Постанова

від 25.10.2022 по справі 914/3373/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. Справа №914/3373/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників сторін:

від позивача: ЦАР Х.М.-представник

від відповідача: не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудторг» №05-09/22 від 05.09.2022 (вх. ЗАГС №01-05/2233/22 від 08.09.2022)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 (повний текст додаткового рішення складено 15.08.2022)

у справі №914/3373/21

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Львівська область, м.Львів;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудторг», Львівська область, м.Львів;

про стягнення збитків

Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/д б/н до ТОВ «Трансбудторг» про стягнення збитків; ціна позову: 11 474,75грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 у справі №914/3373/21 заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 11.07.2022 б/н (вх. №2182/22 від 12.07.2022) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Трансбудторг» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2 383,98 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги. В решті доводів заяви - відхилено. Заяву ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н (вх. №2236/22 від 14.07.2022 р.) про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду. Додані до заяви ТОВ «Трансбудторг» докази до розгляду не прийняті.

Додаткове рішення обгрунтоване тим, що оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності позивачем доводено понесені судові витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги, заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 11.07.2022 б/н про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково в сумаі 2 383,98 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, в решті доводів заява підлягає відхиленню.

Оскільки відповідачем у встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/3373/21, з врахуванням ухвали суду від 25.07.2022 строк, доказів надіслання позивачу належних та допустимих доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат не надано, наявні правові підстави для залишення без розгляду заяви ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ «Трансбудторг» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 у справі №914/3373/21 та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 задоволити повністю, а у задоволенні заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 11.07.2022 про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на те, що висновки суду, викладені у додатковому рішенні щодо розподілу та стягнення розміру судових витрат не відповідають нормам чинного законодавства та судовій практиці.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду є незаконним, ухваленим внаслідок неповно встановлених обставин, неправильної оцінки доказів, поданих відповідачем, які мають значення для справи, що призвело до передчасного прийняття рішення, всупереч завданню господарського судочинства.

Скаржник вважає, що, залишаючи без розгляду заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд припустився процесуальної помилки, оскільки, не дослідивши фактичні обставини справи, безпідставно вказав, шо така заява не надсилалась іншій стороні. Зокрема, представник відповідача, вказавши у заяві - додаток №3: Доказ надіслання цієї заяви з додатками позивачу, виконав вимоги, зазначені ГПК України, оскільки надіслав такі докази на електронну адресу представника позивача.

На думку скаржника. суд, приймаючи оскаржуване рішення та частково задовільнивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не врахував обґрунтованих заперечень представника відповідача, поданих 08.08.2022 та зменшив розмір стягнутих на користь позивача витрат на правову допомогу лише через часткове задоволення позову. Суд не взяв до уваги тверджень представника відповідача про те, що із долучених AT «Львівгаз» актів надання послуг, неможливо встановити, що за вказаний період надавалась правова допомога саме у справі №914/3373/21 та така прийнята замовником AT «Львівгаз».

Також, скаржник зазначає, що заявлені судові витрати не є остаточними, а їх розмір може збільшитися внаслідок розгляду Західним апеляційним господарським судом справи, у зв`язку із чим повідомив, що усі докази на підтвердження судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом судом даної справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судовго рішення судом апеляційної інстанції.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у відзиві на апеляційну скаргу додаткове рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними. ТОВ "Трансбудторг" було пропущено строк на подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення.

Позивач вважає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у цій справі судом задоволено заяву ТзОВ "Трансбудторг" про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині поновлення ТОВ "Трансбудторг" строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; поновлено ТзОВ "Трансбудторг" строк для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги по 17.07.2022. Однак, відповідачем в межах наданого строку не було долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення додатку №3, а саме доказів надіслання цієї заяви з додатками позивачу.

Вказане слугувало для суду підставою для залишення заяви ТОВ "Трансбудторг" від 14.07.2022 б/н (вх. №2236/22 від 14.07.2022) про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині ухвалення додаткового рішення, без розгляду та вирішено додані до зазначеної заяви докази до розгляду не приймати. Позивач вважає доводи представника ТОВ "Трансбудторг" в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, на думку позивача, є безпідставними доводи представника ТОВ "Трансбудторг" щодо неврахування його заперечень на заяву AT "Львівгаз" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ «Трансбудторг» у відповіді на відзив на апеляційну скаргу зазначив, що усі аргументи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу є необгрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не взяв до уваги той факт, що спірна заява разом із додатками та накладенням ЕЦП на таких - надсилалась на офіційну електронну адресу суду, а також на електронну пошту представника позивача, яка неодноразово зазначалась останнім у процесуальних документах по справі, та із якої представник позивача надсилав суду та представнику відповідача відповідні документи під час розгляду судом справи (скриншот із електронної пошти представника відповідача долучений до матеріалів справи разом із апеляційною скаргою). Суд першої інстанції, в свою чергу, відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правничу правову допомогу з підстав ненадіслання такої позивачу, проявив надмірний формалізм в застосуванні законодавчих положень під час вирішення питання про ухвалення законного додаткового рішення.

Скаржник зазначає, що суд, приймаючи оскаржуване рішення посилається на ч.9 ст.80 ГПК України, однак, відповідно до згадуваної процесуальної норми, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, на думку скаржника, судом підтверджено, що така заява надсилалась йому на електронну адресу, а також, що позивачем така теж отримана та була у позивача на момент ухвалення рішення, однак відмовляє у задоволенні клопотання відповідачу про стягнення витрат правничу правову допомогу з підстав ненадіслання такої позивачу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Трансбудторг» на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 у справі №914/3373/21 та призначено розгляд справи на 18.10.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2022

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представника скаржника.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/3373/21 первиний позов задоволено частково; стягнено з ТОВ «Трансбудторг» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 3 419,45 грн збитків та 676,45грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю; визнано незаконним і скасовано рішення Комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про задоволення Акту про порушення від 06.03.2020 №005606, оформлене Протоколом засідання Комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 03.12.2020 №03/12; стягнено з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ТОВ «Трансбудторг» 2 270,00 грн. судового збору; призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених позивачем та відповідачем судових витрат у справі на 19.07.2022; встановлено АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та ТОВ «Трансбудторг» п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Також рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у цій справі судом встановлено, зокрема, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2 270,00 грн на сплату за подання до господарського суду позовної заяви судового збору та 8 000,00 грн на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Як доказ сплати судового збору позивач подав платіжне доручення №29591 від 05.11.2021 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2 270,00 грн (оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви).

12.07.2022 позивачем надіслано на електронну адресу суду заяву від 11.07.2022 б/н про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд долучити до матеріалів справи докази в обґрунтування понесення позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги і стягнути з відповідача на користь позивача 8 000,00грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

У поданій заяві позивач зазначив, що Адвокатське об`єднання «Правовий Альянс» надає професійну правничу допомогу АТ «Львівгаз» відповідно до договору №200220-9 про надання правової допомоги від 20.02.2020.

Зокрема, виконавець (АО «Правовий Альянс») зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник (АТ «Львівгаз») приймати та оплачувати їх. АО «Правовий Альянс надає юридичні послуги за наступними напрямками: правова допомога у проведенні претензійно-позовної роботи та іншими напрямками, визначеними в п.1.2 договору.

Позивач вказує також на те, що претензійно-позовною роботою АО «Правовий Альянс» охоплюється господарська діяльність АТ «Львівгаз» в межах розрахунків, матеріалів, підтверджувальних заборгованість документів, тощо, які надані АО «Правовий Альянс». Претензійно-позовна робота включає: підготовку та оформлення матеріалів для ініціювання претензійно-позовної роботи, представництво інтересів Замовника в судах загальної юрисдикції, будь-які інші заходи претензійно-позовної роботи, необхідні для захисту інтересів АТ «Львівгаз».

Таким чином, згідно доводів позивача, АО «Правовий Альянс» здійснює комплексне юридичне обслуговування АТ «Львівгаз» в межах напрямків, визначених п.1.2 договору, одним із яких є ведення претензійно-позовної роботи АТ «Львівгаз».

Вартість послуг АО «Правовий Альянс» складається із щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 1 771 000грн. Зазначена вартість включає плату АТ «Львівгаз» за усі надані юридичні послуги у звітному місяці за всіма напрямках, визначеними в п.1.2 договору, одним з яких є ведення претензійно-позовної роботи.

В грудні 2021 на виконання вимог договору АТ «Львівгаз» передало АО «Правовий Альянс» матеріали, перелічені в п.1 детального опису робіт наданих у справі №914/3373/21 з метою подачі позовної заяви до суду та здійснення представництва інтересів товариства в суді, що є предметом договору. АТ «Львівгаз» понесено витрати на правничу допомогу в межах господарської справи №914/3373/21, які є неминучими для товариства, адже ТОВ «Трансбудторг» добровільно не відшкодувало завданих збитків, що слугувало підставою звернення до суду з позовом до ТОВ «Трансбудторг» для захисту своїх порушених прав.

Оскільки, щомісячна плата за надані юридичні послуги, визначені п.1.2. договору, складає 1 771 000грн, а претензійно-позовна робота є лише однією із складових комплексної місячної правової допомоги, то юридичний супровід справи №914/3373/21 позивач оцінює у розмірі 8 000,00 грн як частину від загальної кількості наданих юридичних послуг товариству у звітних місяцях.

При цьому, Позивач звертає увагу на те, що оскільки, між АТ «Львівгаз» та АО «Правовий Альянс» станом на момент подачі цієї заяви ще не підписано акту наданих послуг за червень 2022р. відповідно до умов договору, позивач не в змозі надати цей документ суду, проте враховуючи позицію Верховного Суду викладену у постанові 03.10.2019 у справі №922/445/19, надання такого документу не є обов`язковим.

В обґрунтування викладених в заяві доводів позивачем до заяви від 12.07.2022 вх. №2182/22 долучено копію укладеного між Адвокатським об`єднанням «Правовий альянс» (виконавець) договору надання правової допомоги №200220-9 від 20.05.2020 та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (замовник), за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх.

Згідно п.3.1 договору вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 1 771 000грн; плати, що розраховується як 12% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня); плати, що розраховується як 10% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок позовної роботи Виконавця, коштів за необліковані об`єми (обсяги) природного газу.

11.07.2022 виконавцем складено Детальний опис робіт, наданих по справі, згідно якого затрачено на:

-вивчення та аналіз документів, що обґрунтовують позовні вимоги по справі 10 годин;

-консультація клієнта, узгодження правової позиції по справі 01.12.2021 1год.;

-підготовка позовної заяви, відзиву на зустрічну позовну заяву 10 год.;

-консультація клієнта, узгодження правової позиції по справі 07.02.2022 1 год.;

-представництво інтересів АТ «Львівгаз» адвокатами АО «Правовий Альянс» у судових засіданнях Господарського суду Львівської області 21.12.2021, 25.01.2022, 22.02.2022, 15.03.2022, 31.03.2022, 14.04.2022, 28.04.2022, 17.05.2022, 19.06.2022, 30.06.2022, 05.07.2022.

Актами надання послуг від 31.12.2021 №81000367, №82000012, від 28.02.2022 №82000038, від 31.03.2022 №82000063, від 30.04.2022 №82000105, від 31.05.2022 №82000129 виконавець передав, а замовник прийняв послуги за період грудень 2001, січень-травень 2022 року на суму 10 626 000,00грн (1771000грнХ6 міс).

Як вбачається із матеріалів справи, представлення інтересів позивача адвокатами Шияном М.В., Турчиняком Я.І., Олійник О.О., Вук У.І., Свідуновичем Р.І. підтверджується копіями:

довіреності №007.1Др-143-0421 від 27.04.2021 та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1830 від 08.06.2002;

Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002121 від 03.02.2021 та довіреностей №007.1Др-88-0221 від 17.02.2021 і №007.1Др-236-1221 від 24.12.2021.

Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000463 від 25.06.2021 та довіреності №007.1Др-188-0921 від 01.09.2021.

Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000884 від 21.02.2021 та довіреності №007.1Др-220-1221 від 24.12.2021.

Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002047 від 20.11.2020 та довіреності №007.1Др-233-1221 від 24.12.2021.

Також, ТОВ «Трансбудторг» при поданні зустрічної позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2 270,00 грн на сплату за подання до господарського суду позовної заяви судового збору та 10 000,00 грн на оплату послуг професійної правничої допомоги, докази в обґрунтування яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В обґрунтування викладених в заяві доводів ТОВ «Трансбудторг» долучено копію договору надання правової допомоги №200220-9 від 20.02.2020; Детальний опис робіт наданих у справі №914/3373/21; копію Актів надання послуг №81000367 від 31.12.2021, №82000012 від 31.01.2022, №82000038 від 28.02.2022, №82000063 від 31.03.2022, №82000105 від 30.04.2022 та №82000129 від 31.05.2022, а також докази надіслання заяви з додатками відповідачу за зустрічним позовом.

Як доказ сплати судового збору ТОВ «Трансбудторг» подано квитанцію №64822 від 20.12.2021 про сплату за подання зустрічної позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2 270,00 грн (оригінал квитанції є додатком №2 до зустрічної позовної заяви).

14.07.2022 за вх. №2036/22 відповідачем подано до суду заяву від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення, у якій просив суд поновити строк для подання цієї заяви про ухвалення додаткового рішення; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 500,00 грн.

Актом Господарського суду Львівської області №62 від 14.07.2022 встановлено, що під час опрацювання листа, що надійшов електронною поштою, надісланого від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудторг» в особі представника, а саме адвоката Думича Андрія Миколайовича виявлено недоліки, а саме до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено додаток №3: Доказ надіслання цієї заяви з додатками позивачу.

До заяви долучено копію договору про надання професійної правничої допомоги від 12.12.2019 №12/12/19 та копію Акту приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги від 14.07.2022 №1.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 судом постановлено заяву ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині поновлення ТОВ «Трансбудторг» строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги задоволити; поновити ТОВ «Трансбудторг» строк для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги по 17.07.2022.

Позивач заперечив проти стягнення понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу та зазначає, що розмір судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, які відповідач просить суд стягнути з позивача, є необґрунтованим та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Окрім того, позивач зазначив, що відповідачем пропущено строк для подання доказів в обґрунтування обставини понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, не подано відповідні докази у встановлений судом строк, що є підставою до відмови у розподілі вказаних витрат між сторонами.

Відповідач у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення просив суд відмовити позивачу у стягненні з відповідача судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та зазначив, що із поданих позивачем в обґрунтування обставини понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги доказів неможливо встановити те, що за вказаний позивачем період надавались послуги правової допомоги саме у справі №914/3373/21 і такі послуги прийнято замовником, оскільки подані Акти містять лише загальний обсяг годин ведення юридичної діяльності Позивача та не дають змоги вирахувати детальний обсяг (часовий та майновий) затрат на виконані роботи саме в межах цієї судової справи.

Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем в порушення вимог п.3.3.1. укладеного договору, не додано доказів оплати наданих послуг.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 у справі №914/3373/21 заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 11.07.2022 б/н (вх. №2182/22 від 12.07.2022) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Трансбудторг» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2 383,98 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги. В решті доводів заяви - відхилено. Заяву ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н (вх. №2236/22 від 14.07.2022 р.) про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду. Додані до заяви ТОВ «Трансбудторг» докази до розгляду не прийняті.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 4, частини першої статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Приписами ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також звертає увагу на те, що у разі встановлення клієнтом і адвокатом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних при наданні послуг правничої допомоги не є необхідним. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №640/18402/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021р. у справі №918/1045/20.

Крім того метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2022р. у справі №911/2737/17.

Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. у справі №922/1897/18 та від 20.12.2019р. у справі №903/125/19.

Поряд з цим суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.

Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що з врахуванням предмета договору про надання правової допомоги від 20.02.2020 №200220-9, наведеного АТ «Львівгаз» Детального опису робіт та підписання сторонами договору вищезазначених Актів надання послуг за перод з грудня 2001 по травень 2022 роки безпідставними є твердження скаржника щодо необгрунтованого стягнення судом першої інстанці понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом даної справи.

З врахуванням вищенаведеного, оцінивши подані АТ «Львівгаз» докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що подані позивачем в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, необхідність та розумність таких витрат в розмірі 8 000,00грн для забезпечення належного захисту прав позивача під час розгляду справи №914/3373/21 Господарським судом Львівської області.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Скаржником не надано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а відтак, не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України належними засобами доказування доводів щодо неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищенаведене, зокрема викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у цій справі висновки суду щодо розподілу судових витрат в частині витрат АТ «Львівгаз» на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду з врахуванням результату вирішення спору, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, результати розгляду справи, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення заяви про стягнення з відповідача 2 383,98грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заяви ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення судова колегія зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/3373/21 встановлено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та ТОВ «Трансбудторг» п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2022р. у цій справі судом постановлено заяву ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині поновлення ТОВ «Трансбудторг» строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги задоволити; поновити ТОВ «Трансбудторг» строк для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги по 17.07.2022.

Приписами ч.9 ст.80 ГПК України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що встановлений ТОВ «Трансбудторг» рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/3373/21 п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат розпочав свій перебіг 06.07.2022 та сплив (останній день строку) 11.07.2022.

Вказаний строк було поновлено відповідачу ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/3373/21 по 17.07.2022.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги встановлену Актом Господарського суду Львівської області від 14.07.2022 №62 обставину відсутності у Заяві про ухвалення додаткового рішення додатку №3 доказу надіслання цієї заяви з додатками позивачу, судом першої інстанції правмоірно встановлено факт неподання відповідачем у встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/3373/21 з врахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/3373/21 строк доказів надіслання позивачу доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат, а відтак, про наявність правових підстав до залишення заяви ТОВ «Трансбудторг» від 14.07.2022 б/н про поновлення строку для подання доказів в обґрунтування понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та ухвалення додаткового рішення в частині ухвалення додаткового рішення без розгляду, а додані до заяви докази до розгляду не приймати.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 09.07.2019р. у справі №927/320/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16. Вказаної правової позиції дотримується також Господарський суд Одеської області в ухвалі від 29.12.2020р. у справі №916/2542/20 та Господарський суд Херсонської області в ухвалі від 21.12.2020р. у справі №923/946/20.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу без адоволення.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2022 у справі №914/3373/21 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудторг» №05-09/22 від 05.09.2022 (вх. ЗАГС №01-05/2233/22 від 08.09.2022) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено та підписано 07.11.2022.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.