Рішення

від 07.11.2022 по справі 910/8439/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2022Справа № 910/8439/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" (02232, м. Київ, вул. В. Маяковського, буд. 91-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальний будівельний сервіс" (02230, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 26-В, кв.50)

про стягнення 18 767,90 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальний будівельний сервіс" про стягнення 18 767,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди квартири (житлового приміщення) № 211020 від 21.10.2020, а саме в частині повної та своєчасної оплати послуг з оренди, за період з 21.10.2020 по 05.11.2021, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 17 500,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 072,86 грн та 3% річних у розмірі 195,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 суд відкрив провадження у справі № 910/8439/22, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2022.

Станом на 24.10.2022 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 жовтня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний» (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціальний будівельний сервіс» (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди квартири (житлового приміщення) № 211020 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування житлове приміщення (квартиру), що визначене у цьому договорі, та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Житлове приміщення орендується за адресою: м. Київ, пр. В. Маяковського, 91В, кв. 132, пов. 1, загальною площею 67 кв.м. (п. 1.2 -1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендована квартира надається орендарю для заняття господарською діяльністю, а саме для розміщення виконавчого органу підприємства.

Строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення за Актом прийому-передачі (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору розмір місячної орендної плати складає 7 000,00 грн, яка сплачується орендарем на розрахунковий рахунок не пізніше п`ятого числа (п. 5.2. договору).

Строк дії договору починає свій перебіг з 21.10.2020 та закінчується 21.10.2021 року.

Відповідно до п. 5.8 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення квартири та майна за Актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (якщо такі передбачені цим договором).

28 жовтня 2020 року на підставі Акту позивачем було передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування квартиру за адресою: м. Київ, пр. В. Маяковського, 91В, кв. 132.

05 листопада 2021 року позивачем був складений Акт, з якого вбачається, що 05.11.2021 орендар звільнив приміщення №132 за адресою: м. Київ, пр. В. Маяковського, 91В та відмовився від підписання Акту приймання-передачі приміщення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №211020 від 21.10.2020 не здійснив своєчасної та повної оплати орендних платежів за період з 21.10.2020 по 05.11.2021, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 17 500,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном справляється з наймача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору надавались послуги щодо оренди нежитлового приміщення в період з 21.10.2020 по 05.11.2021 на загальну суму 87 500,00 грн, які були частково оплачені відповідачем на суму 70 000,00 грн. Інша частина наданих послуг, зокрема, за вересень-листопад 2021 року на суму 17 500,00 грн (рахунок-фактура №8 від 05.11.2021), була залишена відповідачем без оплати.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок не пізніше п`ятого числа.

Отже, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України та умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вищевказаних платежів станом на момент розгляду спору настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що сума основної заборгованості за договором належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 500,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 195,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 1072,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих послуг за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір становить суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем розмірі, а саме 3% річних у розмірі 195,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 1072,86 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованість.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальний будівельний сервіс" (02230, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 26-В, кв.50, ідентифікаційний код 43081046) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" (02232, м. Київ, вул. В. Маяковського, буд. 91-В, ідентифікаційний код 33398792) заборгованість у розмірі 17 500 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 195 грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 1072 грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.11.2022

Суддя Л. Г. Пукшин