Рішення

від 15.10.2007 по справі 3/103-07/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.10.07                                                                                         

Справа №  3/103-07/17

За позовом    Державного підприємства “Красилівський

агрегатний завод”

до                    Приватного підприємця

ОСОБА_1

про                

 стягнення

50 103,49 грн.

Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:          Абельчун

А.В.;

відповідача:     ОСОБА_2.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської

області звернулося з позовом Державне підприємство “Красилівський агрегатний

завод” (далі -Позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач)  про стягнення 50 103,49 грн. заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні

вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору

поставки № 28-204 від 09.08.2006р. щодо оплати отриманої продукції та просить

стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства

“Красилівський агрегатний завод” 50 935,20 грн боргу та 1 129 грн пені.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 19.03.2007р. порушено провадження у справі № 3/103-07/17

(Суддя Коротун О.М.) та призначено до розгляду.

Позивачем подано заяву про зміну

позовних вимог № 18-1339 від 21.06.2007р., в якій він просить стягнути з

відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства

“Красилівський агрегатний завод” 46 130,80 грн боргу та 3 972,69 грн пені. 

Розпорядженням голови

господарського суду Київської області від 27.07.2007р. справу № 3/103-07

передано до провадження судді Суховому В.Г.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 27.08.2007р. (Суддя Суховий В.Г.) прийнято справу до

свого провадження, присвоєно їй № 3/103-07/17 та призначено до розгляду на

10.09.2007р.

У зв'язку з неявкою в судові

засідання представників сторін розгляд справи декілька разів відкладався.

В судовому засіданні 15.10.2007р.

позивач позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог підтримав,

вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав,

викладених у них.

Відповідачем подано відзив від

15.10.2007р., в якому він зазначив, що позовні вимоги Державного підприємства

“Красилівський агрегатний завод” в сумі 41 130,80 грн визнає. З рештою суми основного

боргу в сумі 5000 грн. не згідний, враховуючи сплату, що підтверджується

квитанціями про сплату на суму 5000 грн (належним чином завірені копії в

матеріалах справи).  

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд 

               в с т а н о в и

в:

9 серпня 2006р. між Державним

підприємством “Красилівський агрегатний завод” та  Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено

Договір поставки № 28-204 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору (п.

1.1) постачальник постачає, а покупець 

приймає та оплачує продукцію відповідно до специфікації, яка є

невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору

розрахунки здійснюються шляхом попередньої оплати в розмірі 5% від вартості

продукції, а решту суми в розмірі 95% сплачує на протязі 40 банківських днів з

дня її відвантаження.

Отже зазначений Договір є підставою

для виникнення у його сторін зобов'язань.

На підставі Договору поставки

28-204 від 09.08.2006р. позивачем поставлено, а 

відповідачем за довіреністю ЯМТ № 810703 від 10.08.2006р. отримано

продукцію на загальну суму 60 445,80 грн, що підтверджується накладною № 0656

від 09.08.2006р., яка підписана сторонами Договору (належним чином завірені

копії в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних

зобов'язань відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, що

підтверджується касовими ордерами: № 874 від 14.08.2006 на суму 2000 грн, №

1447 від 13.11.2006 на суму 6000 грн, № 1543 від 28.11.2006 на суму 1315 грн, №

1608 від 14.12.2006 на суму 1000 грн, № 117 від 19.02.2007 на суму 1000 грн і №

179 від 16.03.2007 на суму 2000 грн, а також перерахувавши (після порушення

провадження у справі) 1000 грн, згідно платіжного доручення № 70607S7BDN від

07.06.2007 (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість

відповідача перед позивачем за поставлену продукцію по Договору поставки №

28-204 від 09.08.2006р. становить 46 130,80 грн. (60 445,80 грн -14 315,80

грн).

Позивачем подано заяву про зміну

позовних вимог № 18-1339 від 21.06.2007р., в якій він просить стягнути з

відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства

“Красилівський агрегатний завод” 46 130,80 грн боргу та 3 972,69 грн пені у

зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості на загальну суму 14 315

грн. (докази про сплату знаходяться в матеріалах справи).

Відповідачем подано відзив від

15.10.2007р., в якому він зазначив, що позовні вимоги Державного підприємства

“Красилівський агрегатний завод” в сумі 41 130,80 грн визнає.         З рештою суми основного боргу в сумі 5000

грн. не згідний, враховуючи сплату, що підтверджується квитанціями про сплату

на суму 5000 грн (належним чином завірені копії в матеріалах справи).  

Отже, сторонами врегульовано спір

лише в частині сплати відповідачем позивачу за поставлену продукцію по Договору

поставки № 28-204 від 09.08.2006р. заборгованості у сумі 5 000 грн.

Таким чином, предмет спору в

частині стягнення основного боргу -5 000 грн. відсутній, а справа в цій частині

підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК

України.

Виходячи з наведеного, на час

вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену

продукцію по Договором поставки № 28-204 від 09.08.2006р. становить 41 130,80

грн (46 130,80 грн -5 000 грн).

Згідно зі статтею 173 ГК України

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання

та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,

передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у

тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої

та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова

від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова

від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони

за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 265 ГК України за

договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати

(поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар

(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити

за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма записана і в ст.

712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює

підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк

(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій

діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або

іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і

сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від

виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що

позовні вимоги про стягнення з відповідача 

заборгованості за поставлену продукцію в сумі 41 130,80 грн є

обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України

учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне

виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом

або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання

несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК

України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову

відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування

до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених

цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2

ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема,

штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник

господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил

здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1 Договору в

разі затримки платежу Покупець сплачує пеню в розмірі 6% від простроченої суми

за кожен день несплати.

Нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Позивачем нараховано пеню в розмірі

3 972,69 грн. згідно з умовами Договору, а також              з урахуванням обмеження розміру

пені подвійною обліковою ставкою НБУ згідно з Законом України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за період                        з 04.10.2006р. по

16.03.2007р., оскільки строк оплати закінчився 03.10.2006р. (пункт 3.1

Договору).

З урахуванням наведеного, вимога

про стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 3 972,69 грн., є

обґрунтованою.

Водночас, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК

господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових

випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що

порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України

у  разі 

якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно

із збитками кредитора,  суд  має 

право  зменшити розмір  санкцій. 

При  цьому повинно бути взято до

уваги:  ступінь виконання зобов'язання

боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у 

зобов'язанні;  не  лише 

майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на

увагу. Якщо  порушення  зобов'язання 

не  завдало  збитків 

іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів

боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд приймає до уваги ступінь

виконання зобов'язання боржником, що підтверджується матеріалами справи про

часткову сплату боржником заборгованості у розмірі 19 315,80 грн (14 315,80 грн

+ 5000 грн).

Враховуючи наведене, суд вважає за

необхідне застосувати у вирішенні даного спору п.3 ст. 83 ГПК України та ст.

233 ГК України і зменшити суму пені з 3 972,69 грн до 2000 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України

судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1

(код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства “Красилівський агрегатний

завод” (код 14307831) 41 130,80 грн - основного боргу та 2 000

грн -пені,  а також судові витрати:

держмито у розмірі 461,31 грн та 118 грн витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині

стягнення основного боргу в сумі 5 000 грн - припинити.

Суддя                                                                     

                    Суховий В. Г.