Рішення

від 04.11.2022 по справі 910/9140/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022 м. КиївСправа № 910/9140/22

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ГУРМАНДІЗ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМРЕС";

про: стягнення 23.382,43 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ГУРМАНДІЗ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМРЕС" (далі - відповідач) про стягнення 23.382,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 22.01.2021 № 22/12/20-2, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 23.382,43 грн., з яких: 17.998,32 грн. - основна заборгованість, 941,88 грн. - 3 % річних та 4.442,23 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9140/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 22.01.2021 № 22/12/20-2 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов`язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти у власність від позивача товари (продукти харчування) (далі - товар) (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціни на товар визначаються у гривнях - українській національній валюті, розрахунок проводиться на протязі 5 календарних днів від дати поставки відповідної партії товару, на банківський рахунок позивача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 21.765,97 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 16.03.2021 № 3652 на суму 9.818,93 грн.;

- від 26.03.2021 № 4133 на суму 11.947,04 грн.

Проте, відповідачем здійснено оплату вказаного товару частково в сумі 3.767,65 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача 17.998,32 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 941,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.442,23 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 17.998,32 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 17.998,32 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, позивачем не подано до суду доказів здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості. Також в поданому розрахунку такі дати відсутні.

Поданий відповідачем до суду акт звірки взаємних розрахунків від 23.08.2022 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ, оскільки зі сторони відповідача такий акт не підписаний.

Вказані обставини виключають можливість, як встановлення судом дат здійснення відповідачем часткової оплати за укладеним між сторонами спору Договором, так і можливість самостійного здійснення розрахунку судом.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 941,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.442,23 грн. задоволенню не підлягають.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМРЕС" (Україна, 02099, місто Київ, ВУЛИЦЯ САНАТОРНА, будинок 18, квартира 88, ідентифікаційний код: 43165010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ГУРМАНДІЗ" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 72, ідентифікаційний код: 38891743) заборгованість в сумі 17.998 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац