Постанова

від 27.10.2022 по справі 917/1082/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1082/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,

суддя Чернота Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

прокурор - Горгуль Н.В., службове посвідчення №057317 від 09.10.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" (вх.№4031П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021, прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Погрібною С.В., час проголошення рішення - 13:18год., дата складання повного тексту рішення - 05.05.2021, у справі №917/1082/20

за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область в інтересах держави в особі: 1. Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава, 2. Державної екологічної інспекції Центрального округу, м. Полтава,

до 1-го відповідача Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область,

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча", с. Сенча, Лохвицький район, Полтавська область,

про визнання незаконним, скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, який діє в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча", в якому просить:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області №557 від 29.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" щодо земельної ділянки площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області;

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14, 3599га кадастровий номер № 5322686600:00:001:0807 від 29.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при затвердженні технічної документації та укладенні договору оренди Лохвицькою райдержадміністрацією не враховано той факт, що на вказаній земельній ділянці розташований водний об`єкт, а саме водотік річки Сулиця, з прибережною захисною смугою розміром 25 м з обох сторін, яка також розташована в межах вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807. Відповідне стало підставою для здійснення захисту інтересів держави в суді.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 позовні вимоги задоволено; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області №557 від 29.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" щодо земельної ділянки площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 29.12.2018 загальною площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807; стягнуто з Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" на користь Полтавської обласної прокуратури по 2 102, 00грн витрат по сплаті судового збору з кожного.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що при затвердженні технічної документації та укладенні договору оренди Лохвицькою райдержадміністрацією не враховано той факт, що на вказаній земельній ділянці розташований водний об`єкт, а саме водотік річки Сулиця, з прибережною захисною смугою розміром 25м з обох сторін, яка також розташована в межах вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807. Проект землеустрою на згадану земельну ділянку з питань зміни цільового призначення ділянки не розглядався та не затверджувався. Даний факт підтверджується інформацією Лохвицької райдержадміністрації за №1099/01-19/1377 від 21.05.2020, відповідно до якої ТОВ "Сенча" з ініціативою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 не звертався. Згідно інформації, наданої Сенчанською сільською радою Лохвицького району Полтавської області, технічна документація із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки сільською радою не затверджувалася, що вказує на її відсутність на момент укладення договору.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прийняття Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області розпорядження №557 від 29.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" на території Сенчанської сільської ради та передача в оренду" свідчить про зміну цільового призначення земель водного фонду всупереч встановленого законом порядку та створює загрозу незаконного використання земель державної власності, що суперечить інтересам держави.

Оскільки судом першої інстанції встановлено порушення порядку надання земельної ділянки в оренду, суд дійшов висновку, що розпорядження Лохвицької РДА №557 від 29.12.2018 підлягає скасуванню, а договір оренди землі від 29.12.2018 - визнанню недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенча" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 у справі №917/1082/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури до ТОВ "Сенча" та Лохвицької РДА Полтавської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови РДА, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що прокурором не доведена необхідність представництва у даній справі; посилання прокурора на те, що Державною екологічною інспекцією Центрального органу не надано відповіді на лист прокуратури щодо вжиття заходів представницького характеру, а Полтавська ОДА не має можливості самостійно звернутися до суду у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору апелянт вважає необґрунтованими.

Як зазначає апелянт, ні позовна заява, ні судове рішення не містять посилань на конкретні правові підстави, визначені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, з яких договір оренди земельної ділянки визнаний недійсним.

Також апелянт вважає неправомірним висновок суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка віднесена до земель водного фонду, оскільки жодного огляду, обстеження на місці органом водних ресурсів не здійснювалось, фактична наявність, розташування, розмір водотоку не визначались; крім того, з листа від 14.04.2020 №893/01-05 вбачається, що у Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області відсутні паспорт водного об`єкта, проекти землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон і прибережних смуг водного об`єкта.

Апелянт зазначає, що судом не надано оцінки технічній документації із землеустрою, виконаній ФОП Мельник Ю.Л., відповідно до якої водоохоронні обмеження на зазначеній земельній ділянці відсутні; інші документи про віднесення земельної ділянки до земель водного фонду відсутні.

Також апелянт вказує, що прокурором не зазначено, а судом не з`ясовано в якій частині відбувається співпадіння спірної земельної ділянки з прибережною смугою водного об`єкту.

Крім того, на думку апелянта, судом залишено поза увагою відомості про те, що земельна ділянка, яка є спірною у справі №917/1082/20, перебуває в користуванні Чумарної Л.С. на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ 00043, отже у прокурора немає підстав для звернення до суду з позовом; крім того, у зв`язку із зазначеним, судом не застосовано положення статті 50 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" задоволено; рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 у справі №917/1082/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі оскільки прокурором не надано жодних документів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка частково сформована за рахунок земель водного фонду; що на спірній земельній ділянці існують відповідні обмеження, зокрема, прибережні захисні смуги водних об`єктів.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2021 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі №917/1082/20 скасовано; справу №917/1082/20 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Верховним Судом зазначено, що прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим. При цьому, існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами чинного законодавства (стаття 60 Земельного кодексу України, стаття 88 Водного кодексу України). Відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України.

Однак, апеляційний господарський суд наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постановах від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц, від 30.05.2018 у справі №469/1393/16-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, залишив поза увагою та дійшов передчасного висновку про відсутність на спірній земельній ділянці водного об`єкту та його прибережних захисних смуг лише з тих підстав, що позивачем не надано документів, передбачених у Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486), на підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці існують відповідні обмеження.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний господарський суд не звернув увагу на подання Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області заяви про часткове визнання позову. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд зауважив, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи.

29.12.2021 справа №917/1082/20 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 призначено справу №917/1082/20 до розгляду на 01.02.2022 о 14:15год.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Чернота Л.Ф.

До початку судового засідання від апелянта засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх.№1219) про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість явки в судове засідання його представника з огляду на хворобу.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 01.02.2022 прокурор проти апеляційної скарги заперечує.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні на 03.03.2022 о 14:15год.

Судова колегія зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 не відбулися. В оголошеннях, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі "Фейсбук", суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 № 03 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану" встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01 квітня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), а саме, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 10.06.2022 року №113) затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.05.2022. До переліку включено, в тому числі, Харківську міську територіальну громаду.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 27 Конституції України, обов`язком держави є захист життя людини.

Враховуючи зазначене, з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №917/1082/20 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров`я учасників судового процесу.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 призначено справу №917/1082/20 до розгляду на 27.10.2022 о 13:40год.; повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 заяву Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "27" жовтня 2022 о 13:40 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

25.10.2022 від апелянта надійшли пояснення, вважає, що прокурором не доведено віднесення спірної земельної ділянки до категорії водного фонду; апелянт посилається, що спірна земельна ділянка є предметом розгляду у справі №917/2041/19 за позовом ФГ "Ольвія" до тих же відповідачів.

Апелянт зазначає, що підтримує апеляційну скаргу.

З урахуванням того, що Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, просить розглянути справу без участі представника ТОВ "СЕНЧА".

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.10.2022 прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.10.2022 не скористались; у судове засідання представники сторін не з`явились; учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, розпорядженням Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області №504 від 17.12.2018 "Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Сенча" за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради», ТОВ "Сенча" надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди на земельні ділянки орієнтовними площами 14, 40га та 15, 00га природні сіножаті для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Згідно технічного завдання було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером:№5322686600:00:001:0807, площею 14, 3599га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області №557 від 29.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" на території Сенчанської сільської ради та передачі в оренду", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, у тому числі 6, 2038га ріллі та 8, 1561га сіножаті із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області та передано в оренду ТОВ "Сенча".

29.12.2018 між Лохвицького районного державною адміністрацією та ТОВ "Сенча" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, у тому числі 6, 2038га ріллі та 8, 1561га сіножаті строком на 14 років, про що 10.04.2019 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень.

З Листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №893/01-05 від 14.04.2020 вбачається, що через земельну ділянку із кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 в басейні річки Сулиця протікає природний водний об`єкт - водотік. Вказаний водотік має прибережну захисну смугу.

Згідно інформації інженера-геодезії, уздовж всієї земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 знаходиться водний об`єкт з прибережною захисною смугою. Вказаний факт підтверджується викопіюванням території проведення СШ8 зйомки та журналом СМ88 спостережень.

Відповідач-1 позовні вимоги визнає частково та вказує, що приймаючи оспорюване розпорядження та укладаючи оспорюваний договір оренди Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області не ставила за мету змінювання цільового призначення, і обставини наявності водного об`єкту в межах земельної ділянки 14, 359га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, виходячи з тих матеріалів, що були підставою для прийняття оспорюваного розпорядження та укладання відповідного договору оренди, Лохвицькій районній державній адміністрації Полтавської області не були відомі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладаються такі функції: зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Як вказує прокурор, відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 із змінами і доповненнями внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №143 від 28.02.2018 та №1131 від 18.12.2018 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України" є Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи.

Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області направлявся лист за №33/2-4758вих-20 від 07.05.2020 до Державної екологічної інспекції Центрального округу, в якому зазначалося про виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства та ініціювалося питання про вжиття заходів представницького характеру зокрема і шляхом звернення до суду, як уповноваженим органом для усунення вимог законодавства.

Однак, зазначений лист Державною екологічною інспекцією Центрального округу проігнорований, заходів на усунення вимог законодавства Державною екологічною інспекцією Центрального округу не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку контролюючого органу в частині виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до положень частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Аналізуючи положення статей 59 та 122 Земельного кодексу України органом, який наділений повноваженнями розпоряджатись землями водного фонду у порядку, передбаченому земельним кодексом України є Полтавська обласна державна адміністрація.

Полтавська обласна державна адміністрація, маючи відповідні повноваження, визначені у статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", могла і повинна, як розпорядник земель державної власності, виявляти порушення земельного законодавства, провівши належну аналітичну роботу, вивчивши інформації з публічно доступних систем таких, як Публічна кадастрова карта України, публічна карта GISFile, портал нормативно грошової оцінки земельних ділянок, а також інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна та вжити відповідних заходів для захисту інтересів держави та громадян.

Проте, Полтавська обласна державна адміністрація упродовж тривалого часу до суду з позовом не звертається.

Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області направлялися повідомлення про виявлені порушення водного та земельного законодавства.

Проте, Полтавською обласною державною адміністрацією, як органом уповноваженим розпоряджатися спірними земельними ділянками, з 2018 року по теперішній час, жодних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин та повернення незаконно переданих земельних ділянок, вжито не було.

Дані факти свідчить про бездіяльність уповноважених державою органів у спірних правовідносинах та необхідність захисту інтересів держави прокурором.

З урахуванням обставин цієї справи, судова колегія відхиляє доводи апелянта, що прокурором не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді.

Щодо суті спору колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються положення частин 1, 2 статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як встановлено судом першої інстанції, розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 557 від 29.12.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, у тому числі 6, 2038га ріллі та 8, 1561га сіножаті із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області та передано в оренду ТОВ "Сенча".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

При цьому, згідно наданого прокурором листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області №893/01-05 від 14.04.2020, через земельну ділянку із кадастровим номером 5322686600:00:001:0807, в басейні річки Сулиця протікає природний водний об`єкт - водотік. Вказаний водотік має прибережну захисну смугу.

Відповідно до інформації інженера-геодезиста Ємця Романа Васильовича, уздовж всієї земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 знаходиться водний об`єкт з прибережною захисною смугою, яка складає 25 метрів з обох сторін.

Вказаний факт підтверджується викопіюванням території проведення GNSS зйомки та журналом GNSS спостережень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у даній справі вважає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують наявність на земельній ділянці із кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 в басейні річки Сулиця природний водний об`єкт - водотік, з огляду на доводи прокурора про отримання вищенаведеної інформації щодо спірної земельної ділянки, зокрема, з листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області № 893/01-05 від 14.04.2020, та яка містяться у відкритих джерелах, зокрема відомості публічної кадастрової карти щодо складної конфігурації спірної земельної ділянки, її сусідніх ділянок, ознак наявності водотоку, прибережної захисної смуги в межах землекористування, що склалось.

Поза увагою апеляційного господарського суду не може залишитись заява 1-го відповідача про часткове визнання позову, в якій останній не заперечує, що на спірній земельній ділянці наявний природний водний об`єкт, однак, зазначає, що обставини наявності водного об`єкту в межах земельної ділянки 14, 359га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, виходячи з тих матеріалів, що були підставою для прийняття оспорюваного розпорядження та укладання відповідного договору оренди, Лохвицькій районній державній адміністрації Полтавської області не були йому відомі.

Згідно матеріалів справи, проект землеустрою на згадану земельну ділянку з питань зміни цільового призначення ділянки не розглядався та не затверджувався.

Даний факт підтверджується інформацією Лохвицької райдержадміністрації за №1099/01-19/1377 від 21.05.2020, відповідно до якої ТОВ "Сенча" з ініціативою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 не звертався.

Згідно інформації, наданої Сенчанською сільською радою Лохвицького району Полтавської області, технічна документація із нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки сільською радою не затверджувалася, що вказує на її відсутність на момент укладення договору (лист №641 від 22.05.2020).

1-ий відповідач проти цього не заперечує.

Відтак, помилковими є доводи апелянта, що спірна земельна ділянка не віднесена до земель водного фонду.

Судова колегія зазначає, що статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до статті 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, зокрема водотоки (річки, струмки).

Пунктами "а", "б" частини першої статті 58 Земельного кодекс України та статтею 4 Водного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать земельні ділянки, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів (частина 2 статті 88 Водного кодексу України, частина 2 статті 60 Земельного кодексу України).

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом статті 59 Земельного кодексу України та статті 85 Водного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статтею 60 Земельного кодексу України, статтею 88 Водного кодексу України).

Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Доводи апелянта, що з листа від 14.04.2020 №893/01-05 вбачається, що у Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області відсутні паспорт водного об`єкта, проекти землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон і прибережних смуг водного об`єкта, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки наявні у матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про наявність на спірній земельній ділянці водного об`єкту.

Про це не заперечує і 1-ий відповідач, який визнав позов.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 30.05.2018 у справі №469/1393/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що судом не надано оцінки технічній документації із землеустрою, виконаній ФОП Мельник Ю.Л., відповідно до якої водоохоронні обмеження на зазначеній земельній ділянці відсутні, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Лохвицька районна державна адміністрація передала в оренду земельну ділянку, яка частково сформована за рахунок земель водного фонду.

При затвердженні технічної документації із землеустрою Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенча" та Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області не вивчено питання наявності водного об`єкту в межах даної земельної ділянки.

Окремо проект землеустрою з питань зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не розглядався та не затверджувався.

1-ий відповідач зазначає, що приймаючи оспорюване розпорядження та укладаючи оспорюваний договір оренди Лохвицька районна державна адміністрація Полтавської області не ставила за мету зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, однак, при цьому, зазначає, що обставини наявності на спірній земельній ділянці водотоку відомі не були.

А надані прокурором докази у сукупності є достатніми і достовірними на підтвердження доводів наявності на спірній земельній ділянці водотоку.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що згідно матеріалів справи, при затвердженні технічної документації оскаржуваним рішенням та укладенні договору оренди Лохвицькою райдержадміністрацією не враховано той факт, що на вказаній земельній ділянці розташований водний об`єкт, а саме водотік річки Сулиця, з прибережною захисною смугою розміром 25м з обох сторін, яка також розташована в межах вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 Цивільного кодексу України).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що розпорядження №557 від 29.12.2018 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для користування на умовах оренди ТОВ "Сенча" щодо земельної ділянки площею 14, 3599га, кадастровий номер №5322686600:00:001:0807, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, є незаконним та підлягає скасуванню.

Частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки судом встановлено порушення порядку надання земельної ділянки в оренду, розпорядження Лохвицької Райдержадміністрації № 557 від 29.12.2018 є незаконним і підлягає скасуванню, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди землі від 29.12.2018 слід визнати недійсним.

Безпідставними є доводи апелянта, що ні позовна заява, ні судове рішення не містять посилань на конкретні правові підстави, визначені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, з яких договір оренди земельної ділянки визнаний недійсним.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що розпорядження Лохвицької Райдержадміністрації № 557 від 29.12.2018, на підставі якого між відповідачами укладено договір оренди, є незаконним та підлягає скасуванню, відтак, в силу положень статті 215, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, оспорюваний договір від 29.12.2018 є недійним.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідач може визнати позов. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У заяві про визнання позову 1-ий відповідач як уповноважена особа на передачу земельної ділянки в оренду вказав, що позовні вимоги визнає і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, лише просить відмовити у стягненні судового збору з 1-го відповідача.

Апеляційним господарським судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції залишено поза увагою відомості про те, що земельна ділянка, яка є спірною в справі №917/1082/20, перебуває в користуванні Чумарної Л.С. на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ 00043, оскільки, по-перше, дані доводи 2-го відповідача не були предметом розгляду суду першої інстанції; і по-друге, на підтвердження зазначеного апелянтом не надано суду жодного доказу.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Господарським судом Полтавської області у справі №917/2041/19 розглядається позов Фермерського господарства "Ольвія" до Лохвицької районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча", в якому позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати як незаконне розпорядження голови Лохвицької РДА Полтавської області № 557 від 29.12.2018 року;

2) визнати недійсним нікчемний правочин - договір оренди землі укладений між Лохвицькою РДА та ТОВ "Сенча" 29.12.2018 року на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації, серія та номер: 557 від 29.12.2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 5322686600:00:001:0807);

3) скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 10.04.2019 року за № 31171765;

4) застосувати правові наслідки недійсності правочину, зокрема зобов`язати ТОВ "Сенча" (код ЄДРПОУ: 30879687) повернути ФГ "Ольвія" (код ЄДРПОУ.25155423) земельну ділянку площею 14,3599 га., у т.ч. 6,2038 га. ріллі та 8,1561 га. сіножаті, яка розташована на території Сенчанської сільської ради.

Ухвалою Господарского суду Полтавської області від 16.02.2021 зупинено провадження у справі № 917/2041/19.

Як зазначено в ухвалі, засновник і голова Фермерського господарства "Ольвія" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. З метою вирішення питання про успадкування корпоративних прав засновника та голови господарства, якими володіла фізична особа ОСОБА_1, є необхідність зупинення провадження у справі 917/2041/19 на підставі пункту 1 частини 1 статті 227 ГПК України до визначення правонаступника належних ОСОБА_1 відповідних прав.

Отже, спір у справі №917/2041/19 по суті не вирішено, суб`єктний склад є відмінним від справи №917/1082/20; особа, яку апелянт просить залучити до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, померла.

При цьому, судова колегія зазначає, що даний спір у справі №917/1082/20 стосується виключно обставин набуття саме 2-им відповідачем права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:001:0807 з порушенням законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 у справі №917/1082/20 - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенча" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.04.2021 у справі №917/1082/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.11.2022.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.Ф. Чернота