Рішення

від 07.11.2022 по справі 927/698/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/698/22 Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомікс Україна",

вул. Івана Мазепи, 53, м. Чернігів, 14017; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1; biomixua@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БТП",

вул. Толстого, 147, м. Чернігів, 14014;

предмет спору: про стягнення 470980,15грн

08.09.2022, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомікс Україна" (надалі - ТОВ "Біомікс Україна") до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТП" (надалі - ТОВ "БТП") про стягнення 470980,15грн, а саме: 376784,12грн боргу за договором про надання послуг №0311/21У від 03.11.2021 (надалі - Договір) та 94196,03грн штрафу (в розмірі 25% від вартості пиломатеріалу). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору, а саме неповерненням в установлений строк висушеної ним деревини (47,876м.куб.) за фактом надання послуг, обумовлених Договором.

Ухвалою суду від 12.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/698/22 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; сторонам установлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня вручення ухвали, для подачі до суду та направлення позивачу відзиву на позов.

Відповідач не скористався правом на подання мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлена відповідачу 12.09.2022 за адресою його державної реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Толстого, 147, м. Чернігів, 14014, повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою 14.10.2022 без вручення, з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У силу статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі №927/698/22.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлено клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 12.09.2022.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. За частиною 1 вказаної статті до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 ГК України).

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

03.11.2021, між ТОВ «БТП» (Виконавець, відповідач) та ТОВ «Біомікс Україна» (Замовник, позивач) укладено договір про надання послуг №0311/21У (надалі - Договір), предметом якого є надання Виконавцем Замовнику наступний комплекс послуг: висушування деревини (а саме: пиломатеріали, порода - сосна) до вологості не більше 16% (±2%) внутрішнього шару, його подальше сортування та пакування, тимчасове зберігання на критих майданчиках підприємства Виконавця та відвантаження в транспортний засіб, який надається Замовником.

Вид наданих послуг визначається: замовленнями на висушування пиломатеріалів; актами надання послуг з висушування деревини та актами прийому-передачі з відвантаження деревини (п.1.1 та п.1.2. Договору).

Сторони, в пунктах 2.1. - 2.3. Договору погодили, що надання послуг Виконавцем здійснюється на підставі та в відповідності до замовлення, що надається Замовником. Замовлення здійснюється на кожну партію пиломатеріалу окремо в письмовій формі, шляхом передачі по електронній пошті. У замовленні вказуються розміри пиломатеріалу, кількість та об`єм окремої позиції за розміром, загальний об`єм партії та наявні видимі недоліки пиломатеріалу.

Підписане замовлення сторонами являється підтвердженням прийому вологого пиломатеріалу Виконавцем для подальшого надання послуг.

Висушування вологого пиломатеріалу здійснюється Виконавцем своєчасно при умові наявності достатнього об`єму деревини для повного завантаження сушильної камери.

Вивантаження деревини із сушильної камери відбувається за усною командою представника Замовника, що являється підтвердженням прийняття виконаної послуги в належній формі. У подальшому Сторони підписують акт надання послуг з висушування деревини.

Виходячи з умов пункту 2.5. та підпукту 2.5.1. Договору, відвантаження спакованого пиломатеріалу здійснюється Виконавцем на підставі та в відповідності інструкцій, наданих Замовником в усній або письмовій формі. Відвантажений пиломатеріал приймається представником Замовника, що являється підтвердженням прийняття виконаної послуги в належній формі. У подальшому Сторони підписують акт прийому-передачі відвантаженого пиломатеріалу.

Сторони в пунктах 2.6. та 2.7. Договору погодили, що залишки невідвантаженого пиломатеріалу тимчасово зберігаються на критих майданчиках Виконавця. Термін тимчасового зберігання пиломатеріалу в будь-якій формі на критих майданчиках підприємства Виконавця не має перевищувати 45-ти днів.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг за 1м3 висушеного пиломатеріалу (за розмірами відповідно до замовлення) складає 850грн, у тому числі ПДВ, на момент виставлення рахунку та підписання акту надання послуг з висушування деревини. Вартість сортування, пакування, тимчасового зберігання та відвантаження входить у вартість послуги висушеного 1м3 пиломатеріалу.

Безготівковий розрахунок провадиться протягом 7 (семи) банківських днів з моменту вивантаження пиломатеріалу з сушильної камери. Розрахунок проводиться за кожну партію пиломатеріалу згідно з рахунком, наданого Виконавцем (пункти 3.2. та 3.3. Договору).

Виконавець несе відповідальність за втрату пиломатеріалу під час тимчасового зберігання на території підприємства (п. 5.1.7 Договору).

Сторони в пунктах 8.1. та 8.2. погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 01.01.2022 року. В разі, якщо жодна із сторін у письмовій формі не повідомляє іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії Договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Виходячи з правової природи укладеного правочину, що поєднує елементи договору про надання послуг та договору зберігання, суд дійшов висновку, що на правовідносини сторін поширюється дія положень глави 63 та 66 ЦК України.

Здійснивши аналіз положення договору №0311/21У від 03.11.2021 (пункти 8.1., 8.2.), судом установлено, що на момент вирішення спору, цей Договір є чинним. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що вказаний Договір припинив свою дію (зокрема шляхом його розірвання сторонами) або був визнаний недійсним у судовому порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості пиломатеріалу, переданого позивачем відповідачу на підставі Договору, з метою отримання послуг з висушування деревини.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; порушення зобов`язань в частині повернення деревини (пиломатеріалу), переданої з метою отримання послуг щодо її сушіння; наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій за фактом порушення договірних зобов`язань.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються в відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За частиною 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання умов Договору №0311/21У, у період з 03.11.2021 по 16.11.2021, сформовано замовлення №№1-7, на підставі яких сторонами в двосторонньому порядку складено акти прийому-передачі №№1-7, за якими ТОВ «Біомікс Україна» передало, а ТОВ «БТП» прийняло на тимчасове зберігання пиломатеріал обсягом 178,669м3, загальною вартістю 1254256,38грн (за ціною 7020грн за 1 м3), з метою проведення сушильних робіт.

Акти прийому-передачі на тимчасове зберігання пиломатеріалу, з подальшим проведенням сушильних робіт №№1-7, складені в період з 03.11.2021 по 16.11.2021, посвідчені підписами та печатками обох сторін.

Позивач у повному обсязі розрахувався за послуги, обумовлені Договором №0311/21У, виходячи з узгодженої сторонами вартості таких послуг (п.3.1. Договору), перерахувавши відповідачу кошти в сумі 151868,60грн, про що свідчать платіжні доручення: №2723 від 05.11.2021 на суму 44813,70грн, №2747 від 12.11.2021 на суму 22406,85грн, №2800 від 26.11.2021 на суму 22406,85грн, №2801 від 26.11.2021 на суму 22406,85грн, №2841 від 10.12.2021 на суму 10840грн та №2887 від 23.12.2021 на суму 28994,35грн.

Відповідач, у свою чергу, передав, а позивач прийняв висушений пиломатеріал обрізний (сосна) обсягом 130,793м3, вартістю 1029340,91грн (за ціною 7020грн + 850грн за 1 м3), що підтверджується підписаними сторонами в двосторонньому порядку актами прийому-передачі висушеного пиломатеріалу: №11 від 07.12.2021, №12 від 17.12.2021, №13 від 24.12.2021.

Таким чином, на зберіганні в відповідача залишилось 47,876м3 (178,669м3 - 130,793м3) пиломатеріалу, вартістю 376784,12грн (за ціною 7020грн + 850грн за 1 м3).

Позивач, 22.02.2022, звертався до відповідача з повідомлення №01 про те, що планує 23.02.2022 відвантажити свою продукцію (пиломатеріал) за Договором, тому просив надати доступ, здійснити видачу та завантаження своєї продукції.

13.05.2022, позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленням №02 про те, що планує 18.05.2022 відвантажити свою продукцію (пиломатеріал) за Договором, тому просив надати доступ, здійснити видачу та завантаження своєї продукції.

Проте, відповідачем не було відвантажено позивачу залишок його продукції.

Натомість, 13.06.2022, сторонами підписано акт звірки за Договором №0311/21У від 03.11.2021, яким установлено, що станом на 13.06.2022 на території ТОВ «БТП» в м. Чернігові по вул. Толстого, 147, знаходиться продукція ТОВ «Біомікс Україна», а саме пиломатеріал (розміром 66х116х3985) обсягом 47,876м3 , вартістю 376784,12грн.

Акт звірки від 13.06.2022 складено за підписом керівників, що посвідчені печатками юридичних осіб.

20.06.2022, сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору №0311/21У від 03.11.2021, якою доповнили зміст Договору пунктами 8.5. та 8.6.

Сторони в п.8.5. Договору встановили, що при виникненні технічних питань та невидачі всього пиломатеріалу до 20.06.2022, який був завезений Замовником у 2021 році, для виконання послуг із сушіння, Виконавцю встановлюється кінцева дата - 28.07.2022, для виконання послуг та видачі Замовнику висушеного пиломатеріалу.

За п.8.6. Договору, в випадку невиконання Виконавцем послуг сушіння та невидачі висушеного пиломатеріалу, в термін указаний в п.8.5., сума заборгованості збільшується на 25% від вартості пиломатеріалу (згідно з актами прийому-передачі), що залишився в Виконавця. Виплатити всю суму заборгованості Виконавець зобов`язаний в десятиденний термін після закінчення кінцевої дати для виконання послуг і видачі висушеного пиломатеріалу, що вказаний в п.8.5.

Судом установлено, що відповідач порушив договірні зобов`язання та в погоджений строк (по 28.07.2022) не повернув позивачу висушений пиломатеріал обсягом 47,876м3 та не відшкодував позивачу вартість втраченої продукції, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач наведених обставин не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань, в частині повернення позивачу зі зберігання продукції, переданої йому з метою надання послуг щодо її сушіння, сортування та пакування, до суду не надав; так само як і доказів відшкодування позивачу вартості такої продукції, виходячи з узгоджених сторонами умов у пунктах 8.5. та 8.6. Договору.

Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За приписами статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 2 статті 612 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 цієї статті).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині своєчасного надання послуг та повернення позивачу зі зберігання наданого ним пиломатеріалу, з огляду на узгоджені сторонами умови в пунктах 8.5. та 8.6. Договору №0311/21У, в редакції додаткової угоди №2 до нього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, в частині основного боргу в сумі 376784,12грн та штрафу (в розмірі 25%) в сумі 94196,03грн.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 частини 1 статті 129 ГПК України в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись наведеними нормами, враховуючи, що спір підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір у сумі 7064,70грн, сплачений позивачем за розгляд даного спору, має бути відшкодовано за рахунок відповідача.

За п.1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в разі задоволення позову також покладаються на відповідача.

У позовній заяві від 07.09.2022 позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 23000грн.

На підтвердження обсягу та вартості заявлених витрат, до позовної заяви від 07.09.2022 додано: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №29/08/22 від 29.08.2022; рахунок на оплату №83 від 29.08.2022 до цього Договору; платіжне доручення №3110 від 02.09.2022 на суму 23000грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ №1035966 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035, видано 16.04.2021.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №29/08/22 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 29.08.2022, укладеного між ТОВ «Біомікс Україна» (надалі - Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю Груп» (надалі - Виконавець) (п.1.1.), адвокатське об`єднання зобов`язалось надати замовнику послуги (правову допомогу) зокрема: надання усних юридичних консультацій; складання та подання позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ «БТП» за договором про надання послуг №0311/21У від 03.11.2021; участь у судових засіданнях (в тому числі в режимі відеоконференції) без обмеження по їх кількості та часу, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі послуги.

Адвокат Матвійчук А.С. (свідоцтво №001035, видане 16.04.2021 Радою адвокатів Чернігівської області на підставі рішення №98 від 19.03.2021) представляла інтереси ТОВ «Біомікс Україна» за його позовом до ТОВ «БТП», в межах справи №927/698/22, на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1035966, виданого 07.09.2022.

Сторони, в договорі №29/08/22 від 29.08.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги, погодили (пункти 3.1., 3.2.) наступне: вартість послуг, за даним Договором складає 23000,00грн. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього Договору.

За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На оплату послуг адвоката виставлено рахунок №83 від 29.08.2022, що оплачений позивачем за платіжним дорученням №3110 від 02.09.2022 на суму 23000грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано частиною 5 статті 129 ГПК України, а також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд, зокрема має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Під час судового розгляду даної справи адвокатом позивача фактично надано наступну правову допомогу, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України): формування правової позиції, дослідження доказів, підготовка позовної заяви та її направлення до суду та відповідачу.

Суд, беручи до уваги ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання позовної заяви), характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції; написання та подання позову), враховуючи відсутність заперечень іншої сторони відносно порушення договірних зобов`язань, з огляду на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та без повідомлення (виклику) сторін, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн, виходячи з критеріїв обумовлених приписами частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомікс Україна" (вул. Івана Мазепи, 53, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 37021885) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТП" (вул. Толстого, 147, м. Чернігів, 14014; код ЄДРПОУ 43627791) про стягнення 470980,15грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТП" (вул. Толстого, 147, м. Чернігів, 14014; код ЄДРПОУ 43627791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомікс Україна" (вул. Івана Мазепи, 53, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 37021885) 376784,12грн боргу, 94196,03грн штрафу, 7064,70грн судового збору та 10000грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному в статті 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко