Рішення

від 03.11.2022 по справі 465/3425/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3425/22

2-а/465/314/22

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ладанівської Н.І.,

учасники справи:

позивач - не з`явився

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Франківського районного суду м.Львова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

До Франківського районного суду м.Львова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до відділення поліції№2Мукачівського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській області(далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

05.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5481071 від 13.06.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Зазначив, що 13.06.2022 року перевозив товар (кондитерські вироби) замовнику у м.Хуст та м.Ужгород на автомобілі «Mitsubishi Canter», номерний знак НОМЕР_1 , близько 17.00 год. його зупинили працівники поліції з метою перевірки вантажу та товаросупровідних документів. В ході перевірки працівники поліції винесли постанову, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме керування автомобілем на якому встановлено гідро борт без відповідного дозволу, тобто з порушенням вимог та стандартів правил і нормативів що стосуються безпеки дорожнього руху. Однак наголосив, що не здійснював жодних переобладнань автомобіля, про що повідомив працівникам поліції та надав відповідні документи, згідно яких гідроборт є для даного автомобіля в заводській комплектації. Також в позові зазначив, що відповідач не маючи доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення виніс постанову, яку він просить скасувати як незаконну.

Відзив на позов не подано.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06.07.2022 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 залишено без руху.

28.07.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 29.07.2022 року відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286КАС з повідомленням учасників справи відповідно до ст.268КАС у відкритому судовому засіданні на 15.00 год. 08.08.2022 року.

08.08.2022 року розгляд справи відкладено на 25.08.2022 року.

25.08.2022 року розгляд справи відкладено на 13.09.2022 року.

13.09.2022 року розгляд справи відкладено на 03.11.2022 року.

03.11.2022 року в судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи. При цьому, позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч.ч.4 і 5 ст.250КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Із постанови про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимісерії ЕАО №5481071 від 13.06.2022 року вбачається, що 13.06.2022 року о 19.01 год. в с.Нижні Ворота дорога Київ-Чоп 717 км. ОСОБА_1 , керував автомобілем на якому був встановлений гідро борт без відповідного дозволу, тобто з порушенням вимог стандартів правил і нормативів що стосувалися безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги п.31.3а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.121 КУпАП.

23.08.2022 року позивач подав заяву про долучення до матеріалів справи аркуш коригування митної декларації від 14.09.2020 року, з якого вбачається, що автомобіль вантажний марки Mitsubishi модель Canter ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна не визначено, тип двигуна не визначено, тип дизельний, робочий об`єм циліндрів 2998 см куб, повна маса 7,5 т, вантажопідйомність 3300кг, що був у використанні, колісна формула 4х2, тип кузова фургон, без холодильного обладнання, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля, виробник Mitsubishi. Перша реєстрація 02.12.2010 р. Наявний гідро борт.

Судом в межах повноважень, визначених КАС України, було вжито необхідних заходів для забезпечення права відповідача подати відзив на позовну заяву, приймати участь в судовому засіданні та надати суду усні пояснення по суті справи, а також надати суду докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Однак, відповідач відзиву на позов не надіслав, в судових засіданнях участі не брав.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Частиною 2 статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктом 1.1, 1.9. Правил дорожньогоруху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.3а ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.2,3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа винила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч.1 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно положень ст.251Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-а від 31.01.2018 року.

Проте, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожньогоруху передбачених ч.1 ст.121 КУпАП.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно постанови про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимісерії ЕАО №5481071 від 13.06.2022 року, 13.06.2022 року о 19.01 год. в с.Нижні Ворота дорога Київ-Чоп 717 км. ОСОБА_1 , керував автомобілем на якому був встановлений гідро борт без відповідного дозволу, тобто з порушенням вимог стандартів правил і нормативів що стосувалися безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги п.31.3а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.121 КУпАП.

Однак, як вбачається із долученого позивачем до матеріалів справи аркуша коригування митної декларації від 14.09.2020 року, автомобіль вантажний марки Mitsubishi модель Canter ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна не визначено, тип двигуна не визначено, тип дизельний, робочий об`єм циліндрів 2998 см куб, повна маса 7,5 т, вантажопідйомність 3300кг, що був у використанні, колісна формула 4х2, тип кузова фургон, без холодильного обладнання, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля, виробник Mitsubishi. Перша реєстрація 02.12.2010 р. Наявний гідроборт.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що одна лише оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки до матеріалів справи долучено лише оскаржувану постанову, то суд позбавлений можливості перевірити доводи та аргументи сторін.

При цьому, суд враховує, що згідно положень ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожньогоруху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи основні засади адміністративного судочинства та вимоги законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, враховуючи, що оскільки у ч.3 ст.286 КАС України передбачено вичерпний перелік дій, які може вчинити місцевий загальний суд як адміністративний суд, за наслідками розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позову про визнання протиправною постанови по справі про адміністративне правопорушення ЕАО №5481071 від 13.08.20221 року слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відділення поліції№2Мукачівського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській областісудових витрат у розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 242-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд,-

ухвалив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 довідділення поліції№2Мукачівського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській областіпро визнанняпротиправною таскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі задоволити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5481071 від 13.06.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП закрити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з відділення поліції№2Мукачівського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській областіна користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: відділення поліції№2Мукачівського районногоуправління поліціїГУНП вЗакарпатській областіЄДРПОУ 08672383 (89100, Закарпатська область Мукачівський район, смт.Воловець, вул.Карпатська, 53).

Суддя Х.В.Гладишева