Рішення

від 02.11.2022 по справі 428/12340/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 428/12340/21

№ 2/183/2592/22

02 листопада 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фага», ОСОБА_2 , третя особа державний реєстратор Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєверодонецького району Луганської області Костецька Вікторія Вікторівна про визнання недійсним договору дарування,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фага» (надалі за текстом відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі за текстом відповідач 2) про визнання недійсним договору дарування у якому просить визнати недійсним договір дарування від 19.07.2021, укладений між відповідачем 1, як дарувальником, та відповідачем 2, як обдарованим, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Михайловським А.Т. щодо дарування нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 236201444129.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 14 лютого 2012 року між нею та відповідачем 1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 103 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 35 місяців. 10 грудня 2013 року між ТОВ «Фага» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення. Вважаючи продаж вказаного нежитлового приміщення, неправомірним у зв`язку з порушенням її переважного права на придбання майна, вона звернулася до суду з позовом до відповідача 1 та покупця ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків покупця. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 29.11.2018, у справі №428/7601/14-ц, зокрема, переведено на неї права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 10.12.2013 між ТОВ «Фага» та ОСОБА_3 ; визнано за позивачем право власності на вищезазначене житлове приміщення.

Постановою Верхового Суду від 28.10.2020 касаційна скарга ОСОБА_3 та касаційна скарга відповідача 1 задоволені частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовані в частині задоволення позовних вимоги про визнання права власності на спірне житлове приміщення, у цій частині позовних вимог відмовлено, в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін. Отже рішення суду про задоволення позовних вимог про переведення прав та обов`язків покупця залишено беж змін. Проте, на підставі постанови Верхового суду, державний реєстратор зареєстрував припинення права власності позивача на спірне житлове приміщення та зареєстрував право власності на це приміщення за ТОВ «Фага». Рішення державного реєстратора позивачем оскаржується у судовому порядку у справі №428/2867/21. З інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 09.07.2021 за договором дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Михайловським А.Т., ТОВ «Фага» подарувало, а відповідач ОСОБА_2 прийняв у дар належне позивачу майно. Вважає договір дарування недійсним, оскільки ТОВ «Фага» на момент його укладення не був власником майна. Після укладення 10.12.2013 договору купівлі-продажу з ОСОБА_3 у відповідача 1 припинилося право власності, оскільки воно перейшло до покупця ОСОБА_3 , від якої в свою чергу воно перейшло до позивача у зв`язку з переведенням на позивача прав та обов`язків покупця. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить задовольнити її позов.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справо до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

Ухвалою суду від 28.01.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів державного реєстратора Костецьку В.В.

17.02.2022 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява у якій він просить розглядати справу без його участі, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.202).

22.02.2022 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов у якому просить у позові відмовити. Посилався на те, що у справі №428/7601/14-ц постановою Верховного суду у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності відмовлено. Позивач не є законним власником спірного приміщення. Вважає, що договір дарування укладено і посвідчено з дотриманням чинного законодавства.

Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022 для розгляду справи визначено суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С.

Ухвалою судді від 10 травня 2022 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22 серпня 2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання, яким завершено розгляд справи не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. У судовому засіданні 06.10.2022 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, будь яких заяв чи клопотань від них не надходило.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 14 лютого 2012 року між ТОВ «Фага» в якості Орендодавця та ОСОБА_4 в якості Орендатора, укладено договір оренди. Орендодавець передає у тимчасове платне користування, а Орендатор приймає по факту прийому-передачі нежитлове приміщення загальною площею 103 кв м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення роздрібної торгівлі. Пунктом 8.2 договору оренди передбачено першочергове право Орендатора на викуп Об`єкта в разі належного виконання своїх зобов`язань за договором.

Зазначені обставини встановлено судовими рішеннями у цивільній справі №428/7601/14-ц (а.с.15-63), які набрали законної сили та у відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

10 грудня 2013 року між ТОВ «Фага» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Відповідно до умов зазначеного договору, посвідченого 10 грудня 2013 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О. за № 2557, ТОВ «Фага» в особі директора ОСОБА_5 передало, а ОСОБА_3 прийняла у власність нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , і сплатила вказану у договорі грошову суму. Продаж вчинено за 147327 грн, які покупець сплатив продавцю під час підписання договору (а.с.66,67).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 липня 2018 року у справі №428/7601/14-ц, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 29 листопада 2018 року, позовні вимоги фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 задоволено; переведено на фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фага» як продавцем з однієї сторони та ОСОБА_3 як покупцем з другої сторони; визнано за позивачем право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з позивача на користь ОСОБА_3 грошові кошти в рахунок оплати вартості приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 147 327,00 грн, які були внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок (реквізити: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код в ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області УДКСУ м. Рубіжне, МФО 804013, рахунок 37318003000730, код в ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області 05381484), шляхом перерахування вказаних коштів з депозитного рахунку суду на користь ОСОБА_3 .

На підставі судових рішень у вищевказаній справі відомості про позивача, як про власника спірного нерухомого майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.64).

Постановою Верхового Суду від 28.10.2020 у справі №428/7601/14-ц рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фага», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 102,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано; ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення про відмову фізичній особіпідприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову; у іншій частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 липня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року залишено без змін.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині переведення на позивача прав та обов`язків покупця спірного нерухомого майна за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фага» як продавцем з однієї сторони та ОСОБА_3 як покупцем з другої сторони 10 грудня 2013 року, залишилось чинним.

09 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фага», як дарувальником з однієї сторони, та ОСОБА_2 , як обдарованим з другої сторони, укладено договір, відповідно до якої відповідач 1 передає безоплатно, а відповідач 2 приймає у власність предмет договору : нежитлове приміщення, загальною площею 102,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.159-160). У договорі зазначено, що право власності ОСОБА_7 на предмет договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Військов-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області Костецькою В.В. 21 грудня 2020 року, номер запису про право власності: 39879965, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:236201444129.

Так, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238892491 від 28.12.2020 вбачається, що право власності за ТОВ «Фага» на спірне нерухоме майно зареєстровано 21.12.2020 державним реєстратором Військов-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області Костецькою В.В. на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.07.2018, постанови Луганського апеляційного суду від 29.11.2018 та постанови Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №428/7601/14-ц (а.с. 161).

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним.

Відтак виключно власникові належить право розпоряджання його майном.

Як визначено у ч.1,2 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 129-1 Конституції України та статтею 18 ЦПК України визначено принцип обов`язковості судових рішень. За змістом цього принципу судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, а оцінка законності судових рішень може бути здійснена лише в установленому процесуальним законом порядку шляхом перегляду вищими судовими інстанціями.

На підставі встановлених обставин, та з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №428/7601/14-ц, в частині не скасованій постановою Верховного Суду, про переведення на позивача прав та обов`язків покупця, у позивача виникло право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року, яке на час укладення оспорюваного договору дарування та на час вирішення цього спору продовжує існувати.

Положеннями статті 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 ЦК України).

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша статті 718 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (частина перша статті 722 Цивільного кодексу України).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що право власності ТОВ «Фага» припинено внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року. Зазначений договір не визнавався недійсним, а переведення на позивача прав покупця на підставі судових рішень у справі №428/7601/14-ц не поновило право власності продавця за договором на спірне нерухоме майно.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

На час укладення договору дарування 09.07.2021 ТОВ «Фага» не було власником спірного нерухомого майна, відтак, оспорюваний правочин суперечить положенням Цивільного кодексу України, за якими виключно власнику належить право розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в момент вчинення правочину стороною дарувальника не було додержано вимоги, встановленої ч.1 ст.203 ЦК України: дарувальник розпорядився об`єктом нерухомого майна, не будучи його власником. Оскільки відповідач 1 не мав права відчужувати вказане майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору дарування обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування від 19.07.2021, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фага», як дарувальником, та ОСОБА_2 , як обдарованим, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Михайловським А.Т. щодо дарування нежитлового приміщення загальною площею 102,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 236201444129.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фага» та ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн., з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фага», код ЄДРПОУ 23487849, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ш. Будівельників, буд. 17, кв. 75;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа державний реєстратор Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Костецька Вікторія Вікторівна, адреса: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 23а/180.

Повне судове рішення складено і підписано 02 листопада 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.