Рішення

від 07.11.2022 по справі 460/5284/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2022 року м. Рівне№460/5284/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялалт" доГоловного управління державної податкової служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялалт»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Ялалт») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою (т.1 а.с.1-12) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 19.08.2020 №70296 та від 07.04.2021 №20590, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області щодоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключитиТовариство з обмеженою відповідальністю «Ялалт»з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 19.08.2020 №70296 (т.1 а.с.14) згідно якого позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку за п. 8 «наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК». В розділі податкова інформація відповідачем зазначено: відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; відсутність складських приміщень, їх оренди та послуг зберігання; придбання товару у ТОВ «ШЛЯХОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 111» котрий перебуває у Журналі ризикових платників.

ТОВ «Ялалт» 30.03.2021 на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту Комісія), надіслано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 30.03.2021 №1 (т.1 а.с.16) щодо виключення ТОВ «Ялалт» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Комісією дані матеріали розглянуто 07.04.2021 року та прийнято оскаржуване Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 07.04.2021 №20590 (т.1 а.с.15), в розділі податкова інформація, якого зазначено відповідачем: згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризикових операцій ТОВ «Ялалт» (код 43650071), а саме: відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; не надано повного пакету документів щодо: наявності власних та/або орендованих складських приміщень, послуг зберігання; проведених господарських операцій з ризиковими суб`єктами господарювання; придбання емульсії бітумної за відсутності документального підтвердження по її використанню.

Позивач стверджує, що доводи відповідача є безпідставними, оскільки, у ТОВ «Ялалт» відсутня необхідність у власних трудових ресурсах, адже щодо кожної господарської операції залучаються субпідрядники, в тому числі ТОВ «ВК-ВІКТОРІЯ», котрі мають у наявності профільних працівників, складські приміщення та ін. ТОВ «Ялалт» для здійснення господарської діяльності здійснює закупівлю товарів та послуг необхідних для виконання робіт, що підтверджується долученими первинними документами. Позивач наголошує, що на постійній основі бере участь у державних закупівлях та з метою здійснення господарської діяльності використовує наступні об`єкт оподаткування або об`єкти пов`язані із оподаткуванням: обладнання для ямкового ремонту дорожнього покриття (марка: MADPATCHER, модель: МРА 6.5W); сідельний тягач DAF FT XF 150/460; офіс. Позивач наголошує, що надав для відповідача та для суду вичерпний перелік документів, що свідчить про безпідставність включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання. З урахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.218-221) покликається на правові позиції Верховного Суду, зокрема постанову від 20.11.2019 по справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 згідно яких, віднесення комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Вказує, що оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.08.2020 №70296 та від 07.04.2021 №20590 прийняті контролюючим органом на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач стверджує, що в оскаржуваному рішенні від 19.08.2020 №70296 чітко вказано податкову інформацію, яка стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків, а саме: відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; відсутність складських приміщень, їх оренди та послуг зберігання; придбання товару у ТОВ «ШЛЯХОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 111» котрий перебуває у Журналі ризикових платників. Також, відповідач зауважує, що в оскаржуваному рішення від 07.04.2021 №20590 детально зазначено, що згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризикових операцій позивачем, з огляду на наступне: відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; не надано повного пакету документів щодо: наявності власних та/або орендованих складських приміщень, послуг зберігання; проведених господарських операцій з ризиковими суб`єктами господарювання; придбання емульсії бітумної за відсутності документального підтвердження по її використанню. З наведених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 27.05.2021 позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено розгляд справи по суті на 13.07.2021 (т.1 а.с.188-189).

Від представника відповідача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво (т.1 а.с.196-198).

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України)визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, вимогамиКАС Українипередбачено можливість заміни відповідної сторони її правонаступником на будь-якій стадії судового процесу.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Рівненській області станом на час розгляду заяви судом перебуває в стані припинення.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС у Рівненській області як територіальний орган ДПС на правах відокремленого підрозділу.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01.01.2021 розпочато здійснення повноважень та функцій територіальними органами ДПС повноважень та функцій територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно наказу ДПС від 30.09.2020 №529.

Отже, Головне управління ДПС у Рівненській області, як юридична особа не ліквідоване, проте його функціональні обов`язки передані до Головного управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.

Таким чином, Головне управління ДПС у Рівненській області, як територіальний орган ДПС на правах відокремленого підрозділу, є правонаступником Головного управління ДПС у Рівненській області.

В даному випадку, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2018 у справі №815/1637/17 (№11-654апп18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5ст. 242 КАС України.

За таких обставин, зважаючи на зміни у функціональних обов`язках контролюючих органів, суд вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво Головного управління ДПС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.

13.07.2021 розгляд справи не відбувся з огляду на тимчасову непрацездатність головуючої судді. Розгляд справи відкладено на 17.08.2021 (т.1 а.с.193), котрий не відбувся з огляду на заявлене клопотання відповідача (т.1 а.с.196-198). Розгляд справи відкладено до 29.09.2021 (т.1 а.с.202).

20.10.2021 розгляд справи відкладено до 20.10.2021 (т.1 а.с.211) за клопотанням відповідача (т.1 а.с.205-207). Однак зазначене засідання не відбулося, з огляду на неявку сторін, що належним чином повідомлені про розгляд справи, відкладено розгляд справи до 23.11.2021 (т.1 а.с.215).

23.11.2021 розгляд справи не відбувся з огляду на тимчасову непрацездатність головуючої судді. Розгляд справи відкладено на 16.12.2021 (т.1 а.с.237), котрий не відбувся з огляду на заявлене клопотання відповідача (т.1 а.с.240), та був відкладений до 25.01.2022 (т.1 а.с.242).

25.01.2022 розгляд справи не відбувся з огляду на неявку сторін, що належним чином повідомлені про розгляд справи. Відкладено розгляд справи до 15.02.2022 (т.1 а.с.246), котрий не відбувся та був відкладений до 15.03.2022 (т.1 а.с.251) за клопотанням відповідача (т.1 а.с.249).

15.03.2022 з огляду на прийняттяУказу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 №2102-IX, яким введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, розгляд справи відкладено до 12.04.2022 (т.2 а.с.4).

Ухвалою від 12.04.2022 розгляд справи відкладено до 17.05.2022 (т.2 а.с.7), котрий не відбувся, та з огляду на заявлене клопотання відповідача (т.2 а.с.14) відкладений до 08.06.2022 (т.2 а.с.16).

Згідно зістаттею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України)розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 2 частини 3статті 44 КАС Українипередбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі по тексту ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції Українияк чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України №475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Згідно з ч. 1ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялалт» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис №16081020000015621 від 05.06.2020. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів діяльності позивача є будівництво доріг і автострад (код КВЕД 42.11).

Основним видом діяльності ТОВ «Ялалт» з моменту заснування є участь у державних закупівлях (тендерах) на офіційному майданчику електронної системидержавних закупівельУкраїни «ProZorro», предметом яких є поточний ремонт доріг.

19.08.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення №70296 про відповідністьТОВ «Ялалт»критеріям ризиковості платника податку.

У графі «Підстава» зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі «Податкова інформація» відповідачем зазначено наступне: «Вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльностіТОВ «Ялалт», а саме: 1)відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності; 2)відсутність складських приміщень, їх оренди та послуг зберігання; 3)придбання товару у ТОВ «ШЛЯХОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 111» (код ЄДРПОУ42511134), котрий перебуває у Журналі ризикових платників; 4) реалізація товару для ТОВ «Ялалт», котрий перебуває у Журналі ризикових платників.».

Відповідно до пп.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом61.1 статті 61 Податкового кодексу Українивизначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1,74.3 ст. 74 Податкового кодексу Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі по тексту Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі по тексту ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.01.2020, на виконання вимог п.201.16 ст. 201 ПК України, затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі по тексту Комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Із наведених правових норм слідує, що на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. При цьому, такі податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстр, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У разі ж невідповідності жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, у разі ж коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, у разі наявності рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З врахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що зазначене рішення не порушує прав, свобод та законних інтересів платника податку є безпідставними, оскільки у даному випадку, наявність спірного рішення перешкоджає провадженню господарської діяльності підприємства та зумовлює необхідність вчинення додаткових дій і покладає на позивача додаткові обов`язки щодо реєстрації зупиненої податкової накладної.

Зокрема, факт наявності зазначених обставин, підтверджується, в тому числі, зупиненням реєстрації податкової накладної позивача за №4 від 17.08.2020 (т.1 а.с.156) відповідно до квитанції №9232114583 від 14.09.2020 (т.1 а.с.157).

Також суд зазначає, що Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі по тексту платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено також, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 44-46 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно витягу із протоколу №67/17-00 від 19.08.2020 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області (т.1 а.с.224-227), уТОВ «Ялалт» вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності, а саме:

1) відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності;

2) відсутність складських приміщень, їх оренди та послуг зберігання;

3) придбання товару у ТОВ «ШЛЯХОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 111» (код ЄДРПОУ 42511134), котрий перебуває у Журналі ризикових платників;

4) реалізація товару для ТОВ «ЯЛАЛТ», котрий перебуває у Журналі ризикових платників».

Як вбачається із витягу із протоколу №67/17-00 від 19.08.2020 (т.1 а.с.224-227) засіданням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області,ТОВ «Ялалт» включено в Журнал ризикових платників за критерієм 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» на підставі інформації наданої управлінням податкового моніторингу Головного управління ДПС у Рівненській області за №848/17-00-06-01-11, №849/17-00-06-01-11, №851/17-00-06-01-11 від 19.08.2020.

ТОВ «Ялалт»надано копії документів 30.03.2021 на виключення з АІС «Журнал ризикових платників» (повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 30.03.2021 №1 (т.1 а.с.16-17).

Комісією дані матеріали розглянуто 07.04.2021, про що свідчить витяг з протоколу №67/17-00-18 від 07.04.2021 (т.1 а.с.229-233) та прийнято рішення №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15), щоТОВ «Ялалт» не перестав відповідати критерію ризиковості пункту 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Членами комісії зазначено, що платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку №1165. Згідно наданої інформації не спростовано факт ведення ризиковості операцій ТОВ «Ялалт» (код 43650071), а саме:

1) відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності;

2) не надано повного пакету документів щодо:

- наявності власних та/або орендованих складських приміщень, послуг зберігання;

- проведених господарських операцій з ризиковими суб`єктами господарювання;

- придбання емульсії бітумної за відсутності документального підтвердження по її використанню.

Надані документи не відповідають інформаційній базі даних ДПС.

Суд зауважує, що Додатком №4 до Порядку №1165, затверджений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу №70296 від 19.08.2020 (т.1 а.с.14) та №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15) відповідають формі рішення, викладеного в Додатку №4 до Порядку №1165.

Проте, в оскаржуваних рішеннях не наведено конкретну інформацію щодо того, яка ж саме операція та за якою податковою накладною є ризиковою, в чому суть такої ризиковості.

Суд зазначає, що аналіз змісту оскаржуваних рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

По-перше, в такому рішенні взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про податкову накладну/розрахунок коригування, в яких було зазначено ризикову операцію.

По-друге, позивачем направлялись до Головного управління ДПС у Рівненській області письмові пояснення, в яких викладено аргументи щодо безпідставностітвердження, що ТОВ «Ялалт» відповідає статусу «ризикового». До пояснень платником долучено підтверджуючі документи, які не були взяті до уваги відповідачем, про що свідчить зміст рішення №20590 від 07.04.2021, долучених позивачем до позову.

По-третє, п. 8 Критеріїв ризиковості платника передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування. Але жодних доказів, що станом на 19.08.2020 та 07.04.2021, тобто в день прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, податкові накладніТОВ «Ялалт»подавались на реєстрацію відповідачем до матеріалів справи не долучено.

По-четверте, суд звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку №1165. При цьому, суд зауважує, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Зокрема відповідачем не зазначено яка кількість трудових ресурсів на його думку є достатньою для здійснення господарської діяльності та не аргументовано відхилення доводів та первинних документів, що позивач використовує найману працю субпідрядників, як і не спростовано документальне підтвердження наявності основних засобів у позивача.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.

Позивачем на спростування такої інформації було надано відповідні пояснення та долучено документи передбачені пунктом 6 Порядку №1165, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Однак, відповідачем в рішеннях №70296 від 19.08.2020 (т.1 а.с.14), №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15) не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Не зазначив чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.

Доказів того, що позивач не своєчасно подає податкові звітності, має податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів суду не надано.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, суду слід зазначити, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції Українияк чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України №475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписамистатті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень №70296 від 19.08.2020 (т.1 а.с.14) та №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15) дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення №70296 від 19.08.2020 (т.1 а.с.14) та №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС в Рівненській області виключитиТОВ «Ялалт»(код ЄДРПОУ43650071) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення комісії №70296 від 19.08.2020 (т.1 а.с.14) та №20590 від 07.04.2021 (т.1 а.с.15), то враховуючи вказану норму права, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача відповідним рішенням у даній справі слід вважати рішення суду про зобов`язання Головного управління ДПС в Рівненській області виключитиТОВ «Ялалт»(код ЄДРПОУ43650071) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до положеньстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, тому належить до задоволення.

Враховуючи положення частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в у сумі 2270,00 грн., відповідно до платіжного доручення №45 від 06.05.2021 (т.1 а.с.13), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат пов`язаних з правничою допомогою.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частинами 1 та 2статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На виконання вимог частини 4статті 134 КАС Українипозивач подав до суду копії: договору про надання правничої допомоги адвокатом б/н від 11.05.2021 (т.1 а.с.162-163), акту приймання-передачі послуг по наданні правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги адвокатом згідно договору б/н від 11.05.2020 (т.1 а.с.164), платіжного доручення №46 від 12.05.2021 (т.1 а.с.15), ордера (т.1 а.с.166), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.167).

А саме, адвокатом відповідно до умов договору від 12.05.2021, зазначено про надання наступних послуг: надання юридичної консультації, проведення правової експертизи документів, аналіз судової практики, підготовка та подання позовної заяви до суду, представництво в суді.

Вартість вищевказаних послуг адвоката становить 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., з розрахунку.

Оплата за надані послуги стверджується платіжним дорученням №46 від 12.05.2021 (т.1 а.с.165).

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд враховує правову позицію, викладену упостанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16(№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначено в абз. 268 Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України: Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною впостанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).

Суд встановив, що в межах даної справи до суду подано позовну заяву, яка складено на 12 аркушах та підготовлено додатки до позову.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням складності справи, наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу та відсутність факту участі адвоката в судових засіданнях, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката до 2500 грн..

За таких обставин, на користь позивача суд присуджує документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, як органу, що приймав оскаржувані рішення.

Повний текст рішення складений з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючої судді з 24.10.2022 по 04.11.2022.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №70296 від 19.08.2020 про відповідність платника податку на додану вартістьТовариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт»критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №20590 від 07.04.2021 про відповідність платника податку на додану вартістьТовариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт»критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключитиТовариство з обмеженою відповідальністю «Ялалт»з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт»за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у сумі 4770,00 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн., з яких: 2270,00 грн. судовий збір, 2500,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялалт" (вул. Гагаріна, буд.39,м. Рівне,33003, ЄДРПОУ/РНОКПП 43650071)

Відповідач - Головне управління державної податкової служби України у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43142449)

Повний текст рішення складений 07 листопада 2022 року

Суддя У.М. Нор