Рішення

від 04.11.2022 по справі 927/687/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/687/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., перевіривши матеріали позовної заяви №04-11/68 від 07.09.2022

За позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком"

бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601;

в особі Чернігівської філії АТ "Укретелеком"

e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації

вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

e-mail: koradm_uszn@cg.gov.ua

Предмет спору: про стягнення 63 989,78 грн

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії АТ "Укретелеком" подано позов до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 63 989,78 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 12.09.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду учасникам справи направлені 12.09.2022 на електронні адреси сторін, вказані у позовній заяві.

19.09.2022 та 22.09.2022 від сторін на адресу суду надійшли відзив на позов та відповідь на відзив, які долучені судом до матеріалів справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з 01.11.2020 по 31.12.2020 Чернігівською філією ПАТ "Укртелеком" надавались телекомунікаційні послуги на пільговій основі пільговим категоріям населення, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Закону України "Про охорону дитинства", Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". У перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодовувати такі пільги.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі», з 01 жовтня 2019 року в Україні на державному рівні запроваджено монетизацію пільг тільки на житлово- комунальні послуги, телекомунікаційні послуги не входять до "переліку житлово-комунальних послуг. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» асигнувань на відшкодування витрат послуг зв`язку для пільгових категорій населення не передбачено. Управління як бюджетна установа отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет. Такі повноваження у рішенні про районний бюджет на 2020 - 2021 роки Управлінню соціального захисту населення не надавались. Тобто кошти на відшкодування наданих пільговим категоріям громадян "послуг зв`язку не планувались і не надходили.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Чернігівська філія АТ "Укртелеком", є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам. За рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, від 28 вересня 2006 року №384, позивача включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, Сновською районною державною адміністрацію Чернігівської області 12.01.2021 за № 7 було прийнято розпорядження «Про реорганізацію управління соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації» та створено комісію з припинення юридичної особи управління соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області (ЄДРПОУ 03196185). Правонаступником Управління соціального захисту населення Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області є Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (ЄДРПОУ 03196067).

Позивач у період в 01.11.2020 по 31.12.2021 надав пільговим категоріям громадян, які проживають у Корюківському районі, телекомунікаційні послуги на загальну суму на суму 71 456,40 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за період листопад 2020 року - грудень 2021 року (а.с.20-79).

Позивач склав акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ПАТ "Укртелеком" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням соціального захисту населення Сновської райдержадміністрації станом на 01.12.2020, 01.01.2021, 01.02.2021, 01.03.2021, 01.04.2020, 01.05.2021, 01.06.2021, 01.07.2021, 01.08.2021, 01.09.2021, 01.10.2021, 01.11.2021, 01.12.2021, 01.01.2022 (а.с. 80-93).

Відповідно до наданих позивачем супровідних листів №82і250/58-82 від 06.01.2021, №82і250/58-754 від 06.04.2021, №82і250/58-755 від 06.04.2021, №82і250/58-756 від 06.04.2021, №82і250/58-759 від 06.04.2021, №82і250/58-1330 від 06.05.2021, №82і250/58-1374 від 06.05.2021, №82і250/58-1640 від 04.06.2021, №82і250/58-2041 від 06.07.2021, № 82і250/58-2206 від 06.08.2021, № 82і250/58-2356 від 06.09.2021, № 82і250/58-2633 від 06.10.2021, № 82і250/58-3176 від 06.11.2021, № 82і250/58-3564 від 06.12.2021, № 82і250/58-264 від 06.01.2022 ПАТ "Укртелеком" на адресу Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації надсилало розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку у грудні 2020 року - грудні 2021 року, акти звіряння розрахунків та розрахунки видатків на відшкодування витрат за грудень 2020 року - грудень 2021 року.

Відповідач вищевказані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, не підписав.

Листом №05-03/2820 від 29.10.2020 відповідач повідомив позивача про те, що у 2017 році було урегулювано порядок надання державних телекомунікаційних пільг певним категоріям громадян, розмежування видатків між бюджетами та джерела фінансування відповідних виплат, а саме з місцевих бюджетів, у даному випадку бюджету Сновської об`єднаної територіальної громади Сновського району, тому лише ОТГ повинна компенсувати видатки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на послуги зв`язку зі свого місцевого бюджету, а не Управління, яке фінансується виключно з державного бюджету (а.с.94-95).

Листами №01-03/248 від 29.01.2021 та №01-02/768 від 27.04.2021 відповідач повідомив позивача про те, що з питаннями відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку необхідно звертатись до Сновської міської ради.

З розрахунку позивача вбачається, що телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають у Корюківському районі, надані в період в 01.11.2020 по 31.12.2021 на загальну суму 71 456,40 грн. 16.12.2020 відповідачем здійснено оплату заборгованості за попередній період, включаючи часткову оплату наданих послуг у листопаді 2020 року, на суму 47 000,00 грн. Загальна сума заборгованості станом на 01.01.2022 становить 63 989,78 грн.

Позивач на адресу відповідача направив претензію від 27.01.2022 № 04-12/25 з вимогою в термін до 10.02.2022 перерахувати на розрахунковий рахунок товариства грошові кошти у розмірі 63 989,78 грн (а.с.134).

Відповідач надав відповідь від 28.01.2022 № 01-22/464 на претензію позивача, у якій він зазначив, що з 01 жовтня 2019 року в Україні на державному рівні запроваджено монетизацію пільг тільки на житлово-комунальні послуги, телекомунікаційні послуги не входять до "переліку житлово-комунальних послуг. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» асигнувань на відшкодування витрат послуг зв`язку для пільгових категорій населення не передбачено. Управління як бюджетна установа отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет. Такі повноваження у рішенні про районний бюджет на 2020 - 2021 роки Управлінню соціального захисту населення не надавались. Тобто кошти на відшкодування наданих пільговим категоріям громадян "послуг зв`язку не планувались і не надходили.

Отже, відповідач не відшкодував позивачу вартість телекомунікаційних послуг у розмірі 63 989,78 грн, наданих пільговим категоріям громадян, які проживають у Корюківському районі, у період з 01.11.2020 по 31.12.2021.

Оцінка суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У положеннях пункту 19 частини першої статті 12, пункту 10 частини першої статті 13, частини 6 статті 12, пункту 18 частини першої статті 14, пункту 20 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; пункту 18 частини першої статті 6-1, пункту 10 частини першої статті 6-2, пункту 17 частини першої статті 6-3, пункту 19 частини першої статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; пункту 11, 28 частини першої, частини 3, статті 20, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пункту 6 частини першої статті 6, частини 3 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 4 частини третьої статті 13 Закону України "Про охорону дитинства", пункту 7 частини 1 статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", частини 2 статті 35 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб.

Указані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі - Порядок), який був чинним до 01.01.2020. Проте іншого механізму компенсації пільг підприємству, яке надає послуги зв`язку державою не розроблено. Відсутність або недоліки чітко виписаного механізму врегулювання державою правовідносин, що склались між сторонами у справі щодо процедури відшкодування відповідачем вартісних обсягів пільг громадянам за наданими суб`єктом господарювання послуг зв`язку, передбаченого низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення даного спору з огляду на принципи верховенства права закріплені у ст. 129 Конституції України.

Також слід зазначити, що п. 14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016, ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 20-4, зокрема:

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України Постановою від 29 січня 2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", якою, зокрема пункти 10-12 Положення виключено. Вищевказані зміни застосовуються з 01.10.2019.

Разом з тим, положення Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, є чинними, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, а тому суд доходить висновку, що відповідач повинен компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов`язання виникають безпосередньо із законів України.

Судом встановлено, що на виконання вимог законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, позивачем як оператором телекомунікації в період з 01.11.2020 по 31.12.2021 надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають у Корюківському районі, за пільговими тарифами на загальну суму 71 456,40 грн.

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №479 від 31.10.2016, основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення реалізації на території Корюківського району державної політики з питань соціального захисту населення, що включає призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України (п. 4 Положення).

Управління відповідно до визначених повноважень, виконує, зокрема, такі функції:

1. організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку;

2. проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;

3. здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян і призначені житлові субсидії населенню.

4. забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП) (пп. 28, 32 п.5 Положення).

Отже, здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно з чинним законодавством, покладається відповідно до положень вищезазначених норм законодавства на Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації як розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, до компетенції якого належать питання праці та соціального захисту населення.

З огляду на викладене вище між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України (постанова Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 904/7478/16).

Згідно із ч. 1 і 2 ст. 509, ч. 3 та 4 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних законах України.

Проте, всупереч згаданих приписів закону відповідач не виконав своїх зобов`язань з відшкодування понесених позивачем втрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у спірному періоді в розмірі 63 989,78 грн.

Докази відшкодування відповідачем вказаних втрат в матеріалах справи відсутні.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган (відповідач у справі) в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 924/781/17).

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику цього Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), а саме у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У зв`язку із цим Суд не прийняв до уваги позиції Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлено відповідні доплати та пільги з бюджету і які є чинними, та Закону України про державний бюджет на відповідний рік, положення якого, на думку Уряду України, превалювали як норми спеціального закону. У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, від 22.05.2018 у справі № 927/465/17.

Стаття 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ані відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування у 2020-2021 роках видатків місцевого бюджету на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

До того ж нормами бюджетного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, встановлено, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на викладене вище, судом не приймається до уваги твердження відповідача про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01.11.2020 по 31.12.2021, через те, що ані Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки, ані в місцевому бюджеті не передбачені кошти на ці видатки, оскільки певне право виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання, не із Закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, як з державного, так й з місцевого бюджетів.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а отже доводи відповідача у цій частині відхиляються судом.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації відповідає за зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації (вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300; код ЄДРПОУ 031196067) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601; р/р НОМЕР_1 в АТ "Райффійзен Банк" м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) 63 989,78 грн заборгованості та 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор