Рішення

від 23.09.2022 по справі 760/7435/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/7435/21 2/760/213/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК-ВЦ» про припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РОСТОК-ВЦ» про припинення трудових відносин.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 03 грудня 2012 року вона приступила до виконання посадових обов`язків директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ». У зв`язку із прийняттям рішення про звільнення 25 січня 2021 року на адресу учасника ТОВ «РОСТОК-ВЦ» ОСОБА_2 , якому належить 100% статутного капіталу ТОВ та безпосередньо на адресу місцезнаходження Товариства, нею було надіслано заяву про звільнення її з посади директора за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» 02 березня 2021 року об 11-00 год. за адресою: м. Київ, вул. М. В. Липківського, 45, оф. 323.

Позивач зазначає, що 02 березня 2021 року загальні збори учасників не відбулись, у зв`язку з відсутністю учасників, про що були складені комісією Акт фіксації відсутності/присутності на Загальних зборах учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» та Рішення Загальних зборів учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» від 02 березня 2021 року. У зв`язку з викладеним, вона звільнила себе самостійно, на підставі наказу про звільнення директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ» № 1 від 02 березня 2021 року.

Беручи до уваги, що звільнення директора з займаної посади вимагає обов`язкового проведення Загальних зборів, а їх відсутність та повне ігнорування учасниками повідомлень про їх скликання порушують її конституційні права, вона просить визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «РОСТОК-ВЦ» з 28 лютого 2021 року, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ «РОСТОК-ВЦ».

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року змінено порядок розгляду вказаної справи та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у заяві, просила позов задовольнити. 23 вересня 2022 року подала до суду заяву, в якій зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи, що сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. При цьому, статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Суд установив, що ОСОБА_1 з 03 грудня 2012 року обрано та призначено на посаду директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ» на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ, оформленого протоколом від 26 листопада 2012 року № 25, відповідно до виписки з наказу про кадри ТОВ «РОСТОК-ВЦ» від 28 листопада 2012 року № 9 та наказу від 03 грудня 2012 року № 21.

Згідно із даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником ТОВ «РОСТОК-ВЦ», засновником (учасником) ТОВ є ОСОБА_2 , якому належить 100 % статутного капіталу Товариства.

25 січня 2021 року позивачем на адресу учасників ТОВ та за місцезнаходженням ТОВ «РОСТОК-ВЦ» були направлені заява від 25 січня 2021 року про звільнення з посади директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ» з 28 лютого 2021 року за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України; повідомлення від 25 січня 2021 року про проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «РОСТОК?ВЦ», які мають відбутись 02 березня 2021 року об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, оф. 323, з винесенням на порядок денний питанням про звільнення директора Товариств, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.

02 березня 2021 року позачергові Загальні збори учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» не відбулись у зв`язку з відсутністю учасника Товариства, про що директором та членами комісії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 був складений Акт фіксації відсутності/присутності на позачергових Загальних зборах учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» учасника Товариства ОСОБА_5 . Крім того, директором ТОВ ОСОБА_1 було складено рішення № 1 Загальних зборах учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ», яким загальні збори визнано такими, що не відбулись через відсутність учасника Товариства.

02 березня 2021 року ОСОБА_1 видала наказ № 1, згідно з яким, через неявку учасника та неприйняттям Загальними зборами учасників ТОВ «РОСТОК-ВЦ» рішення про звільнення з посади директора ОСОБА_1 , на підставі статті 43 Конституції України та статті 38 КЗпП України припинено трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «РОСТОК-ВЦ» з 28 лютого 2021 року та звільнено її з посади директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ».

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Згідно із статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України пiдставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КзПП України).

Частиною першою статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання, і які працівник визначає самостійно.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно з пунктом 9.1. розділу 9, пунктом 10.1. розділу 10 Статуту ТОВ «РОСТОК?ВЦ» вищим органом Товариства є Загальні збори учасників, виконавчий орган Товариства - Директор.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Статтями 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Згідно з пунктом 10.6. Розділу 10 Статуту ТОВ «РОСТОК-ВЦ» у разі якщо директор має намір розірвати трудовий контракт з Товариством з власної ініціативи він зобов`язаний письмово повідомити про це кожного учасника Товариства не пізніше ніж за 30 днів та скликати відповідні Збори .

Як було встановлено судом, 25 січня 2021 року позивачем на адресу учасника ТОВ та за місцезнаходженням ТОВ «РОСТОК-ВЦ» були направлені заява від 25 січня 2021 року про звільнення з посади директора ТОВ «РОСТОК-ВЦ» з 28 лютого 2021 року за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України та повідомлення від 25 січня 2021 року про проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «РОСТОК?ВЦ», що свідчить про дотримання ОСОБА_1 вимог Статуту.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень законодавства, питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції одноосібного учасника товариства.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява N 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " N 20372/11, § 65)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі №761/40378/18 (провадження № 61-18255св19).

З урахуванням вищевикладеного, існує порушення права позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України, тобто припинення трудових відносин, зокрема не виконання покладених на учасників ТОВ Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу та не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Частиною 2 статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «РОСТОК-ВЦ», суд прийшов до висновку, що ефективним та таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як визнання припиненими трудових відносин між позивачем та ТОВ «РОСТОК-ВЦ» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просила виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ «РОСТОК-ВЦ».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 частини 5 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, суб`єкт державної реєстрації вносить зміни до відомостей в Єдиному реєстрі щодо виключення запису про керівника відповідного товариства, тобто вимога про виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідною від первісної вимоги про припинення трудових відносин.

Разом з цим, суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру, що буде порушенням дискреційних повноважень цього органу.

Беручи до уваги викладене, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити .

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, не надавши відзиву до суду, приведені позивачем обставини не спростував.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 908 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтею 43 Конституції України, статтями 3, 21-22, 36, 38 КЗпП України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258-259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТОК-ВЦ» з 28 лютого 2021 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК-ВЦ» на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОК-ВЦ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТОК-ВЦ», код ЄДРПОУ 23163532, місцезнаходження: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна