Постанова

від 01.11.2022 по справі 380/7091/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7091/20 пров. № А/857/11306/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засіданняРибачука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя Мартинюка В.Я., м. Львів, повний текст складено 01.07.2022) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 та управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 та управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати: Рішення відповідача №763 від 28.08.2020 року про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 №БП-089-2019; Рішення №764 від 28.08.2020 року про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 року №БП-090-2019; Рішення №765 від 28.08.2020 про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 №БП-091-2019; Рішення №766 від 28.08.2020 про скасування будівельного паспорта від 21.06.2019 №БП-092-2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.08.2020 року №763, №764, №765, №766. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 3363 грн 20 коп. сплаченого судового збору при поданні позову.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, тому просить таке скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що надаючи оцінку процесам, що передували скасуванню будівельних паспортів ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку: «Зміст спірних правовідносин вказує на те, що відповідачем досліджувалось порушення законодавства при веденні будівництва на Кримській, 57, а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка, що встановлено 18 серпня 2020 року при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства (лист Держекоінспекції у Л\о від 21.08.2020) на стадії безпосереднього здійснення будівельних робіт, а не відповідності будівельних паспортів вимогам чинного законодавства».

У наступному абзаці суд першої інстанції зазначає: «При цьому, висновок відповідача стосується саме будівельних паспортів, відповідність яких вимогам чинного законодавства, як вказує зміст спірних рішень, не була предметом дослідження».

Також, суд вказує наступне: «Додатково слід зазначити, що будівельні паспорти не були також предметом дослідження під час державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства».

Апелянт вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

По-перше, будівельні паспорти, що були видані Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР досліджувались Держекоінспекцією у Л/о в межах перевірки порушення природоохоронного законодавства ОСОБА_2 за адресок АДРЕСА_1 .

Про це свідчить зміст листа Держекоінспекції у Л/о від 21.08.2020 № 02-3691, що адресувався у т.ч. до Львівської міської ради, та зміст якого був однією з підстав для скасування будівельних паспортів. Зокрема, в абзаці 4 сторінки 4 листа чітко зазначається наступне: «В подальшому на 4 земельні ділянки за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0162, ...0163,...0164, ...0165 видано будівельні паспорти забудови земельних ділянок, згідно яких в межах прибережної смуги передбачено проведення будівельних та інших робіт, що суперечать вимогам ст.ст. 60, 61 ЗК України та ст.ст.88, 89 ВК України».

Такі висновки Держекоінспекції у Л/о ґрунтувались на результатах дослідження також двох пакетів технічної документації із землеустрою для складання державного акта на право власності, а також подальшого поділу земельної ділянки.

У другому абзаці сторінки 5 листа зазначається: «Відсутність документації із землеустрою щодо встановлення прибережної смуги ставка, відсутність обмежень у документаціях із землеустрою на 4 земельні ділянки за кадастрових и номерами 4610136600:07:007:0162, ...0163,...0164, ...0165 призвело до використання вищевказаних земельних ділянок в порушенням вимог ст.ст. 60, 61 ЗК України та ст.ст.88, 89 ВК України».

Тобто, виявлені порушення водного законодавства України мали місце задовго до стадії видачі будівельного паспорта, а не лише у ході ведення будівельних робіт, як помилково зазначає суд першої інстанції.

Ці ж висновки були підтвердженні рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року, та Восьмого ААС від 05 травня 2021 року у справі № 380/934720.

По-друге, перевірка Держекоінспекції у Л/о стосувалась «держконтролю щодо додержання вимог природоохоронного законодавства», а не лише порушень на стадії будівельних робіт ОСОБА_2 , як помилково зазначає суд.

Зі змісту того ж листа Держекоінспекції у Л/о від 21.08.2020 № 02-3691 вбачається проведення комплексу заходів:

1) здійснення фактичних замірів від урізу води до забудови ОСОБА_2 ; 2) дослідження технічної документації на водний об`єкт; 3) аналіз технічної документації на земельні ділянки ОСОБА_2 ; 4) аналіз будівельних паспортів, виданих ОСОБА_2 ; 5) аналіз умов використання земельних ділянок ОСОБА_2 у контексті вимог ВК України та ЗК України.

Саме по собі формулювання в оскаржуваних рішеннях Виконавчого комітету про виявлені порушення як «здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка» є поверхневим та не охоплює усіх результатів такоїперевірки.

Здійснення замірів порушення прибережної захисної смуги на момент проведення будівельних робіт було лише одним із завдань перевірки.

Обґрунтованість висновків перевірки Держекоінспекції були підтверджені у межах рішень першої та апеляційної інстанцій у справі № 380/9347/20.

По-третє, сама ж ОСОБА_2 у позовній заяві неодноразово зазначає, шо будівництво по Кримській, 57 у тій конфігурації, у якій його було зафіксовано перевіркою Держекоінспекції у Л/о здійснювалось саме на підставі та у межах виданих їй будівельних паспортів.

При цьому, апелянт вважає, що диференціювати порушення, виявлені у ході будівельних робіт окремо від документації, що містить умови таких робіт можливо лише у випадку, коли будівництво містить ознаки самочинного будівництва.

По-четверте, сама ж ОСОБА_2 у позовній заяві зазначає: «схеми забудови, що є частиною будівельних паспортів, якими встановлено серед іншого - місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, передбачають відстані від будівель до урізу води відповідно до чинних на дату видачі будівельних паспортів будівельних норм, ДБН-360 та інших, зокрема від найближчого урізу води будинку відстань становитиме 22 метри».

Тобто, сама ж позивачка визнає, що виходячи зі змісту будівельних паспортів, 25-метрова прибережна захисна смуга водойми була порушена, що додатково свідчить про порушення не лише фактичного будівництва, але й порушень, допущених у самих будівельних паспортах.

Крім того, апелянт зазначає, що судом залишено без уваги судові рішення, що набрали законної сили.

Так, справа № 380/9347/20 стосувалася позову ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції про визнання протиправним та скасування припису від 18 серпня 2020 року, винесеного за результатами перевірки законності будівництва ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

За її результатами було виявлено, що ОСОБА_2 використовує вищезазначені земельні ділянки за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0162; 4610136600:07:007:0163; 4610136600:07:007:0164 із порушенням природоохоронного режиму використання прибережної захисної смуги ставка № 1.5 по вул. Бучми у м. Львів. Детально обставини даної перевірки було описано на сторінках 3-5 позовної заяви у даній справі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого ААС припис Держекоінспекції у Львівській області було скасовано лише частково - формулювання припису «вжити ОСОБА_2 заходи щодо встановлення водоохоронної зони-прибережної смуги на земельних ділянках за кадастровими номерами 4610136606:07:007:0162,...163,164». В решті позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено, а отже - припис частково залишено в силі.

У своєму рішенні суд апеляційної інстанції, серед іншого, дійшов до наступних висновків:

«Стосовно доводів позивачки про видачу їй будівельних паспортів Управлінням ЛМР у червні 2019 та повідомлень про початок виконання будівельних робіт суд вказав, що відсутність окремого проекту землеустрою не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, так як її розміри встановлені законом, то вимоги припису не порушувати природоохоронний режим 25-метрової прибережної смуги ставка № 1.5 (у м. Львів по вул. Бучми) при здійсненні будівництва житлових будинків у АДРЕСА_1 , не здійснювати діяльності, що заборонена у межах прибережної смуги, прибрати територію в межах прибережної смуги площею 72 м.кв. (розташована на ділянці за кадастровим номером 4610136600:07:007:0154) та площею 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянках за КН 4610136600:07:007:0162, ...163,164) від сторонніх предметів та об`єктів та використовувати надалі за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0162,... 163,164 згідно вимог Земельного та Водного кодексів України з дотриманням режиму використання прибережної смуги ставка № 1.5 (у м. Львові по вул. Бучми) впорядкувати водоохоронну зону (прибережну смугу) ґрунтуються на вимогах закону».

Однак, суд у даній справі не взяв до уваги вищезазначених рішень.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст.9, 47 КАС України.

Так відповідно до постанови Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 640/18909/20, «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 посилається на дві ключові підстави позову: 1) протиправність скасування будівельного паспорта у контексті Рішення КСУ від 16.04.2009 року № 7-рп\2009; 2) відсутність порушень прибережної смуги водойми.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції обидві підстави позову відхилив.

Так, щодо першої підстави судом зазначено «Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що виконавчий комітет міської ради уповноважений скасовувати акти підпорядкованих їм органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийняті з порушенням законодавства».

Щодо другої підстави позову, то порушення ОСОБА_2 прибережної захисної смуги підтверджено рішенням першої та апеляційної інстанцій у справі № 380/9347/20, що набрали законної сили.

У результаті судом було використано підстави, які не заявлялись ОСОБА_2 ані в позовній заяві, ані у ході подальшого розгляду справи, та не заявлялись жодним із учасників розгляду справи.

Як наслідок, висновки суду про те, що будівельні паспорти не були предметом дослідження під час перевірки Держекоінспекції у Л/о є не лише помилковими, але й виходять за межі підстав позову та призвели до неправильного вирішення справи.

При цьому, вимоги статті 47 КАС України чітко регламентують порядок зміни підстав позову, який позивачем виконано не було.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта ЛВ061201781162, ЛВ061201781136, ЛВ061201781151, ЛВ061201781178 від 26.06.2020 року відповідно до ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з урахуванням будівельних паспортів виданого управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 20.06.2019 року №БП-092-2019, від 20.06.2019 №БП-090-2019, від 20.06.2019 року №БП-089-2019, від 20.06.2019 року №БП-091-2019 позивач повідомила Інспекцію ДАБК у м.Львові про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а саме будівництва індивідуальних житлових будинків на АДРЕСА_1 .

Державною екологічною інспекцією у Львівській області за наслідками проведеного державного контролю за дотриманням позивачем природоохоронного законодавства складено акт №512/02/703 від 18.08.2020, в якому встановлено порушення ст.ст.60, 61 Земельного кодексу України та ст.ст.88, 89 Водного кодексу України, при здійсненні будівельних робіт.

Відповідно до припису Державної екологічної інспекції у Львівській області «Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» №279-02 від 18.08.2020 року керуючись статтями 16 та 19 Конституції України, статтями 15, 35, 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 28.04.2020 року №122, з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час держконтролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеного 18.08.2020 року позивачу приписано у термін до 18.11.2020 року не порушувати природоохоронний режим 25-ти метрової прибережної смуги ставка №1.5 (у м.Львів по вул.Бучми) при здійсненні будівництва житлових будинків у АДРЕСА_1 ; не здійснювати діяльності, що заборонена у межах прибережної смуги; прибрати територію в межах прибережної смуги площею 72 м.кв. по вул.Кримській (що розташована на ділянці за кадастровим номером 4610136600:07:007:0154) та площею 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 (що розташована на ділянках за КН 4610136600:07:007:0162, …163, …164) від сторонніх предметів й об`єктів та використовувати в подальшому ділянки згідно вимог земельного та водного кодексів України з дотриманням режиму використання прибережної смуги ставка №1.5 у м.Львові по вул.Бучми (обґрунтування ст.ст.60, 61 ЗКУ, ст.ст.88, 89 ВКУ); враховуючи розміщення частини ділянок за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0132, …163, …164 у межах прибережної смуги (водоохоронної зони) впорядкувати водоохоронну зону (прибережну смугу) та вжити заходи щодо встановлення водоохоронної зони прибережної смуги на земельних ділянках за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0132, …163, …164 у м.Львові по вул.Кримській (обґрунтування ст.ст.60, 61 ЗКУ, ст.ст. 88, 89 ВКУ, п.п.4, 5, 8, 10, 12, 14 постанови КМУ від 08.05.1996 року №486).

Рішенням Львівської міської ради №763 від 28.08.2020 року «Про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 року №БП-089-2019» враховуючи виявлені порушення законодавства при веденні будівництва на АДРЕСА_1 , а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), що встановлено 18.08.2020 року при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідно до ст.89 Водного кодексу України, ст.61 Земельного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали міської ради від 14.07.2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» з метою забезпечення сприятливого режиму водного об`єкта вирішено скасувати будівельний паспорт від 20.06.2019 року №БП-089-2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , виданий управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовнику ОСОБА_2 .

Рішенням Львівської міської ради №764 від 28.08.2020 «Про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 року №БП-090-2019» враховуючи виявлені порушення законодавства при веденні будівництва на АДРЕСА_1 , а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), що встановлено 18.08.2020 при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідно до ст.89 Водного кодексу України, ст.61 Земельного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали міської ради від 14.07.2016 №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» з метою забезпечення сприятливого режиму водного об`єкта вирішено скасувати будівельний паспорт від 20.06.2019 №БП-090-2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , виданий управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовнику ОСОБА_2 .

Рішенням Львівської міської ради №765 від 28.08.2020 «Про скасування будівельного паспорта від 20.06.2019 №БП-091-2019» враховуючи виявлені порушення законодавства при веденні будівництва на АДРЕСА_1 , а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), що встановлено 18.08.2020 року при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідно до ст.89 Водного кодексу України, ст.61 Земельного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали міської ради від 14.07.2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» з метою забезпечення сприятливого режиму водного об`єкта вирішено скасувати будівельний паспорт від 20.06.2019 №БП-091-2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , виданий управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовнику ОСОБА_2 .

Рішенням Львівської міської ради №766 від 28.08.2020 «Про скасування будівельного паспорта від 21.06.2019 №БП-092-2019» враховуючи виявлені порушення законодавства при веденні будівництва на вул.Кримській, 57, а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної захисної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), що встановлено 18.08.2020 року при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідно до ст.89 Водного кодексу України, ст.61 Земельного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвали міської ради від 14.07.2016 №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» з метою забезпечення сприятливого режиму водного об`єкта вирішено скасувати будівельний паспорт від 21.06.2019 №БП-092-2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , виданий управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовнику ОСОБА_2 .

Листами №0006-вих-66753, №0006-вих-66751, №006-вих-66752, №0006-вих-66754 від 31.08.2020 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові повідомила позивача, що відповідно до абзацу 6 п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», враховуючи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування будівельного паспорта №БП-090-2019 від 20.06.2019, №БП-091-2019 від 20.06.2019 року, №БП-092-2019 від 21.06.2019 року, №БП-089-2019 від 20.06.2019 року на будівництво індивідуальних житлових будинків на АДРЕСА_1 , скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів від 26.06.2020 №ЛВ061201781151, №ЛВ061201781162, №ЛВ061201781178, №ЛВ061201781136 на об`єкти «Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 » (замовник будівництва: ОСОБА_2 ).

Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно вважав, що виконавчий комітет Львівської міської ради уповноважений скасовувати акти підпорядкованих їм органів, у тому числі з питань містобудівної діяльності, якщо такі прийнятті з порушенням законодавства, оскільки відповідно до пунктів 2, 3 ч.2 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування України» від 21.05.1997 року №280/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №280/97-ВР), виконавчий комітет ради координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №103).

Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Згідно із п.2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

При цьому, судом враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.12.2019 у справі № 127/24194/17, де суд вказав, що статтею 6 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено що серед інших органів, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється органами місцевого самоврядування.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування проектної документації (стаття 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2019 року № 344/4760/15-а».

При цьому, суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на постанову Верховного Суду від 28.07.2019 у справі №607/9853/18 та рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, де вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, оскільки паспорти на будівництво індивідуальних житлових будинків були видані позивачу управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, відтак відповідачем не скасовувались свої рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірних рішень відповідачем досліджувалась порушення законодавства при веденні будівництва на вул.Кримській, 57, а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), що встановлено 18 серпня 2020 року при проведенні державного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства (лист Державної екологічної інспекції у Львівській області від 21.08.2020 №02-3691, зареєстрований у Львівській міській раді 21.08.2020 за №1.4-24930-29) - стадії безпосереднього здійснення будівельних робіт, а не відповідності будівельних паспортів вимогам чинного законодавства.

Тобто, суд першої інстанції вважав, що висновок відповідача стосується саме будівельних паспортів, відповідність яких вимогам чинного законодавства, як вказує зміст спірних рішень, не була предметом дослідження, а отже предмет дослідження - здійснення будівельних робіт не відповідає висновкам спірних рішень - скасування будівельних паспортів.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що оскільки при прийнятті спірних рішень не досліджувались питання видачі будівельних паспортів з порушенням ст.89 ВК України (дотримання прибережних захисних смуг), то суд позбавлений можливості надавати оцінку цим обставинам, оскільки буде виконувати не властиву йому функцію здійснювати перевірку згаданих паспортів, яка повинна була бути проведена при прийнятті таких рішень, що у свою чергу буде порушувати конституційний принцип розподілу влад.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань .

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вiд 17.02.2011 року №3038-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №3038-VI) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Абзацом другим цієї ж норми передбачено, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст.36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із ч.2 згаданої статті Закону №3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

У відповідності до вимог ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Аналогічні за змістом положення законодавства викладені у ст. 60 ЗК України.

Згідно матеріалів справи беззаперчно встановлено наявність водного обґєкту ставка по вул. Бучми парк Снопківський у м. Львові, а оскілки площа останнього становить менше 3 гектарів, то відповідно з урахуванням вказаних вище положень ВК України та ЗК України прибережна захисна смуга навколо водойми уздовж урізу води (у меженний період) повинна становити - 25 метрів. При цьому колегія суддів зазначає, що наявність чи відсутність окремого проекту землеустрою щодо водного обґєкту не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, так як її розміри встановлені законом і визначаються з урахуванням урізу води.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Аналогічні положення законодавства закріплені і в ст. 61 ЗК України.

Як вбачається з будівельних паспортів, що були видані Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР, при їх видачі не було враховано наявність водного обґєкту, а відповідно і прибережної захисної смуги. Як вбачається з листа Держекоінспекції у Л/о від 21.08.2020 № 02-3691, з урахуванням якого були прийняті оскаржувані позивачкою рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, що на 4 земельні ділянки за кадастровими номерами 4610136600:07:007:0162, ...0163,...0164, ...0165 видано будівельні паспорти забудови земельних ділянок, згідно яких в межах прибережної смуги передбачено проведення будівельних та інших робіт, що суперечать вимогам ст.ст. 60, 61ЗК України та ст.ст.88, 89 ВК України. Відсутність документації із землеустрою щодо встановлення прибережної смуги ставка, відсутність обмежень у документаціях із землеустрою на 4 земельні ділянки за кадастрових и номерами 4610136600:07:007:0162, ...0163,...0164, ...0165 призвело до використання вищевказаних земельних ділянок в порушенням вимог ст.ст. 60, 61 ЗК України та ст.ст.88, 89 ВК України.

Також, із змісту вказаного листа Держекоінспекції у Л/о від 21.08.2020 року № 02-3691 вбачається проведення комплексу заходів: 1) здійснення фактичних замірів від урізу води до забудови ОСОБА_2 ; 2) дослідження технічної документації на водний об`єкт; 3) аналіз технічної документації на земельні ділянки ОСОБА_2 ; 4) аналіз будівельних паспортів, виданих ОСОБА_2 ; 5) аналіз умов використання земельних ділянок ОСОБА_2 у контексті вимог ВК України та ЗК України.

Факт недотримання вимог законодавства щодо прибережної захисної смуги підтверджується також і Актом проведення державного контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.08.2020 (а.с.129-130 т.1).

Обґрунтованість висновків перевірки Держекоінспекції щодо порушень вимог щодо прибережної захисної смуги були підтверджені у межах рішень першої та апеляційної інстанцій у справі № 380/9347/20.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що твердження суду першої інстанції, що при прийнятті спірних рішень відповідачем досліджувалась порушення законодавства при веденні будівництва на вул.Кримській, 57, а саме здійснення будівельних робіт у межах прибережної смуги ставка (водного об`єкта №1.5 на вул.А.Бучми), а не відповідності будівельних паспортів вимогам чинного законодавства є помилковими, оскільки не можливо розмежовувати порушення, виявлені у ході будівельних робіт окремо від документації, що містить умови виконання таких робіт, бо в противному випадку таке будівництво може містити ознаки самочинного будівництва.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було достатньо підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи зазначене вище, рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року по справі №380/7091/20

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 та управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 04.11.2022