Рішення

від 04.11.2022 по справі 910/9521/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022 м. КиївСправа № 910/9521/22

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ";

до: державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ";

про: стягнення 722.626,64 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - відповідач) про стягнення 722.626,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором на постачання товару від 10.11.2021 № 53-123-13-21-07256, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 722.626,64 грн., з яких: 603.075,00 грн. - основна заборгованість, 11.004,05 грн. - 3 % річних та 108.547,59 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9521/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням невірного визначення позивачем дати виникнення грошового зобов`язання відповідача та введенням в Україні воєнного стану.

Також відповідачем подане до суду клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача щодо існування форс-мажорних обставин.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір на постачання товару від 10.11.2021 № 53-123-13-21-07256 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується передати відповідачу, а відповідач приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 24450000-3 по ДК 021:2015 - агрохімічна продукція (дезінфекційні засоби) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) та виконання позивачем умов п.п. 3.2, 6.1 Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Положеннями п. 3.3 Договору передбачено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Загальна вартість товару за Договором, відповідно до специфікації № 1 до Договору та пункту 2.1 Договору становить 603.075,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 603.075,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2021 № 951, яка підписана сторонами та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 11.004,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 108.547,59 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 603.075,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 603.075,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 11.004,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 108.547,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки за висновками суду, позивачем вірно розрахована дата початку виникнення у відповідача грошового зобов`язання за Договором, приймаючи до уваги видаткову накладну від 30.11.2021 № 951 та положення пунктів 2.2, 3.3 Договору. Крім того, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та надає можливість віднести суму сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту, а зазначення сторонами спору в укладеному між сторонами спору Договорі про обов`язок позивача надати податкову накладну не має наслідком зміни характеру правовідносин з податкових на господарські.

Саме посилання позивача на введення воєнного стану в країні без подання до суду доказів погіршення господарської/фінансової діяльності не може слугувати підставою для звільнення відповідача від грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код: 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Старокозацька, будинок 5, ідентифікаційний код: 44092394) основну заборгованість в сумі 603.075 (шістсот три тисячі сімдесят п`ять) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 11.004 (одинадцять тисяч чотири) грн. 05 коп., інфляційні втрати в сумі 108.547 (сто вісім тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 10.839 (десять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац