Рішення

від 04.11.2022 по справі 910/8363/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022 м. КиївСправа № 910/8363/22

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ВЕТ";

до: приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД";

про: стягнення 626.096,59 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ВЕТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" (далі - відповідач) про стягнення 626.096,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 03.12.2021 № 031221/01, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 626.096,59 грн., з яких: 471.873,60 грн. - основна заборгованість, 49.022,31 грн. - пеня, 10.602,50 грн. - 3 % річних та 94.598,18 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8363/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: місця здійснення господарської діяльності на території активних бойових дій; настання форс мажорних обставин; відсутність можливості здійснення господарської діяльності; невідповідність первинних документів вимогам, які ставляться до таких документів; відсутність підписання між сторонами специфікації за договором.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 03.12.2021 № 031221/01 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених даний Договором, позивач зобов`язується поставити ветеринарні препарати (ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, добавки, вакцини, миючі засоби та іншу ветеринарну продукцію, що використовується у ветеринарній медицині та тваринництві) (далі - товар), а відповідач прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від позивача до відповідача після підписання видаткової накладної.

Положеннями пункту 4.2 Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача у строк, передбачений специфікацією, яка являється невід`ємною частиною Договору. Якщо інше не передбачено специфікацією (-ями), яка є невід`ємною частиною цього договору, у випадку передоплати відповідач здійснює оплату за продукцію в наступному порядку: 80 % вартості продукції - попередня оплата до дати поставки продукції шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок позивача, який визначений у цьому договорі; 20 % вартості продукції - після реєстрації позивачем податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6.6 Договору, у випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у Договорі, відповідач зобов`язується на вимогу позивача сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 0,1 % від суми простроченого грошового зобов`язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 1.698.001,08 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 21.12.2021 № 99 на суму 504.765,60 грн.;

- від 21.12.2021 № 106 на суму 418.912,80 грн.;

- від 24.01.2022 № 3 на суму 302.449,08 грн.;

- від 24.01.2022 № 4 на суму 209.721,60 грн.;

- від 24.01.2022 № 9 на суму 192.244,80 грн.;

- від 24.01.2022 № 10 на суму 69.907,20 грн.

Проте, вартість отриманого товару здійснена відповідачем частково в сумі 1.226.127,48 грн., що звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 471.873,60 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 49.022,31 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 10.602,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.598,18 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 471.873,60 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 471.873,60 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 41.911,89 грн., за розрахунком позивача, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме: кінцевий строк нарахування пені - 24.07.2022.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 10.602,50 грн. та інфляційних втрат в сумі 94.598,18 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, перевірені та визнані судом вірними.

Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки: товар відповідачем отриманий в повному обсязі та не був повернутий у зв`язку з зміною обставин при здійсненні господарської діяльності; місце здійснення господарської діяльності відповідача за укладеним між сторонами спору Договором є не єдиним об`єктом здійснення відповідачем господарської діяльності на території України; первинні документи (видаткові накладні), як встановлено вище підтверджують отримання відповідачем товару за Договором; відсутність підписаної між сторонами Договору специфікації жодним чином не свідчить про відсутність у відповідача грошового зобов`язання за Договором.

Також суд вказує, що заявлена позивачем до стягнення сума пені розрахована останнім за обліковою ставкою НБУ, а не за подвійною, як це передбачено умовами пункту 6.6 Договору.

При цьому, клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені) відповідачем до суду не подане, що виключає можливість зменшення такої санкції судом.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" (Україна, 03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 121 В, ідентифікаційний код: 00851519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ВЕТ" (Україна, 03022, місто Київ, вул.Васильківська, будинок 34, ідентифікаційний код: 43977997) основну заборгованість в сумі 471.873 (чотириста сімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн. 60 коп., пеню в сумі 41.911 (сорок одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн. 89 коп., 3 % річних в сумі 10.602 (десять тисяч шістсот дві) грн. 50 коп., інфляційні втрати в сумі 94.598 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 9.284 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 79 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац