Рішення

від 02.11.2022 по справі 922/939/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022м. ХарківСправа № 922/939/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11 до Комунального закладу "Харківська спеціальна школа № 12", Харківської обласної ради, 61044, м. Харків, вул. Боротьби, буд.1 простягнення 1 341 978,21 грн.за участю представників сторін:

позивача: Підгорний Б.Б.

відповідача: Кукліна Г.І. (посвідчення).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального закладу "Харківська спеціальна школа № 12", Харківської обласної ради про стягнення суми боргу у розмірі 1 341 978,21 грн., з яких:

- заборгованість за невиконання договірних зобов`язань з сплати отриманої теплової енергії за період грудень 2021 року на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року у сумі 192 307,38 грн.;

- вартість фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року у сумі 1 149 670,83 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "21" вересня 2022 р. о(б) 10:30 год.

Проте, підготовче засідання 21.09.2022 року о(б) 10:30 год. не відбулось у зв`язку із відсутністю у Господарському суді Харківської області технічної можливості для проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "02" листопада 2022 р.

20.10.2022 року від відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання (вх. № 12058) у якому, останній зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, та просить суд, позов задовольнити.

02.11.2022 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13102) у якому відповідач, просить суд, на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог у повному обсязі, стягнути із відповідача 50 % судового збору.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи долучено до матеріалів справи.

Присутні у судовому засіданні 02.11.2022 року уповноважені представники позивача та відповідача заявили заяву про закінчення підготовчого засідання та про перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

Суд дослідивши матеріли справи, з`ясувавши у присутніх представників сторін чи остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; з`ясовані заперечення проти позовних вимог; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті та приймаючи до уваги заяву сторін про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні, задовольнив усну заяву позивача та відповідача від 02.11.2022 року та закриття підготовчого провадження у справі та перехід до судового розгляду по суті. У зв`язку із чим, у судовому засіданні 02.11.2022 року розпочато розгляд справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав та просив суд, у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог у повному обсязі, стягнути із відповідача 50 % судового збору.

Розглянувши заяву про визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 02.11.2022), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно вимог статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/939/22 визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 02.11.2022 року) підписана від імені відповідача - Комунального закладу "Харківська спеціальна школа № 12", Харківської обласної ради- директором Г. Кукліна, яка відповідно до відомостей наявних в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань є керівником.

Отже, дана особа має повноваження на підписання заяви про визнання позову від імені Комунального закладу "Харківська спеціальна школа № 12", Харківської обласної ради.

За таких обставин, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 02.11.2022 року) приймається судом.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 20.10.2022 року), заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 23.02.2021 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Комунальним закладом "Харківська спеціальна школа № 12" (відповідач, споживач) було укладено договір № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до пункту 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2021 року і діє у частині поставки теплової енергії по 31 грудня 2021 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а у частині розрахунку до їх повного здійснення .

Предметом договору є закупівля код ДК 021:2015 0932000-8 - пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) (пункту 1.1. договору).

Теплопостачальна організація зобов`язується у період дії договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: - опалення та вентиляцію; - гаряче водопостачання (пункт 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що облік ціна договору становить 1 137 722,10 грн., ПДВ 227 544,42 грн., всього 1 365 266, 52 грн.

Розрахунковим періодом є місяць за результатами якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (у 2-х примірниках) (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору, споживач, згідно із постановою Кабінету міністрів України № 1070 від 04.12.2019 року "Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" має право здійснювати попередню оплату на строк не більше трьох місяців. У разі здійснення попередньої оплати споживач до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації очікувану вартість, зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: - до 4-го числа, місяця, наступного за розрахунком, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - до 18-го числа, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт (а.с. 20 зворот).

У зв`язку із тим, що будинок, у якому розташовані приміщення відповідача, оснащений приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку, з урахуванням теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача.

Також позивач зазначає, останній на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 роках здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Боротьби, 1.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актам на підключення/відключення теплової енергії, а саме: - № 172/16647 від 25.10.2021 року.

Також позивачем було виставлено рахунок за спожиту теплову енергії, а саме: грудень 2021 року.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за споживу теплову енергію не виконав, у зв`язку із чим, у відповідача за розрахунком позивача обліковується заборгованість за споживу теплову енергію на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року у розмірі 192 307,38 грн. за період грудень 2021 року.

Також позивач зазначає, що у порушення статті 24 Закону України Про теплопостачання, якою зазначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, між іншим, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору за період: січень 2022 року; лютий 2022 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії за вказаний період підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 172/2588 від 18.01.2022 року.

За твердженнями позивача, відсутність письмового договору між відповідачем та позивачем не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію у січні 2022 року та у лютому 2022 року, які відповідачем сплачені не були. У зв`язку із чим, за розрахунком позивача, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 1 149 670,83 грн., яка утворилася за період з січня 2022 року по лютий 2022 року.

Оскільки відповідачем не було сплачено заборгованість за спожиту теплову енергію, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав, суму боргу не спростував.

Як зазначає позивач, наявність у відповідача заборгованості за споживу теплову енергію за період з грудня 2021 року підтверджується актом та рахунком наявними у матеріалах справи.

У зв`язку із чи, відповідно до розрахунку позивача, заборгованість за невиконання договірних зобов`язань з сплати отриманої теплової енергії за період грудень 2021 року на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року складає у суму розмірі 192 307,38 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 20.10.2022 року), суд у відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов`язань зі сплати отриманої теплової енергії за період грудень 2021 року на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року у розмірі 192 307,38 грн. є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача вартості фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року у розмірі 1 149 670,83 грн., суд зазначає.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", який кореспондується з підпунктом 9 пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за № 1198, визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (пункт 4 Правил).

У відповідності до вимог пункту 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

В обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач зазначає, що відповідач у порушення статті 24 Закону України Про теплопостачання, якою зазначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, між іншим, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору за період: січень 2022 року; лютий 2022 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії за вказаний період підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 172/2588 від 18.01.2022 року.

Також у матеріалах справи наявний акт на підключення/відключення теплової енергії, а саме: - № 172/16647 від 25.10.2021 року.

Крім того, позивачем було направлено рахунки на оплату за період: січень 2022 року; лютий 2022 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума заборгованості за фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року складає сумі у розмірі 1 149 670,83 грн.

При цьому, за твердженнями позивача, заборгованість за спожиту теплову енергію обліковується за об`єднаним особовим рахунком відповідача (17200-5206) і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображується однією сумою у бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

При цьому, сторонами до матеріалів справи не надано доказів у підтвердження укладення договору купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень, які використовує відповідач без укладання договору.

Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Крім того, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний сплатити за фактично спожиту електроенергію.

З аналізу вищевикладеного слідує, що укладення договору з теплопостачання відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Разом з тим, сам факт не укладання такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.

Враховуючи вищевказані обставини, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 20.10.2022 року), суд у відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року у розмірі 1 149 670,83 грн. є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевказані обставини, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 20.10.2022 року), суд у відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов`язань з сплати отриманої теплової енергії за період грудень 2021 року на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року у сумі 192 307,38 грн.; та вартість фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року у сумі 1 149 670,83 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.11.2022 року відповідач надав клопотання (вх. № 13102) у якому просить суд, на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог у повному обсязі, стягнути із відповідача 50 % судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевикладене, визнання позову відповідачем (вх. № 12058 від 20.10.2022 року) до початку розгляду справи по суті, з відповідача до стягнення підлягає сума судового збору у розмірі 10 064,84 грн., та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 191, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Харківська спеціальна школа № 12" (Харківської обласної ради, 61044, м. Харків, вул. Боротьби, буд.1, ЄДРПОУ 21183157) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823) заборгованість за невиконання договірних зобов`язань з сплати отриманої теплової енергії за період грудень 2021 року на підставі договору № 16053/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 23.02.2021 року у сумі 192 307,38 грн., вартість фактично спожитої теплової енергії без укладання договору, за період з січня - лютий 2022 року у сумі 1 149 670,83 грн. судовий збір у розмірі 10 064,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Постановити ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

реквізити сторін:

позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119)

відповідач: Комунальний заклад "Харківська спеціальна школа № 12" (Харківської обласної ради, 61044, м. Харків, вул. Боротьби, буд.1, ЄДРПОУ 21183157).

Повне рішення складено "07" листопада 2022 р.

СуддяО.О. Ємельянова