Вирок

від 03.11.2022 по справі 554/5841/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 03.11.2022Справа № 554/5841/22 Провадження № 1-кп/554/678/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» листопада 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1. 19.04.1990 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 25 КК України (в редакції 1960 року) вважати засудженим умовно з обов`язковим залученням до праці, звільнений 20.10.1992 з Жовтневської ВК Харківської області (№ 17) по відбуттю строку покарання;

2. 01.04.1994 Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 17, ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років та 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.05.1997 з Темнівської ВК Харківської області (№100) по відбуттю строку покарання;

3. 15.06.1998 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 144 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого згідно ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) 02.03.2002 з Жовтневської ВК Харківської області (№17) згідно постанови Балаклеївського районного суду Харківської області від 01.03.2001 умовно достроково, не відбутий строк 1 рік 6 місяців 26 днів;

4. 06.02.2008 Апеляційним судомХарківської області ч. 3 ст. 28, ч. 5, ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, п. 11 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст.ст. 70,71 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 26.01.2016 з Маневичської ВК Волинської області (№42) по відбуттю строку покарання;

5. 05.04.2017 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 20.11.2018 з зали суду по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Так, 14.01.2022 приблизно о 04 годині 55 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (пр. Московський) 195, а саме у приміщенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, у приміщенні приймального відділення екстреної невідкладної медичної допомоги, праворуч від входу, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для оточуючих, таємно, шляхом від`єднання від стіни, здійснив крадіжку масляного обігрівачу «Haus Mark HCH 2500», який належить КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, вартістю, згідно висновку експерта 1934,10 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , вийшов з приміщення із обігрівачем в руках та з місця злочину зник з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд.

Тим самим, ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду КНП «Міській клінічній багатопрофільній лікарні № 17» Харківської міської ради на суму 1934 грн. 10 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердив, кваліфікацію кримінального правопорушень не оспорює. Суду пояснив, що 14.01.2022 року перебуваючи в приміщенні лікарні викрав масляний обігрівач, оскільки в квартирі було холодно, хотів установити його вдома, після чого вийшов з приміщення із обігрівачем, викраденим розпорядився на власний розсуд. В скоєному розкаюється.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, щиросердно розкаявся у скоєному, не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності його позицій, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувались.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, повністю усвідомив суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, щиросердно розкаявся у скоєному, активно спряв розкриттю кримінального правопорушення, що визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання.

ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому, суд приходить до висновків, що обвинуваченому можливо призначити покарання у вигляді арешту, в межах санкції інкримінованої йому статті.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, відповідати не тільки тяжкості й характеру вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого та меті покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався. Підстав для його обрання немає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.349,373,374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 6 /шести/ місяців арешту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-відеозапис наодному DVD-Rдиску білогокольору зкамер відеоспостереження,на якомузафіксовано процесвикрадення майназ лікувального закладу, який, згідно постанови про визнання речових доказів приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12022226200000136 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022226200000136.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1