Ухвала

від 20.10.2022 по справі 906/1195/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/1195/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.

за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.

та представників

Позивача: не з?явився

Відповідача: Бурка В.Р., Голеня І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Серга Мотор-Сервіс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022

(головуючий - Петухов М.Г., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022

(суддя - Тимошенко О.М.)

у справі № 906/1195/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Серга Мотор-Сервіс"

про спонукання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?ВКФ Серга Мотор-Сервіс? (далі - ТОВ ?ВКФ Серга Мотор-Сервіс?, відповідач) про зобов`язання відповідача надати їй доступ до документів фінансової звітності, інших документів, які необхідні для визначення вартості її частки у статутному капіталі товариства, а саме:

1. Установчих та реєстраційних документів товариства, в т.ч. всіх редакцій статуту, протоколів установчих зборів чи інших зборів про створення товариства, витягу та виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ, виданих державним реєстратором при створенні товариства і останні витяг та виписки щодо товариства, всі протоколи зборів учасників товариства у період перебування ОСОБА_1 серед учасників ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс", довідки про внесення Товариства до ЄДРПОУ, довідки про взяття на облік товариства платником податків та документів про взяття на облік у відповідних фондах платником відповідних податків (зборів).

2. Документів бухгалтерської і фінансової звітності підприємства з 05.02.2016 по 01.07.2020 в т.ч. всіх балансів товариства, звітів про фінансові результати, звітів про рух грошових коштів товариства.

3. Всіх відомостей основних фондів ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс", що обліковуються на балансі товариства з дати створення і станом на 01.07.2020 із зазначенням найменування, дати введення в експлуатацію, їх первісної та залишкової вартості.

4. Зведених актів інвентаризації та інвентаризаційних описів майна товариства, які проводилися та складалися протягом всього періоду діяльності товариства, а також ті, що востаннє були проведені та складені, а також стосовно майна, яке перебуває в користуванні (лізингу) чи оперативній оренді тощо у товаристві.

5. Відомостей про суми кредиторської та дебіторської заборгованості, в тому числі окремо - поточної та простроченої станом на дату виходу ОСОБА_1 з числа учасників товариства, а також на останню звітну дату після вказаного виходу.

6.Документів, в тому числі правовстановлюючих, інвентаризаційних, проектних тощо відносно об`єктів нерухомого майна товариства (в тому числі тих, що запроектовані та розпочато будівництво, а також не введені в експлуатацію) - додаткових даних (інвентаризаційні документи БТІ, довідки про технічний стан, документи про будівництво, тощо).

7. Документів про наявність транспортних засобів та технологічного обладнання (станки), матеріали та запчастини на складі та інших основних засобів (реєстраційні та технічні документи, довідки про технічний стан, тощо), а саме:

- реєстраційних та технічних документів (з зазначенням повного найменування, марки і моделі автотранспортних засобів, року випуску, об`єму двигуна, вантажопідйомності, інших важливих технічних характеристик), довідки з іншими відомостями (пробіг, для спеціальних транспортних засобів - "нароботка", характеристик технічного стану, дані про проведені капітальні та поточні ремонти, склад проведеної модернізації чи заміни ключових агрегатів, основні наявні несправності та дефекти, необхідність поточного або капітального ремонту, тощо).

- технічних документів (з зазначенням повного найменування, марки, моделі, серії, заводу-виробника, року випуску і початку експлуатації, технічних характеристик об`єкта - потужності, продуктивності, тощо);

- довідок з іншими відомостями (про проведені консервації, капітальні ремонти, модернізації, заміни вузлів та агрегатів, тощо), а у випадку наявності: актів технічної експертизи обладнання.

8. У випадку наявності - аудиторського висновку про перевірку діяльності товариства.

9. Документів про весь товар в обороті, про залишки на складі, та інших.

2. Позов обґрунтовано тим, що позивач була одним із засновників відповідача, однак після виходу зі складу учасників товариства вона звернулась до відповідача з проханням надати їй документи, які необхідні для визначення частки у майні товариства, однак відповідач відмовився надати запитувані документи, чим порушив ч. 11 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою передбачено, що товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 позов задоволено частково. Зобов`язано відповідача надати позивачу доступ до документів, необхідних для визначення вартості частки в майні товариства, за переліком документів наведеним у позові. В іншій частині позову відмовлено.

4. Судове рішення мотивовано тим, що:

- згідно Статуту ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс", рішенням загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом №1 від 05.02.2016, громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 створили ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" з розподілом часток в статутному капіталі товариства: ОСОБА_2 - 65% та ОСОБА_1 - 35%;

- 08.02.2016 проведено державну реєстрацію ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс", керівником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.06.2020;

- 19.06.2020 нотаріусом посвідчена заява ОСОБА_1 за змістом якої:

1) повідомлено про прийняте рішення щoдо виходу зі складу учасників ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс"; 2) заявлено прохання до ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" про: повідомлення про вартість її частки з обґрунтованим розрахунком та копіями документів щодо цього не пізніше 30 днів з дня отримання заяви; виплату вартості її частки розміром 35% статутного капіталу ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" та одержання вартості частини майна, пропорційну в його частці та прибутку в статутному капіталі Товариства, встановленої чинним законодавством України, протягом строку, визначеного статутом Товариства;

- 22.06.2020 подано до державного реєстратора: реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі; квитанцію та заяву про вихід зі складу учасників;

- 23.10.2020 ОСОБА_1 направила до ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" заяву з проханням надати доступ до документів. У заяві позивач вказала період часу, у який вона пропонує надати їй доступ та вказала засоби зв`язку з нею;

- 20.11.2020 листом №24 ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" повідомило ОСОБА_1 про відсутність необхідності надавати їй запитувані документи з посиланням на те, що вони будуть надані Господарському суду Житомирської області в межах справи №906/1044/20.

- згідно довідки Попільнянського відділення поліції від 26.11.2020, 23.11.2020 до Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ ПП в Житомирській області надійшло повідомлення та звернення від громадянки ОСОБА_1 про те, що керівництво ТОВ "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" відмовилось надати їй необхідні документи для розрахунку частки в товаристві, з метою огляду яких вона прийшла до товариства 23.11.2020.

5. Оцінивши вищезазначені обставини суд зазначив що: вихід позивача зі складу учасників товариства є її правом, не потребує згоди інших учасників. Позивач скористалась своїм правом та 22.06.2020 вийшла із складу товариства, при цьому, позивач має право отримати вартість своєї частки. Вартість цієї частки визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви, тобто станом на 21.06.2020. Позивач має право на доступ документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості її частки. Отже, відповідач безпідставно відмовляється надати позивачу необхідні їй документи.

Водночас, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, оскільки визначаючи у позові періоди надання інформації дату 01.07.2020 позивач не врахувала, що відповідно до ч. 6 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки така заява позивачем подана 22.06.2020, отже, позивач має право на ознайомлення з документами товариства, які відображають стан підприємства, станом на 21.06.2020.

6. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 залишив без змін.

7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 та постанову апеляційного суду в частині залишення без змін вказаного рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

8. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/15977/20, щодо належного обґрунтування судового рішення.

9. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.

10. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Як вбачається із змісту касаційної скарги, скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції яким розглянуто позовні вимоги та постанову апеляційного суду в частині перегляду рішення суду першої інстанції, що стосується заявлених позовних вимог, постанова апеляційного суду в частині перегляду додаткового рішення скаржником не оскаржується, а тому касаційним судом, зважаючи на положення ст. 300 ГПК України, не переглядається.

12. Посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди приймаючи рішення про часткове задоволення позову не врахували висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 14.09.2021 у справі № 910/15977/20. При цьому, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставин справи та не надали належної оцінки всім аргументам та доводам відповідача у справі.

13. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

14. Оскільки самим скаржником у касаційній скарзі, з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

15. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

16. Як зазначалось, касаційне провадження у цій справі відкрито, на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

17. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

18. Щодо подібності правовідносин, касаційний суд зауважує, що у кожному конкретному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних положень процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

20. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. При цьому така подібність оцінюється з урахуванням зазначених вище критеріїв та висновків Верховного Суду щодо застосування таких критеріїв подібності.

21. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд зазначає.

22. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду у справі № 910/15977/20 предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості, з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, а саме - кукурудзи 3-го класу. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

23. Переглядаючи оскаржувані судові рішення у справі № 910/15977/20 Суд зазначив, що всупереч положень частин першої статті 282 ГПК України, суд апеляційної інстанції не надав оцінки з викладенням відповідних мотивів доводам відповідача та поданих ним до матеріалів справи доказам, (в тому числі до відзиву на апеляційну скаргу) на обґрунтування заперечень фактичного здійснення позивачем поставки товару (кукурудзи) на елеватор в селі Лутовинівка Полтавської області. При цьому суд першої інстанції також не досліджував обставини фактичної поставки товару (кукурудзи), відмовивши у прийнятті наданих відповідачем доказів, якими останній обґрунтував відсутність в базі даних елеватора інформації щодо поставки позивачем зерна у спірний період, за відповідними товарно-транспортними накладними.

24. Отже, Верховний Суд скасовуючи судові рішення у справі № 910/15977/20 та направляючи справу на новий розгляд зазначив, що судами попередніх інстанцій неповно досліджено обставини справи з наданням їм оцінки, що відображено у судових рішеннях. Не з`ясувавши обставин щодо поставки товару та не дослідивши пов`язані з аргументами відповідача докази, що, у свою чергу, потягло відсутність мотивування щодо цих аргументів, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду даної справи.

25. При цьому, Верховний Суд враховує, що у постанові Верховного Суду у справі № 910/15977/20, Суд в контексті застосування стандарту доказування «вірогідність доказів» (стаття 86 ГПК України) виклав відповідний правовий висновок.

26. Так, згідно з висновком Верховного Суду у наведеній справі принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

27. Проаналізувавши судові рішення у справі, що зараз розглядається Судом, визначено, що у цій справі суди зважаючи на предмет і підстави позову встановили всі необхідні для розгляду справи обставини, підтверджені відповідними доказами. Так, судами встановлено обставини щодо виходу позивача зі складу учасників товариства 22.06.2020. У зв`язку з чим, суди з урахуванням положень ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначили, що позивач має права на отримання вартості частки у майні товариства. Водночас, судами встановлено, що відповідач відмовляється надати позивачу доступ до документів, необхідних для визначення вартості частки позивача у майні товариства.

При цьому, судами зазначено, що позивачем неправильно вказано періоди за який необхідно надати інформацію, та з урахуванням положень ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", суди вказали, що позивач має право на ознайомлення з документами товариства, які відображають стан підприємства, на 21.06.2020, тобто на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви.

У зв`язку з чим, касаційний суд у цій справі зазначає, що суди надавши оцінку як доводам позивача так і запереченням і доводам відповідача у справі, прийняли рішення про часткове задоволення позову.

28. Таким чином, проаналізувавши судові рішення у справі № 910/15977/20 та у справі, що зараз розглядається Верховним Судом, касаційний суд вважає, що ці справи не є подібними, зважаючи на всі критерії подібності, оскільки справи є різними за встановленими судами обставинами справи.

29. Водночас, касаційний суд зауважує, що у касаційній скарзі у справі, що розглядається Судом, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх обставин справи та надано оцінки аргументам відповідача у справі.

30. Проте, такі доводи про недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів та ненадання оцінки судами попередніх інстанцій аргументам відповідача, за своїм змістом фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, зокрема, щодо встановленої судами обставини відмови відповідача надати позивачу необхідні документи фінансової діяльності товариства, вказану обставину підтверджено листом товариства від 20.11.2020 про відмову товариства надати вказані документи, зазначеному листу суди попередніх інстанцій надали відповідну оцінку. Водночас суд касаційної інстанції в силу положення частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Зважаючи на зазначене, касаційний суд констатує, що доводи викладені у касаційній скарзі є безпідставними, більше того, як свідчить характер цих доводів, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказів та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

32. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

33. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

34. З урахуванням вищезазначеного, касаційний суд встановивши після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, при цьому, сама суть доводів касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу.

35. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" не зазначено у поданій касаційній скарзі, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу вказує на необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 у справі № 906/1195/21.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Серга Мотор-Сервіс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2022 у справі № 906/1195/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець