчу службу судових витрат на професійну правничу допомогу та Акт здачі-приймання робіт містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим, в зазначеному документі не визначено ціну кожної з послуг, проте у п. 3.1 договору сторони погодили, що одна година роботи адвоката в цьому випадку коштує 700,00 грн.

Отже, зважаючи на наведені вище обставини, суд детально оцінивши перелік послуг зазначених у пунктах 1-2 Акту, тривалість яких визначена в сукупності 5 годин, доходить висновку, що критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності, розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є співмірними зі складністю справи, надання означених послуг тривалістю 2 години, сукупною вартістю 1400,00 грн (700,00 грн * 2). Саме такий розмір судових витрат в цій частині є доведеним, документально обґрунтованим.

Крім того, Акт містить послугу таку, як «участь у судовому засіданні…» від 08.12.2021 «надання пояснення, підтримання правової позиції, тощо - 1500,00 грн.

Як вбачається з протоколу судового засідання, а саме від 08 грудня 2021 року, представник позивача адвокат Грищенко О.М. був присутній.

Пунктом 3.1 договору від 08.11.2021 визначено, що вартість судового засідання складає 1 500,00 грн за одне судове засідання (а у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок судового засідання, внаслідок витрати часу більше ніж 1 година від дати призначення початку слухання, відповідна участь становитиме 1 800,00 грн).

Отже, ці послуги підлягають задоволенню.

Також, у Акті визначена додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору від 08.11.2021 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2 270,00 грн.

Отже, дослідивши акт від 09.12.2021 та відповідну заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу на загальну суму 7 970,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у заявленому розмірі.

Обґрунтованими та доведеними у даному випадку відповідно до акту від 09.12.2021 можна вважати такі витрати: відповідно до п.1 акту - 1 400,00 грн (700,00 грн * 2 год.), участь у судовому засіданні - 1500,00 грн та гонорар успіху 2270,00 грн. Всього 5170,00 грн. В іншій частині заяви слід відмовити з підстав недоведеності та необгрунтованості відповідних витрат.

Щодо акту від 28.01.2022 на суму 9 000,00 грн. (період 15.11.2021 по 26.01.2022)

До акту включено такий вид послуг, як «зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №910/19499/20 в призмі існування та допущення Печерським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів Замовника під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі від 09 квітня 2021 року та щодо прийняття ухвали Господарського суму міста Києва від 11.11.2021 (1 година)» (п. 1 акту).

Суд вважає, що зазначений розмір витрат є надмірним, виходячи із того, що самі по собі послуги, визначенні у пункті 2 Акту «організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту апеляційної скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань апеляційної скарги на ухвалу Господарського суму міста Києва від 11.11.2021…» (3 годин) також охоплює вчинення відповідних дій (зокрема послуга надання консультації в межах справи…), тому суд не вбачає підстав для здійснення оплати цих послуг за рахунок виконавчої служби.

У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, ваведені у Додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі №916/1914/20.

Подані адвокатом заява про покладення на виконавчу службу судових витрат на професійну правничу допомогу та Акт здачі-приймання робіт містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим, в зазначеному документі не визначено ціну кожної з послуг, проте у п. 3.1 договору сторони погодили, що одна година роботи адвоката в цьому випадку коштує 800,00 грн.

Отже, зважаючи на наведені вище обставини, суд детально оцінивши перелік послуг зазначених у пунктах 1-2 Акту, тривалість яких визначена в сукупності 6 годин, доходить висновку, що критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), доведеності, розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є співмірними зі складністю справи, надання означених послуг тривалістю 3 години, сукупною вартістю 2400,00 грн (800,00 грн * 3). Саме такий розмір судових витрат в цій частині є доведеним, документально обґрунтованим.

Крім того, Акт від 28.01.2022 містить послуги такі як:

- «витрати часу на прибуття до суду до суду та очікування початку судового засідання… від 25.01.2022» (1 год.); участь у судовому засіданні від 25.01.2022 - 1500,00 грн;

- «витрати часу на прибуття до суду до суду та очікування початку судового засідання… від 26.01.2022» (1 год.); участь у судовому засіданні від 26.01.2022 - 1500,00 грн.

Що стоується даного виду послуг, колегія суддів враховує наступне.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Таким чином, прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Означене узгоджується із правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7589/19.

Колегія суддів апеляційної інстнції враховує зазначену судову практику у вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послугу участі у судовому засіданні.

Як вбачається з протоколів судового засідання, а саме від 25 січня 2022 року, від 26 січня 2022 представник позивача адвокат Грищенко О.М. був присутній у відповідних судових засіданнях.

Однак, що стосується зазначення таких послуг «витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання», котре відбулось 25.01.2022, 26.01.2022 (1 год та 1 год), колегія суддів визначає ці витрати необґрунтованими, недоведеними та вважає, що відсутні підстави їх відшкодування за рахунок позивача.

При цьому суд зауважує, що п. 3.1 договору від 15.11.2021 визначено, що вартість судового засідання складає 1 500,00 грн, а у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок судового засідання, внаслідок витрати часу більше ніж 1 година від дати призначення початку слухання, відповідна участь становитиме 1 800,00 грн.

У даному випадку ухвалою від 28.12.2021 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу від 11.11.2021 у справі №910/19499/20 призначено на 25 січня 2022 на 14:15 год. Відповідно до протоколу судового засідання від 25.01.2022 судове засідання розпочалось о 15:31. Тобто затримка початку судового засідання відбулась, однак сам заявник визначив послуги участі судового засідання вартістю 1 500,00 грн, а не 1800,00 грн, як передбачено умовами п. 3.1 договору стосвно затримки більше ніж 1 година. Іншого умовами договору щодо відповідних послуг не визначено.

Судове засідання 26.01.2022 було призначено на 16:00. Відповідно до протоколу судового засідання від 25.01.2022 судове засідання розпочалось о 16:11. Тобто тривалість очікування про яке мова йде у акті «більше ніж година» не відбулось. Заявник визначив послуги участі судового засідання вартістю 1 500,00 грн кожне.

Крім того, клієнтом та адвокатом узгоджено відшкодування інших витрат (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.

В цьому контексті слід зауважити, що як зазначив Верховний Суд участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Водночас, визначаючи ще окремо час на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та очікування початку судового засідання по 1 год кожне, вартістю додатково ще 800,00 грн (так як відповідно п.3.1 договору 1 година робти адвоката - 800,00 грн) не довів зазначений ним витрачений час.

Також, у Акті визначена додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2 000,00 грн. Оскільки апеляційну скаргу було задоволено, ці витрати підлягають задоволенню.

Отже, дослідивши акт від 28.01.2022 та відповідну заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу на загальну суму 9000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у заявленому розмірі.

Обґрунтованими та доведеними у даному випадку відповідно до акту від 28.01.2022 можна вважати такі витрати: відповідно до п.1 акту - 2400,00 грн (800,00 грн * 3 год.), участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції - 3000,00 грн (1500*2) та гонорар успіху 2000,00 грн. Всього 7400,00 грн. В іншій частині заяви слід відмовити з підстав недоведеності та необгрунтованості відповідних витрат.

Окремо суд апеляційної інстанції вважає необхідним завернути увагу, що акт від 28.01.2022 містить загальну суму послуг - 9000,00 грн. Однак, якщо порахувати кількість годин, яку визначив заявник (в сукупності 6 * 800), участь у судових засіданнях (1500 *2) та гонорар успіху (2270) вказана сума вища (10 070 грн). Крім того, п. 2.1 Акту містить вказівку на те, що розмір гонорару успіху складає 2270,00 грн, натомість у п.1 Акту заявник зазначає - 2000,00 грн. Заявник в сукупності вказав вартість поданих ним послуг 9000,00 грн, що є його правом.

Враховуючи викладене, в контексті обставин цієї справи, суд вважає, що витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 730,00 грн не є обгрунтованими та доведеними.

Cуд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що в ході апеляційного перегляду даної ухвали суду першої інстанції судом враховано правову позицію Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у cправі № 925/1316/18 у подібних правових відносинах за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" .

Також в даному випадку доцільно звернутися до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 в справі №911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Так, Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, підсумовуючи викладене, у дослідженні питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що виконавчою службою не було подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Як вже було зазначено, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, оскільки бездіяльність державного виконавця встановлена відповідними ухвалами суду, та з огляду на викладені вище висновки суду щодо доведеності та обгрунтованості розміру витрат на правову допомогу, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарг на дії та бездіяльність державного виконавця і стягнення з Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4770,00 грн, 5170,00 грн та 7400,00 грн відповідно. Саме такі витрати є доведеними та обгрунтованими позивачем, у відповідності до вимог статті 74 ГПК України.

Інші доводи апеляційної скарги позивача, не знайшли свого підтвердження, а тому не слугують підставою для задоволення його заяв у повному розмірі.

Підсумовуючи, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, зменшуючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, фактично на наведені вище обставини уваги не звернув, залишив позр увагою відсутність заяви про зменшення, а також не зазначив, які саме надані адвокатом послуги та витрачений час на їх виконання є доведеними та обґрунтованими, чим порушив положення ст. 126 - 129 ГПК України та послідовність дій суду у розгляді питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку оскаржену ухвалу змінити, заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково на суми з відповідача на користь позивача 4770,00 грн, 5170,00 грн та 7400,00 грн. В іншій частині заяв слід відмовити через їх необгрунтованість та недоведеність.

Судові витрати.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з органу державної виконавчої служби підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, сплачений за подання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021.

Згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/19499/20 скасовано з переданням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відтак, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги на ухвалу, розподіляється судом, який розглядає справу по суті.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/19499/20 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/19499/20 змінити. Викласти резолютивну частину ухвали у наступній редакції:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, подану до суду 08.11.2021, задовольнити частково.

Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 01011, місто Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; ідентифікаційний код: 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4770,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії державного виконавця, подану до суду 09.12.2021, задовольнити частково.

Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 01011, місто Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; ідентифікаційний код: 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5170,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця в суді апеляційної інстанції, подану до суду 31.01.2022, задовольнити частково.

Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 01011, місто Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; ідентифікаційний код: 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7400,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

4. Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 01011, місто Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; ідентифікаційний код: 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Доручити Господарського суду міста Києва видати накази».

5. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2022.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков