Рішення

від 04.11.2022 по справі 420/12015/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12015/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 серпня 2022 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)», в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби;

- стягнути з державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що при звільненні з військової служби йому не була виплачена одноразова грошова допомога.

Позивач, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, в силу положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», повинна включатися до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження по справі направлено 06.09.2022 року на електронні адреси відповідачів, що були зазначені у позовній заяві: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Крім цього, 07.09.2022 року судом на сторінці Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 04 листопада 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, перевіривши її доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та 28 жовтня 2019 року позивача було звільнено з державної установи «Херсонська виправна колонія (№ 61)», у зв`язку із скороченням штатів.

Відповідно до наказу № 87/ОС-зв від 28 жовтня 2019 року вислуга років ОСОБА_1 на дату звільнення склала у календарному обчисленні - 10 років 02 місяці 06 днів, у пільговому обчисленні - 15 років 02 місяці 06 днів.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регламентовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України № 2011-ХІІ).

За змістом ч.2 ст.15 Закону України № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

В свою чергу, ч.4 ст.9 Закону України № 2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок №260).

Відповідно до п.2 Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Положеннями п.1 розділу XXXII Порядку №260 врегульовано, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно із нормами п.2 розділу XXXII Порядку №260 у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

На підставі системного аналізу наведених правових норм, колегія судів дійшла висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року по справі №806/2104/17, від 24.11.2020 року по справі №822/3008/17 та від 21.04.2021 року по справі 380/2427/20.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 10 років 02 місяці 06 днів та 15 років 10 місяців 28 днів (у пільговому обчислені) (а.с.4).

Оскільки інші підстави невиплати, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, то суд приходить до висновку, що позивач має право на таку виплату.

Разом з цим, в акті вищої юридичної сили міститься інше регулювання даного питання. Так, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Частиною 3 статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У роз`ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 1 листопада 1996 року №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Отже, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як зазначено вище, на час звільнення ОСОБА_1 зі служби загальна вислуга років останнього становить понад 10 років.

Таким чином, умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана позивачем, а оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно останній має право на таку виплату.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про допущення протиправної бездіяльності державною установою «Херсонська виправна колонія (№61)», яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо вимоги позивача про стягнення з державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби, суд звертає увагу, що розрахунок такої суми належить до дискреційних повноважень відповідача, а суд в свою чергу наділений лише повноваженням щодо перевірки правильності такого розрахунку, а отже належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Херсонська виправна колонія (№61)» щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати державну установу «Херсонська виправна колонія (№61)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановлену ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа «Херсонська виправна колонія (№61)» (вул. Дружби, 4, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 08564682).

Суддя С.О. Cтефанов