Рішення

від 31.10.2022 по справі 915/59/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року Справа № 915/59/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" (юридична адреса: 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код ЄДРПОУ 21560766; адреса для листування: Миколаївська філія Акціонерного товариства "Укртелеком": 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.27/3, код ЄДРПОУ 22437619; адреса представника позивача - адвоката Журби Т.А.: АДРЕСА_1 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача: Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації (юридична адреса: 54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.61, код ЄДРПОУ 03194513; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2),

про: стягнення заборгованості у розмірі 2490,53 грн, -

в с т а н о в и в:

18.01.2022 Акціонерне товариство "Укртелеком"</a> звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №51С000/12-1 від 17.01.2022 (вх.№768/22), в якій просить суд стягнути з Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації 2490,53 грн заборгованості з наданих телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Управлінню соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації у період з січня 2019 року по грудень 2020 року включно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.63 Закону України "Про телекомунікації", ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України, ст.ст.174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, положень Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 №295, на умови Договору №4 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян від 01.01.2020 та зазначає про наступне. У період з січня 2019 року по грудень 2020 року включно позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 26094,82 грн. Впродовж 2019-2020 років Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації проводило частково оплату в загальній сумі 23632,27 грн. Тобто, на даний час, заборгованість Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника, складає 2490,53 грн, яка підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства. Також позивач звертає увагу суду, на те що Управлінням соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації не заперечувалося факту надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, не оспрювалося їхнього обсягу, підстав надання, правильності обчислення тощо. Позивач за період з січня 2019 року по грудень 2020 року щомісячно надавав та направляв до Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації звіти у формі листів, з розрахунковими документами, в тому числі разом з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та актами звіряння. Проте, Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації не в повній мірі сплачувало надіслані рахунки щодо компенсації наданих пільг з послуг зв`язку пільговим категоріям населення. На Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника, законодавством України покладається зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги, а наявна заборгованість, порушує його законні права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2022 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі - Адаховську В.С.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №44 від 27.01.2022, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Адаховської В.С., здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі - Мавродієву М.В.

Ухвалою суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.03.2022.

09.03.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 14.09.2022 призначено підготовче засідання у справі на 03.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2022.

31.10.2022 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява б/н б/д (вх.№4837/22), в якій просить суд розглядати справу №915/59/22 за відсутністю представника позивача. Позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Ухвали суду від 07.02.2022 та 03.10.2022 по даній справі були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації (54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.61), в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення вказаних ухвал суду відповідачу. Крім того, судом було направлені ухвали від 07.02.2022, 14.09.2022 та 03.10.2022 на електронну адресу відповідача (E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.п.2), 3) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 31.10.2022 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Згідно ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Отже, позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком"</a> (22.04.2021 річними загальними зборами акціонерів ПАТ "Укртелеком" (Протокол №20 від 22.04.2021) було вирішено, зокрема, перейменувати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком"</a> на Акціонерне товариство "Укртелеком"</a>) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Законом України "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для категорій осіб, визначених цими законами.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У відповідності до ст.178 ГК України та ст.633 ЦК України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов`язаний здійснювати надання послуг зв`язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вказаними вище законами соціальний статус, на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов`язок позивача - оператора телекомунікацій, надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

У відповідності до ч.2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій є обов`язковим для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Реєстр складається з баз даних Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно із пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (надалі-Положення №117), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та м.Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах рад, зокрема:

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Згідно п.п.20-4) ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, пільги з послуг зв`язку віднесені до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

У відповідності п.3) ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України одним із принципів, на якому ґрунтується бюджетна система України, є принцип самостійності, згідно з яким Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України, розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача (п.7) ч.1 ст.7 БК України).

05.01.2021 Миколаївською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №4-р "Про заходи з реорганізації районних державних адміністрацій Миколаївського району Миколаївської області", яким, зокрема п.п.4 п.4, припинено в порядку реорганізації (шляхом приєднання) структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права Березанської районної державної адміністрації: юридичну особу - Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 24787654) шляхом приєднання до Миколаївської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04056500). Також, розпорядженням визначено, що Миколаївська районна державна адміністрація є правонаступником майна, всіх прав та обовязків Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, що припиняється (згідно інформації із сайту Миколаївської районної державної адміністрації https://mykolayiv.mk.gov.ua/ua/rda/1416396757/1416398350/1613541903/1613541985/).

27.01.2021 Миколаївською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №10-р, яким були внесені зміни до розпорядження від 05.01.2021 за №4-р "Про заходи з реорганізації районних державних адміністрацій Миколаївського району Миколаївської області": припинено в порядку реорганізації (шляхом приєднання) структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права Березанської районної державної адміністрації: юридичну особу - Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 24787654) шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03194513). Також, були внесені зміни якими, Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, що припиняється (п.3 розпорядження за №10-р від 27.01.2021) (згідно інформації із сайту Миколаївської районної державної адміністрації https://mykolayiv.mk.gov.ua/ua/rda/1416396757/1416398350/1613541903/1613541985/).

Таким чином, на даний час, відповідач - Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації є правонаступником майна, всіх прав та обовязків управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації припинено.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

На Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника, законодавством покладається зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України визначено органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.3 п.2.11. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (надалі - Порядок №309), бюджетні фінансові зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Казначейства незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

У відповідності до п.4.1. Порядку №309, зобов`язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім зобов`язань щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (у частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Тобто, в Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації був безумовний обов`язок приймати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення та сплачувати їх вартість.

Головним розпорядником коштів місцевого бюджету є Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації.

У позивача відсутній Договір про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у 2019 році.

01.01.2020 між Управлінням соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації (розпорядник) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (підприємство, позивач у справі) був укладений Договір №4 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян (надалі - Договір)

У відповідності до п.2.1. Договору, предметом цього Договору є взаємовідносини сторін щодо проведення відшкодування розпорядником, яким є Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території смт.Березанка, район.

Згідно п.2.2. Договору, позивач зобов`язується надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, а Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, як розпорядник коштів місцевого бюджету зобов`язується здійснювати розрахунки із позивачем на підставі наданих розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян у минулому місяці згідно з Формою "2-пільга".

Права та обов`язки сторін визначені сторонами в Розділі 4 Договору.

Відповідно п.5.1. Договору розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за реквізитами, вказаними в цьому Договорі, не пізніше 30-го числа місяця наступного за звітним.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.9.1. Договору).

Отже, у Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації був обов`язок приймати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення та сплачувати їх вартість.

Головним розпорядником коштів місцевого бюджету є Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації.

На Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника, законодавством України покладається зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям.

З огляду на вищевикладене, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території смт.Березанка на момент надання послуг пільговим категоріям громадян (з 01.01.2019 по 31.12.2020) було Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації, а отже, на підставі зазначених вище норм законодавства, відшкодування витрат, понесених АТ "Укртелеком" внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян смт.Березанка, район, має здійснюватися Управлінням соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Позивачем у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 були надані послуги зв`язку на пільгових умовах населенню на суму 26094,82 грн, що підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (із зазначенням ідентифікаційних даних осіб, які користуються пільгами та їх категорій), а саме: за січень 2019 року на суму 2364,58 грн; за лютий 2019 року на суму 1661,66 грн; за березень 2019 року на суму 2441,80 грн; за квітень 2019 року на суму 1939,55 грн; за травень 2019 року на суму 78,09 грн; за червень 2019 року на суму 1481,11 грн; за липень 2019 року на суму 1413,88 грн; за серпень 2019 року на суму 1360,40 грн; за вересень 2019 року на суму 1297,71 грн; за жовтень 2019 року на суму 1253,91 грн; за листопад 2019 року на суму 1192,20 грн; за грудень 2019 року на суму 1105,41 грн; за січень 2020 року на суму 951,95 грн; за лютий 2020 року на суму 913,72 грн; за березень 2020 року на суму 823,74 грн; за квітень 2020 року на суму 779,33 грн; за травень 2020 року на суму 792,28 грн; за червень 2020 року на суму 651,89 грн; за липень 2020 року на суму 649,44 грн; за серпень 2020 року на суму 612,54 грн; за вересень 2020 року на суму 583,02 грн; за жовтень 2020 року на суму 583,02 грн; за листопад 2020 року на суму 580,57 грн; за грудень 2020 року на суму 583,02 грн.

Позивач щомісячно надсилав відповідачу супровідними листами у формі звітів розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) за січень 2019 року по грудень 2020 року та акти звіряння розрахунків (форма №3-пільга) за спірний період.

В свою чергу Управління соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації проводило частково оплату в загальній сумі 23632,27 грн.

Позивачем до позову наданий розрахунок заборгованості УСЗН Миколаївська РДА (за УСЗН Березанської РДА) станом на 01.01.2021, з якого вбачається, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 позивачем нараховано - 26094,82 грн та залишок боргу до 01.01.2019 становить - 27,98 грн, а Управлінням соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації сплачено - 23632,27 грн та залишок боргу становить 2490,53 грн. Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечений.

В позові позивач звертає увагу суду, на те, що Управлінням соціального захисту населення Березанської районної державної адміністрації не заперечувалося факту надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, не оспорювалося їхнього обсягу, підстав надання, правильності обчислення тощо.

Тобто, на даний час, заборгованість Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, як правонаступника, складає 2490,53 грн

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування залишку вартості телекомунікаційних послуг, які надавались позивачем на пільгових умовах за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у сумі 2490,53 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 в розмірі 2490,53 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про своєчасність виконання ним зобов`язань щодо відшкодування залишку вартості наданих телекомунікаційних послуг, які надавались позивачем на пільгових умовах за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у сумі 2490,53 грн.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації (54050, м.Миколаїв, вул.Янтарна, буд.61, код ЄДРПОУ 03194513) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код ЄДРПОУ 21560766) 2490,53 грн боргу та 2481,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 04.11.2022 року.

Суддя М.В. Мавродієва