Рішення

від 04.11.2022 по справі 927/732/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/732/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармєдіс",

код ЄДРПОУ 36046034, вул. Івана Мазепи, 29, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будартпроект",

код ЄДРПОУ 43428084, вул. Рокосовського, буд. 11, кв. 50, м. Чернігів, 14027

Предмет спору: про стягнення 164 774,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармєдіс" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будартпроект", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 164 774,00 грн заборгованості, з яких 110 000,00 грн основного боргу, 28468,12 грн неустойки, 23 069,66 грн інфляційних нарахувань та 3 236,71 грн - 3 % річних.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 20.09.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачам відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв`язку не направлявся позивачу у справі.

Копія ухвали від 20.09.2022 була направлена 21.09.2022 на електронну адресу позивача sodega@ukr.net.

На електронну адресу суду 21.09.2022 надійшло повідомлення про отримання направлення - ухвали суду від 20.09.2022 з електронної адреси позивача - sodega@ukr.net.

Судом зроблено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у якій зазначено місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будартпроект»: 14027, м. Чернігів, вул. Рокосовського, 11, кв. 50.

Також в Єдиному державному реєстрі наявна інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будартпроект»: +380507649498; rico-73@ukr.net.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи та інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти (ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо зміни місцезнаходження, інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будартпроект» у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Так, копія ухвали від 20.09.2022 була направлена 22.09.2022 на електронну адресу відповідача rico-73@ukr.net, яка зазначена в ЄДР.

Крім того, 22.09.2022 на номер телефону відповідача ( НОМЕР_1 ), який зазначений у ЄДР як засіб зв`язку з цією юридичною особою, за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.09.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка "??" під цим повідомленням. Такий статус повідомлення "доставлено" у додатку Viber є загальновідомою обставиною.

Отже, судом були вжиті додаткові заходи з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 20.09.2022, направлена відповідачу 03.10.2022 за адресою, вказаною в ЄДР - вул. Рокосовського, 11/50, м. Чернігів, 14027, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата проставлення відмітки 10.10.2022.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 20.09.2022 є 10.10.2022.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 25.10.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором на виконання робіт № 1 від 11.08.2021 в частині своєчасного виконання робіт, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 110 000,00 грн, на яку позивачем нараховано 24 468,12 грн неустойки, 23 069,66 грн інфляційних втрат та 3236,71 грн - 3 % річних.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будартпроект» (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармєдіс» (далі - Замовник) укладено договір на виконання робіт № 1 (далі - Договір) (а.с. 11-14).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник зобов`язується за завданням замовника на умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що підрядник виконує роботи, перелік видів робіт та їх вартість визначаються у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно із п. 3.1, 3.2 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи у строк до 21.09.2021. Підрядник розпочинає виконання робіт з дня підписання цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість виконання робіт визначається згідно з Додатком № 1 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.3 Договору визначено терміни оплати:

- Першу частину вартості робіт замовник сплачує протягом 3 робочих днів з моменту підписання цього Договору у вигляді передоплати в розмірі 110 000,00 грн шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника або провести розрахунок готівкою, при цьому виконавець надає документ замовнику про отримання коштів. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів підряднику.

- Другу частину вартості робіт 48 156,25 грн замовник сплачує протягом трьох днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, або провести розрахунок готівкою, при цьому підрядник надає документ замовнику про отримання коштів.

Згідно із п. 5.4 Договору здача робіт підрядником та приймання їх результатів замовником оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору якщо підрядник, який одержав суму попередньої оплати, передбачену п. 5.3 цього Договору, не виконав роботи, у встановлений цим Договором строк, замовник має право на повернення суми попередньої оплати (першої частини вартості робіт).

Пунктом 6.1.3 Договору підрядник зобов`язаний при неможливості в передбачений Договором строк виконати роботи, негайно повідомити про це замовника у письмовій формі з обґрунтуванням неможливості виконати такі роботи у строк, передбачений Договором.

Згідно з п. 7.1, 7.2 Договору у випадку порушення зобов`язань, що виникають з цього Договору (надалі іменується «порушенням Договору»), винна сторона несе відповідальність. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Згідно із п. 7.5 Договору у випадку порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1 % від вартості робіт за кожний день прострочення.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується моментом виконання всіх зобов`язань сторонами (п. 9.1, 9.2 Договору).

Між сторонами підписано та скріплено печатками додаток № 1 до Договору - Специфікація № 1 від 11.08.2021, в якій зазначено загальні вартість виконання робіт 158 156,25 грн.

У вказаній специфікації сторони визначили перелік видів робіт, кількість та їх вартість, що виконується.

Позивачем на виконання умов Договору здійснено перерахування відповідачу передоплати в сумі 110 000,00 грн платіжним дорученням № 15713 від 11.08.2021 (а.с. 16).

Відповідач в обумовлений строк роботи не виконав.

Звертаючись до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт по Договору, в зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 110 000,00 грн та позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку в розмірі 28 468,12 грн, 23 069,66 грн інфляційних втрат та 3236,71 грн - 3 % річних.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу визначено якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу передоплату в розмірі 110 000,00 грн платіжним дорученням № 15713 від 11.08.2021.

За умовами пункту 3.1, 3,2 Договору підрядник зобов`язався виконати роботи у строк до 21.09.2021. Підрядник розпочинає виконання робіт з дня підписання договору.

Відповідач роботи, визначені умовами Договору, не виконав в установлений строк.

Тобто, з урахуванням п. 3.1 Договору прострочення виконання відповідачем робіт починається з 22.09.2021.

Пунктом 6.1.1 Договору сторони передбачили якщо підрядник, який одержав суму попередньої оплати, передбачену п. 5.3 цього Договору, не виконав роботи, у встановлений цим Договором строк, замовник має право на повернення суми попередньої оплати (першої частини вартості робіт).

Відповідач доказів повернення позивачу суми попередньої оплати суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань по Договору не виконав та не повернув позивачу суму попередньої оплати, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 110 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання роботи по Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення неустойку в розмірі 28 468,12 грн від вартості робіт 158 156,25 грн за період з 22.09.2021 по 21.03.2022.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом п. 7.5 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1 % від вартості робіт за кожний день прострочення.

Як вбачається з наведеного розрахунку, позивач здійснив нарахування пені за 180 днів.

Разом з тим, за перерахунком суду розмір пені є більшим, ніж обраховано та заявлено позивачем до стягнення.

За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 28468,12 грн.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3236,71 грн 3 % річних за період з 22.09.2021 по 15.09.2021 та 23 069,66 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по липень 2022 року, які розраховані позивачем від суми попередньої оплати в розмірі 110000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність боржника саме за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу визначено якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, за змістом цієї норми наслідки невиконання підрядником зобов`язань по договору щодо строку виконання робіт мають диспозитивний характер за вибором замовника або вимагати від підрядника і чекати виконання зобов`язання в натурі, або відмовитись від договору та вимагати повернення грошових коштів.

Отже, лише з моменту відповідного волевиявлення замовника зобов`язання підрядника з виконання зобов`язання в натурі перетворюються в грошове зобов`язання (повернення коштів) і виключно з цього моменту захист інтересів кредитора може здійснюватися у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

І навпаки, лише до відповідного волевиявлення захист інтересів замовника здійснюється в порядку, обумовленому договором (сплата пені за порушення строків виконання робіт, процентів за користування передоплатою відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за аналогією з ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України тощо), оскільки з моменту виникнення обов`язку у підрядника повернути кошти його зобов`язання щодо виконання робіт припиняється, а відтак і припиняється прострочення виконання його зобов`язання, що унеможливлює одночасне застосування відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та за виконання зобов`язання в натурі, які в даному випадку є взаємовиключними.

Позивачем доказів направлення відповідачу вимоги про відмову від виконання робіт суду не надано, а тому належним волевиявленням суд вважає пред`явлення вимоги у судовому порядку у виді подання цього позову. Отже лише з такого часу у відповідача виникає грошове зобов`язання.

За наведених обставин, у їх сукупності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в частині задоволених позовних вимог, становить 2084,91 грн.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будартпроект" (код ЄДРПОУ 43428084, вул. Рокосовського, буд. 11, кв. 50, м. Чернігів, 14027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармєдіс" (код ЄДРПОУ 36046034, вул. Івана Мазепи, 29, м. Чернігів, 14017) заборгованість у сумі 110 000,00 грн, пеню в сумі 28 468,12 грн та 2084,91 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун