Рішення

від 26.10.2022 по справі 910/7683/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2022Справа № 910/7683/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект Лтд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА"

про стягнення 1808484,04 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Валько І.В.;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект Лтд" (далі - позивач) 267000,70 грн пені, 132791 грн 3% річних та 833327,74 грн інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем свого обв`язку зі сплати вартості товару придбаного за договором купівлі-продажу №103 від 28.12.2020, а також 575364,60 грн збитків, що виникли у зв`язку з неподанням відповідачем на реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість за договором купівлі-продажу №12 від 13.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 судом було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7683/22 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.10.2022.

Ухвалу суду від 22.08.2022 відповідач отримав 31.08.2022, що підтверджується зворотнім повідомленням (0105492747250), яке міститься у справі.

У підготовче судове засідання 03.10.2022 відповідач своїх представників не направив, відзиву на позов не подавав, будь-яких заяв чи клопотань не заявляв.

Ухвалою суду від 03.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2022.

26.10.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання від адвоката відповідача про відкладення розгляду справи, яку обґрунтовано тим, що адвокат має приймати участь у іншому судовому засіданні, яке призначено 26.10.2022 на 14:00 год. Сихівському районному суді міста Львова.

Разом з тим, адвокатом відповідача не надано доказів на підтвердження того, що він є представником однієї із сторін у судовому провадженні іншого суду, недоведена необхідність тієї особи взяти безпосередню участь у процесі, яким чином він має брати участь у тому судовому засіданні (особисто чи відеоконференція), враховуючи, що суд знаходиться у місті Львові.

Адвокатом не доведено пріоритетність іншого спору над цим спором, не обгрутновано неможливість взяти участь у судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції, або подати письмові пояснення, заперечення або докази через канцелярію суду, засобами пошти чи на електронну пошту суду.

Судом враховано, що з моменту відкриття провадження у даній справі відповідач був обізнаний про розгляд даного спору та встановлені йому строки для надання своїх заперечень (відзиву на позов) чи пояснень, однак не скористався відповідним правом, жодним чином не обґрунтував неможливість надання своїх заперечень у визначені строки та не клопотав щодо їх поновлення чи продовження.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2022 заперечив щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом відмовлено у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи по суті з підстав необґрунтованості такого клопотання та відсутності жодного доказу на підтвердження поважності причин неявки у дане судове засідання.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.10.2022 представник позивача підтримав вимоги позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу № 103 від 28.12.2020 (далі - Договір) за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується доставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступний товар, згідно до Специфікації, що є додатком №1 до Договору, а саме: Автомобільний кран КС 55727-С-12 (далі - товар) вартістю 4152187,60 грн з ПДВ.

За умовами п. 4.1 Договору продавець зобов`язаний доставити і передати товар на умовах ЕХW Франко-склад продавця: м. Київ, вул. Промислова, 1, надалі - пункт поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010) протягом 5 робочих днів за умови виконання покупцем умов п. 5.1.1 цього договору.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору покупець зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даного договору перерахувати авансовий платіж у розмірі 700000 грн за товар на п/р продавця.

Остаточний платіж сторонами погоджено у п. 5.1.2 Договору, де вказано, що покупець зобов`язаний перерахувати остаточний платіж після підписання акту приймання-передачі та видаткової накладної, не пізніше 31 березня 2021 року, дозволяється оплата частинами.

Сторони погодили у п. 9.4 Договору, що цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за даним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до вимог п. 5.1.1 Договору згідно платіжного доручення № 446 від 28.12.2020 сплатив аванс за товар в сумі 700000 грн.

Зі сторони позивача Договір було виконано та постановлено товар, що підтверджується видатковою накладною № А-142 від 28.12.2020 та Актом № 1 від 28.12.2020, які підписані обома сторонами.

Відповідно до Договору остаточна оплата у сумі 3452187,60 грн мала здійснитися покупцем до 31.03.2021, однак, як зазначає позивач повна оплата у погоджений строк не була здійснена відповідачем.

З листа відповідача від 25.03.2021 вбачається, що останній звернувся до позивача із проханням погодити відстрочення строку остаточного платежу.

Проте, матеріали справи не містять письмової домовленості між сторонами щодо відстрочення дати для здійснення остаточного розрахунку за товар отриманий відповідачем за Договором.

13.07.2022 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 12 (далі - Договір №12) за яким позивачем було викуплено відповідний товар у відповідача (повернуто) за ціною заборгованості у сумі 3452187,60 грн з ПДВ.

На підтвердження переходу права власності на товар до позивача по Договору №12 надано видаткову накладну №12 від 13.07.2022 та акт приймання-передачі техніки від 13.07.2022, які підписані обома сторонами.

Крім того, між позивачем та відповідачем 13.07.2022 було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1 (далі - Угода), згідно з якою погашено зустрічні однорідні вимоги по Договору купівлі-продажу № 103 від 28.12.2020 (борг відповідача) та Договором купівлі-продажу № 12 від 13.07.2022 (заборгованість позивача).

Відповідно до п. 5 Угоди вона набирає чинності негайно з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності).

Таким чином підписавши Угоду борг відповідача у сумі 3452187,60 грн за Договором припинився.

У зв`язку із тим, що відповідач не виконував свого зобов`язання зі сплати повної вартості товару за Договором позивачем було нараховано на суму боргу (3452187,60 грн) 3% річних у сумі 132791 грн, інфляційні втрати у сумі 833327,74 грн та пеню у сумі 267000,70 грн за період з 01.04.2021 до 13.07.2022, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення збитки у сумі 575364,60 грн, які на його думку завдані відповідачем через не реєстрацію ним податкової накладної за фактом поставки позивачу товару за Договором №12 на суму 3452187,60 грн з яких 575364,60 грн складає ПДВ, що позбавило права останнього скористатися податковим кредитом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за умовами Договору відповідач зобов`язався сплатити позивачу повну вартість товару, що становить 3452187,60 грн в строк до 31.03.2021, натомість вказану суму було закрито сторонами на підставі Угоди від 13.07.2022.

Наведене свідчить, що з 01.04.2021 у відповідача почалось прострочення з виконання грошового зобов`язання за Договором, яке припинилося 13.07.2022.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

За умовами п. 7.2 Договору сторони погодили, що за прострочення строків оплати за товар згідно п. 5.1 Договору покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла під час прострочення від суми невиконаного зобов`язання.

За розрахунком позивача, який відповідачем не оспорюється, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 132791 грн, інфляційні втрати у сумі 833327,74 грн та пеню у сумі 267000,70 грн.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 575364,60 грн, через неотримання ним податкового кредиту на вказану суму, суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи за актом №1 від 13.07.2022 підтверджується факт передачі відповідачем та приймання позивачем техніки за Договором №12 на суму 3452187,60 грн, з яких 575364,60 грн це ПДВ.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Таким чином, на відповідача Податковим законодавством покладено обов`язок з реєстрації податкової накладної за фактом поставки ним товару за актом від 13.07.2022. Матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідачем відповідної податкової накладної, разом з тим, позивач не втратив та ще має право на отримання податкового кредиту, по накладній, яка не зареєстрована, упродовж 365 календарних днів з дати складення такої податкової накладної/розрахунків коригування до такої податкової накладної. Станом на день винесення даного рішення відповідний строк ще не минув.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Позивачем не доведено факту неминучості втрати з вини відповідача можливості віднесення спірної суми за податковою накладною до податкового кредиту.

Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 575364,60 грн визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код 40015929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект Лтд" (м. Київ, вул. Червоноармійська, 108, офіс 14; ідентифікаційний код 23521635) 267000 (двісті шістдесят сім тисяч) грн 70 коп. пені, 833327 (вісімсот тридцять три тисячі триста двадцять сім) грн 74 коп. інфляційних втрат, 132791 (сто тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто одну) грн 3% річних, а також 18496 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн 79 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 04.11.2022.

Суддя Р.Б. Сташків