Ухвала

від 07.11.2022 по справі 902/51/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 902/51/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Григоренко Олександра Сергійовича

на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі

за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до 1. Фізичної особи - підприємця Григоренко Олександра Сергійовича, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вищого професійного училища № 11 м. Вінниці,

про визнання договору оренди недійсним та повернення орендованого майна,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Григоренко Олександра Сергійовича на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі № 902/51/21, подана 17.10.2022.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Григоренко Олександра Сергійовича не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2021 році, предметом якого є визнання недійсним договору оренди № 2056-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища № 11 м. Вінниці, укладений 26.09.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Фізичною особою - підприємцем Григоренком Олександром Сергійовичем та зобов`язання Фізичної особи - підприємця Григоренка Олександра Сергійовича повернути Вищому професійному училищу №11 м. Вінниці за актом приймання-передавання нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (част. №5 (4,6 кв.м.), №6 (33,6 кв.м.) за даними БТІ), загальною площею 38,2 кв.м., одноповерхової будівлі магазину (за матеріалами інвентаризаційної справи літ. Г - колишня літ. А), за адресою: 21034, м. Вінниця, Немирівське шосе, 78.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становив 2 270, 00 грн.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 4 540,00 грн (2 270,00 х 2).

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 9 080, 00 грн (4 540,00 грн х 200%).

Разом з тим, додане до касаційної скарги платіжне доручення №154 від 15.10.2022 на суму 4540,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 4 540, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Григоренка Олександра Сергійовича залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 22.11.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак