Постанова

від 01.11.2022 по справі 133/947/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/947/21

Провадження № 22-ц/801/1767/2022

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 рокуСправа № 133/947/21м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу 133/947/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ«Бродецьке МГП» про розірвання договору оренди землі

за апеляційною скаргою представника відповідача ТОВ«Бродецьке МГП» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року, повний текст якого складено 22 серпня 2022року, ухвалене у складі судді Кучерук І. М.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ«Бродецьке МГП», в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить розірвати договір оренди землі, укладений між ним та ТОВ«Бродецьке МГП», предметом якого є земельні ділянки, розташовані на території Бродецької селищної ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,4267 га, в тому числі: розмірами 1,5543 га та 2,8724 га з кадастровими номерами: 0521455300:03:001:0092 та 0521455300:03:001:0051 відповідно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником вказаних вище земельних ділянок, які у 2010 році на підставі договору оренди передано у строкове платне користування відповідачу для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва строкомна десятьроків. Договір оренди укладено без дати, а тому слід вважати, що він закінчив свою дію 31.12.2020, оскільки на виконання п. 8 цього договору за 60 днів до закінчення строку його дії відповідач не звернувся із письмовим повідомлення про продовження договірних правовідносин. Однак за результатами звернення до відповідача у 2021 році з вимогою повернути орендовані земельні ділянки йому відмовлено. При цьому позивач наголошує, що орендар протиправно не здійснював реєстрацію свого права оренди протягом тижня після його реєстрації, як передбачено договором. Укладаючи у 2010 році договір оренди, він розраховував на добросовісність та чесність орендаря, який мав вчасно зареєструвати договір, а не своїми протиправними діями продовжити фактично його дію вдвічі: спочатку до 2022 року, а потім і до 2027 року, оскільки перша реєстрація договору у 2012 році небула внесена до електронного реєстру Держгеокадастру. При цьому у 2015 році жоднихдоговорів міжним та ТОВ «Бродецьке МГП» не укладалось.

На думку позивача, він несе збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки середній розмір орендної плати у Вінницькій області становить 23000 гривень, а розпорядитися належними йому земельними ділянками він не може, передавши їх в оренду іншим сільгосппідприємствам або фермерським господарствам. Отже, допущене товариством порушення земельного законодавства (ухилення від державної реєстрації договору) є істотним порушенням договору, яке значною мірою позбавило його того, на що він розраховував при укладенні правочину, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бродецьке МГП», предметом якого є земельні ділянки, розташовані на території Бродецької селищної ради з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,4267 га, в тому числі: розмірами 1,5543 га та 2,8724 га з кадастровими номерами: 0521455300:03:001:0092 та 0521455300:03:001:0051 відповідно.

Стягнуто з ТОВ «Бродецьке МГП» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Бродецьке МГП» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказує на те, що суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення закону та застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлений завчасно та належним чином.

31 жовтня 2022 року від представника відповідача ТОВ «Бродецьке МГП» надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

01 листопада 2022 року на адресу суду від представника позивача адвоката Жовмір Д.О. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Проти задоволення скарги заперечує, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з`явилися.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов до наступних висновків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач істотно порушив умови спірного правочину, а саме несвоєчасно здійснив державну реєстрацію.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.12.2009 у цивільній справі №2-1380/09 за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкову земельну частку (пай) розміром 4,4267 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що раніше належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН від 25.07.2002, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №125 (а.с.42).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №226570, виданого 03.08.2010 Козятинською районною державною адміністрацією на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду №2-1380/09 від 18.12.2009, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №226569, виданого 03.08.2010 Козятинською районною державною адміністрацією на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду №2-1380/09 від 18.12.2009, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,5543 га з кадастровим номером 0521455300:03:001:0092 та 2,8724 га з кадастровим номером0521455300:03:001:0051 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Бродецької селищної ради Хмільницького (раніше Козятинського) району Вінницької області (а.с.40-41).

Згідно з Актом визначення меж земельної ділянки (на місцевості) від 2012 року орендарем ТОВ «Бродецьке МГП» проведено встановлення та погодження в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок ОСОБА_1 в розмірі 1,5543 га, в тому числі ріллі - 1,5543 га, та 2,8724 га, в тому числі ріллі - 2,8724 га (а.с.50-53).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі № б/н від 18.08.2015 державним реєстратором виконкому Козятинської міської ради Вінницької області винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35350221 від 24.05.2017, згідно з яким в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про реєстрацію іншого речового права №20574297 від 19.05.2017: права оренди земельної ділянки площею 1,5543 га з кадастровим номером 0521455300:03:001:0092 строком дії 10 років за ТОВ «Бродецьке МГП» (а.с.54, 74-75).

Відповідно до договору оренди б/н від 18 серпня 2015 року договір укладено строком на 10 років (п. 8 договору). Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.44 договору).(а.с. 74-75)

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 1 Конституції України).

За загальними правиламист. 651 ЦКУкраїни розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗКта іншими законами України.

Порушенням умов договору є порушення тих зобов`язань, які виникають внаслідок його укладення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 31 Закону № 161-XIV регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи - орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У такому разі підстав для задоволення позову не вбачається.

Однак з такого висновку не випливає, що орендодавець є більш вразливою стороною у договорі, ніж орендар, та не має правового захисту своїх прав власності у разі неналежного виконання орендарем свого обов`язку з державної реєстрації договору оренди та, як наслідок, протиправного збільшення строку оренди.

Обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

У пункті «ї» частини першої статті 211 ЗК України передбачено, що порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через два роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2020 році.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі з підстав передбачених частиною 2 статті 651 ЦПК України, не довів у суді об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що він як орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Тому, з урахуванням вищевикладеного та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтування вимог апеляційної скарги є доведеними і дають підстави для скасування судового рішення з постановленням нового висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 374, 375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ«Бродецьке МГП» задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ«Бродецьке МГП» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Бродецьке МГП» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник