Рішення

від 24.10.2022 по справі 906/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/9/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Шульга Ю.В. - адвокат, ордер серії Км №039368 від 02.09.2022 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: Ломакін Е.В. - адвокат, ордер серії АН № 1050438 від 26.07.2022 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фікс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Полімер України"

про стягнення 175235,78 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 175020,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 215,78 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сплачено згідно рахунку №СФ-200521 від 20.05.2021, виставленого ТОВ "Глобал Полімер України", 175020,00 грн. попередньої оплати. Проте, всупереч усним домовленостям товар (поліпропілен гранула в кількості 5 т) так і не був поставлений ТОВ "Фаст-Фікс Україна".

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 09.01.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

08.02.2022 до суду надійшла заява ТОВ "Фаст-Фікс Україна" (вх. № 01-44/208/22 від 08.02.2022) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 175020,00 грн. основного боргу, 1222,74 грн. 3% річних, 2450,28 грн. інфляційних.

Щодо заяви позивача (вх. № 01-44/208/22 від 08.02.2022) суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

В даному випадку, позивачем вказаними заявами додано вимогу про стягнення 2450,28 грн. інфляційних., тому заяви за вх. № 01-44/208/22 від 08.02.2022 за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.02.2022 по справі №906/9/22 суд приймає до розгляду заяву позивача (вх. № 01-44/208/22 від 08.02.2022), подальший розгляд справи здійснює з урахуванням вказаної заяви.

В послідуючому ухвалою суду від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/9/22 до судового розгляду по суті.

11.10.2022 до суду від позивача надійшла заява (вх. № 01-44/1107/22 від 11.10.2022) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 175020,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 4991,67 грн. 3% річних, 27093,10 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог за № 01-44/1107/22 від 11.10.2022 подана позивачем після закриття підготовчого провадження, суд відмовляє в прийнятті згаданої заяви до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в межах заяви (вх. № 01-44/208/22 від 08.02.2022) про зміну предмету позову, додатково пояснив, що 3% річних та інфляційні нараховані згідно заяви про зміну предмету позову до 04.02.2022. Також представник позивача вказав, що вручення 04.11.2021 відповідачу вимоги про поставку товару або повернення передоплати підтверджується поштовим відправленням № 0316411827132.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Вказав, що за усною домовленістю між сторонами, позивачем була здійснена передоплата за поставку товару, але не були визначені інші істотні умови договору, зокрема технічні характеристики товару, які повинні бути дотримані відповідачем при його виготовленні, проте до теперішнього часу вони не визначені. Усі намагання відповідача з`ясувати технічні характеристики товару не привели до результату. Відповідачем була направлена тестова партія товару, яка за технічними умовами не влаштувала позивача. До теперішнього часу істотні умови не визначені а ні в усній, а ні в письмовій формі, а без узгодження технічних специфікацій не можливо було здійснити поставку товару. Наразі відповідач згоден поставити товар, якщо сторонами будуть узгоджені технічні вимоги товару. Вважає позовні вимоги передчасними, оскільки істотні умови договору поставки не були дотримані.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фікс Україна" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Полімер України" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки в усній формі, відповідно до умов якого постачальник повинен поставити, а покупець прийняти та оплатити поліпропілен гранули у кількості 5 (п`ять) тон (товар) за ціною 175020,00 грн.

На виконання згаданого договору ТОВ "Глобал Полімер України" виставило на користь ТОВ "Фаст-Фікс Україна" рахунок-фактуру №СФ-200521 від 20.05.2021 (а.с. 8) на суму 175020,00 грн., як оплату за поліпропілен гранули в кількості 5 тон.

Позивач в свою чергу оплатив відповідачу вартість товару, що становить 175020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 971 від 20.05.2021 (а.с.9).

Проте, в порушення взятих на себе зобов`язань постачальник не поставив покупцю ТОВ "Фаст-Фікс Україна" оплачений товар.

13.07.2021 позивач направив відповідачу лист від 30.06.2021, в якому просив повернути передоплати за непоставлений товар в сумі 175020,00 грн. Згаданий лист згідно даних ДП "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення 0212113620754, останнє вручено адресату у поштовому відділенні 13312 м. Бердичів 20.07.2021.

Даний лист відповідачем залишено без відповіді та належного реагування.

Також 13.07.2021 позивач скеровано відповідачу претензію за вих. №229 від 12.07.2021, в якій містилася вимога про повернення заборгованості за оплачений але не поставлений товар в сумі 175020,00 грн. Відповідно до даних ДП "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення 0212113620711, останнє вручене адресату у поштовому відділенні 13312 м. Бердичів 20.07.2021.

Відповідь на дану претензію від відповідача не надійшла.

28.10.2021 позивач відправив відповідачу вимогу за вих. №240 від 28.10.2021 про поставку товарів, в якій вимагалося здійснити поставку оплаченого товару за місцезнаходженням складу ТОВ "Фаст-Фікс Україна" за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 62-А, в семиденний строк з дня пред`явлення даної вимоги, а в разі не поставки товару - здійснити повернення передоплати.

Відповідно до даних ДП "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення 0316411827132, відправлення вручене адресату у поштовому відділенні 13312 м. Бердичів 04.11.2021.

Проте, товар так і не було поставлено, а передоплату не повернуто. Відповіді на дану вимогу від відповідача також не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

При цьому, згідно зі статтею 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що шляхом складання та надання відповідачем рахунку-фактури на оплату товару від 20.05.2021 № СФ-200521 на суму 175020,00 грн. та оплати рахунку позивачем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, судом визначено правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 175020,00 грн. саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

Питання щодо повернення попередньої оплати у випадку непоставки товару врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Як свідчать матеріали справи, сторони не узгодили строків поставки товару, тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 267 ГК України відповідач зобов`язаний був поставити товар протягом строку дії договору, тобто одного року, однак відповідних зобов`язань не виконав.

Як зазначалося раніше, 28.10.2021 позивач відправив відповідачу вимогу за вих. №240 від 28.10.2021 про поставку товарів, в якій вимагалося здійснити поставку оплаченого товару в семиденний строк з дня пред`явлення даної вимоги, а в разі не поставки товару - здійснити повернення передоплати. Згадана вимога отримана відповідачем 04.11.2021, що підтверджується доказами направлення (а.с. 16-17) та інформацією ДП "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення 0316411827132.

Доказів задоволення відповідачем зазначеної вимоги та повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення поставки товару на зазначену суму, оформлених у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суду не надано.

Доводи відповідача, озвучені в судовому засіданні 25.10.2022 щодо неможливості здійснення поставки товару через неузгодженість технічних характеристик товару, а отже не визначеність істотних умов договору, судом відхиляються, оскільки відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження своїх пояснень (доказів відправлення тестової версії товару, листування щодо вимог до товару тощо).

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 175020,00 грн. попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 1222,74 грн. 3% річних, 2450,28 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 31) розмір 3% річних складає 1222,74 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 12.11.12021 до 04.02.2022, господарський суд встановив, що останній обрахований вірно, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим перевіривши розрахунок інфляційних, суд відзначає, що сума інфляційних, нарахованих за період з листопада 2021 року по січень 2022 року, складає 4765,90 грн.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд задовольняє вимогу щодо стягнення інфляційних в сумі, визначені позовом - 2450,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Полімер України" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, пров. Тихий, буд. 2А кв. 38, ід. код 43363944)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фікс Україна" (03037, м. Київ, вул. Вузівська, 5 кв. 36, ід. код 42634965) 175020,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 1222,74 грн. 3% річних, 2450,28 грн. інфляційних, а також 2680,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.11.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - позивачу на юридичну адресу: 03037, м. Київ, вул. Вузівська, буд. 5, кв.36 (рек.)

+ на адресу для листування: 02121, м. Київ, а/с 110 (рек.)

+ на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_3

ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу (рек.)

+ на електронні адреси: globalpolymer.ukraine@gmail.com

ІНФОРМАЦІЯ_2