Ухвала

від 04.11.2022 по справі 922/2711/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

04 листопада 2022 року м. ХарківСправа № 922/2711/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дублікату наказу (вх. №12565 від 26.10.2022) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" (93624, Луганська обл., с. Широкий, вул. Польова, 28) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, офіс 325) про стягнення 248241,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 по справі №922/2711/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга Транс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, офіс 325, код ЄДРПОУ 39936753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз" (93624, Луганська область, Станично - Луганський р-н, с. Широкий, вул. Польова, 28, код ЄДРПОУ 20182055) - 248241,49 грн. заборгованості; 3723,62 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 9400,40 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у зв`язку з відпусткою судді Сальнікової Г.І. та необхідністю вирішення питання щодо видачі наказу по справі № 922/2711/18, керуючись частиною 2 статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктом 6.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів від 28.03.2016 справу №922/2711/18 передано судді Смірновій О.В. для вирішення питання щодо видачі наказу.

09.01.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 по справі №922/2711/18 видано відповідний наказ.

26.10.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) зареєстровано заяву про видачу дублікату наказу по справі №922/2711/18 (вх. №12565).

Заявником наголошено, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження по м. Харкову та Харківській області встановлено, що на виконанні в Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження №58295708 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 по справі №922/2711/18.

11.02.2019 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі статтей 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження".

Втім, за адресою місцезнаходження заявника внаслідок непоодиноких ворожих обстрілів було вибито скло у вікнах приміщення, вибиті та пошкоджено віконні рами разом із супутніми пошкодженнями різного роду, в яких зберігалися матеріали виконавчих проваджень, що слугувало об`єктивною причиною втрати оригіналу виконавчого документа за місцем його фактичного зберігання у матеріальному вигляді. У зв`язку із цим, начальником Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) складено довідку про втрату виконавчого документу від 09.01.2019 по справі №922/2711/18.

Таким чином, заявником вказано, що з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, вчинення виконавчих дій в порядку вимог чинного законодавства та недопущення їх порушення, наявна необхідність отримати дублікат виконавчого документу, який було втрачено.

Розглянувши подану заяви про видачу дублікату наказу, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.

Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічна за своїм змістом стаття 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами частини 3 статті 327 ГПК України визначено, що наказ є виконавчим документом.

У пункті 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 19.4 Перехідних положень ГПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із аналізу пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України слідує, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документу у зв`язку з його втратою суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Окрім того, ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11.

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приписами частин 4, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, в тому числі у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Правовий аналіз зазначених положень дає підстави дійти висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц.

Із матеріалів заяви вбачається, що 11.02.2019 старшим державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №58295708 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 по справі №922/2711/18 на підставі статтей 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи, що рішення суду у даній справі набрало законної сили та підлягає виконанню, докази, що свідчать про його виконання в матеріалах справи відсутні, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався, а також беручи до уваги, що положення пункту 19.4 частини 1 Перехідних положень ГПК України не ставлять видачу дубліката втраченого виконавчого документа в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачено виконавчий документ, суд приходить до висновку про те, що заява про видачу дублікату наказу є цілком обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись стаття 232-234, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дублікату наказу по справі №922/2711/18 (вх. №12565 від 26.10.2022) задовольнити.

2. Видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 09.01.2019 по справі №922/2711/18.

Додаток: дублікат наказу господарського суду Харківської області від 09.01.2019 по справі №922/2711/18

Відповідно до частини 2 статті 235 ГПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 255, 256 ГПК України.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.