Рішення

від 07.11.2022 по справі 600/2158/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Чернівці Справа № 600/2158/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови йому у зарахування до страхового стажу період його роботи з 01.06.1989 року у кооперативі Відео-бар на посаді бармена до 15.05.1992 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.06.1989 року у кооперативі Відео-бар на посаді бармена до 15.05.1992 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у зарахуванні до страхового стажу період його роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992. На думку позивача, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а обов`язок щодо правильності її заповнення покладено саме на роботодавця.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач), заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що період з 01.06.1989 по 15.05.1992 не підлягає до зарахування до страхового стажу позивача, оскільки в трудовій книжці та наданих позивачем документах виявлено розбіжності.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 20.05.2014 позивачу призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.09.2003 № 1058-IV.

07.12.2021 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування до страхового стажу період його роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992. До вказаної заяви позивачем додано: копію трудової книжки серії НОМЕР_1 ; довідку № 1/06 від 05.06.2020 про період роботи; наказ № 1/06к від 01.06.1989 Відео-бар з особового складу про прийняття на роботу; наказ № 1/05-к від 15.05.1992 Відео-бар» з особового складу про звільнення з роботи.

20.12.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом № 2400-1702-8/46078 повідомило позивача, що оскільки в трудовій книжці та наданих позивачем документах виявлено розбіжності, для розгляду можливості врахування вказаних довідок та з метою підтвердження достовірності даних з первинними документами, вказані документи 15.12.2021 направлено до управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на звірку відповідності даних.

18.02.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом № 2400-1702-8/7264, в доповнення до листа від 20.12.2021 № 2400-1702-8/46078 повідомило позивача, що за інформацією управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління від 26.01.2022, згідно акту № 1 від 26.01.2021 проведення перевірки достовірності видачі довідки та відповідності змісту довідки первинним документам, за період роботи в кооперативі Відео-бар за адресою м. Чернівці, вул. Заньковецької, 2-4, не представляється можливим, оскільки за вказаною адресою дана установа відсутня, посадових осіб та працівників не виявлено.

Вважаючи відмову щодо зарахування до страхового стажу період його роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992 протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема у 2021 році не менше 28 років.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються таку документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Постанова №637); для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( далі - Порядок № 637).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені уст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Приписами ст. 56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положеннями ст. 62 Закону №1788-XII та п. 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В силу вимог абзацу 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 18.02.2022 № 2400-1702-8/7264 відмовило позивачу у зарахуванні до страхового стажу період його роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992.

Відмова вмотивована тим, що в трудовій книжці та наданих документах позивачем виявлено розбіжності. За інформацією управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління від 26.01.2022, згідно акту № 1 від 26.01.2021 проведення перевірки достовірності видачі довідки та відповідності змісту довідки первинним документам, за період роботи в кооперативі Відео-бар за адресою м. Чернівці, вул. Заньковецької, 2-4, не представляється можливим, оскільки за вказаною адресою дана установа відсутня, посадових осіб та працівників не виявлено.

За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

У свою чергу згідно з вимогами ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення архівні установи для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача в кооперативі «Відео-бар».

Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Дослідженням трудової книжки НОМЕР_2 виданої на ім`я позивача встановлено, що до трудової книжки внесено, серед іншого, наступні періоди роботи в кооперативі Відео-бар:

- запис № 19 від 01.06.1989 зараховано на посаду бармен (підстава: наказ від 01.06.1989 № 1/06-к);

- запис № 20 від 15.05.1992 звільнено за власним бажанням (підстава: наказ від 15.05.1992 № 1/05-к).

Таким чином, стаж позивача, що обрахований відповідачем, не в повній мірі відповідає записам трудової книжки щодо періодів трудової діяльності (зайнятості).

Крім того, із змісту довідки про період роботи від 05.06.2020 № 1/06 виданої кооперативом Відео-бар (код ЄДРПОУ 21415171) видно, що ОСОБА_1 01.06.1989 був прийнятий на роботу за професією бармен в кооператив Відео-бар згідно наказу від 01.06.1989 № 1/06-к, та звільнений 15.05.1992 згідно наказу від 15.05.1992 № 1/05-к.

В матеріалах справи наявні також архівні витяги з наказів від 05.06.2020 № 1 та № 2, згідно яких 01.06.1989 на підставі наказу від 01.06.1989 № 1/06-к позивач прийнятий на роботу барменом в кооператив Відео-бар, а з 15.05.1992 позивач звільнений з роботи барменом за власним бажанням на підставі наказу від 15.05.1992 № 1/05-к.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправним рішення пенсійного органу про відмову у зарахуванні до страхового стажу період роботи позивача в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992.

На переконання суду, відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на зарахування до страхового стажу період роботи, враховуючи, що останній має необхідний стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.

Отже, не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, що є одним з елементів верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із змісту положень ст. 245 КАС України видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Оцінивши наявні у справі докази суд доходить висновку, що відмовляючи у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах (лист від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373), відповідач не надав належної правової оцінки тим доказам, які надані позивачем для підтвердження стажу, зокрема відомостям його трудової книжки, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність у позивача пільгового стажу 12 років 6 місяців, який дає право на пенсію за віком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу період роботи позивача в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992, оформлене листом від 18.02.2022 № 2400-1702-8/7264.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно акту № 1 від 26.01.2021 проведення перевірки достовірності видачі довідки та відповідності змісту довідки первинним документам, за період роботи в кооперативі Відео-бар за адресою м. Чернівці, вул. Заньковецької, 2-4, не представляється можливим, оскільки за вказаною адресою дана установа відсутня, посадових осіб та працівників не виявлено, то суд не бере до уваги дане твердження з огляду на наступне.

Позивач із заявою про зарахування до страхового стажу період його роботи в кооперативі Відео-бар звернувся до відповідача 07.12.2021, а відповідач в свою чергу посилається на акт від 26.01.2021.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після звернення позивача 07.12.2021, відповідач не вчинив жодних дій визначених ст. 101 Закону № 1788-XII.

Тому акту № 1 від 26.01.2021 не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом на підтвердження здійснення відповідачем всіх заходів щодо проведення перевірки достовірності виданих кооперативом Відео-бар документів про періоди роботи позивача.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.06.1989 у кооперативі Відео-бар на посаді бармена до 15.05.1992, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.2 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Форма заяви про призначення пенсії наведена в Додатку 1 Порядку № 22-1.

Згідно п. 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів орган, що призначає (здійснює перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії, відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV та положень п. 4.3, 4,7 Порядку 22-1 приймає рішення про призначення (перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати тощо) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати тощо) пенсії з зазначенням обґрунтувань такої відмови.

Однак, заява встановленого зразка з усіма необхідними документами для перерахунку пенсії, відповідно до Порядку № 22-1 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не подавалась. Відповідно, рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу Головний управлінням Пенсійного фонду в Чернівецькій області не приймалось.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову в цій частині позовних вимог. За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про зарахування до страхового стажу період роботи з 01.06.1989 року у кооперативі Відео-бар на посаді бармена до 15.05.1992, із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992, оформлену листом від 18.02.2022 № 2400-1702-8/7264.

3. Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2021 про зарахування до страхового стажу період роботи в кооперативі Відео-бар на посаді бармена з 01.06.1989 по 15.05.1992, із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький