Рішення

від 07.11.2022 по справі 160/12763/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Справа № 160/12763/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №34812 від 31.05.2022р., №36413 від 14.06.2022р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.05.2022р. №34812 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.06.2022р. №36431 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорювані рішення були прийняті безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач має власних працівників, а також виробничо-технологічні та офісні приміщення, які відповідають вимогам діючого законодавства, має дійсні рахунки у банківських установах, тобто, має всі трудові та матеріально-технічні ресурси для проведення підприємницької діяльності; позивач надавав послуги ТОВ «Харлайт» та ТОВ «Маронг» як комісіонер за договорами комісії, а не придбавав товари/послуги у зазначених суб`єктів господарювання; позивач не має та не мав жодних господарських відносин з ТОВ «Торгент»; в рішенні від 14.06.2022р. не було зазначено, які саме документи не були надані позивачем, що вказує на винесення необґрунтованого рішення суб`єкта владних повноважень, з урахуванням того, що у попередньому рішенні від 31.05.2022р. не було зазначено, які саме документи має подати позивач; 09.06.2022р. позивачем було надано відповідачу всю необхідну інформацію про власну господарську діяльність та копії документів, що підтверджують реальність господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма Лом Транс», ТОВ «Харлайт», ТОВ «Маронг» та зазначено про відсутність господарських взаємовідносин з ТОВ «Торгент»; загальне посилання контролюючого органу у оскаржуваних рішеннях про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на п.8 Критерії ризиковості платника податків нічим не підтверджені, є неконкретизованими, не відповідають вимогам Порядку №1165 та винесені за відсутності належних та допустимих доказів. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на численні постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 13.10.2022р. позивач посилається на ті ж самі обставини (а.с.115-118 том 4).

Ухвалою суду від 07.09.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.101 том 4).

27.09.2022р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись на те, що Критерії ризиковості платника податку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; за результатом аналізу схеми руху ПДВ та зареєстрованих податкових накладних встановлено придбання та реалізацію товару з нульовою ставкою ПДВ та основною 20%, податковий кредит сформовано за рахунок придбання наступних товарів/послуг: по ставці 20% - це відшкодування послуг залізниці, від підприємств у яких не прослідковується походження послуг, а саме: 43871095 ТОВ «ФІРМА ЛОМ ТРАНС» - включено до переліку ризикових; податковий кредит сформовано за рахунок придбання наступних товарів/послуг: по ставці 0% - це брухт, від підприємств у яких не прослідковується походження товару, а саме, зокрема: 44102962 ТОВ «ХАРЛАЙТ» - включено до переліку ризикових по п.5 - на теперішній час відсутній р/р., 42685098 ТОВ «МАРОНГ» - включено до переліку ризикових, обсяг ризикового ПК складає 855,2 тис.грн. або 50,2 відсотка від загального обсягу ПК по ставці 20% та 202594,9 тис.грн. або 22,3 відсотка від загального обсягу ПК по ставці 0%, таким чином, неможливо встановити походження реалізованого товару; згідно схеми руху ПДВ у суб`єктів господарювання - постачальників, які здійснюють операції з металобрухтом відсутні приймальні пункти, які повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб`єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт та, згідно до бази «Єдиний реєстр податкових накладних» не було встановлення придбання послуг з контролю за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою та відсутня оренда або придбання вагового обладнання відповідно до законодавства, а саме, зокрема: ТОВ «ХАРЛАЙТ» - згідно 20-ОПП відсутні майданчики для приймання металобрухту, не прослідковується придбання металобрухту, кількість працівників - 1 особа, що недостатньо для здійснення господарської діяльності; ТОВ «МАРОНГ» - згідно 20-ОПП є на балансі офіс, але відсутні майданчики для приймання металобрухту, не прослідковується придбання самого брухту; податкові зобов`язання сформовано за рахунок реалізації наступних товарів/послуг: по ставці 20% - це відшкодування послуг залізниці, на підприємств, у якого не прослідковується подальша реалізація послуг, а саме: 44102962 ТОВ «ХАРЛАЙТ» - включено до переліку ризикових; також, податкові зобов`язання сформовано за рахунок реалізації наступних товарів/послуг: по ставці 0% - це брухт, на підприємств, у якого не прослідковується подальша реалізація послуг, а саме: 44008538 ТОВ «ТОРГЕНТ» - включено до переліку ризикових; згідно даних ЄРПН ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ» здійснює оренду відкритої складської площадки загальною площею 50м2 у ПРаТ «Судоплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» (код ЄДРПОУ 17733), але у відомостях про об`єкти оподаткування дану інформацію не відображає; відповідно схеми руху ПДВ ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ» надає послуги з оренди вищевказаного майданчика ТОВ «МАКСІЛЛА» (код ЄДРПОУ 44023844), площа якого, згідно ЗУ р.2 ст.5 «Про металобрухт» не відповідає виробничим потребам, за викладеного, відповідач вважає, що платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165. Окрім того, відповідач вказує у відзиві і на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, та такі дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, натомість, вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків (а.с.105-107 том 4).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 07.11.2022р. в межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІ "А-МЕТ" з 03.05.2018р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49005 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10Б, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності товариства є 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ (а.с.51-56 том 1).

Згідно копії витягу з Протоколу №135 від 31.05.2022р. видно, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ» (код ЄДРПОУ 42107005), як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується змістом копії наведеного витягу з протоколу (а.с.111 том 4).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №34812 від 31.05.2022р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФІРМА ЛОМ ТРАНС, ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «МАРОНГ»; встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «ТОРГЕНТ», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.43 том 1, а.с.110 том 4).

09.06.2022р. позивач направив до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 08.06.2022р. з відповідними поясненнями і документами, що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень, документів та квитанції №2 про їх прийняття (а.с.45-231 том 1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №36431 від 14.06.2022р., з урахуванням отриманих від підприємства інформації та копій документів від 08.06.2022р. №1, вирішено про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.44 том 1, а.с.109 том 4).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із вищевказаними оспорюваними рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН відповідача №34812 від 31.05.2022р., №36431 від 14.06.2022р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку через те, що вони порушують його права та інтереси, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправними та скасувати такі рішення, а також і зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, як встановлено судом зі змісту оспрюваних рішень та змісту протоколу №135 від 31.05.2022р., який був підставою для прийняття оспорюваних рішень, вони не містять жодної інформації про те, які саме податкові накладні чи розрахунки коригування були подані позивачем та які саме документи позивачем не надані контролюючому органу, а які підлягали підставами для їх прийняття (а.с.43-44 том 1, а.с.109-111 том 4).

Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень №34812 від 31.05.2022р. та №36431 від 14.06.2022р. вказані поля заповнені та зазначено таке: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФІРМА ЛОМ ТРАНС, ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «МАРОНГ»; встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «ТОРГЕНТ» (а.с.43 том 1, а.с.110 том 4); «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі» (а.с.а.с.44 том 1, а.с.109 том 4), проте, жодна підстава у рішенні не наведена, документи, що слугували підставами для таких висновків, не зазначені.

Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваних рішення можна дійти висновку, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації, обґрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФІРМА ЛОМ ТРАНС, ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «МАРОНГ»; встановлено операції з реалізації товарів (послуг) платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ХАРЛАЙТ», ТОВ «ТОРГЕНТ»; «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі», не зазначено у оскаржуваних рішеннях і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували підставами для прийняття спірних рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи), а також і не наведено документів, яких не вистачає для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: … Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .….

Разом з тим, відповідачем надано до суду копії витягу з протоколу засідання Комісії №135 від 31.05.2022р. під час прийняття оскаржуваних рішень, зі змісту якого видно, що у ньому не зазначено перелік осіб, які були присутні на засіданні, не зазначено, яка саме інформація розглядалася, яка стосується позивача та свідчить про вчинення ним ризикових операцій (ні податкові накладні, ні будь-які інші первинні документи не вказані), не вказано переліку осіб, які виступали під час засідання (а.с.111 том 4).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді питання щодо прийняття оспорюваних рішень про відповідність платника податків критеріям ризиковості були порушені вищенаведені приписи Порядку №1165, що також є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваних рішень.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача у відзиві про те, що підставою для прийняття оспорюваних рішень стало наступне, а саме: обсяг ризикового ПК складає 855,2 тис.грн. або 50,2 відсотка від загального обсягу ПК по ставці 20% та 202594,9 тис.грн. або 22,3 відсотка від загального обсягу ПК по ставці 0%, таким чином, неможливо встановити походження реалізованого товару; згідно схеми руху ПДВ у суб`єктів господарювання - постачальників, які здійснюють операції з металобрухтом відсутні приймальні пункти, які повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб`єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт та, згідно до бази «Єдиний реєстр податкових накладних» не було встановлення придбання послуг з контролю за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою та відсутня оренда або придбання вагового обладнання відповідно до законодавства, а саме, зокрема: ТОВ «ХАРЛАЙТ» - згідно 20-ОПП відсутні майданчики для приймання металобрухту, не прослідковується придбання металобрухту, кількість працівників - 1 особа, що недостатньо для здійснення господарської діяльності; ТОВ «МАРОНГ» - згідно 20-ОПП є на балансі офіс, але відсутні майданчики для приймання металобрухту, не прослідковується придбання самого брухту; податкові зобов`язання сформовано за рахунок реалізації наступних товарів/послуг: по ставці 20% - це відшкодування послуг залізниці, на підприємств, у якого не прослідковується подальша реалізація послуг, а саме: 44102962 ТОВ «ХАРЛАЙТ» - включено до переліку ризикових; також, податкові зобов`язання сформовано за рахунок реалізації наступних товарів/послуг: по ставці 0% - це брухт, на підприємств, у якого не прослідковується подальша реалізація послуг, а саме: 44008538 ТОВ «ТОРГЕНТ» - включено до переліку ризикових; згідно даних ЄРПН ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ» здійснює оренду відкритої складської площадки загальною площею 50м2 у ПРаТ «Судоплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» (код ЄДРПОУ 17733), але у відомостях про об`єкти оподаткування дану інформацію не відображає; відповідно схеми руху ПДВ ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ» надає послуги з оренди вищевказаного майданчика ТОВ «МАКСІЛЛА» (код ЄДРПОУ 44023844), площа якого, згідно ЗУ р.2 ст.5 «Про металобрухт» не відповідає виробничим потребам, з огляду на те, що ні протокол засідання Комісії №135 від 31.05.2022р., ні оспорювані рішення таких мотивів та причин не містять, а відповідно, такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом в якості підтвердження правомірності прийняття оспорюваних рішень.

Окрім того, відповідачем не доведено жодними доказами, що саме вищенаведені обставини слугували причинами прийняття оспорюваних рішень, оскільки зміст цих рішень таких обставин не містять.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за оспорюваними рішеннями з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених документів та аналізу норм податкового законодавства.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються посилання відповідача у відзиві на те, що оспорюване рішення не створює жодних перешкод для діяльності позивача, не має юридичних наслідків для позивача, з огляду на те, що зазначене суперечить вимогам ст. 55 Конституції України, ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а також і формі рішення суб`єкта владних повноважень (додаток №4 до Порядку №1165), яким передбачено право суб`єкта господарювання оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Зазначена правова позиція також була викладена як у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021р., так і у постанові Верховного Суду від 16.02.2021р. у справі №160/3235/20, яка є обов`язковою для врахування адміністративним судом згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваних рішень за вищенаведеними критеріями, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваних рішень про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем, при прийнятті вищенаведених оспорюваних рішень, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН відповідача №34812 від 31.05.2025р., №36431 від 14.06.2022р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, оскільки за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Крім того, судом враховується і те, що у рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, у даному випадку, при перевірці адміністративним судом легітимності прийняття оспорюваних рішень суб`єктом владних повноважень та встановлення судом протиправності їх прийняття у відповідача, у такому випадку, відсутнє право діяти на власний розсуд та суд наділений повноваженнями зобов`язати суб`єкта владних повноважень виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з вимог ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №801 від 12.08.2022р. у розмірі 4962,00 грн. (а.с.99,100 том 4).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №34812 від 31.05.2022р., №36413 від 14.06.2022р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.05.2022р. №34812 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.06.2022р. №36431 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" (49005 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10Б; код ЄДРПОУ 42107005) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "А-МЕТ" (49005 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 10Б; код ЄДРПОУ 42107005) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва