Рішення

від 04.11.2022 по справі 560/8531/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8531/22

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо невнесення контролюючим органом 22.07.2021 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодження суми бюджетного відшкодування згідно із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №560/7769/21 (заява №9340747263 від 21.12.2020 року), та стягнути шкоду, заподіяну порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума бюджетного відшкодування за заявою позивача №9340747263 від 21.12.2020 набула статусу узгодженої 13.06.2022, однак податковий орган не вчинив дій, спрямованих на здійснення бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість, чим допустив протиправну бездіяльність.

Крім того, вказує, що позивач набув право на стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю відповідача у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до абз. 2 п.114.2 ст. 114 ПК України.

Ухвалою суду від 29.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових осіб.

Також до суду надійшли додаткові пояснення, в яких податковий орган вказує, що 21.10.2022 сума ПДВ, що заявлена до відшкодування у декларації №9340747263 від 21.12.2020 у розмірі 403458 грн (з урахуванням штрафних санкцій, застосованих згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2020 №0017920402) відшкодована платнику.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив таке.

21.12.2020 позивач подав до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).

В подальшому, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автопраймсервіс", за результатами якої складено акт від 03.02.2021 №328/22-01-07-03/43354772.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- (форми "В1") №0059490703 26.05.2021 про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 403606 грн. та нарахованої штрафної санкції в сумі 40361 грн.;

- (форми "Р") №0059500703 26.05.2021 про нарахування податкових зобов`язань в сумі 30020 грн. та нарахованої штрафної санкції в сумі 3002 грн.;

- (форми "В4") №0018600703 11.03.2021 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 14888 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №560/7769/21, яке набрало законної сили 13.06.2022, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "В1" за №0059490703 від 26.05.2021, форми "Р" №0059500703 від 26.05.2021 та форми "В4" за №0018600703 від 11.03.2021.

Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" викладено у новій редакції пп. 69.11 п.69 підрозділу10 розділу ХХ Податкового кодексу України (набрав чинності 27.05.2022), зокрема, зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 - 200.12 статті 200 цього Кодексу.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування за заявою позивача №9340747263 від 21.12.2020 року набула статусу узгодженої 22.07.2022 року, згідно з приписами п. 200.12. ст.200 ПК України.

У зв`язку з тим, що протягом строків, визначених статтею 200 Податкового кодексу України, відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на здійснення бюджетного відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд враховує наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктом 200.7.1, пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2, пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017 року.

З урахуванням наведеного та відповідно до встановлених обставин справи, з моменту набранням законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №560/7769/21 у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а саме - 13.06.2022.

Разом з тим, Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" викладено у новій редакції пп. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (набрав чинності 27.05.2022), зокрема, зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 - 200.12 статті 200 цього Кодексу.

Отже, відповідач був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача - 22.07.2022 (на наступний робочий день після 21.07.2022), однак вказаних дій не вчинив.

Поряд з цим, 26.10.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких податковий орган вказує, що ним вжиті заходи щодо відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Автопраймсервіс", отже будь - яка протиправна бездіяльність в діях відповідача відсутня.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій податкового органу, які полягають у несвоєчасному внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, згідно із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №560/7769/21.

Щодо іншої частини позовних вимог, то суд звертає увагу на таке.

За змістом частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Питання, пов`язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, врегульовані статтею 114 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Пунктом 114.2 статті 114 Податкового кодексу України визначено, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

У передбачених абзацом другим цього пункту випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.

Згідно з пунктом 128.1 статті 128 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.

У відповідності до пункту 128.2 статті 128 Податкового кодексу України податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є, зокрема, невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, - перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що усі протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, вважаються податковими правопорушеннями контролюючого органу, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб. За наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 Податкового кодексу України, платник податків має право заявити вимоги про відшкодування шкоди виключно з підстав протиправності відповідного рішення, дії чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у фіксованому розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, та не зобов`язаний доводити наявність (розмір) шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між податковим правопорушенням контролюючого органу та заподіяною платнику шкодою.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що відповідач допустив протиправні дії щодо несвоєчасного включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, яка мала наслідком порушення строку повернення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Зазначене відповідає податковому правопорушенню, передбаченому підпунктом 128.2.2 пункту 128.2 статті 128 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим внаслідок допущення протиправних дій відповідачем, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної такою протиправними діями контролюючого органу, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких дій протиправними.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.

Таким чином, позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями контролюючого органу, у розмірі 6700,00 грн.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною четвертою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1240,50 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу віднесено до складу судових витрат. Такі витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Відповідно до вимог ст. 139 КАС України при задоволенні вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача по справі.

Позивачем 15.08.2022 укладено договір про надання правничої допомоги. За змістом договору його сторонами визначена погодинна оплата гонорару. Вартість однієї години надання послуг, визначених у підпунктах 1.2.1-1.2.4 пункту 1.2 цього договору, визначена сторонами на рівні 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за одну годину надання послуг. Розмір встановленої законом мінімальної заробітної плати визначається на дату надання послуги, визначеної у підпунктах 1.2.1-1.2.4 пункту 1.2 цього договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20) при визначенні гонорару адвоката у твердій сумі детальний опис робіт не потребується, оскільки його подання передбачено для визначення розміру витрат. При визначенні гонорару у твердій сумі кількість витраченого адвокатом часу та обсяг виконаних робіт не впливають на розмір гонорару.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат представником позивача надані:

- договір №А-15-08-22 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2022;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, під час розгляду справи №560/8531/22 у суді першої інстанції;

- платіжне доручення від 23.07.2022№235згідно з яким позивач сплатив 10200 гривень за надання правової допомоги згідно з договором №А-15-08-22 від 15.08.2022;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 15 серпня 2022 року серії ВХ №1031793.

Як вже зазначалось раніше, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі №640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., є доведеними та співмірними обсягу наданої адвокатом правничої допомоги, відтак підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, які полягають у несвоєчасному внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс", згідно із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №560/7769/21.

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" шкоду, заподіяну протиправними діями контролюючого органу, у розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судовий збір у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" (вул. Польова, буд. 1/1А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43354772) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Я.В. Драновський