Рішення

від 04.11.2022 по справі 910/7070/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022 м. КиївСправа № 910/7070/22

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КАРУСЕЛЬ";

про: стягнення 386.009,36 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРУСЕЛЬ" (далі - відповідач) про стягнення 386.009,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 386.009,36 грн., з яких: 351.433,80 грн. - основна заборгованість, 2.363,36 грн. - 3 % річних та 32.212,20 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7070/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд враховує виключно первинні документи, з приводу яких виник спір у даній справі.

Так позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 426.030,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 27.04.2022 № ВТ-0003680 на суму 242.895,00 грн.;

- від 29.04.2022 № ВТ-0003888 на суму 11.340,00 грн.;

- від 29.04.2022 № ВТ-0003889 на суму 1.140,00 грн.;

- від 29.04.2022 № ВТ-0003890 на суму 76.755,00 грн.;

- від 29.04.2022 № ВТ-0003882 на суму 720,00 грн.;

- від 04.05.2022 № ВТ-0004088 на суму 45.600,00 грн.;

- від 10.05.2022 № ВТ-0004253 на суму 16.800,00 грн.;

- від 10.05.2022 № ВТ-0004255 на суму 30.780,30 грн.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вказаною вище видатковою накладною свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проте, оплата товару здійснена відповідачем частково в сумі 74.596,50 грн. (за видатковою накладною від 27.04.2022 № ВТ-0003680), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 351.433,80 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.363,36 грн. та інфляційних втрат в сумі 32.212,20 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) від 12.07.2022 № 16 про сплачу заборгованості за отриманий товар на протязі 7 банківських днів, яка направлена на адресу місцезнаходження відповідача 12.07.2022, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Відтак, останнім днем строку виконання відповідачем грошового зобов`язання є 21.07.2022, а першим днем прострочення виконання такого зобов`язання є 22.07.2022.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за поставлений товар в сумі 351.433,80 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 351.433,80 грн.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних в розмірі 2.363,36 грн. за кожною окремою накладною має одну кінцеву дату - 21.07.2022.

Оскільки, як встановлено вище, першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання є 22.07.2022.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.363,36 грн. задоволенню не підлягає, оскільки грошове зобов`язання в заявлений період у відповідача не виникло.

Поданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 32.212,20 грн. - квітень-липень 2022.

Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 32.212,20 грн. задоволенню не підлягає, оскільки (приймаючи до уваги перший день прострочення виконання грошового зобов`язання - 22.07.2022) кількість днів прострочення у липні 2022 становила 9 днів, в той час, як нарахування інфляційних втрат вважається правомірним при простроченні понад 15 днів у місяці.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРУСЕЛЬ" (Україна, 04073, місто Київ, вул.Вербова, будинок 17-А, ідентифікаційний код: 41976470) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА" (Україна, 02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ СОРТУВАЛЬНА, будинок 2, ідентифікаційний код: 30606259) основну заборгованість в сумі 351.433 (триста п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5.271 (п`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 51 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац