Рішення

від 03.11.2022 по справі 907/599/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2022 р. м. УжгородСправа № 907/599/22

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС", Полтавська область, м. Гадяч, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ - 41182914,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ АГРО ЛОГІСТИК", Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Осипенка, буд. 20, кв. (оф.) 23, код ЄДРПОУ - 43052303,

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ДА ТРАНС" звернулось до суду з позовом до ТОВ "ВЕСТ АГРО ЛОГІСТИК" про стягнення заборгованості у розмірі 229 461.06 грн.

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

Розгляд справи здійснено судом без виклику сторін, підписано повний текст рішення.

І. Суть спору за позицією Позивача.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач покликається на те, що 01.10.2020 між ним, як перевізником, та відповідачем було укладено договір транспортного перевезення №01-10/2020 (далі - договір), відповідно до умов якого, перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених договором, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

На виконання умов договору, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, здійснив на підставі усних заявок замовника перевезення вантажу вантажним автомобільним транспортом на користь відповідача.

Позивач зазначає, що за результатом перевезення відповідачем були прийняті послуги перевезення і підписані: акт надання послуг від 15.11.2020 на загальну суму 127 812,80 грн. і акт надання послуг від 24.11.2020 на загальну суму 101 648,26 грн.

По кожному факту наданих послуг перевезення позивачем були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Крім того, факт надання послуг підтверджується товарно-транспортними накладними.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг за перевезення згідно договору належним чином не виконав, що підтверджується зокрема актом звірки від 31.03.2021 року.

Відтак, станом на дату відкриття провадження у справі, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором складає 229 461,06 грн.

За захистом свого порушеного права, позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області.

ІІ. Позиція Відповідача.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача значиться 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Осипенка, будинок 20, квартира 23.

Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.

Суд враховує, що згідно норми ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На вказану в Єдиному державному реєстрі адресу Відповідача судом була направлена ухвала від 31.08.2022 про відкриття провадження у справі з приписами до відповідача вчинити певні процесуальні дії для розгляду цієї справи. Номер поштового відправлення (Трекінг) - 8850101640542. Однак, дане поштове відправлення було повернуто до господарського суду 05.10.2022 року. Згідно Довідки Укрпошти від 03.10.22 про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Перевіривши на сайті Укрпошти рух поштового відправлення № 8850101640542, судом встановлено, що дійсною причиною повернення є така: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, відповідач відсутній за місцезнаходженням, дійсна адреса якого міститься у ЄДРЮОФОПГО.

Суд звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанова від 25.04.2018, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». Цю правову позицію висловлював Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення юридичній особі як стороні у справі судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відомості про адресу місцезнаходження відповідно до приписів ч. 4 ст. 89 ЦК України вносяться до єдиного державного реєстру.

Суд у цій справі виходить з буквального змісту п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якою встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, відповідач вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи.

Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.

Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.

Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

ІІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:

3.1. 01.10.2020 між сторонами був укладений договір транспортного перевезення №01-10/2020 (а. с. 7 - 10, том 1).

Згідно п. 1.1 договору, перевізник (позивач) зобов`язується надати замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених договором, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що для здійснення кожного перевезення замовник до початку перевезень оформлює та передає перевізнику факсимільним чи електронним зв`язком транспортне замовлення (заявку) або в усній формі у випадку обмежених строків оформлення заявки.

Відповідно до п. 2.1.6 договору, замовник зобов`язується на вантаж, який надається на перевезення, замовник своєчасно організовує і забезпечує оформлення товарно-транспортних накладних та інших супроводжувальних документів в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей.

Згідно п. 2.1.9 договору, замовник зобов`язується здійснити своєчасну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в порядку та згідно умов, передбачених договором та заявкою. Розділом 3 договору, зокрема п. 3.1. передбачено, що вартість послуг по перевезенню визначається в додатку №1 до договору та вказується в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Пунктом 3.3. передбачено, що виконавець два рази на місяць складає акти наданих послуг за результатами виконаних перевезень та надсилає їх замовнику. Замовник у 5-денний строк повинен провести розрахунок згідно умов договору та наданого акту наданих послуг. Замовник зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок виконавця суму, зазначену в актах наданих послуг.

Згідно п. 7.1. договору, договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 21.12.2020 року. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, шляхом укладення додаткової угоди пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір буде вважатися пролонгованим на один календарний рік на тих же самих умовах.

3.2. 15.11.2020 сторонами був підписаний акт надання послуг №2223 (а. с. 11, том 1) по перевезенню вантажним автомобільним транспортом суміші щебенової на загальну суму 127 812,80 грн. з ПДВ.

24.11.2020 між сторонами був підписаний акт надання послуг №2296 (а. с. 23, том 1) по перевезенню вантажним автомобільним транспортом суміші щебенової і асфальтобетону на загальну суму 101 648,26 грн. з ПДВ.

Дані акти є підписаними і пропечатаними з обох сторін уповноваженими представниками сторін на виконання п. 7.2. укладеного між сторонами договору.

Були також зареєстровані податкові накладні, а саме №123 від 15.11.2020 (а. с. 25 - 26, том 1) і податкова накладна №182 від 24.11.2020 (а. с. 27 - 28, том 1), які були отримані Державною податковою службою України, що підтверджується відповідними квитанціями.

Також, 15.11.2020 позивачем був сформований рахунок №1840 на суму 127 812,80 грн. з ПДВ (а. с. 29, том 1) і рахунок №1901 від 24.11.2020 на суму 101 648,26 грн. з ПДВ (а. с. 30, том 1) для сплати наданих послуг відповідачем.

3.3. 31.03.2021 між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період жовтень 2020 - березень 2021 (а. с. 31, том 1) за вказаним вище договором, згідно даних якого замовник (відповідач) підтверджує, що станом на 31.03.2021 заборгованість на користь позивача ТОВ "ДА ТРАНС" складає 229 461,06 грн.

3.4. Судом встановлено, що 21.05.2021 позивач направив відповідачу претензію №112 (а. с. 32 - 33), в якій просив перерахувати суму боргу за вказаним вище договором в розмірі 229 461.00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії. Позивач зазначав, що у випадку невиконання заявлених у претензії вимог, він буде змушений звернутися до господарського суду за примусовим задоволенням вимог.

3.5. На підтвердження наданих послуг позивачем, ним також долучено підписані і пропечатані відповідачем товаро-транспортні накладні за маршрутами, які передбачені в актах наданих послуг (а. с. 36 - 230, том 1; том 2; а. с. 1 - 37 том 3). Даними ТТН підтверджуються надані послуги перевезення позивачем, замовником яких являється відповідач. Дані з вказаних товаро-транспортних накладних відповідають змісту послуг, вказаних в договорі і в актах наданих послуг.

3.6. Дослідивши долучені сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід ТОВ "ДА ТРАНС" слід задовольнити повністю, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується існуюча непогашена заборгованість відповідача перед позивачем.

Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.

3.7. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.

Цивільний кодекс України.

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення.

1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання.

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання.

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Стаття 599. Припинення зобов`язання виконанням.

1. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 626. Поняття та види договору.

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629. Обов`язковість договору.

1. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 631. Строк договору.

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стаття 908. Загальні положення про перевезення.

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 909. Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

3.Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Стаття 916. Провізна плата

1. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Господарський кодекс України.

Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов`язань.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань.

1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

3. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

4. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

5. Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

6. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

7. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

8. Управлена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

3.8. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Як вже зазначалося вище та як підтверджується належними і допустимими доказами, зокрема актом звірки від 31.03.2021 (а. с. 31, том 1), непогашена заборгованість відповідача перед позивачем складає 229 461,06 грн.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим до виконання.

Як було встановлено судом, 01.10.2022 між сторонами був підписаний договір транспортного перевезення, згідно якого замовник взяв на себе обов`язок прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

Замовник (відповідач) прийняв належним чином надані послуги перевезення, що підтверджується актами надання послуг (а. с. 11 - 24, том 1), однак не оплатив їхню вартість, про що засвідчив в акті звірки від 31.03.2021 року.

Таким чином, суд робить висновок, що наданими позивачем документами підтверджується існуюча заборгованість перед ним у розмірі 229 461,06 грн. Відповідачем у заявах по суті справи погашення такої заборгованості не спростовано. Відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ІV. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжного доручення №2615 від 24.08.2022 (а. с. 6) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3442,00 грн.

Таким чином, судові витрати слід покласти на відповідача згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ АГРО ЛОГІСТИК" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Осипенка, буд. 20, кв. 23, код ЄДРПОУ - 43052303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС" (33700, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ - 41182914) суму боргу в розмірі 229 461.06 грн. (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят одна гривень 06 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ АГРО ЛОГІСТИК" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Осипенка, буд. 20, кв. 23, код ЄДРПОУ - 43052303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА ТРАНС" (33700, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ - 41182914) сплачений судовий збір у розмірі 3442,00 грн. (три тисячі чотириста сорок два гривень 00 копійок).

5. Судові накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копія рішення надіслати сторонам.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Суддя П.Д. Пригуза