Постанова

від 04.11.2022 по справі 140/16584/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/16584/21 пров. № А/857/10288/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року(суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНДЕРКАВЕР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНДЕРКАВЕР» (далі ТОВ «АНДЕРКАВЕР») у грудні 2021 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2021 №UA205140/2021/000030/2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час митного оформлення до декларації митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом. Вказує, що в оскаржуваному рішенні не вказано жодного джерела інформації, а також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості який в супереч статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) не був наданий декларанту на його письмову вимогу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АНДЕРКАВЕР`понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок.

Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час перевірки документів поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості. Зазначає, що судом першої інстанції вказано, що в оскаржуваному рішенні не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного методу, однак не взято до уваги, що декларантом заявлено митну вартість товару як за основним методом визначення митної вартості товару, так і за резервним. Крім того, за митною декларацією відбулося спрацювання профілів ризику АСАУР. Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, то вважає такі необґрунтованими.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін..

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 28.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Андеркавер (ПОКУПЕЦЬ) та ТАКЕ OFF LTD (ПРОДАВЕЦЬ) укладено контракт №1/19.

Згідно контракту №1/19 від 28.01.2019 товариство придбало товар (взуття) вартістю 25660,00 Євро.

З метою декларування товару взуття… 15.09.2021 позивачем через декларанта ТОВ Глорія-Імпек Плюс ОСОБА_1 подано до Волинської митниці митну декларацію №UA2051140/2021/052740 в якій було визначено митну вартість даного товару в сумі 25660 Євро, а саме: товар №1 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше в асортименті; резервний метод) - 4830,00 євро; товар №2 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше; метод резервний) - 660, 00 євро; товар №3 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше; метод резервний) - 620, 00 євро;

товар №4 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше; метод резервний) - 190,00 євро; товар №5 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше; метод основний) - 1650, 00 євро; товар №6 (взуття жіноче, на підошві з шкіри та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше; метод резервний) - 810, 00 євро; товар №7 (взуття жіноче нове, на підошві з гуми і каблуком заввишки більш як 3 см, союзка якого має кілька вирізаних отворів, з верхом з натуральної шкіри, основний метод) - 880 євро; товар №8 (взуття жіноче нове, на підошві з гуми і каблуком заввишки більш як 3 см, союзка якого має кілька вирізаних отворів, з верхом з натуральної шкіри, основний метод) - 9494, 73 євро; товар №9 (взуття жіноче нове, з устілкою більше як 24 см, з верхом з натуральної шкіри, основний метод) - 1540, 00 євро;

товар №10 (взуття на підошві з гуми та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше, резервний метод) - 150, 00 євро; товар №11 (взуття на підошві з гуми та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше, резервний метод) - 3080, 00 євро; товар №12 (взуття на підошві з гуми та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше, резервний метод) - 90, 00 євро; товар №13 (взуття на підошві з гуми та з верхом з натуральної шкіри, що закриває щиколотку, але не частину литки, з устілкою завдовжки 24 см і більше, резервний метод) - 1360, 00 євро.

До митної декларації №UA2051140/2021/052740 від 15.09.2021 були подані наступні документи, а саме: пакувальний лист (Packinglist); рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) IN V1T/2021/0382 від 03.09.2021; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 2020/ЬО2545 від 06.09.2021; банківський платіжний документ, що стосується товару; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги Контракт купівлі-продажу товарів від 28.01.2019 №1/19; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) S02545 від 11.08.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.03.2021; договір про надання послуг митного брокера; договір (контракт) про перевезення; інші некласифіковані документи; митна декларація країни відправлення MRN №211TQSD1Т0088924Е1 від 06.09.2021.

Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме:

згідноп.3.4 зовнішньо-економічного контракту№1/19від 28.01.2019 передбачено, що подання на кожну поставку сертифікату походження, прайс-листи, завіреного торгово-промисловою палатою або Міністерством легкої промисловості країни продавця, транспортної накладної, однак вище перелічені документи не були подані до митного оформлення;

згідно п.3.4. зовнішньо-економічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачена 100 відсоткова передплата протягом 30 днів з дати виставлення проформи-інвойсу, однак згідно інвойсу №INVIT/2021/0382 від 03/09/2021 передбачено 50 відсоткова передплата та відтермінування платежів у розмірі 50 відсотків на протязі 90 днів;

згідно п.3.4 зовнішньоекономічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачено умови поставки FCA Хрубешов згідно інвойсу № INVIT/2021/0382 від 03.09.2021 передбачені умови FCA Хрубешов згідно інвойсу INVIT/2021/0382 від 03.09.2021 передбачені умови FCA Padernello di Pease;

згідно п.3.4. зовнішньо-економічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачено, що товарно-супровідні документи мають містити в обов`язковому порядку інформацію щодо номеру і дати контракту та специфікації;

в платіжному дорученні №б/н від 03.09.2021 в гр.70 призначення платежу вказана проформа №SO2545 11.08.21, однак до митного оформлення даний документ не подано.

У зв`язку із чим, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; документи, передбачені п.3.4 зовнішньоекономічного контракту №1/19 від 28.01.2019; проформа №SO2545 11.08.21; прайс-лист виробника товару.

На виконання вимог митного органу ТОВАндеркавер було надано Волинській митниці наступні документи: лист пояснення ТОВ Андеркавер вих. № 03/09/21 від 17.09.2021, лист пояснення від ТАКЕ OFF LTD вих. № INVIT/2021/0382 від 16.09.2021; лист пояснення власників бренду FRYEAQUATALIA від 17.09.2021; прайс-лист від ТАКЕ OFF LTD № S02545 від 11.08.2021; проформу-інвойс №S02545 від 11.08.2021; лист від 15.09.2021 з повідомленням, що інші додаткові документи, зазначені в ст.53 Митного кодексу України надаватись не будуть та проханням прийняти рішення на основі наявних документів без врахування термінів, визначених ст.53 Митного кодексу України.

У зв`язку із встановленими неточностями та з ненаданням додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 Митного кодексу України, у відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000030/2 від 21.09.2021.

Митну вартість визначено на наступному рівні: товар 1 МД від 26.07.2021 №UA100230/2021/32561 на рівні -21,90 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 2 МД від 29.06.2021 №UA100060/2021/224796 на рівні -95,50 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 3 МД від 13.07.2021 №UA100140/2021/366772 на рівні -47,62 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 4 МД від 20.08.2021 №UA100230/2021/233163 на рівні -62,76 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 5 МД від 13.07.2021 №UA100140/2021/366772 на рівні -47,62 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 6 МД від 13.07.2021 №UA100140/2021/366772 на рівні -47,62 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 7 МД від 14.07.2021 №UA209140/2021/71279 на рівні -18,95 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 8 МД від 08.06.2021 №UA209140/2021/57356 на рівні -20,83 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 9 МД від 08.06.2021 №UA204120/2021/89711 на рівні -20,15 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 10 МД від 08.04.2021 №UA100300/2021/57948 на рівні -26,20 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 11 МД від 13.09.2021 №UA100100/2021/601792 на рівні -21,76 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 12 МД від 29.04.2021 №UA100210/2021/140978 на рівні -43,20 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 13 МД від 21.08.2021 №UA100100/2021/59943 на рівні -17,81 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 14 МД від 16.07.2021 №UA100100/2021/594774 на рівні -17,63 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 15 МД від 15.09.2021 №UA100100/2021/602297 на рівні -18,62 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 16 МД від 24.06.2021 №UA100300/2021/65216 на рівні -19,28 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 17 МД від 28.02.2021 № UA205030/2021/4082 на рівні -28,30 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 18 МД від 06.08.2021 №UA209140/2021/80092 на рівні -18,82 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 19 МД від 08.06.2021 №UA209140/2021/57356 на рівні -18,16 євро /кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

В подальшому, декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг згідно МД №UA205140/2021/057693 від 23.09.2021 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ Андеркавер звернулося з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Не наведення митницею в оскаржуваному рішенні який вплив мають розбіжності та недоліки поданих документів на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, свідчить про протиправність рішення. Вказав, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взяті відповідні митні декларації на подібні товари, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі вказаних МД не наведено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За вимогами статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем при здійсненні митного контролю встановлено, що подані позивачем документи містять такі розбіжності та неточності:

згідноп.3.4 зовнішньо-економічного контракту№1/19від 28.01.2019 передбачено, що подання на кожну поставку сертифікату походження, прайс-листа, завіреного торгово-промисловою палатою або Міністерством легкої промисловості країни продавця, транспортної накладної, однак вище перелічені документи не були подані до митного оформлення;

згідно п.3.4. зовнішньо-економічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачена 100 відсоткова передплата протягом 30 днів з дати виставлення проформи-інвойсу, однак згідно інвойсу №INVIT/2021/0382 від 03/09/2021 передбачено 50 відсоткова передплата та відтермінування платежів у розмірі 50 відсотків на протязі 90 днів;

згідноп.3.4 зовнішньо-економічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачено умови поставки FCA Хрубешов згідно інвойсу № INVIT/2021/0382 від 03.09.2021 передбачені умови FCA Хрубешов згідно інвойсу INVIT/2021/0382 від 03.09.2021 передбачені умови FCA Padernello di Pease;

згідноп.3.4. зовнішньо-економічного контракту №1/19 від 28.01.2019 передбачено, що товарно-супровідні документи мають містити в обов`язковому порядку інформацію щодо номеру і дати контракту та специфікації;

в платіжному дорученні №б/н від 03.09.2021 в гр.70 призначення платежу вказана проформа №SO2545 11.08.21, однак до митного оформлення даний документ не подано.

Апеляційний суд зазначає, що листами ТОВ Андеркавервих №03/09/21 від 17.09.2021, листом поясненням від ТАКЕ OFF LTD вих. №INV1T/2021/0382 від 16.09.2021 р„ листом поясненням власників бренду FRYEAQUATAL1A від 17.09.2021р. було підтверджено той факт, що товар який завозився являвся стоковим, тобто є товарними залишками з 2017 року, в парти наявні браковані екземпляри, розмірний ряд не збережений та є розпаровані комплекти взуття. Для такої категорії взуття застосовується принцип 90-95 процентної знижки і тільки при викупі усього лоту (партії товарів в кількості 2566 пар). При цьому згідно прайсу ТАКЕ OFF LTD вартість визначається за кожну пару окремо.

Також, посилання митного органу на відсутність сертифікату походження жодним чином не впливає на числові показники митної вартості та не свідчить про їх розбіжність із дійсною вартістю. Водночас, з документів чітко зрозуміло країну походження товарів.

Щодо 100% передоплати за товар, то таке твердження жодним чином не впливає на числові показники митної вартості та не свідчить про їх розбіжність із дійсною митною вартістю. Крім того, листом № 03/09/21 від 17.09.2021 митний орган був повідомлений, що в зв`язку із пандемією та введенням локдаунів товариство ТАКЕ OFF LTD полегшив умови оплати контрагентам.

Стосовно посилання митного на умови поставки FCA Хрубешув в контракті 01/19, завантаження проводилось у місці Padernello di Paese в Італії, то такий порядок передбачений інвойсом № INV1T/2021/0382 від 03.09.2021 і не заборонений ні контрактом, ні чинним законодавством. Місце відправки товару не впливає на числове значення митної вартості. Крім того, листом від 15.09.2021 митному органу було повідомлено про зміну місця завантаження товару.

Відносно твердження, що товаро-супровідні документи мають містити в обов`язковому порядку інформацію щодо номеру і дати контракту та специфікації, то в доданій специфікації існує посилання на контракт. Митний орган не зазначає, який конкретно документ без посилання на номер договору чи специфікації викликає сумнів або містить відомості про іншу митну вартість ніж задекларована.

Апеляційний суд констатує, що у поданих до митного контролю документах були відсутні розбіжності, які б не давали змогу встановити митну вартість товару, а тому висновок суду першої інстанції про те, що сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях є правильним.

Стосовно визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом, апеляційний суд зазначає наступне.

Апелянт вказує, що у рішенні про коригування митної вартості товару міститься достатня інформація щодо числового значення скоригованої митницею митної вартості товару, а саме на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби згідно МД які вказані в цьому рішенні.

Згідно з частиною першою статті 57 МКУкраїни визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МКУкраїни основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою, четвертою статті 57 МКУкраїни кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУкраїни, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МКУкраїни.

Згідно з частиною першою, другою статті 55 МКУкраїни, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2021 №UA205140/2021/000030/2 порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на інші МД, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Чого, однак, зроблено не було.

Таким чином покликання апелянта на те, що декларантом заявлено митну вартість товару, як за основним методом визначення митної вартості товару, так і за резервним, є неспроможними в даному випадку, оскільки у митного органу наявний обов`язок навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24 грудня 2020 року в справі №804/4906/15.

Відтак, на переконання апеляційного суду, позивач у відповідності до вимог статей 52, 53 МК подав всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК, і в митного органу, враховуючи викладене, не було підстав для винесення оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів апелянта про те, що стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн є необґрунтованими, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат, критеріїв розумності, фактичних обставин справи задовольнив вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн, з заявлених 20000 грн.

Суд першої інстанції врахував критерії, визначені частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховав незначну складність справи, та дійшов висновку що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками в цій частині та вважає що такі зроблені з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року в справі № 140/16584/21- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш