Ухвала

від 02.11.2022 по справі 761/23031/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23031/22

Провадження № 1-кс/761/12720/2022

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю скаржника ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_5

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ТОВ «АДАМАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 по справі № 761/19405/22, у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

У клопотанні порушується питання про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 у справі № 761/19405/22 на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер 8000000000:91:099:0001), яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та використовується ТОВ «Адаманс» (код ЄДРПОУ: 34927346) на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.10.2018 №1241, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження даного об`єкта нерухомого майна.

Мотивуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено не обґрунтовано, вказана земельна ділянка не має значення для даного кримінального провадження, не зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, відтак не відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Крім того, адвокат також зазначає, що ТОВ «Адаманс» користується вказаної земельною ділянкою відповідно до договору оренди від 30.10.2018, укладеного з Київською міською радою, та від останніх жодних претензій щодо порядку виконання договірних зобов`язань до ТОВ «Адаманс» не надходило. Також подальше застосування вказаного арешту майна перешкоджає ТОВ «Адаманс» виконувати умови договору та забезпечувати належне утримання вказаної земельної ділянки та оперативного реагувати на аварійні ситуації.

Також адвокат в своєму клопотанні зазначає, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, що викликає сумніви у ймовірності події кримінального правопорушення.

Крім того, подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджає здійсненню правомірної господарської діяльності ТОВ «Адаманс», відтак адвокат просить скасувати арешт накладений на вищезазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні заявник просив задовольнити клопотання з підстав наведених у ньому на скасувати арешт, який накладено на майно.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що арешт на земельну ділянку накладено обґрунтовано, а тому просить слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання. Також прокурор надав суду письмові заперечення на клопотання.

Заслухавши пояснення заявника, прокурора, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 по справі № 761/19405/22, у кримінальному провадженні №12021100100004918 від 17.12.2021 року накладено арешти на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер 8000000000:91:099:0001), яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та використовується ТОВ «Адаманс» (код ЄДРПОУ: 34927346) на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.10.2018 №1241, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження даного об`єкта нерухомого майна.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Так, відповідно до вищевказаної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.09.2022 року у справі № 761/9405/22 арешт на майно накладено з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаних речових доказів або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Такого висновку слідчий суддя дійшов виходячи з:

-Припису № 499/п від 14.01.2022 Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації);

-Постанови слідчого від 16 серпня 2022 року земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер: 8000000000:91:099:0001), визнана речовим доказом у кримінальному провадженні;

-можливості, на думку слідства та слідчого судді відповідно, використовувати арештоване майно, як доказ у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 298 КК України «Незаконне проведення пошукових робіт на об`єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини», ч. 1 ст. 364-1 КК України «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми`та ч. 1 ст. 366 КК України «Службове підроблення».

Однак, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вищевказане нерухоме майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за вищевказаної кваліфікацією з наданих матеріалів не вбачається.

Наявність винесеної постанови про визнання речових доказів (яка містить опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівно змісту частини першої статті 98 КПК України, без обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми вилучені речі та предмети визнано речовим доказом), не виправдовує мету накладення арешту.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.03.2021 у справі № 11-410сап20.

Отже, такий спосіб арешту не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не узгоджується з тим, що ТОВ «Адаманс» не може мати права відчужувати або розпоряджатися вказаним майном, оскільки має право лише користуватися ним (фактично утримувати), що підтверджується Договором оренди від 30.10.2018 року, укладеного між Київською міською радою та моїм Довірителем.

Більш того, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, цільове використання арештованого об`єкту - для обслуговування та експлуатації адміністративних будівель і споруд.

Вказаний Договір є чинним, факт його недійсності ніколи ні ким не ставився під сумнів, зокрема, й Київською міською радою (структурним підрозділом якого - Департаментом охорони культурної спадщини і було винесено так званий припис), жодних претензій від КМДА, щодо порядку виконання договірних зобов`язань ТОВ «АДАМАНС», у тому числі і у частині цільового використання вказаної земельної ділянки, не надходило.

Викладене свідчить, що відсутні підстави вважати вказану земельну ділянку об`єктом кримінально протиправних діи? або річчю набутою кримінально протиправним шляхом, оскільки вона перебуває у законному використанні у ТОВ «АДАМАНС». Отже, підстав для визнання вищевказаної земельної ділянки речовим доказом та необхідності накладення арешту на нього прокурором аргументовано не було.

Також слідчий суддя вважає такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер 8000000000:91:099:0001), надмірним, оскільки може призвести до обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб., що передбачено ч. 4 ст. 173 КПК України.

Так, як вбачається зі змісту резолютивної частини ухвали від 22.09.2022 року, слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на земельну ділянку, шляхом заборони її використання, розпорядження та відчуження даного об`єкту нерухомого майна.

Втім, звертаючись із таким клопотанням про накладення арешту, прокурором не було враховано, що відповідно до вищезгаданого Договору оренди земельної ділянки від 30.10.2018 року, на ТОВ «АДАМАНС» покладено обов`язок, зокрема, дотримуватися Правил благоустрою міста Києва, що затвердженні рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року за № 1051/1051, у разі необхідності проведення реконструкції, проводити таку реконструкції у порядку визначеному чинним законодавством України.

Слід відмітити, що відповідно до вказаних Правил, під благоустроєм слід розуміти комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Таким чином, саме на «АДАМАНС» покладено обов`язки забезпечувати належне утримання вказаної земельної ділянки, однак накладений арешт унеможливив виконання у повному обсязі ТОВ «АДАМАНС» вищевказаних умов Договору від 30.10.2018 року, що може бути наслідком виникнення негативних наслідків аварійних ситуацій (зсувів ґрунтів) в межах Центрального історичного ареалу міста, про що й зазначено у клопотанні прокурора.

Що стосується законності набуття права користування ТОВ «АДАМАНС» майном, то воно підтверджується рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 року за № 1137/5201, відповідно до якого ТОВ «АДАМАНС» отримало в оренду земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:099:0001, площею 0,5743 га по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва строком 5 (п`ять) років до 30.10.2023 року. Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 30.10.2018 року за реєстровим номером 1241. Відповідне право оренди внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.10.2018 за реєстраційним номером об`єкту 1680492080000.

Також прокурор у своєму клопотанні про накладення арешту, як підставу для прийняття слідчим суддею рішення вказував що : «Разом з тим, за результатами перевірки системи електронного документообігу Департаменту встановлено, що станом на дату проведення обстеження, дозвіл на проведення земляних робіт та/або археологічних досліджень за вказаною адресою, наданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у Департаменті не реєструвався.».

Однак такі доводи прокурора не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і є хибними, враховуючи наступне.

16 серпня 2019 року Товариство отримало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва» за номером 992. Розроблена проектна документація направлена до Міністерства культури України на погодження у грудні 2019 року.

01 жовтня 2020 року на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту схвалено проектну документацію та рекомендовано для подальшого розгляду та погодження у встановленому законодавством порядку.

На замовлення Товариства Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій у 2020 році провів оцінку технічного стану і експлуатаційної придатності нежитлового будинку по вул. Олегівській, 36 в м. Києві на предмет реконструкції.

Згідно науково-технічного звіту вищевказаного інституту загальний технічний стан будівлі класифікується як непридатний для нормальної експлуатації та аварійний. На підставі викладеного складено дефектний акт на демонтажні роботи будівлі по вул. Олегівська, 36.

Проектна документація отримала позитивний експертний висновок 13 листопада 2020 року № 7-390-20-ЕП/КО.

2 червня 2021 року Товариство отримало дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУО13210425695 для «Реконструкції адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва» та 10 червня 2021 року відповідно була отримана контрольна картка № 21100093-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням тимчасової огорожі в межах землевідводу на період реконструкції адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс.

У вересні 2021 року отримано погодження Департаменту на реалізацію містобудівної ініціативи в рамках вищевказаної проектної документації щодо «Реконструкції адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва».

Також 18.11.2020 року ТОВ «Адаманс» уклало договір генерального підряду № 181120-0 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «УКРЗАБУДОВА» (код за ЄДРПОУ 43419347) на виконання Робіт на об`єкті «Реконструкції адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва».

14.09.2021 року Міністерство культури та інформаційної політики скерувало припис на генерального підрядника - ТОВ «ІБК «Укрзабудова» №1037/6.11.6, яким вимагало:

1.негайно припинити проведення земляних та будь-яких інших робіт на об`єкті

Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул.

Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва»;

2.надати пояснення по суті викладених у п. 1 зазначеного припису фактів порушення».

06.01.2022 року винесено постанову №18/6.11.6 від 06.01.2022 року.

19.01.2022 року ТОВ «Адаманс» сплатило штраф на виконання постанови про застосування фінансових санкцій.

24.01.2022 року ТОВ «Адаманс» виконало вимоги припису і сплатило штраф про що повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.

26.01.2022 року Товариством було повторно подано до Міністерства культури та інформаційної політики України заяву щодо надання дозволу на проведення земляних робіт на об`єктів «Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Олегівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва» з усіма необхідними документами (за вих. № 26/1/036), проте відповідь за результатами розгляду заяви від Міністерства культури та інформаційної політики України Товариство не отримало.

З червня 2021 року проводяться відповідні наукові археологічні дослідження відповідно по умов Договорів № 74-А-21 від 02.06.2021 р. та № 9-А-22 від 05.01.2022 р. на проведення археологічних досліджень по земельній ділянці по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва. Протягом виконання вищевказаних договорів, інститут Археології НАН України видав довідки-погодження № 125/01-20-396 від 02.06.2021 p., № 25 01-20-797 від 09.11.2021 p., № 125/01-20-87 від 03.02.2022 р.

У 2021 році археорлогічні дослідження здійснювалися на підставі Дозволу МКІП на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою № 22-001/21 від 26.02.2021 року на ім`я ОСОБА_2 . Наразі, археологічні дослідження здійснюються згідно Дозволу МКІП на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою № 22018/22, виданого на ім`я ОСОБА_2 (вих. МКІП 84/6.11.1/22 від 13.05.2022 р.).

Слід врахувати, що 03.02.2022 року Інститут археології НАН України надало довідку-погодження для проведення археологічних досліджень та виїмку баластного ґрунту на земельній ділянці реконструкції адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва.

08.02.2022 року Товариство звернулось до Міністерства за погодженням проектної документації.

Що стосується припису №499/п від 14.01.2022 Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, який також послугував підставою для накладення арешту.

14.01.2022 року Департамент скерував припис №499/п на замовника будівництва-ТОВ «Адаманс» №499/п, яким вимагає:

1. З дня отримання цього припису припинити виконання будь-яких робіт за адресою: вул. Олегівська, 36;

2. надати до Департаменту, для реєстрації, дозвіл на проведення земляних робіти та/або археологічних досліджень за адресою: вул. Олегівська, 36, наданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Тобто, припис №499/п від 14.01.2022 Департаменту повністю дублює припис Міністерства культури та інформаційної політики №1037/6.11.6 від 14.09.2021 року, за яким сплачено штраф.

Крім того, Товариство 08.02.2022 року повторно звернулося з пакетом документів до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження проектної документації по об`єкту «Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва». Але відповіді не отримано. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» від 27 січня 2010 р. № 77, в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі. Тому, проектна документація по об`єкту «Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі міста Києва», згідно вищевказаної Постанови, погоджена Міністерством культури та інформаційної політики України за принципом мовчазної згоди.

З урахуванням вищевказаної позиції, Товариством подано до Департаменту охорони культурної спадщини відповідь на припис «Щодо дотримання вимог законодавства відносно припису від 14.01.2022 № 499/п» з усіма підтверджуючи документами (вих № 13/10 від 13.10.2022 р.).

За результатами опрацювання вищевказаної відповіді, Департамент охорони культурної спадщини у листі № 066-1706 від 21.10.2022 р. вказує «Враховуючи зазначені зміни до законодавства, погодження Департаментом проектної документації «Реконструкція адміністративних будівель під багатофункціональний комплекс по вул. Олегівська, 36 у Шевченківському районі м. Києва» беручи до уваги здійснення археологічного нагляду відповідно до наданих Міністерством культури та інформаційної політики дозволів та укладених між ТОВ «АДАМАНС» та Інститутом археології НАН України договорів на проведення археологічних досліджень по земельній ділянці по вулю Олегівська, 36, вимоги, що викладені у приписі, складеному у січні 2022 року, втратили свою актуальність.

Враховуючи викладене слідчий суддя вважає, що підстави для арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер 8000000000:91:099:0001) відсутні.

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року триває значний час - більше 10 місяців, однак на час розгляду клопотання жодній особі не повідомлено про підозру в рамках зазначеного кримінального провадження.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт майна жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину.

Також, слідчий суддя вважає що накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:

«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (підстави застосування спеціальної конфіскації майна).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ТОВ «АДАМАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 по справі № 761/19405/22, у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ТОВ «АДАМАНС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 по справі № 761/19405/22, у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2022 по справі № 761/19405/22, у кримінальному провадженні № 12021100100004918 від 17.12.2021 року на:

земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, (кадастровий номер 8000000000:91:099:0001), яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та використовується ТОВ «Адаманс» (код ЄДРПОУ: 34927346) на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.10.2018 №1241, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження даного об`єкта нерухомого майна.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3